Рішення

від 20.09.2007 по справі 13/601

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 13/601-33/143                                                                                                        

20.09.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши

справу

за позовом     відкритого акціонерного товариства

Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Київської  філії “Сіті”

до                     фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

про                   стягнення  9 030, 25 грн.

Представники:

від

позивача:        Карпінський С.В.

-представник за довіреністю № 17057-1/14 від 21.12.06;

від

відповідача:    ОСОБА_2 - представник за

довіреністю № НОМЕР_1 від 07.08.06. 

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство

Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Київської філії “Сіті”

(попереднє найменування: відкрите акціонерне товариство Українська страхова

компанія “Гарант-АВТО” в особі Київської дирекції страхування

“Гарант-АВТО-Сіті”) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом

до  фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті

дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9 030,25 грн.

Свої позовні вимоги позивач

обґрунтовує тим, що 25.11.2004 року між ним та представництвом фірми «Бош

Рексрот СП. з.о.о.»було укладено договір добровільного страхування

автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної

відповідальності, оформлений полісом № 19-3255040. Відповідно до зазначеного

договору було застраховано автомобіль «Деу-Ланос», реєстраційний номерний знак

411-49 КА.

5.11.2005 року у м. Києві, на

перехресті бульвару Лесі Українки та провулку Щорса, відбулося зіткнення двох

автомобілів: зазначеного вище автомобіля «Деу»та автомобіля «Фольксваген»,

реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Деу був

пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті

порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3, підпункту «е»Правил дорожнього руху України.

Зазначена обставина підтверджується довідкою ГУ МВС України в м. Києві

Печерського районного управління № НОМЕР_3 від 8.11.2005 року та постановою

судді Оболонського районного суду м. Києва по справі № 3-23845 від 22.12.2005

року, які наявні в матеріалах справи.

Для визначення вартості

відновлювального ремонту автомобіля «Деу»відкрите акціонерне товариство

Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Київської філії “Сіті”

замовила в Експертно-асистуючій компанії «Легіон»проведення автотоварознавчого

дослідження. Згідно з актом автотоварознавчого дослідження № НОМЕР_4 від

20.11.2005 року вартість ремонту автомобіля «Деу»становить 6 209,99 грн.

Фактичні витрати на проведення

відновлювального ремонту автомобіля «Деу»склали 8 856 грн., зазначена обставина

підтверджується замовленням-нарядом НОМЕР_5 від 9.11.2005 року та рахунком

НОМЕР_5 від 9.11.2005 року.

21.11.2005 року позивач оплатив

товариству з обмеженою відповідальністю «Таурус Агропром»вартість послуг з

ремонту автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 3261 від

21.11.2005 року.

У зв'язку з вищезазначеними

обставинами, до відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія

“Дженералі Гарант” в особі Київської філії “Сіті” у порядку регресу перейшло

право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої власнику

автомобіля «Деу» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Загальна сума витрат

позивача на виплату страхового відшкодування складала 9 030,25 грн., що

становить 8 780,25 грн. -вартість ремонту та 250,99 грн. -вартість

автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою Господарського суду м.

Києва від 20.12.2006 року припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 26.02.2007 року апеляційну скаргу відкритого

акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі

Київської філії “Сіті” залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м.

Києва від 20.12.2006 року залишено без змін.

Не погодившись з постановою

Київського апеляційного господарського суду відкрите акціонерне товариство

Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Київської філії “Сіті”

звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського

суду України від 24.05.2007 року касаційну скаргу було задоволено, ухвала

Господарського суду міста Києва у справі № 13/601 від 20.12.2006 року та

постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 року

скасовані, справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

        Ухвалою Господарського суду м. Києва

від 12.06.2007 року суддя Мудрий С.М. прийняв справу до свого провадження,

присвоїв справі № 13/601-33/143 та призначив розгляд справи на 10.07.2007 року

о 10:00.

        Ухвалою Господарського суду м. Києва

від 10.07.2007 року розгляд справи відкладено до 19.07.2007 року на 11:20 у

зв'язку з неявкою представника відповідача.

        У судове засідання 19.07.2007 року

представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не

повідомив, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 12.06.2007 року не

виконав.

        Представник позивача надав суду заяву

про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м.

Києва від 19.07.2007 року розгляд справи відкладено до 20.09.2007 року на 11:05

у зв'язку з неявкою представника відповідача та задоволено клопотання позивача

про продовження строку розгляду справи.

В ході судового розгляду

представник позивача надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в

повному обсязі. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача відшкодування

заподіяної шкоди в розмірі 9 030,25 грн., витрати по сплаті державного мита в

сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 118,00 грн..

Представник відповідача проти

позову заперечував, хоча сам факт дорожньо-транспортної пригоди не

заперечував. 

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи 

докази суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 21 ГПК

України сторонами в судовому процесі -позивача і відповідачами -можуть бути

підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частина 1 статті 1 ГПК України

передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому

числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.3 статті 22 Закону України

«Про судоустрій»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з

господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним

законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 12 ГПК

України господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають при

укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі

щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного

житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні

стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на

продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни

і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із

публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду

України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких

відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до

відання інших органів.

В судовому засіданні представником

відповідача надано свідоцтво № НОМЕР_6 від 23.02.1999 року про державну

реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця та свідоцтво про сплату

єдиного податку від 1.01.2007 року в якому зазначено, що видами діяльності

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи є роздрібна торгівля,

посередницька діяльність, здавання в оренду майна, пасажирські транспортні

послуги.

Таким чином, враховуючи

вищезазначене даний спір підвідомчий господарському суду.

Згідно ч.2 статті 1187 ЦК України

шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір

підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом,

використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до довідки Управління

Державної Автомобільної Інспекції ГУ МВС України НОМЕР_7 від 2.02.2006 року

власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT»1., 1994 року, державний номер НОМЕР_2

є громадянин ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, позивачем не надано

доказів того, що ОСОБА_1 при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди

використовував автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT»1., 1994 року, державний номер

НОМЕР_2 у своїй підприємницькій діяльності, тому, вимоги позивача, суд визнає

безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та

керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

      Суддя                                                                                           

С.М.Мудрий