Постанова

від 23.02.2021 по справі 910/14673/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 910/14673/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Бовсунівська Л.О.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 23.02.2021

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 (суддя Джарти В.В., повний текст складено 24.06.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг , м. Київ

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю КНС-Девелопмент , м. Київ

3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зима Наталії Федорівни, м. Київ

4. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр факторингових послуг , м. Київ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

1. Приватне акціонерне товариство БГ Банк , м. Київ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор , м. Київ

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг (далі - позивач/ТОВ Конвалія Консалтинг ) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича (далі - відповідач -1/приватний нотаріус Золотих О.О.), Товариства з обмеженою відповідальністю КНС-Девелопмент (далі - відповідач-2/ТОВ КНС-Девелопмент ), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зима Наталії Федорівни (далі - відповідач - 3/приватний нотаріус Зима Н.Ф.) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр факторингових послуг (далі - відповідач - 4/ТОВ ФК Центр факторингових послуг ), за участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства БГ Банк (далі - третя особа -1/ПрАТ БГ Банк ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор (далі - третя особа-2/ТОВ ФК Агро Фактор ) про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37717491 від 24.10.2017, № 37723444 від 24.10.2017, № 37732359 від 24.10.2017, № 37766194 від 25.10.2017, № 37766196 від 26.10.2017, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41347918 від 30.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права власності позивача на земельну ділянку загальною площею 0,0761 га, кадастровий номер 8000000000:82:188:0007, за адресою АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд врахував постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г, відповідно до якої визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І. А. і зареєстрований в реєстрі № 1025; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло ; застосовано наслідки недійсності правочину договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 шляхом зобов`язання ТОВ ФК Марко Поло повернути ПАТ БГ Банк оригінали всіх документів, які зазначені в акті прийому-передачі документації (додаток № 2 до Договору від 12.11.2014).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання правочинів щодо передачі прав вимоги за договорами про відступлення прав вимоги від 12.11.2014 та 14.11.2014, відповідно до котрого ПАТ БГ БАНК передало права вимоги до позичальників ТОВ ФК Марко Поло , має наслідком недійсність усіх інших правочинів, а саме:

- договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015 року, на підставі якого ТОВ ФК Марко Поло передало права вимоги до позичальника ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон - Капітал ;

- договору про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року, на підставі якого ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон-Капітал передало права вимоги до позичальника ТОВ ФК Агро Фактор ;

- реєстрація права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1) в результаті позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що здійснене ТОВ ФК Агро Фактор 19.01.2016 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В.;

- передача ТОВ ФК Агро Фактор до статутного фонду ТОВ Конвалія Консалтинг земельної ділянки площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- позивачем не доведено порушення прав ТОВ Конвалія Консалтинг саме нотаріусом та останній не є належним відповідачем у даному спорі.

Суд першої інстанції, врахувавши положень ст.ст. статей 216, 236 Цивільного кодексу України, прийшов до висновку, що у ТОВ Конвалія Консалтинг не виникало право власності на земельну ділянку площею 0,0761 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки таке право на земельну ділянку у свою чергу не набула особа, яка його відчужила на користь позивача, а саме ТОВ ФК Агро Фактор .

Також місцевий господарський суд зазначив, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту наявності у нього законного права на спірну земельну ділянку, що свідчить про відсутність порушеного права щодо спірної земельної ділянки. При цьому, сама по собі наявність інтересу позивача щодо спірного об`єкту нерухомого майна не може бути підставою для скасування записів у Державному реєстрі прав та визнання недійсним договору, стороною якого позивач не є.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ Конвалія Консалтинг (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга ТОВ Конвалія Консалтинг мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема - ст.ст. 203, 215, 228, 319, 321, 655, 656, 657 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також порушенням норм процесуального права, а саме - ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до хибного висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту наявності у нього законного права на спірну земельну ділянку, що свідчить про відсутність у позивача порушеного права щодо такої земельної ділянки.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача 1, 2, 3, 4 та третіх осіб 1, 2 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачі 1, 2, 3, 4 та треті особи 1, 2 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі 1, 2, 3, 4 та треті особи 1, 2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14673/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляк І.О., судді: Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Конвалія Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19; розгляд справи призначено на 17.09.2020 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 задоволено заяву суддів: Поляк І.О., Кропивної Л.В., Пашкіної С.А. про самовідвід суддів від розгляду апеляційної скарги ТОВ Конвалія Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/392/20 від 14.09.2020 у зв`язку з задоволенням заяви суддів Поляк О.І., Кропиної Л.В., Пашкіної С.А. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ Конвалія Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14673/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 для розгляду справи №910/14673/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

21.09.2020 суддя Михальська Ю.Б., яка входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 22.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ Конвалія Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 призначено на 07.10.2020.

