Ухвала

від 04.10.2021 по справі 910/14673/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14673/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (колегія суддів: Разіна Т. І., Тарасенко К. В., Іоннікова І .А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 (суддя Джарти В. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю КНС-Девелопмент , 3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зима Наталії Федорівни, 4. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр факторингових послуг , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1. Приватне акціонерне товариство БГ Банк , 2. Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (повний текст підписаний 15.03.2021) і рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 справу передано раніше визначеному складу суддів: Краснову Є. В. - головуючому, Мачульському Г. М., Уркевичу В. Ю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) вона подається з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник зазначає, що згідно до частини другої статті 287 ГПК України - підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.

Суд звертає увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, зокрема, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.6 постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Однак касаційна скарга не містить висновку від якого скаржник просить відступити, та обґрунтування необхідності відступлення від нього. Саме по собі посилання на необхідність відступлення від висновку застосованого апеляційним судом без зазначення вказаних вище обставин не може бути визнано безумовною підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

З огляду на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме скаржнику необхідно навести обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Судом також установлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 ГПК України, відповідно до якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку й оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку..

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується, та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 23.02.2021, повний текст підписаний 15.03.2021.

До касаційної скарги додана копія конверту суду апеляційної інстанції з зазначенням ШКІ № 0411633831734, згідно з яким, оскаржувана постанова була отримана 05.04.2021.

Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 26.04.2021 (неділя - 25.04.2021).

Однак, касаційну скаргу подано 03.09.2021, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що процесуальний строк був пропущений з огляду на таке.

Повний текст оскаржуваної постанови скаржник отримав лише 25.04.2021, внаслідок чого звернувся з касаційною скаргою 17.05.2021. Дана касаційна скарга Верховним Судом була залишена без руху для усунення недоліків до 29.07.2021. Але Верховний Суд, отримавши заяву про усунення недоліків з додатками у своїй ухвалі від 13.08.2021 зазначив про те, що скаржник не вірно трактував наданий термін судом (замість до 29.07.2021 повинно було дотриматися 10 днів з моменту отримання ухвали про усунення недоліків) внаслідок чого касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржникові 25.08.2021.

У зв`язку з наведеним, скаржник вважає, що повторно подана касаційна скарга з порушенням пропущеного строку з поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника на те, що ухвалою від 29.06.2021 касаційну скаргу подану вперше було залишено без руху до 29.07.2021 для її усунення недоліків та було встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Конвалія Консалтинг" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки невірне трактування строків не є передбачуваною процесуальною підставою для поновлення відповідного строку.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, для встановлення факту, чи була касаційна скарга подана в межах строку, скаржнику потрібно надати до Верховного Суду інше мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг залишити без руху до 04.11.2021.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич