Ухвала

від 28.09.2021 по справі 910/14965/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14965/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Світова Музика"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021

у справі № 910/14965/20

за позовом приватного підприємства "Світова Музика"

до приватного підприємства "Фірма "Лямін"

про стягнення 217 043,55 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Світова Музика" (далі - ПП "Світова Музика") 31.08.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 910/14965/20, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПП "Світова Музика" у справі № 910/14965/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.

Позов у цій справі подано у 2020 році. Предметом позову є стягнення у сумі 217 043,55 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 102,00 грн = 1 051 000, 00 грн).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

В силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики, при наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" цієї статті .

У поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстави для відкриття касаційного провадження, скаржник, посилаючись на обставини справи, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Скаржник вказує, що незважаючи на однозначну судову практику щодо застосування презумпції правомірності правочину, суди попередніх інстанцій ухвалюють рішення, які протирічать єдиній правозастосовчій практиці, тому висновки місцевого та апеляційного господарських судів мають фундаментальне значення, оскільки ставлять під сумнів обґрунтованість остаточного судового рішення. На думку скаржника, справа може бути допущена до розгляду Верховним Судом у касаційному порядку, з метою перегляду судових рішень у цій справі стосовно порушення принципу правомірності правочину, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій мають негативні наслідки для скаржника, що призводить до перешкоджання здатності позивача користуватися своїми майновими авторськими правами.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має виняткове значення для скаржника, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Докази на підтвердження зазначеного відсутні. Разом з тим зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з оцінкою доказів, встановленою судами попередніх інстанцій, і з`ясованими обставинами справи без зазначення підстави та обґрунтування її для касаційного оскарження судового рішення, визначених частиною другою статті 287 ГПК України, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Світова Музика" на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 910/14965/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження немає.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "Світова Музика" на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 910/14965/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова