Ухвала

від 01.10.2021 по справі 263/12315/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/12315/21

Провадження №2/263/2627/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м.Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промисловий центр про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію речового права на земельну ділянку за цим договором із скасуванням реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на виконання будівельних робіт; приведення земельної ділянки у стан, придатний до користування, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із позовом до Маріупольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промисловий центр про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію речового права на земельну ділянку за цим договором із скасуванням реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на виконання будівельних робіт, набутого ТОВ Інвестиційно-промисловий центр на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДЦ051201104759 від 05.11.2020; приведення земельної ділянки у стан, придатний до користування.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Інвестиційно - промисловий центр проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 21.01.2013 за ним було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення №7, яке він придбав з прилюдних торгів. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на це нежитлове приміщення та з технічного паспорту на нього вбачається, що до складу належного заявникові приміщення № 7 входить ганок літ. г 25. У березні 2020 року ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" почало будівельні роботи на земельній ділянці багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з бокового фасаду цього будинку - саме перед входом до належного заявникові приміщення № 7. 30.03.2020 при виконанні будівельних робіт, замовником та виконувачем яких є ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр", належний заявникові ганок з пандусом був самоправно зруйнований відповідачем, чим йому створена перешкода у доступі до приміщення і у користуванні належним йому приміщенням. На цей час ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" вже здійснило будівельні роботи з "Реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з організацією додаткового входу по АДРЕСА_1 та розпочало будівельні роботи з реконструкції з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу) під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_1 на підставі повідомлення ДЦ 051201104759 від 05.11.2020. Пунктом 6 ч.1 статті 7 Закону України №417-VІІІ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено що співвласники зобов`язані забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин. Але ці вимоги відповідачем не додержуються, бо на земельній ділянці в геометричних розмірах підвалу, упритул до стіни багатоквартирного будинку, де розташовані вікно та вхід до приміщення заявника, робиться прибудова під об`єкт торгівлі. Предметом позову, одночасно з яким подається ця заява про його забезпечення, є захист права заявника на користування земельною ділянкою, як співвласника житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , та на вільне користування належним позивачу приміщенням № 7 у цьому будинку, зокрема, шляхом: визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30.10.2014 № 6/42-4819 "Об утверждении проекта землеустройства по отводу земельного участка по АДРЕСА_2 в Жовтневом районе города обществу с ограниченной ответственностью Инвестиционно промышленный центр "; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0174 га, кадастровий № 1412336300:01:007:0513 по АДРЕСА_2 від 19.01.2015 р. та скасування рішення про реєстрацію відповідного речового права та реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на ведення будівельних робіт та реєстрації повідомлення ДЦ 051201104759 від 05.11.2020 р. про початок виконання будівельних робіт з "Реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з організацією додаткового входу по АДРЕСА_1 "; приведення земельної ділянки у початковий стан, придатний до користування.

Суд розглянув заяву у відсутність заявника в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви з додатками, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до приписів ст. 153 ЦПК України суд, під час прийняття рішення про забезпечення позову, зобов`язаний враховувати інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються задля того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Проте, ухвалою суду від 01.10.2021 відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промисловий центр в частині визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30.10.2014 № 6/42-4819.

Тобто, вказане рішення на даний час є чинним та не оскаржується.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в частині його позовних вимог щодо визнання рішення Маріупольської міської ради недійсним, тобто, вказане рішення на даний час ніким не оскаржується, позивач у позові вказує, що належний йому ганок з пандусом вже "зруйновані" відповідачем та йому вже створена перешкода у користуванні приміщенням, тобто позивачем не доведено, що не застосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому підстав для забезпечення позову тим шляхом, як про це просить позивач, суд не вбачає, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до вимог ч.2 ст.261 ЦПК України.

Суддя О.М.Томілін