Ухвала

від 25.09.2021 по справі 203/3953/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3953/21

Провадження № 1-кс/0203/2210/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2021 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 14 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021040000000534 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 3 ст. 368 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився і постійно мешкає у м.Кам`янському Дніпропетровської області, українця за національністю, з повною вищою освітою інженера, одруженого з 2002 року, який працює на Державному підприємстві «Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень» Міненерговугілля (ЄДРПОУ 19096505), утримує малолітню дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року до слідчого судді доставлений ОСОБА_5 , затриманий в порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України 23 вересня 2021 року об 11 год. 04 хв., для розгляду клопотання про застосування до нього у вигляді запобіжного заходу тримання під вартою, з яким звернувся слідчий у порядку ст. 192 цього Кодексу за погодженням з прокурором Кам`янської окружної прокуратури з групи прокурорів Дніпропетровської областної прокуратури, але з додаванням замість складеного у присутності захисника за призначенням протоколу затримання його неповної копії ще й без однієї з його сторінок.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 176, 184 КПК України та обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 у разі запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише застосування до підозрюваного тримання під вартою, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охорони прав та інтересів як суспільства, так і потерпілого від вимагання хабаря. Зокрема, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі до десяти років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як притягується до відповідальності за скоєне з ознаками тяжкого службового злочину; а також продовжити вчинення злочину, в якому підозрюється, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 зможе використати свої соціальні зв`язки, пов`язані з тривалою роботою на керівних посадах у державному секторі економіки, для незаконного впливу на свідків та експертів будь-яким шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за свідчення на свою користь тощо.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, обґрунтовуючи наявність зазначених ним ризиків тим, що досудове слідство ведеться за обставинами розкриття тяжкого корупційного злочину з високим ступенем латентності, і перебуваючи на свободі, підозрюваний може незаконно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, реальна загроза переховування підозрюваного від слідства та суду, на думку прокурора, існує з огляду тільки на тяжкість міри покарання за скоєний злочин.

Підозрюваний ОСОБА_5 в засіданні зазначив, що підозра надумана і необгрунтована та є наслідком провокації. При цьому, прокурором наявність ризиків заявлена формально, без будь-якого обгрунтування, проте з вимогою застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тоді як він має місці соціальні зв`язки, має дружину, малолітню дитину, має забезпечувати роботу і схоронність майна ДП «ЛВГГД», тому відсутні жодні підстави вважати, що він буде переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, або вчинить інше кримінальне правопорушення, чи впливатиме на свідка, тому просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисники підозрюваного в засіданні проти задоволення клопотання заперечувала тим, що пред`явлена підозра необґрунтована та ризики, на які посилається прокурор за ст.177 КПК України також відсутні, оскільки: - обшук, під час якого вилучені гроші, речі, документи проведений без ухвали слідчого судді за відсутності передбачених ст. 233 КПК України виключних випадків, і в подальшому ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такого обшуку стороною обвинувачення не представлено, у зв`язку з чим протокол обшуку та вилучені гроші, речі, документи є недопустимим доказами і підозру обгрунтовувати не можуть; - жодних ознак вимагання, як те передбачає КК України у повідомленні про підозру не викладено і в чому полягало таке вимагання прокурором не наведено, що в своїй сукупності свідчить про необгрунтованість підозри за ч.3 ст. 368 КК України. Так само прокурором не доведено жодного із ризиків, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, роботу, сім`ю, утриманців, постійне місце проживання за місцем реєстрації, а тому твердження про можливе переховування безпідставні, як і посилання на ризик впливу на свідків, з огляду на те, що жодних даних про спробу таких дій не наведені і доказів такого не надано, а тому сторона захисту клопотала про відмову у задоволення клопотання і застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою у вигляді домашнього арешту в нічний час. Також, захисники зауважили про непомірність і невмотивованість визначеного розміру застави, що робить запобіжний захід безальтернативним, а таком про порушення права на захист під час затримання і проведення обшуку службового кабінету і особистого обшуку, оскільки такі проведені без участі захисника, як і здійснено у його відсутність повіддомлення про підозру.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, заперечення підозрюваної особи і міркування його захисників, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в одержанні для себе, використовуючи при цьому свого становища і наданих повноважень директора ДП ЛВГГД (код ЄДРПОУ 19096505), на пред`явлену у вересні 2021 року вимогу неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів готівкою на суму 96000 гривень за надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10 в оренду складських та адміністративних приміщень державного підприємства, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який санкція ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з обов`язковою додатковою конфіскацією.

23 вересня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин він, виконуючи з 12.06.2018 згідно наказу державного секретаря Міненерговугілля № 72-к/к обов`язки директора ДП ЛВГГД, за місцем роботи у службовому кабінеті в будівлі на АДРЕСА_2 з метою власного протиправного збагачення з 13 вересня 2021 року вимагав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 за укладення з ним договору оренди приміщень неправомірну вигоду, яку з корисливих мотивів 23 вересня 2021 року о 08 год. 20хв. на робочому місці умисно одержав від ОСОБА_10 на суму 96000 гривень.

Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою фактичними даними місця та обстановки відшукання предмета злочину з договором оренди, які в сукупноті доводять причетність ОСОБА_5 до події обумовлення підписанням договору оренди передачі грошових коштів, яка здійснювалася під контролем правоохоронних органів за конфіденційного співробітництва заявника ОСОБА_10 , який на допитах послідовно викривав у хабарництві службову особу ДП ЛВГГД.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості (Міненерговугілля) за постановоюУряду № 829 від 02 вересня 2019 року про «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізоване шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля, в яке перейменоване Міністерство екології та природних ресурсів, з утворенням єдиного Міністерства енергетики України, до сфери управління якого належить Державне підприємство «Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень» (код ЄДРПОУ 19096505), яке нині діє на підставі редакції Статуту, затвердженого наказом Міненерговугілля № 606 від 29.11.2018.

Наданий примірник Статуту ДП ЛВГГД не містить жодної згадки ані про посаду директора, ані про порядок покладення виконання його обов`язків на будь-яку особу за рішенням державного секретаря Міністерства, до сфери управління якого належить підприємство, а органами управління унітарного державного підприємства у цьому Статуті визначені: керівник, як одноосібний виконавчий, та вищий уповноважений орган управління, функції якого залишені за самим Міненерговугілля, що нині перебуває у стані припинення, і тимчасове виконання обов`язків керівника покладається на іншу особу за погодженням з уповноваженим органом управління самим керівником, з яким укладений контракт з призначенням на посаду без жодної можливості умов про будь-яке випробування. Штатний розпис ДП ЛВГГД на підтвердження наявності посади директора, а так само посадову інструкцію чи інший документ про межі компетенції в.о.директора, сторона обвинувачення не надала.

В свою чергу, до Єдиного державного реєстру внесені відомості про ОСОБА_5 , як про особу з правом підпису від імені державного підприємства без довіреності на підставі наказу державного секретаря Міненерговугілля № 72-к/к від 12.06.2018, що однак не може безспірно свідчити про коло його поноважень, які потребуть попереднього доказування для висновку, чи використував підозрюваний невідповідність Статутних документів з розпорядчими актами засновника на свою користь від невизначеності з правовим становищем своєї посади з метою легкої наживи особисто. Так само, як немає жодних даних того, чи був дотриманий порядок укладення договору для передачі в оренду державного майна приватному підприємцю, або останній прагнув укласти такий договір в обхід встановеного спеціальним законом порядку.

Вилучений з місця пригоди договір оренди з додатком від 23.09.2021 містить орфографічні помилки (русизми) та неповні чи недостовірні відомості, як то: про банківський рахунок в АТ «Укрсоцбанк», який виведений з ринку,як неплатоспроможний, ще 03.12.2019 з правонаступництвом приймаючим АТ «Альфа-банк», або вказівка на серію і номер, який не схожий на ID-картку, але прокурором у протоколі допиту ОСОБА_10 вказуються в якості реквізитів паспорту громадянина України без зазначення дати й органу, що його видав внутрішньо переміщеній особі з м. Горлівки. Водночас, погоджена у додатку ціна договору не покриває річною сумою платежів розмір вигоди у 96000 гривень, що в сукупності з іншими добутими даними про характер виконуваних обов`язків суб`єктом може вказувати, як на заувальоване хабарництво, так і на введення в оману підприємця, який вважав себе орендарем, але позаяк виключає достатні правові підстави володіння ОСОБА_5 грошовими коштами на таку суму.

Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів неправомірності вигоди, виявленої на робочому місці ОСОБА_5 , які є причиною виникнення підозри, що за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга №14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.

Разом з тим, відомості про порядок і мету залучення заявника ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва за постановою прокурора від 15.09.2021 в сукупності з протоколом огляду наданих заявником грошових коштів для використання у складі з імітаційними засобами у вигляді, так званої, грошової «кукли» вказують на негласний контроль за вчиненням злочину, для якого мав дотримуватися порядок, передбачений ст.ст. 271, 273, 275 КПК України, та який, вочевидь, закінчився відкритим фіксуванням у службовому кабінеті ОСОБА_5 в його присутності, про що складений протокол обшуку. Тим самим, для оцінки допустимості зібраних даних викриття «на гарячому» в процесі доказування необхідна ретельна перевірка на предмет наявності підстав і умов проведення негласних слідчих (розшукових) дій за відповіднимими постановами прокурора та ухвалами слідчих суддів, що можливо на наступних стадіях кримінального провадження і виправдовує підстави застосування запобіжного заходу потребами досудового розслідування.

При цьому, за даними протоколів 23.09.2021 проводився обшук службового кабінету без жодного особистого обшуку з 08 год. 30 хв. до 11 год. 04 хв. в присутності ОСОБА_5 , затримання якого оформлене протоколом з участю захисника з посиланням, навпаки, на проведений особистий обшук підозрюваного, хоч би і безрезультатний, без зазначення часу складення такого протоколу з вказівкою на фактичне затримання о 11 год. 04 хв., тобто в момент завершення обшуку службового кабінету, з повідомленням центру правової допомоги про це об 11 год. 14 хв., тоді як доручення на захист за призначенням № 004-0075583 від 23.09.2021 видане Центром об 11 год. 45 хв. з приписом адвокату прибути для невідкладених слідчих дій за місцем роботи ОСОБА_5 о 12 год. 45 хв. у зв`язку з підозрою у вчиненні підкупу за ст. 368-3 КК України, тобто зовсім іншого злочину, який не розслідується у цьому кримінальному провадженні. Затримання за таких обставин оформлене вже після відкритого фіксування проведення слідчих дій ніяк не раніше за 11 год. 45 хв. та у відсутність повноважного адвоката для захисту від підозри за ч. 3 ст. 368 КК України.

Наведна обстановка фактичного затримання ОСОБА_5 о 08 год. 30 хв. в результаті негласних слідчих дій, відомості про які ще не розсекречені у встановеному законом порядку, та вилучення відшуканих в особистих речах такого затриманого предметів, які є предметом злочину, без складання протоколу затримання за висновками Верховного Суду, викладеними 21 січня 2020 року у постанові Касаційного кримінального суду№ 51-859км19, може тягти за собою визнання доказів про вилучення таких предметів недопустимими (справа № 756/8425/17) залежно від досягненя мети убезпечення речових доказів від впливу особи, яку й має переслідувати обшук особи негайно після її затримання.

За таких умов вагомість добутих стороною обвинувачення доказів за усталеною судовою практикою, відзначеною Верховним Судом в ухвалі Касаційного кримінального суду№ 51-1390ск18 від 28.01.2020, виходячи з ч. 1 ст. 87 КПК України поставлена під сумнів, поскільки в основу отримання доказів викриття «на гарячому» могла лягти інформація, отримана внаслідок істотного порушення прав людини (справа № 359/7742/17).

Крім того, формулювання підозри містить посилання на поєднаність неправомірної вигоди з її вимаганням, але в обставинах, які за версією сторони обвинувачення стали реальними (фактичними) підставами для підозри, наведена суто обумовленість передачі коштів, притаманна хабарництву, але відсутній будь-який виклад погроз стосовно підприємця або, принаймні, натяк на умисне створення директором ДП ЛВГГД умов, за яких підприємець вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, що за визначенням примітки до ст. 354 КК України можуть утворювати склад вимагання неправомірної вигоди.

Відповідно, прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення відпритягнення до кримінальної відповідальності.

Проте за ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою визнається винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Поставлена під сумнів вагомість доказів викриття «на гарячому» на початковому етапі розслідування у поєднанні із спірною попередньою правовою кваліфікацією скоєного заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, внаслідок чого заінтересованість підозрюваного у справедливому судовому розгляді з доведенням своєї невинуватості переважає на цій стадії провадження над ризиком втечі, для підтвердження якого сторона обвинувачення не підтвердила майновий стан підозрюваного, який дозволив би йому вдатися до таких дій.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує мала імовірність втечі за конкретних обставин стійких соціальних зав`язків з постійним місцем роботи в одній місцевості із зареєстрованим місцем постійного проживання підозрюваного, для якого ізоляція у домашніх умовах з обмеженням кола спілкування у позаурочний час буде достатнім стримуванням спроб підозрюваного вдатися до дій, запобігання яким складає легітимну мету згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України. Проста заборона спілкування за конкретних обставин, якими обґрунтована підозра, у домашніх умовах самоізоляції без відвідування громадських місць буде достатньою для запобігання незаконному впливу на вже відомі джерела доказів, осільки очевидці подій розвитку стосунків заявника з підозрюваним до кола підлеглих останнього не належать.

ОСОБА_5 повідомлено про закінчений злочин, що виключає ризик його продовження, а відсутність судимостей та відомостей про дисциплінарні та адмінстартивні стягнення за час роботи на посаді, що передував поставленим за вину подіям, поставлений за вину спосіб вчинення посягання, який не має характеру злочинного промислу, зводять ризик вчинення іншого кримінального правопорушення до малоімовірного, який не виправдовує необхідності запобіжних заходів.

Ані прокурор в судовому засіданні, ані слідчий у клопотанні не вказали, подай, на яку-небудь іншу форму перешкоджання кримінальному провадженню, аби визнати мету втручання у свободу підозрюваного, передбаченою у п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

Прокурором узасіданні наданіпереконливі доказитого,що нацьому етапідосудового розслідуваннянаявні достатніпідстави вважатиіснуючими ризикиперешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, але за загальними правилами заходів забезпечення не виправдовують характерного для тримання під вартою ступеню втручання у права і свободи підозрюваного.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу необхідно обмежитися забороною залишати житло у позаробочий час з метою запобігання зазначеним у клопотанні наявним процесуальним ризикам ухилення від виконання процесуальних рішень втечею, перешкоджанням встановленню істини у кримінальному провадженні впливом на інших його учасників, на підставі чого згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування більш м`якого домашнього арешту з достатнім обсягом обов`язків самообмеження у спілкуванні, застосування якого допускається за ч.2 ст. 181 КПК України тяжкістю поставленого за вину посягання, забезпечуючи належну процесуальну поведінку в межах строку досудового розслідування за ст. 219 КПК України.

Керуючись ст.ст.193-194,196-197,309-310,395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_8 , про тримання підозрюваного під вартою задовольнити частково, застосувавши більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваному за ч. 3 ст.368 КК України, під домашнім арештом заборонити впродовждоби здвадцять першоїгодини досьомої годининаступної добизалишати квартирув будинку на АДРЕСА_1 до 22листопада 2021 року, поклавши на цей строк під страхом зміни запобіжного заходу на більш суворий виконання також обов`язків згідно ст.194 КПК України, а саме.

-на перший виклик прибувати до органу досудового розслідування, прокурора та суду за першою вимогою у призначений службовою особою час і місце;

-не відлучатися з міста Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від будь-якого спілкування з ОСОБА_10 ;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також засобів зв`язку.

ОСОБА_5 з-під варти звільнити негайно в залі суду.

Контроль за виконанням цієї ухвали строком дії до 22листопада2021року покласти на Кам`янський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області, повідомивши слідчому про взяття підозрюваного на облік.

Ухвала з моменту її оголошення підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів, починаючи з наступного за цим дня.

Слідчий суддя ОСОБА_1