Рішення

від 27.09.2021 по справі 640/7923/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Київ № 640/7923/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріголдінг" прозастосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Меріголдінг , в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Меріголдінг , код ЄДРПОУ 42846707, розташованих за адресою: вулиця Русанівська набережна, 3-А у Дніпровському районі міста Києва , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощити; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим звернення суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що під час проведення перевірки відповідача виявлено низку порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Порушення зафіксовані у відповідному акті перевірки, який вручено уповноваженій особі відповідача, у зв`язку з чим позивач, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України зобов`язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень. Виявлені порушення не є формальними, та стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, будучи належним чином повідомленим про факт відкриття провадження у справі, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, з огляду на що, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної справи за наявними матеріалами.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 06.12.2019 №1038 Про проведення планових перевірок посадовими особами Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Меріголдінг , розташованих за адресою: вул. Русанівська набережна, 3-А у м. Києві на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки виявлено 18 порушень, які зафіксовані в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020 №98, що можуть спричинити виникнення пожежі та заподіяти шкоду здоров`ю людей, зокрема:

1) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях закладу громадського харчування, що є порушенням пункту 1.8 розділу IV, пункту 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі також - Правила), та може спричинити пожежу;

2) на об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих (в порушення ДБН В.2.5-56), що є порушенням пункту 1.4 розділу V Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

3) приміщення не повною мірою забезпечені знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір , що є порушенням підпункту 8 пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

4) господарська діяльність в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що є порушенням статті 57 Кодексу цивільної безпеки України та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

5) комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах, що розташовані в підвальному приміщенні закладу громадського харчування не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що є порушення пункту 2.4 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

6) допускається обмеження доступу до пожежного кран-комплексу в великому залі закладу громадського харчування, що є порушенням підпункту 9 пункту 2.2 розділу V та пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

7) не проведено розрахунок шляхів евакуації стосовно кількості відвідувачів, що одночасно перебувають в закладі громадського харчування (вимога пункту 9.6 ДБН В.2.2-2:2009 Будинки і споруди. Заклади ресторанного господарства ), що є порушенням пункту 2.21 розділу ІІІ та пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

8) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів на рецепшені, в залах закладу громадського харчування не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 розділу ІV, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

9) допускається користування пошкодженою електричною мережею в залі закладу громадського харчування та на кухні, що розміщена в підвальному поверсі, що є порушенням пункту 1.18 розділу ІV, пункту 22 розділу ІІ Правил та може спричинити пожежу;

10) не передбачено видалення диму з підвального приміщення закладу громадського харчування, яке не має природнього освітлення та де допускається складування та зберігання горючих матеріалів і влаштовані робочі місця поварів (вимога пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 Система протипожежного захисту ), що є порушенням пункту 1.2 розділу V, пункту 4.11, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

11) не надано проектну документацію, відповідно до якої в будівлі закладу громадського харчування змонтовано системи протипожежного захисту (в порушення пункту 5.3 ДБН В.2.5-56), що є порушенням пункту 1.3 розділу V, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

12) на сходовій клітині, яка є шляхом евакуації з 2-го поверху закладу громадського харчування на перший, розташовано винні шафи, що є порушенням пункту 2.37 розділу ІІІ, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

13) в приміщенні каси та кухні з сповіщувачів системи пожежної сигналізації не знято пристрої, які їх захищають (вимога пункту 5.2 ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ), що є порушенням пункту 1.1 розділу V, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

14) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 розділу ІV, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

15) адміністрація не забезпечила обслуговуючий персонал фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі, що є порушенням пункту 4.7 розділу ІV, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

16) електричні розетки та вимикачі в залі закладу громадського харчування встановлені на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку, що є порушенням пункту 1.17 розділу ІV, пункту 22 розділу ІІ Правил та може спричинити пожежу;

17) зони з кухонним обладнанням не захищені модульними установками пожежогасіння (вимога пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , пункту 9.14 ДБН В.2.2-25:2009 Будинки і споруди. Заклади ресторанного господарства);, що є порушенням пункту 1.2 розділу V, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей;

18) з приміщень 2-го поверху закладу громадського харчування відсутній другий розосереджений вихід (вимога пункту 7.2.6 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ, пункту 22 розділу ІІ Правил та може призвести до заподіяння шкоди здоров`ю людей.

До указаного акту долучено фотофіксацію окремих порушень, виявлених перевіркою (фототаблиці №№1-10).

Уповноважена особа відповідача отримала вищевказаний акт та припис, що відповідачем не заперечується.

З метою підтвердження усунення частини порушень, зафіксованих у вищевказаному акті, а також для спростування доводів позивача про наявність порушень, зазначених в пунктах 3, 5, 6, 11, 12 цього акту, відповідач звернувся до ТОВ Протипожежний захисту та охоронні системи для проведення експертизи протипожежного стану приміщення, яке було об`єктом перевірки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі також - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 указаного Закону діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частинами шостою, сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Також, частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України, яким регулюються відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11);

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12).

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.12.2019 №711, назване Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Так, за змістом пункту 4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Такий правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Законом №877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

При цьому згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Суд погоджується з доводами позивача, що допущені відповідачем порушення Правил є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

У свою чергу заходи реагування, які просить позивач у суду застосувати до відповідача, спрямовані на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи, що станом на час розгляду справи судом відповідач не надав суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті перевірки від 24.01.2020 №98, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача на користь позивача - суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 16, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Меріголдінг (03148, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 2А, код ЄДРПОУ 42846707), розташованих за адресою: вулиця Русанівська набережна, 3-А у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 24.01.2020 №98, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Контроль за виконання судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Меріголдінг порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим звернення суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур