Постанова

від 05.10.2021 по справі 125/1956/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1956/20

Провадження № 22-ц/801/2005/2021

Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Берегового О.Ю., Міхасішина І.В.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотилюка Олексія Вільямовича

на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Салдан Ю.О.,

в справі № 125/1956/20

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , (відповідачі)

за участі Комунального підприємства Барське районне бюро технічної інвентаризації (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів)

про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в районний суд з позовом до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , яким просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Барської міської ради № 231 від 23.06.01 в частині оформлення права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, видане 31.05.01 Барською міською радою на підставі рішення №231 від 23.06.01 скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , зокрема, на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , зроблений 31.05.01 за реєстровим номером 16, скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , зокрема, на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , зроблений 26.07.06 за реєстровим номером № 16.

Крім того, 10 серпня 2021 року представником позивача адвокатом Мотилюком О.В подано заяви про забезпечення доказів шляхом: призначення судової будівельно-технічної експертизи; огляду доказів за їх місцезнаходженням, а саме нежитлового приміщення Торгівельний кіоск ; витребування інвентаризаційної справи на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск та копій документів на підставі яких було прийнято рішення про № 231 від 23.05.01 та видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск від 31.05.-1 на ім`я ОСОБА_3 .

Заяви обґрунтував тим, що існують інші докази, які мають значення для вирішення справи, які позивач не має можливості отримати самостійно. Зазначає, що під час розгляду справи суду необхідно буде встановити, чи дійсно нежитлове приміщення Торгівельний кіоск є нерухомим майном та чи був цей об`єкт нерухомим майном станом на 23.05.2001 і чи відповідало це приміщення проектно-технічній документації на його будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва станом на 23.05.2001.

Крім того, оскільки спірне майно знаходиться у володінні та користуванні відповідача, воно може бути в будь-який момент часу трансформоване (змінене, перероблене, дообладнане, переобладнане) настільки, що це докорінно змінить його характеристики та унеможливить встановлення дійсних обставин справи.

Встановити ці обставини, на думку заявника, можливо шляхом здійснення експертного дослідження.

Судові рішення суду першої інстанції

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року в задоволенні заяв адвоката Мотилюка О.В. про витребування доказів шляхом призначення судової будівельно- технічної експертизи, огляду доказів за їх місцезнаходженням, витребування інвентаризаційної справи на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск та копій документів - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

17.08.2021 представник позивача - адвокат Мотилюк О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року в частині відмови у забезпечені доказів, а справу направити для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях. Суд не досліджував докази по справі, не заслуховував пояснення учасників справи, а тому не мав можливості зробити висновок про те, чи стосуються предмета доказування документи, про витребування яких заявлено.

Вважає також, що призначення експертного дослідження у справі, а також витребування доказів і огляд доказів за їх місцезнаходженням є необхідними для всебічного та повного її розгляду.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи суду не надійшли, проте їх відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07.09.2021 відкрито апеляційне провадження в даній цивільній справі, а ухвалою суду від 20.09.2021 - закінчено підготовчі дії й призначено справу до розгляду.

Учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку, і закон, яким він керувався

Відмовляючи у задоволенні заяви про витребування доказів шляхом проведення судової будівельно-технічної експертизи та огляду доказів за їх місцезнаходженням суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення судом доказів шляхом призначення експертизи можливе не у будь-яких випадках, а лише тоді, коли є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. На думку суду позивачем не доведено наявність підстав для забезпечення судом доказів, які передбачені частиною 1 статті 116 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви про витребування доказів, а саме копій документів на підставі яких було прийнято рішення № 231 від 23.05.01 та видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск від 31.05.01 на ім`я ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що провадження в частині вимог до ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі смертю останнього, а тому вказані документи не стосуються предмету доказування у цій справі.

На думку суду недоцільним є витребування інвентаризаційної справи на нежитлове приміщення, оскільки відсутні підстави вважати, що комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , яке є відповідальним за збереження інвентаризаційних справ, має намір знищити таку документацію.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як суд вірно встановив предмет доказування і вирішив питання про забезпечення доказів згідно з вимогами процесуального закону.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 2 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частин 1, 4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Крім того, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом - частини 1, 2 статті 116 ЦПК України.

Отже, процесуальний закон встановлює можливість вжиття судом заходів забезпечення доказів лише за сукупності певних обставин, однією з яких є те, що із часом засіб доказування може бути втрачений або його подання згодом буде неможливим чи утрудненим.

Наявність такої обставини для застосування заходів забезпечення позову є обов`язковою, на що прямо вказує стаття 117 ЦПК України, а тому суд з урахуванням наведених заявником мотивів забезпечення доказів має пересвідчитися, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України).

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Отже забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд (суддя) має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Відповідно до частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Відмовляючи представникові позивача адвокату Мотилюку О.В. у задоволенні заяв про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення вищезазначених вимог закону, в заяві про забезпечення доказів заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також врахував зміст предмета доказування по вказаній справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як з огляду на предмет позову - скасування запису про державну реєстрацію права власності не нерухоме майно з тих підстав, що при його реєстрації було порушено вимоги нормативних актів що визначають майно як нерухоме, а також їх державну реєстрацію, як призначення експертизи, так і інші процесуальні дії щодо подання і витребування доказів можуть і повинні вчинятися сторонами, а за наявності в них труднощів з отриманням доказів - судом, в загальному порядку, а не в порядку забезпечення доказів.

Також колегія суддів звертає увагу, що питання пов`язані з забезпеченням доказів вирішуються судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та вже наявних у ній доказів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 375, 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотилюка Олексія Вільямовича залишити без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.М. Стадник Судді:О.Ю. Береговий І.В. Міхасішин

Згідно з оригіналом

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Олександра БІЛОШИЦЬКА

05.10.2021