Рішення

від 16.11.2021 по справі 125/1956/20

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1956/20

2/125/603/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2021 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Гаврищук К. М.,

за участі: представника відповідача адвоката Шикунової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності,

У С Т А Н О В И В :

1. Стислий виклад позиції сторін

Позов ОСОБА_1 мотивував тим, що з 2017 року він є власником нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 і земельної ділянки, на якій розташоване приміщення. У складі приміщення є підвал, потрапити до якого можна тільки обійшовши належну позивачу будівлю з правого боку. Однак обхід справа і виконання робіт з обслуговування зовнішніх стін будівлі позивача неможливий, оскільки там майже впритул знаходиться сусідня споруда, власником якої з 2006 року є відповідач ОСОБА_2 .

Позивач стверджував, що належна відповідачу ОСОБА_2 споруда фактично являє собою легку металеву конструкцію (контейнер) без фундамента, тому не є капітальною спорудою, а є тимчасовою конструкцією (малою архітектурною формою). З цих підстав позивач вважав незаконним реєстрацію права власності на це майно за ОСОБА_2 як на об`єкт нерухомого майна.

Позивач також вказував, що ОСОБА_2 не була першим власником майна, а купила його у ОСОБА_3 . Реєстрацію права власності на спірний об`єкт як на нерухоме майно за ОСОБА_3 позивач також вважав незаконною.

Посилаючись на те, що позивач не може повноцінно користуватися своєю власністю через розташування сусідньої будівлі впритул до належної йому, внаслідок чого порушуються його права як власника майна, а також на незаконність реєстрації права власності на цей об`єкт як на нерухоме майно позивач просив:

визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Барської міської ради Вінницької області №231 від 23.05.01 в частині оформлення права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, видане 31.05.01 Барської міської ради Вінницької області на підставі рішення виконавчого комітету Барської міської ради Вінницької області №231 від 23.05.01 на ім`я ОСОБА_3 на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , а саме на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений 31.05.01 за реєстровим №16 в реєстровій книзі №1а Комунальним підприємством Барське районне бюро технічної інвентаризації ;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а саме на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений 26.07.06 за реєстровим №16 в реєстровій книзі №1а Комунальним підприємством Барське районне бюро технічної інвентаризації .

У судовому засіданні 16.11.2021 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шикунова А. О. проти позову заперечила, вважаючи його безпідставним, і просила в його задоволенні відмовити. Вказала, що після закриття в частині провадження стосовно ОСОБА_3 на розгляді залишилася лише позовна вимога до ОСОБА_2 про скасування реєстрації її права власності на нежитлове приміщення. Стверджувала, що відповідач правомірно набула і зареєструвала своє право власності на приміщення ще у 2006 році, натомість позивач став власником сусіднього приміщення в 2017 році, тому незроміло, яким чином можуть бути порушені права позивача. Вказала, що жодними доказами не підтверджується порушення будь-яких прав позивача.

У вступному слові представник відповідача повідомила, що відповідач ОСОБА_2 понесла судові витрати на професійну правничу допомогу, остаточний розмір яких і відповідні докази будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

2. Рух справи, заяви (клопотання сторін)

30.11.2020 подано позов до Барського районного суду Вінницької області суду.

19.01.2021 ухвалою судді Хитрука В. М. позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору.

05.02.2021 ухвалою судді Хитрука В. М. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24.03.2021 задоволено заяву про відвід головуючого судді і справу передано судді Салдан Ю. О.

26.03.2021 суддею Салдан Ю. О. постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 09.04.2021.

09.04.2021 у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шикунова А. О. повідомила суду, що відповідач ОСОБА_3 помер тривалий час тому. Підготовче судове засідання відкладено на 30.04.2021 за клопотанням представника позивача у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі і для з`ясування достовірності наданої інформації щодо смерті ОСОБА_3 .

Для перевірки вказаної інформації у зв`язку із сумнівом у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав судом надіслано запит до Барської ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області і Барського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

На підставі відповідей вказаних органів судом встановлено, що 16.05.2013 Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено актовий запис про смерть за №81 щодо громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2021 підготовче судове засідання відкладено на 26.05.2021 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 у зв`язку із хворобою представника, про що надано підтверджуючі документи.

26.05.2021 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_3 і провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 закрито. Продовжено проведення підготовчого судового засідання. Представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви для підготовки до ведення справи після закриття провадження в частині вимог до померлого ОСОБА_3 . Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання задоволено і оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.06.2021.

