Постанова

від 28.09.2021 по справі 587/877/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м.Суми

Справа №587/877/20

Номер провадження 22-ц/816/1272/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Степаненка О.А., в приміщенні Сумського районного суду Сумської області, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Стадніка Семена Валерійовича звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне про зобов`язання вчинити дії, відновлення видачі технічних засобів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір`ю дитини з обмеженими фізичними можливостями, дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який через особливості стану розвитку потребує щоденного використання підгузків. Йому було призначено індивідуальну програму реабілітації інвалідів № 26, видану вдруге 24 квітня 2018 року, згідно якої дитині призначено вироби медичного призначення - підгузки 120 штук щомісячно.

Відповідачем здійснювалася видача щомісячно підгузків у кількості 120 штук на місяць до березня 2019 року.

У березні 2019 року відповідач припинив видачу підгузків, мотивуючи це тим, що оскільки ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , уклала декларацію на медичне обслуговування з лікарем сімейної медицини у м. Суми, то і вироби медичного призначення на дитину з інвалідністю позивачка має отримувати за місцем обслуговування.

Зазначає, що місце реєстрації проживання вона не змінювала, яке в свою чергу відноситься до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, де обслуговуючою територіальною установою закладу охорони здоров`я є відповідач.

У зв`язку з порушенням відповідачем права дитини з інвалідністю з дитинства на отримання технічних засобів - підгузків, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Крім того, бездіяльністю відповідача позивачці було завдано емоційного потрясіння, котре негативно вплинуло на моральний стан як її самої, так і дитини, та завдано моральної шкоди.

Остаточно уточнивши позовні вимоги, просить зобов`язати відповідача здійснити дії, а саме видати їй технічні засоби на дитину-інваліда дитинства ОСОБА_2 у кількості 1560 штук за період з березня 2019 року по травень 2020 року (по 120 підгузків на місяць); зобов`язати відповідача відновити їй видачу технічних засобів на дитину-інваліда дитинства ОСОБА_2 у кількості 120 підгузків на місяць; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Сумський районний суд Сумської області ухвалою від 06 січня 2021 року залучив до участі у справі в якості третьої особи Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, а ухвалою від 22 березня 2021 року - Національну службу здоров`я України.

Сумський районний суд Сумської області рішенням від 14 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Зобов`язавКомунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне здійснити дії, а саме видати ОСОБА_1 технічні засоби на дитину-інваліда дитинства ОСОБА_2 у кількості 1560 штук за період з березня 2019 року по травень 2020 року (по 120 підгузків на місяць).

Зобов`язавКомунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне відновити ОСОБА_1 видачу технічних засобів на дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 у кількості 120 підгузків на місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовив за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне , не погоджуючись з рішенням суду, просить рішення скасувати повністю та ухвалити нове про відмову в позові в повному обсязі; судові витрати, понесені відповідачем, компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що на переконання відповідача, існує прямий зв`язок між забезпеченням медичними виробами та наданням первинної медичної допомоги дитині з інвалідністю, оскільки забезпечення медичними виробами є однією із складових індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

Наголошує на тому, що відповідач не є надавачем первинної медичної допомоги ОСОБА_2 , а таким надавачем є Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Сумської міської ради.

Вважає, що повноваження із забезпечення ОСОБА_2 медичними виробами належить до виключної компетенції Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області.

Звертає увагу суду на те, що при розгляді вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача відновити ОСОБА_2 видачу технічних засобів судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що з 27 лютого 2021 року діє нова редакція Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301, ч. 1 п. 6 якої передбачено, що облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами, здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров`я за місцем надання медичних послуг та установи попереднього ув`язнення або відбування покарання.

Тому Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне вважає, що не є належним відповідачем у даній справі.

Від третьої особи - Національної служби здоров`я України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що забезпечення технічними засобами дітей інвалідів, за загальним правилом, здійснювалось лікувально-профілактичними закладами та/або органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання дитини-інваліда (до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року 141 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301 ). Після внесення змін - облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами, здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров`я за місцем надання медичних послуг.

Рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди сторонами не оскаржується, а тому в цій частині відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Крім того, Сумський апеляційний суд ухвалою від 28 вересня 2021 року прийняв відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне про зобов`язання відновити видачу технічних засобів на дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 у кількості 120 підгузків на місяць, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 травня 2021 року в даній справі в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відновити видачу технічних засобів на дитину-інваліда у кількості 120 підгузків на місяць визнав нечинним, провадження у справі в частині цих позовних вимог закрив. А тому рішення суду в частині цих вимог колегією суддів не переглядається.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відрядженні в м. Києві. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки перебування представника відповідача у відрядженні не підтверджена відповідними доказами. Крім того відповідач є юридичною особою, а тому міг забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, яка заперечує проти доводів апеляційної скарги щодо задоволених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог, доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю.

Дитині ОСОБА_2 24 квітня 2018 року було складено (вдруге) індивідуальну програму реабілітації (ІПР) інвалідів № 26, відповідно до Розділу ІІІ якої призначено вироби медичного призначення - підгузки 120 штук на місяць (а. с. 9-16). Вказаною програмою визначено дату контролю за ІПР до 24 квітня 2020 року.

Заява позивачки про забезпечення дитини технічними засобами, у тому числі підгузками, від 28 серпня 2017 року була зареєстрована в журналі реєстрації заяв інвалідів та дітей-інвалідів про взяття їх на облік для отримання і заміни технічних та інших засобів Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне .

Відповідачем здійснювалась видача технічних засобів - підгузків у кількості 120 штук на місяць ОСОБА_2 як дитині з інвалідністю до березня 2019 року. Починаючи з березня 2019 року видачу технічних засобів було припинено з тих підстав, що позивачка уклала декларацію на медичне обслуговування з лікарем сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Сумської міської ради (а. с. 17).

При цьому, згідно довідки про склад сім`ї позивачка та її син ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22), яка відноситься до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, де обслуговуючою територіальною установою закладу охорони здоров`я є Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити дії, а саме видати позивачці технічні засоби на дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 за період з березня 2019 року по травень 2020 року та щодо зобов`язання відповідача відновити ОСОБА_1 видачу технічних засобів на дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 в кількості 120 підгузків на місяць, суд з врахуванням призначеної ОСОБА_2 індивідуальної програми реабілітації інвалідів № 26, якою дитині призначені також вироби технічного призначення - підгузки 120 штук на місяць, та ту обставину, що на виконання вказаної індивідуальної програми № 26 відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства вже здійснювалось безкоштовне забезпечення технічними засобами в період часу з 2018 року по березень 2019 року, виходив з того, що вибіркове забезпечення особи з інвалідністю технічними засобами відповідно до індивідуальних програм реабілітації не ґрунтується на законодавстві України та є порушенням права ОСОБА_2 , інтереси якого представляє позивачка, на забезпечення з боку держави його потреб у зв`язку з інвалідністю, а соціальний захист особи з інвалідністю не може покладатися в залежність від факту укладення декларації на медичне обслуговування з сімейним лікарем і місця реєстрації дитини-інваліда і є обов`язком для медичних закладів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 38 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (в ред. на час виникнення спірних правовідносин) особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301 (в ред. на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1301) до технічних засобів, які отримують безпосередньо інваліди, діти-інваліди або їх законні представники в закладах охорони здоров`я для використання в амбулаторних та побутових умовах, належать слухові апарати, сечоприймачі чоловічі та жіночі, високопоглинальні прокладки для жінок, які страждають нетриманням сечі, калоприймачі, підгузники, а також технічні засоби з мовним виводом: глюкометри, термометри та тонометри.

Пунктом 5 Порядку № 1301 передбачено, що потребу у забезпеченні технічними засобами (крім зубопротезування) визначають: дітей-інвалідів - лікувально-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛКК) з підготовкою відповідного висновку.

Згідно п. 11 Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757 (далі - Положення № 757) МСЕК або ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю, а у разі потреби - реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та навчальним закладам.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1301 облік інвалідів і дітей-інвалідів, які мають право на безоплатне забезпечення технічними засобами (далі - облік), ведуть управління охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Міністерство охорони здоров`я Автономної Республіки Крим (далі - територіальні органи охорони здоров`я) за зареєстрованим місцем проживання осіб, тримання під вартою або відбування кримінального покарання.

Територіальні органи охорони здоров`я мають право взяти, як

виняток, на облік у встановленому МОЗ порядку інваліда і дитину-інваліда не за місцем реєстрації їх проживання.

Пунктом 16 Порядку № 1301 визначено, що територіальні органи охорони здоров`я забезпечують технічним засобом інваліда і дитину-інваліда через заклади охорони здоров`я, перелік яких затверджується наказом територіальних органів охорони здоров`я, та установи, у яких тримаються особи, взяті під варту, чи засуджені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 року № 141 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301, зокрема Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами викладено в новій редакції, нова редакція діє з 27.02.2021 року.

Так, відповідно до пунктів 3, 6 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 року № 141) забезпечення дітей з інвалідністю медичними виробами здійснюється на підставі індивідуальної програми реабілітації, оформленої ЛКК за рахунок та в межах коштів державного (у тому числі в рамках державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення) та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету, та інших не заборонених джерел фінансування.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами, здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров`я за місцем надання медичних послуг та установи попереднього ув`язнення або відбування покарання.

Відповідно до статей 10, 11 Закону фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування мають право утворювати цільові фонди соціальної допомоги особам з інвалідністю, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок і умови витрачання коштів цих фондів визначаються органами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій громадських організацій осіб з інвалідністю.

Відповідно до підпункту 3 пункту б статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації в поясненні від 19.02.2021 року вказало, що кошти за рахунок державного бюджету на фінансування забезпечення дітей-інвалідів технічними засобами не виділяються, придбання технічних засобів підлягає забезпеченню із місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 14 Положення № 757 МСЕК або ЛКК під час чергового огляду особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, переглядає реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою.

Згідно п. 19 індивідуальної програми реабілітації інвалідів № 26 від 24.04.2018 року, копію якої надано позивачкою, дата контролю за виконанням ІПР 24.04.2020 року.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надала індивідуальну програму реабілітації інвалідів № 21 від 13 травня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 призначено вироби медичного призначення - підгузки 120 штук на місяць, п. 19 якої визначено дату контролю за ІПР - 13 травня 2022 року.

Отже, виходячи з приписів п. 6 Порядку № 1301 (в ред. на час виникнення спірних правовідносин), враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 та її дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання не змінювали, територіальним закладом охорони здоров`я є відповідач, індивідуальними програмами реабілітації інвалідів № 26 та № 21 (з датою ІПР - 24 квітня 2020 року та 13 травня 2022 року відповідно), дитині призначено вироби медичного призначення - підгузки 120 штук на місяць, забезпечення видачі яких відповідачем здійснювалось до березня 2019 року, то відповідно відповідач мав забезпечувати видачу технічних засобів - підгузків 120 штук на місяць з березня 2019 року по травень 2020 року. Іншого порядку забезпечення дітей з інвалідністю медичними виробами у вказаний період не існувало.

Крім того у своїй відповіді від 16.08.2019 року, на звернення позивачки, управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації зазначило, що на законодавчому рівні відсутні підстави для припинення забезпечення її дитини підгузками за рахунок коштів місцевого бюджету Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади (а. с. 18-19). Відповідно до інформації Миколаївської сільської ради від 22.12.2020 року, на запит місцевого суду, фінансування технічних засобів підгузків 2018-2019-2020 р.р. здійснюється за кошти місцевого бюджету Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 105).

Укладення позивачкою декларації про надання медичних послуг в лікарем в м. Суми, на що посилається відповідач в доводах апеляційної скарги, відповідно до діючого в спірний період законодавства, не являлось підставою для припинення забезпечення дитини з інвалідністю медичними виробами за зареєстрованим місцем проживанням. Така підстава виникла лише з 27.02.2021 року - набрання чинності Порядку № 1301 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 року № 141.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення в частині вирішення вимог про зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне здійснити дії щодо видачі ОСОБА_1 технічних засобів на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 у кількості 1560 штук за період з березня 2019 року по травень 2020 року, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 травня 2021 року в частині вирішення вимог про зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Миколаївської сільської ради Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Постольне здійснити дії щодо видачі ОСОБА_1 технічних засобів на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 у кількості 1560 штук за період з березня 2019 року по травень 2020 року (по 120 підгузків на місяць) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина