Постанова

від 16.09.2021 по справі 408/8014/16-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Чехов С.І.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 408/8014/16-ц

Провадження № 22-ц/810/485/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Коновалова В.А., Луганська В.М.

за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Відділ Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2021 року

за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяних виділенням земельної ділянки на землях природно - заповідного фонду -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області та просила стягнути на її користь завдану неправомірними діями посадових осіб матеріальну шкоду в розмірі 1000 000 гривень, та моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень.

У подальшому позивач надала уточнену позовну заяву у якій доповнила свої вимоги тим, що просить зобов`язати Городищенську сільську раду та Відділ Держагекадастру у Біловодському районі Луганської області прийняти заходи по надання її земельної ділянки площею 20,7 га в іншому місці на території Городищенської сільської ради-ділянка №3.

Позов обґрунтовує тим, що на підставі рішення Городищенської сільської ради Біловодського району Луганської області від 21 травня 1993 року для ведення фермерського господарства у постійне користування їй було виділено земельну ділянку площею 40 га. У зв`язку з тим, що 20,7 га сільськогосподарських угідь відносяться до земель природо-заповідного фонду а також підлягають вилученню для ведення прикордонної смуги вона не має можливості повноцінно використовувати дану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, проводити необхідні посіви та покращення землі, отримувати та збирати врожай. Внаслідок цього її за 19 років було завдано збитків на суму 1000 000 гривень які складаються із вартості неодержаного врожаю пшениці обчисленої за ринковими цінами виходячи із її середньої врожайності у господарствах Біловодського району це 10 гектарів (площа ріллі) х 3000 кг (середня врожайність пшениці по району) х 33,33 гривень (ринкова вартість 1 кг пшениці). Тривале порушення її прав землекористувача та небажання посадових осіб Відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області замінити земельну ділянку, розташовану на землях природно-заповідного фонду завдали її моральної шкоди, яка виразилась у тому, що вона змушена докладати додаткових зусиль у роботі фермерського господарства меншого розміру земельної ділянки та невизначеністю щодо ділянки, яка розташована у прикордонній смузі, необхідністю витрачати час на звернення до посадових осіб держгеокадастру для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Від представника відповідача надійшов відзив з запереченнями проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 мотивовані тим, що позивач у постійному користуванні має земельну ділянку для ведення селянського фермерського господарства загальною площею 20.7 га (10га-ріллі та 10.7га пасовища) на території яка за даними державного земельного кадастру враховується в Городищенській сільській раді Біловодського району Луганської області. Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ 2020000059 виданий 31 січня 1995 року. Рішенням Луганської обласної ради від 25 грудня 2001 року №20/20 організовано регіональний ландшафтний парк місцевого значення Біловодський до якого віднесена вся територія Городищенської сільської ради та частина території суміжної Данилівської сільської ради. Будь яка документація щодо встановлення меж зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду відсутня. Ландшафтний парк створювався без вилучення земельних ділянок землекористувачів та землевласників. Згідно додатку до рішення Луганської обласної ради, об`єкт природо-заповідного фонду передано під охорону Луганській агропромисловій науково-дослідній станції, Біловодському державному лісомисливському господарству, Городищенської та Данилівської сільських рад Біловодського району, Луганської області. Відомості щодо накладання будь-яких охоронних зобов`язань та обмежень, що перешкоджають використанню земельної ділянки за призначенням позивачкою ОСОБА_1 з 1995 року і до цього часу відсутні. Площа земельної ділянки позивача ОСОБА_1 можливо буде вилучена (обмінена) для влаштування державного кордону (50 метрова зона) згідно матеріалів делімітації складає орієнтовно 0,25 га (1% загальної площі землекористування). Вилучення (обмін) зазначеної земельної ділянки, орієнтованою площею 0,25 га можливо буде проведено після демаркації кордону із сусідньою державою та виділення коштів із державного бюджету на проведення відповідних геодезичних та землевпорядних робіт. Земельна ділянка яка належить позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею не була вилучена та не встановлювалося жодних обмежень щодо її використання твердження позивача щодо позбавлення можливості повноцінного використання зазначеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства є хибним та не правдивим. Відносно відшкодування моральної шкоди було повідомлено, що позивачем не надано жодних та допустимих доказів на підтвердження обсягу страждань, яких зазнав позивач, та обґрунтованості розміру моральної шкоди, які могли б бути підставою для задоволення позовної заяви. З позовних вимог не вбачається, що права позивача є порушеними у будь-який спосіб, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу страждань, яких зазнав позивач, та обґрунтованості розміру моральної шкоди, які могли б бути підставою для задоволення позовних вимог.

Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надані суду належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували обґрунтованість її позовних вимог.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2021 року.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2021 року та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення її позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було у повному обсязі досліджено матеріали справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

ОСОБА_1 , розгляд справи за клопотанням якої в режимі відеоконференції призначено у Біловодському районному суді Луганської області, до залу судового засідання зазначеного суду не з`явилася, причини неявки не повідомила.

Головне управління Держагекадастру у Луганській області надало клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що з копії Державного акту на право постійного користуванням землею який виданий Городищенською сільською радою Біловодського району Луганської області на підставі рішення від 21 травня 1993 року на ім`я ОСОБА_1 виділено земельної ділянки площею 40 га в межах згідно планом 10 га ріллі, 30 га пасовищ для ведення селянського (фермерського) господарства від 31 січня 1995 року.

Відповідно до копії довідки начальника відділу Держгеокадастру у Біловодському районі ОСОБА_2 слід, що вартість 1 га ріллі по області складає 26517,98 гривень. До вартості застосовано коефіцієнт індексації 4,796 згідно листа Держгеокадастру України Про індексацію нормативної грошової оцінки від 11.01.2016 року коефіцієнт 1,756 згідно Постанови Кабінету Міністрів України 31 жовтня 2011 року №1185.

Як слід з копії витягу документації з землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь від 06 лютого 2012 року заступника начальника відділу Держкомзему у Біловодському районі ОСОБА_7 вартість сільськогосподарських угідь ріллі 1 га 16576,50 грн, вартість 1 га пасовища 2967,50 грн.

З копії довідки сільського голови Городищенської сільської ради Біловодського району Луганської області ОСОБА_3 від 25 вересня 2006 року слід, що фермерське господарство Нове життя в 2006 році земельну ділянку із земель запасу 20.7 га не використовувало за призначенням у зв`язку з підтопленням ґрунтовими водами.

З довідки сільського голови Городищенської сільської ради Біловодського району Луганської області від 15 грудня 2008 року ОСОБА_3 слід, що ОСОБА_1 є головою фермерського господарства Нове життя у своєму господарстві має 10 га ріллі із земель запасу. Дана земельна ділянка в 2008 році не оброблялась та не використовувалася.

Згідно довідки землевпорядника Городищенської сільської ради Біловодського району від 18 січня 2010 року ОСОБА_4 слід, що позивач ОСОБА_1 є господарем фермерського господарства Нове життя і земельна ділянка загальною площею 20.7 га із них 10 га ріллі не оброблялись у 2009 році як і попередні 8 років.

Як слід з витягу ЄДРПОУ станом на 22 січня 2014 року за ідентифікаційним кодом 20180205 в ЄДРПОУ значиться юридична особа фермерське господарство Нове життя керівник ОСОБА_1 .

Як слід з статуту фермерське господарство Нове життя зареєстроване Біловодською районною радою народних депутатів 28.12.1992 року.

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство Нове життя має ідентифікаційний код юридичної особи 20180205 місце знаходження с. Городище Біловодського району Луганської області дата реєстрації 28.12.1992 року керівником є ОСОБА_1 .

З копії довідки державної служби статистики України Головного управління статистики у Луганській області відділу статистики у Біловодському районі слід, що фермерське господарство Нове життя зареєстроване, керівником якого є ОСОБА_1 .

З довідки начальника відділу Держземагенства у Біловодському районі ОСОБА_7 від 22 січня 2014 року згідно державної статистичної звітності станом на 01 січня 2014 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у користуванні фермерського господарства Нове життя по Городищенській сільській раді складає 20.70 га в тому числі ріллі - 10 га, пасовищ-10.70 га.

З довідки начальника відділу Держземагенства у Біловодському районі ОСОБА_7 від 27.01.2014 року з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою слід, що вартість земельної ділянки площею 10 га ріллі в цінах на 01.07.1995 року складає 29499,80 гривень вартість земельної ділянки площею 10.7 га пасовищ в цінах на 01.07.1995 року складає 9922,65 гривень загальна вартість земельної ділянки площею 20.7 га в цінах на 01.01.1995 року складає 39422,45 гривень. Станом на 01.01.2014 року вартість земельної ділянки площею 10га ріллі складає 165765,28 гривень до якої застосовано коефіцієнт індексації 3.2 згідно листа Держземагенства України Про індексацію нормативної грошової оцінки від 10.01.2014 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі застосовано коефіцієнт 1.756 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року №1185.Станом на 01 січня 2014 року вартість ділянки площею 10.7 га пасовищ складає 31752,48 гривень до якої застосовано коефіцієнт індексації 3.2 згідно листа Держземагенства України Про індексацію нормативної грошової оцінки від 10 січня 2014 року. Станом на 01 січня 2014 року вартість земельних ділянок площею 20.7 га складає 197517,76 гривень до яких застосовано коефіцієнт індексації 3.2 згідно листа Держземагенства України Про індексацію нормативної грошової оцінки від 10 січня 2014 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі застосовано коефіцієнт 1.756 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року №1185.

Як слід з листа начальника відділу Держгеокадастру у Біловодському районі ОСОБА_2 адресованому сільському голові Городищенської сільської ради Біловодського району Луганської області ОСОБА_5 слід, що ОСОБА_1 має у постійному користуванні земельну ділянку для ведення селянського фермерського господарства загальною площею 20.7 га на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Городищенській сільській раді Біловодського району Луганської області. Рішенням Луганської обласної ради від 25 грудня 2001 року №20/20 організовано регіональний ландшафтний парк місцевого значення Біловодський , до якого віднесена вся територія Городищенської сільської ради та частина території суміжної Данилівської сільської ради. Будь яка документація щодо встановлення меж зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду відсутня. Ландшафтний парк створювався без вилучення земельних ділянок у землекористувачів та землевласників. Згідно додатку до зазначеного рішення обласної ради, об`єкт природно-заповідного фонду передано під охорону Луганській агролісомеліоративній науково-дослідній станції, Біловодському державному лісомисливському господарству, Городищенській та Данилівській сільськім радам. У відділі Держгекадастру відсутні відомості щодо накладання будь-яких охоронних зобов`язань та обмежень, що перешкоджають використанню земельної ділянки за призначенням ОСОБА_1 з 1995 року та до часу складання цього листа з додатком. (т-1 а.с.41-42)

Як слід з копії рішень сьомої сесії двадцять першого скликання від 04 березня 1992 року Городищенської сільської ради та одинадцятої сесії двадцять першого скликання від 20 березня 1993 року Біловодської районної ради Луганської області ОСОБА_1 був наданий земельний наділ площею 30 га із земель запасу на території Городищенської сільської ради для організації селянського фермерського господарства.

З копії листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за підписом в.о. начальника ОСОБА_6 який був наданий позивачем слід , що позивачу ОСОБА_1 були роз`яснено право на передачу в оренду земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні. Щодо розпаювання земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні. Щодо розорання та засівання пасовищ. Щодо здійснення заходів по переведенню пасовищ в ріллю за кошти селищної ради.

З копії наказу від 16 червня 2020 року начальника Головного управління Держгекокадастру у Луганській області ОСОБА_6 за №2730-СГ слід, що позивачу ОСОБА_1 у наданні згоди на поділ земельної ділянки кадастровий номер 4420683300:05:001:0023 розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даним Державного земельного кадастру враховується в Городищенськой сільській раді Біловодського району Луганської області із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства відмовлено. З підстав відсутності графічного матеріла - схема поділу земельної ділянки в межах кадастрового номеру 4420683300:05:001:0023.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Так, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди) .

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 466/8242/18 (провадження № 61-943св20) зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем ОСОБА_1 не були надані будь які докази стосовно спору про порушення її прав які б потягли за собою стягнення матеріальної та моральної шкоди. Земельні ділянки її фермерського господарства Нове життя протягом значного часу не обробляються та не використовуються. Причини не використання земельної ділянки і хто в цьому винен позивачем ОСОБА_1 не вказується і не доводиться як доказ. Посилки позивача про те, що її сільськогосподарські угіддя відносяться до земель природно-заповідного фонду а також підлягають вилученню для відведення прикордонної смуги і вона не має з цих підстав повноцінно використовувати свою земельну ділянку для ведення фермерського господарства не чим не обґрунтовані, доказів про те, що державні органи повідомили її про відчуження земельних ділянок позивачем надано не було. Право власності на земельну ділянку яка її належить ніхто не позбавляв.

Крім того, в обґрунтування висновків, суд першої інстанції послався на те, що рішенням Луганської обласної ради від 25 грудня 2001 року №20/20 організовано регіональний ландшафтний парк місцевого значення Біловодський , до якого віднесена вся територія Городищенської сільської ради та частина території суміжної Данилівської сільської ради. Територія природно-заповідного фонду передано під охорону Луганській агролісомеліоративній науково-дослідній станції, Біловодському державному лісомисливському господарству, Городищенської та Данилівської сільських рад Біловодського району Луганської області. На території Біловодського району змінився суб`єкт господарювання яким стала Біловодська селищна рада Біловодського району.

Проте, ОСОБА_1 , не зважаючи на роз`яснення суду, клопотань про заміну відповідача та залучення співвідповідачів за цим позовом не заявляла.

Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таким чином, ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.М. Луганська