07.10.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 призначено на 11.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4508/20 від 11.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному та судді Михальської Ю.Б. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14673/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.11.2020 для розгляду справи №910/14673/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В; розгляд справи призначено на 01.12.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5019/20 від 01.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14673/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.12.2020 для розгляду справи №910/14673/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 до 18.12 2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5437/20 від 18.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14673/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.12.2020 для розгляду справи №910/14673/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19, призначено на 26.01.2021.

Проте у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Разіної Т.І. у відпустці за сімейними обставинами, судове засідання, призначене на 26.01.2021, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Конвалія Консалтинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 призначено на 23.02.2021.

Явка учасників справи

У судове засідання 23.02.2021 з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача -4.

Відповідачі 1, 2, 3 та треті особи 1, 2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідачів 1, 2, 3 та третіх осіб 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачі 1, 2, 3 та треті особи 1, 2 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів 1, 2, 3 та третіх осіб 1, 2.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача - 4 у судовому засіданні проти поданої апеляційної скарги заперечував, у зв`язку з її необґрунтованістю. Просив апеляційну скаргу ТОВ Конвалія Консалтинг залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14673/19- без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що:

- 16.06.2005 між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 91 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії в іноземній валюті на загальну суму 191 189,00 (сто дев`яносто одна тисяча сто вісімдесят) доларів США;

- 16.06.2005 між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л. М., зареєстровано в реєстрі за № 2712), у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 91 від 16.06.2005 року. Предметом іпотеки була земельна ділянка загальною площею 0,0761 га., кадастровий номер: 8000000000:82:188:007, за адресою: АДРЕСА_1 , Державний акт про право власності на земельну ділянку від 23.05.2005 КВ № 131179;

- 12.11.2014 між ВАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , був укладений Договір про відступлення права вимоги. Відповідно до даного Договору первісний кредитор (ВАТ БГ Банк ) відступає новому кредитору (ТОВ ФК Марко Поло ) право вимоги до боржників, що належать первісному кредитору на підставі кредитних договорів, а новий кредитор зобов`язується прийняти зазначене вище право вимоги та сплатити первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу (перелік Кредитних договорів та боржників міститься у Додатку 1 до цього Договору). За вище зазначеним договором також було передано до ТОВ ФК Марко Поло право вимоги за Кредитним договором № 91 від 16.06.2005 року (між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства та ОСОБА_1 );

- 14.11.2014 між ВАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , був укладений Договір про відступлення права вимоги. Відповідно до предмету даного договору у зв`язку з укладенням Договору купівлі продажу кредитного портфелю від 12.11.2014 між первісним іпотекодержателем/ заставодержателем та новим іпотекодержателем/заставодержателем, за яким було передано право вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку до даного Договору укладеним між сторонами.

Під час здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ БАНК" уповноваженою особою Фонду було виявлено факти укладення ПАТ "БГ БАНК" до дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку наступних правочинів:

1. Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ФК Марко Поло ;

2. Договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1025;

На підставі Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2014, укладеного між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 1025, був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни іпотекодержателя за Договором іпотеки від 16.06.2005 № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., реєстровий №1625, укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ БГ Банк (що є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства") за Кредитним договором № 91 від 16.06.2005.

Предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки являється земельна ділянка 0,0761 га що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 (надалі - позичальник).

Публічне акціонерне товариство БГ Банк оскаржено в судовому порядку укладені з ТОВ ФК Фінансова компанія правочини щодо відступлення прав вимоги та подано до Господарського суду міста Києва позов про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року у справі № 910/2924/15-г в задоволенні позовних вимог ПАТ БГ Банк до ТОВ Фінансова компанія Марко Поло , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войнарської Ірини Анатоліївни, 2) Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Домініон - Капітал про визнання нікчемних правочинів та застосування наслідків їх недійсності відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ПАТ "БГ БАНК" задоволено та визнано недійсним:

- Договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК "Марко Поло ;

- Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк" та ТОВ Марко Поло .

- застосовано наслідки недійсності правочину - Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року шляхом зобов`язання ТОВ ФК Марко Поло повернути ПАТ БГ Банк оригінали всіх документів, які зазначені в Акті прийому-передачі документації (Додаток № 2 до Договору від 12.11.2014) (перелік зазначених договорів викладено у резолютивній частині даної постанови).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі №910/2924/15-г постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 залишено без змін.

Позивач зазначає, що 19.01.2016 всі зобов`язання за Кредитним договором № 91 від 16.06.2005 були припинені у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0761 га, кадастровий номер: 8000000000:82:188:0007, за адресою: АДРЕСА_1.

Таке звернення стягнення було здійснене на користь ТОВ Агро Фактор , номер запису про право власності 12989951 від 19.01.2016, державний реєстратор приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 27912580 від 23.01.2016. Вказані обставини відображені у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2017 року, номер інформаційної довідки 105262997 від 27.11.2017.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач вказує , що відповідно до рішення засновників ТОВ Конвалія Консалтинг було вирішено внести земельну ділянку загальною площею 0,0761 га, кадастровий номер: 8000000000:82:188:0007, за адресою: АДРЕСА_1 до статутного капіталу ТОВ Конвалія Консалтинг .

На виконання рішення установчих зборів засновників ТОВ Конвалія Консалтинг від 31.03.2016 та відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності щодо вище зазначеної земельної ділянки за ТОВ Конвалія Консалтинг , у зв`язку з чим було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29102334 від 05.04.2016, що прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

Позивач зазначає, що 24.10.2017 з грубим порушенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем в реєстр був внесений запис про припинення права власності ТОВ Конвалія Консалтинг на підставі постанови Вищого господарського суду Країни по справі № 910/2924/15-ц, (Дата державної реєстрації 24.10.2017 року о 09 годині 5 хвилин 43 секунди, Індексний номер рішення 37717491 від 24.10.2017).

24.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем в реєстр був внесений запис до реєстру запис про іпотеку номер: 22975772 від 24.10.2017 на підставі Договору іпотеки від 16.06.2005 серія та номер 1625, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Постанови Вищого господарського суду України по справі № 910/2924/15-ц, згідно з яким іпотекодержателем земельної ділянки яка належить ТОВ Конвалія Консалтинг , стало ТОВ ФК Центр Факторингових послуг ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37723444 від 24.10.2017 року, іпотекодавець - ОСОБА_1 .

24.10.2017 о 14 годині 23 хвилини 23 секунди приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем в реєстр був внесений до реєстру запис про обтяження (номер запису 22981611).

Підставою обтяження, за твердженнями позивача, є постанова Вищого господарського суду міста України у справі № 910/2924/15-г, Договору іпотеки, серія та номер: 1625, виданий 16.06.2005, видавник Іванова Л.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Підставою внесення даного запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37732359 від 24.10.2017 приватним нотаріусом Золотих О.О.

25.10.2017 о 23 годині 25 хвилин 28 секунд приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем в реєстр були внесені відомості про відступлення прав вимоги за договором іпотеки серія та номер №484, виданий 25.10.2017, видавник Золотих О.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (індексний номер рішення 37766194 від 25.10.2017).

Даним рішенням Золотих О.О. було змінено іпотекодержателя з ПАТ БГ Банк на ТОВ Фінансова компанія Центр Факторингових послуг .

25.10.2017 року о 23 годині 30 хвилин 39 секунд, приватним нотаріусом Золотих О.О., було здійснено державну реєстрацію змін до запису про обтяження № 22981611. Дані дії здійснювались на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер №484, виданий 25.10.2017, видавник: Золотих О.О. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Відомості внесені до реєстру 26.10.2017 о 00 годин 01 хвилин 16 секунд, приватним нотаріусом Золотих О.О. на підставі рішення (індексний номер): 37766196 від 26.10.2017 року.

30.05.2018 між ТОВ ФК Центр Факторингових послуг та ТОВ КНС-Девелопмент укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф., реєстраційний номер № 1342.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки ТОВ КНС- Девелопмент набув у власність земельну ділянку площею 0,0761 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 8000000000:82:188:0007 (п. п. 1.1., 1.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки).

Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Янчук С.В., державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу , 14.05.2018 року, номер запису про право власності № 26146952, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 832432680000.

Земельна ділянка зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 23.05.2005 року, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.05.2018 року № НВ-0001608112018.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37717491 від 24.10.2017; № 37723444 від 24.10.2017; № 37732359 від 24.10.2017; № 37766194 від 25.10.2017; №37766196 від 26.10.2017 є протиправними та прийнятими з порушенням чинного законодавства з наступних підстав, оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. за твердженням позивача незаконно позбавив права власності на вище зазначену земельну ділянку ТОВ Конвалія Консалтинг , що стало підставою звернення із даним позовом до суду.

Позивач стверджує, що станом на день звернення із позовом до суду з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що власником земельної ділянки загальною площею 0,0761 га, кадастровий номер: 8000000000:82:188:0007, за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ КНС-Девелопмент .

Про даний факт свідчить Номер запису про право власності: 26380551.

Відповідно до реєстрів підставою виникнення права власності в ТОВ КНС-Девелопмент став Договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1342, виданий 30.05.2018, видавник: Зима Н.Ф., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41347918 від 30.05.2018 15:03:29, приватний нотаріус Зима Наталія Федорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ).

Оскільки станом на жовтень 2019 року права позивача, як законного власника земельної ділянки загальною площею 0,0761 га., кадастровий номер: 8000000000:82:188:0007, за адресою: АДРЕСА_1, порушені, в даному випадку має місце визнання Договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1342, виданий 30.05.2018, видавник: Зима Н.Ф., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, недійсним в силу положень статей 203, 215, 655 Цивільного кодексу України.

Відповідач - 2 у своєму відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що 30.05.2018 року між ТОВ ФК Центр Факторингових послуг та ТОВ КНС-Девелопмент укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф., реєстраційний номер № 1342.

Як зазначає, відповідач - 2, станом на день укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.2018, земельна ділянка не перебувала у спорі, щодо земельної ділянки були відсутні арешти чи інші обтяження, також була відсутня податкова застава, про що безпосередньо зазначено в тексті Договору (п. 1.4. Договору). Таким чином, жодних перешкод для укладення Договору станом на 30.05.2018 року не існувало.

Товариство з обмеженою відповідальністю КНС-Девелопмент зазначає про те, що позивачем не доведено наявність порушення його прав укладеним Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.2018, оскільки такий договір укладений між ТОВ ФК Центр Факторингових Послуг та ТОВ КНС-Девелопмент , а позивач - ТОВ Конвалія Консалтинг не є стороною оскаржуваного правочину.

Крім того, відповідач - 2 посилаючись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г зазначає, що недійсний правочин є недійсним з моменту його укладення та не створює юридичні наслідки, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, отже, укладені у подальшому договори також не мають юридичних наслідків для сторін, при цьому вони не підлягають додатково визнанню недійсними, а отже, у ТОВ ФК Марко Поло , ПАТ ЗНВКІФ Солід , ТОВ ФК Агро Фактор , ТОВ Конвалія Консалтинг та подальших кредиторів не виникало жодних прав щодо земельної ділянки площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач - 4 у своїх запереченнях вказує, що визнання правочинів щодо передачі прав вимоги за договорами про відступлення прав вимоги від 12.11.2014 та 14.11.2014, відповідно до яких ПАТ БГ Банк передало права вимоги до позичальників ТОВ ФК Марко Поло , має наслідком недійсність усіх інших правочинів, а саме:

- Договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015 року, на підставі якого ТОВ ФК Марко Поло передало права вимоги до позичальника ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон - Капітал ;

- Договору про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року, на підставі якого ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон-Капітал передало права вимоги до позичальника ТОВ ФК Агро Фактор ;

- реєстрація права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1) в результаті позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що здійснене ТОВ ФК Агро Фактор 19.01.2016 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В.;

- передача ТОВ ФК Агро Фактор до статутного фонду ТОВ Конвалія Консалтинг земельної ділянки площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Із урахуванням положень ст.ст. 216, 236 Цивільного кодексу України, щодо наслідків недійсності правочину, у позивача не виникало право власності на земельну ділянку площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та, відповідно, відсутні порушені права щодо зазначеної земельної ділянки які б могли підлягати захисту, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку представників позивача та відповідача - 4 , обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань ( ч. 6 ст. 55 Конституції України).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999 заява №311107/96, пункт 54).

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до преамбули та статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Місцевим господарським судом встановлено, що ТОВ Конвалія Консалтинг набуло право власності на спірну земельну ділянку внаслідок внесення вказаного майна до статутного фонду ТОВ Конвалія Консалтинг згідно рішення зборів засновників, оформленого протоколом № 1 від 31.03.2016 та на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 31.03.2016 між позивачем та ТОВ ФК Агро Фактор .

Разом з тим, у силу повноважень передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ БГ Банк уповноваженою особою Фонду було виявлено факти укладення ПАТ БГ Банк до дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку наступних правочинів:

1. Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , відповідно до умов якого Банком було передано (відступлено) на користь ТОВ ФК Марко Поло право вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких зазначено у Додатку № 1 до договору, на загальну суму понад 235 млн. грн;

2. Договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1025, відповідно до умов якого Банком було передано (відступлено) на користь ТОВ ФК Марко Поло права іпотекодержателя/заставодержателя за договорами забезпечення, перелік яких зазначено у Додатку № 1 до договору, на загальну суму понад 446 млн.грн.

На підставі Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2014, укладеного між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 1025, був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни іпотекодержателя за Договором іпотеки від 16.06.2005 № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., реєстровий №1625, укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ БГ Банк (що є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства ) за Кредитним договором № 91 від 16.06.2005.

Предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки являється земельна ділянка 0,0761 га що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 .

Як убачається із матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що

ПАТ БГ Банк звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заяво про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ПАТ БГ Банк" задоволено та визнано недійсним:

- Договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК "Марко Поло ;

- Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк" та ТОВ Марко Поло .

- застосовано наслідки недійсності правочину - Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 року шляхом зобов`язання ТОВ ФК Марко Поло повернути ПАТ БГ Банк оригінали всіх документів, які зазначені в Акті прийому-передачі документації (Додаток № 2 до Договору від 12.11.2014) (перелік зазначених договорів викладено у резолютивній частині даної постанови).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі №910/2924/15-г постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 залишено без змін.

Встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду ( ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Відтак, правова оцінка, яка надана судами під час розгляду іншої справи (№910/2924/15-г) стосовно нікчемності Договорів відступлення права вимоги від 12.11.2014 та 14.11.2014 є обов`язковою для господарського суду при вирішенні цього спору в частині висновків щодо недійсності зазначених правочинів.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення ( ч. 1 ст. 236 ГПК України).

Оскільки недійсний правочин є недійсним з моменту його укладення та не створює юридичні наслідки, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, отже, укладені у подальшому договори також не мають юридичних наслідків для сторін, при цьому вони не підлягають додатково визнанню недійсними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 року у справі № 760/16751/15-ц (провадження №61-17248ск18).

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визнання правочинів щодо передачі прав вимоги за договорами про відступлення прав вимоги від 12.11.2014 та 14.11.2014, відповідно до якого ПАТ БГ Банк передало права вимоги до позичальників ТОВ ФК Марко Поло , має наслідком недійсність усіх інших правочинів, а саме:

- Договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015 року, на підставі якого ТОВ ФК Марко Поло передало права вимоги до позичальника ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон - Капітал ;

- Договору про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року, на підставі якого ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд СОЛІД , від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01.06.2012 року діє ТОВ Компанія по управлінню активами Домініон-Капітал" передало права вимоги до позичальника ТОВ ФК Агро Фактор ;

- реєстрація права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1) в результаті позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що здійснене ТОВ ФК Агро Фактор 19.01.2016 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В.;

- передача ТОВ ФК Агро Фактор до статутного фонду ТОВ Конвалія Консалтинг земельної ділянки площею 0,0761 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд правомірно вказав, що з виходячи з аналізу приписів ст.ст. 216, 236 ЦК України, у ТОВ Конвалія Консалтинг не виникло право власності на земельну ділянку площею 0,0761 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, оскільки таке право на земельну ділянку у свою чергу не набула особа, яка його відчужила на користь позивача, а саме ТОВ ФК Агро Фактор .

Частинами 1-2 ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту наявності у нього законного права на спірну земельну ділянку, що свідчить про відсутність у нього порушеного права щодо спірної земельної ділянки. При цьому, сама по собі наявність інтересу позивача щодо спірного об`єкту нерухомого майна не може бути підставою для скасування записів у Державному реєстрі прав та визнання недійсним договору, стороною якого позивач не є.

Оскільки при розгляді даної справи не було встановлено наявності порушеного права позивача саме нотаріусом та останній не є належним відповідачем у даному спорі, місцевий господарський суд дійшов правильно дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та недійсним та похідна від неї вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41347918 від 30.05.2018, задоволенню не підлягають .

Доводи ТОВ Конвалія Консалтинг , викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції було належним чином оцінено всі аргументи учасників справи.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/20, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Конвалія Консалтинг є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. 124, 129-1 Конституції України та ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Конвалія Консалтинг залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №910/14673/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14673/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 15.03.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова