Постанова

від 01.06.2010 по справі 17/260

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. № 17/260

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну с каргу Товариства з обмеже ною відповідальністю

"Софт Сервіс Осокорки"

на рішення го сподарського суду міста Києв а від 05.10.2009р.

у справі №17/260

за позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Софт Сервіс Осокорки"

про стягненн я 92 215,74 грн.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 02.09.09,

від відповідача: Ковальо ва Ю.В. - довіреність №1/2/10 від 08.02.10,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприє мець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду міста К иєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Софт Сервіс Осокорки" і просила суд, з урахуванням за яви про зменшення позовних в имог, стягнути з останнього 83 633,20 грн. основного боргу, 6581,08 грн . пені, 1087,23 грн. інфляційних втра т та 914,23 грн. 3% річних, а також 6000,0 г рн. на оплату послуг адвоката .

Позовні вимоги обґрунтова ні невиконанням відповідаче м свого зобов'язання за догов ором перевезення вантажів ав томобільним транспортом №01/08/ 2008-1-1 від 01.08.2008р. щодо оплати надан их послуг з перевезення.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 05.10.2009р. (судд я Кролевець О.А.) позов задовол ено повністю з мотивів довед еності та обґрунтованості по зовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач зверну вся до Вищого господарськог о суду України з касаційною с каргою, в якій просить суд йог о скасувати як таке, що ухвале не з порушенням норм матеріа льного та процесуального пра ва, та направити справу на нов ий розгляд.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у к асаційній інстанції, обговор ивши доводи касаційної скарг и, проаналізувавши на підста ві фактичних обставин справи застосування норм матеріаль ного та процесуального права при ухваленні оскаржуваног о судового акту, знаходить ка саційну скаргу такою, що підл ягає задоволенню з таких пі дстав.

Статтею 32 ГПК України визна чено, що доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору. Ці дані встано влюються, зокрема, письмовим и і речовими доказами.

В силу ст.36 ГПК України, письм овими доказами є документи і матеріали, які місять дані пр о обставини, що мають значенн я для правильного вирішення спору.

При цьому, форма і зміст док ументів, які подаються до гос подарського суду, повинні ві дповідати вимогам, установле ним чинним законодавством дл я цих документів, які підтвер джують юридично значущі дії, тобто дії суб'єктів, які пород жують певні юридичні наслідк и. Якщо законодавством устан овлено вимоги до певних доку ментів, то документи повинні відповідати цим вимогам.

Вирішуючи даний спір по сут і заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку п ро існування між сторонами д оговірних відносин в силу ук ладання між ними договору пе ревезення вантажів автомобі льним транспортом №01/08/2008-1-1 від 01 .08.2008р. Саме умовами цього догов ору керувався суд, вирішуючи даний спір.

Між тим, такого висновку суд першої інстанції дійшов без надання належної правової о цінки вказаному договору з о гляду на вимоги до письмової форми правочину, які визначе ні у ст.207 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.207 ЦК У країни, правочин вважається таким, що вчинений у письмові й формі, якщо він підписани й його стороною (сторонами ). Правочин, який вчиняє ю ридична особа, підписується особами, уповноваженими на ц е її установчими документ ами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного за конодавства, та скріплюється печаткою.

В силу пунктів 2, 3, 5 ст.65 ГК Укра їни, власник здійснює свої пр ава щодо управління підприє мством безпосередньо або чер ез уповноважені ним органи в ідповідно до статуту підприє мства чи інших установчих до кументів. Для керівництва го сподарською діяльністю підп риємства власник (власники) а бо уповноважений ним орган п ризначає (обирає) керівника п ідприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підп риємства, представляє його і нтереси в органах державної влади і органах місцевого са моврядування, інших організа ціях, у відносинах з юридични ми особами та громадянами, фо рмує адміністрацію підприєм ства і вирішує питання діяль ності підприємства в межах т а порядку, визначених устано вчими документами.

Проте, наявна у матеріалах с прави копія договору перевез ення, на якому ґрунтуються по зовні вимоги, не містить підп ису директора товариства від повідача. У преамбулі догово ру зазначено, що директором т овариства відповідача є ОС ОБА_5, який діє на підставі ст атуту. Разом з тим, у матеріала х справи не містяться будь-як их відомостей про особу, яка є директором товариства відпо відача.

Окрім того, на підтвердженн я виконання свого зобов'язан ня щодо надання відповідачу послуг перевезення, позивач надав копії п'яти Актів пр ийому-здачі виконаних робіт. Визнавши вказані акти належ ними доказами, суд не дав оцін ки тому факту, що акти №№96, 102, 104,105 н е містять прізвища особи, яка їх підписала в якості директ ора товариства відповідача, а також не звернув увагу на те , що підписи на усіх актах не є ідентичними. Доказів того, що суд першої інстанції дослід жував у судових засіданнях о ригінали договору та актів п рийому-здачі виконаних робіт , які ним були витребувані у по зивача, у матеріалах справи н емає.

Також судом першої інстанц ії встановлено, що претензія позивача щодо сплати боргу б ула отримана представником в ідповідача 18.05.09р. Проте даний ф акт нічним не підтверджуєтьс я, поза як із копії вказаної п ретензії, яка міститься у мат еріалах справи, не вбачаєтьс я, що примітка про прийняття п ретензії вчинена саме предст авником товариства відповід ача (а.с.21). Доказів направлення позивачем вказаної претензі ї відповідачу засобами пошто вого зв'язку (поштова квитанц ія, опис вкладення до поштово го відправлення, поштове пов ідомлення про вручення) мате ріали справи не містять.

Наведене свідчить про те, що висновок суду першої інстан ції щодо наявності підстав д ля задоволення позову, є пере дчасним, оскільки він не підт верджуються достовірними до казами, дослідженими у судов ому засіданні. Тому оскаржув ане рішення підлягає скасува нню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду спр ави суду першої інстанції не обхідно всебічно і повно з' ясувати обставини, наведені позивачем на підтвердження с воїх вимог, додержуючись при цьому правил про належність , допустимість і подання пись мових доказів (ст.ст.33, 34, 36 ГПК Ук раїни).

Що ж до посилання відповіда ча у касаційній скарзі на те, щ о суд першої інстанції поруш ив конституційні принципи, п озбавивши його можливості бр ати участь у розгляді справи та скористатися наданими йо му процесуальним законом пра вами, колегія суддів відхиля є як безпідставні з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони, у тому числі відповідач, були належним чи ном повідомлені про час і міс це проведення засідання місц евого суду у даній справі.

Так, відповідно до ст.87 ГПК Ук раїни, ухвали розсилаються с торонам не пізніше п' яти дн ів після їх прийняття або вру чаються їм під розписку.

Відповідно до ст.93 ЦК Україн и, місцезнаходження юридично ї особи визначається місцем її державної реєстрації, якщ о інше не встановлено законо м.

Згідно ст.17 Закону України "П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу включаютьс я до Єдиного державного реєс тру шляхом внесення записів на підставі відомостей з від повідних реєстраційних карт ок та відомостей, що надаютьс я юридичними особами державн ому реєстратору за місцезнах одженням реєстраційної спра ви згідно із законодавством України. В Єдиному державном у реєстрі містяться, зокрема , відомості щодо місцезнаход ження юридичної особи.

Пунктом 11 ст.19 названого Зако ну встановлено, що юридична о соба зобов'язана подавати (н адсилати) щороку протягом мі сяця, що настає за датою держа вної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтверджен ня відомостей про юридичну о собу реєстраційну картку про підтвердження відомостей пр о юридичну особу. Тобто, у т.ч. в ідомості про місцезнаходжен ня юридичної особи.

Матеріалами справи доведе но, що ухвали суду першої інст анції про порушення провадже ння у справі від 17.08.2009р. та про ві дкладення розгляду справи ві д 10.09.2009р. надсилалися судом за м ісцем державної реєстрації в ідповідача, яке значиться у Є диному державному реєстру зг ідно довідки ЄРДПУ (а.с.40-45).

За загальними приписами го сподарського процесуальног о судочинства, судам ставить ся в обов' язок лише повідом лення належним чином сторін у справі про час і місце розгл яду справи, і не вимагається ї х розшук, у випадку нез' явле ння представників сторін у судове засідання.

Отже, з огляду на те, що відпо відач належним чином був пов ідомлений про час і місце зас ідання суду, але не використа в свого права на участь у розг ляді справи, то суд першої інс танції правомірно розглянув справу без участі представн ика відповідача.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, ст.ст.125, 129 Конст итуції України та рішенням К онституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року, кол егія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Софт Сервіс Осокор ки" задовольнити.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 05.10.2009р. у спра ві №17/260 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляду до господарського суду міста Києва.

Постанова касаційному оск арженню не підлягає.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.В асищак

Суддя В.М.П алій