02.06.2021 у судовому засіданні представником позивача заявлено відвід секретарю судового засідання.

02.06.2021 ухвалою суду в задоволенні відводу секретарю судового засідання відмовлено. Продовжено проведення підготовчого судового засідання. Представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_3 . Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання задоволено і оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2021.

02.06.2021 представником позивача подано до суду заяву (а.с. 127), у якій представник позивача просив усі процесуальні документи по справі, а також будь-яку іншу кореспонденцію, що стосується позивача та/або справи, направляти поштою на адресу: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 36, офіс 74. Зазначив, що вказана адреса є актуальною і зручною для позивача.

11.06.2021 апеляційну скаргу на ухвалу суду про закриття провадження від 26.05.2021 апеляційним судом залишено без руху з підстав несплати судового збору.

01.07.2021 представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку із незавершенням апеляційного провадження щодо оскарження ухвали про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_3 . Клопотання задоволено, оголошено перерву до 10.08.2021.

22.07.2021 постановою Вінницького апеляційного суду залишено без змін ухвалу суду від 26.05.2021 про закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_3

10.08.2021 у судовому засіданні представник позивача подав такі письмові заяви: заяву про забезпечення доказів шляхом призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи; заяву про забезпечення доказів шляхом витребування копій документів та інвентаризаційної справи; заяву про забезпечення доказів шляхом огляду судом доказів за їх місцезнаходженням. Також представник позивача усно заявив клопотання про зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта, який самостійно замовлено позивачем 28.05.2021.

Ухвалою суду від 10.08.2021 відмовлено у задоволенні вказаних заяв, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2021.

На вказану ухвалу від 10.08.2021 представником позивача подано апеляційну скаргу. Ухвалою судді Вінницького апеляційного суду від 26.08.2021 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05.10.2021 ухвалу суду від 10.08.2021 залишено без змін.

02.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 23.09.2021 у зв`язку із неявкою відповідачів і третьої особи.

23.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 07.10.2021 у зв`язку з неявкою позивача і його представника.

07.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 27.10.2021 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 у зв`язку із неможливістю явки в судове засідання представника відповідача через перебування на лікуванні. Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

У судове засідання 27.10.2021 ні позивач, ні його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Дата цього судового засідання узгоджувалася з представником позивача адвокатом Мотилюком О. В. у судовому засіданні 07.10.2021. Про належне повідомлення представника позивача про дату, час, і місце судового засідання свідчить також наявна в матеріалах справи розписка представника. На підставі норм частини 5 статті 130 ЦПК України позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час, і місце судового засідання через представника. Розгляд справи по суті відкладено на 16.11.2021 у зв`язку з першою неявкою позивача і представника позивача, які не повідомили суду про причини неявки в судове засідання.

У судове засідання 16.11.2021 ні позивач, ні його представник не з`явилися. Про належне повідомлення представника позивача про дату, час, і місце судового засідання свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_5 за вказаною ним у заяві від 02.06.2021 адресою для надсилання поштової кореспонденції позивачу. На підставі норм частини 5 статті 130 ЦПК України позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час, і місце судового засідання через представника.

Ухвалою суду від 16.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з підстав ненадання представником позивача жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, з урахуванням думки представника відповідача, яка зазначила, що докази звернення до сімейного лікаря можливо надати в електронній формі, і наполягала на розгляді справи по суті.

Ухвалою суду від 16.11.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання експерта Вінницької торгово-промислової палати, який не був залучений судом, залишено без розгляду на підставі норм частини 6 статті 106, частини 1 і 2 статті 107, статті 72 ЦПК України з тих мотивів, що експертиза судом не призначалася, тому експерт не набув статусу учасника судового процесу у цій справі і суд не може вирішувати по суті клопотання особи, яка не набула статусу учасника судового процесу.

16.11.2021 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником приміщення магазину по АДРЕСА_1 , і земельної ділянки площею 0,0106 га з кадастровим номером 0520210100:01:028:0030, на якій розташоване приміщення. Нерухомість позивач придбав за двома договорами купівлі-продажу від 28.11.2017. Нежитлове приміщення складається з будівлі магазину, підвалу, прибудови, входу в підвал, ганку. Вказане підтверджується наданими позивачем копіями нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу приміщення і земельної ділянки від 28.11.2017, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 105633646 від 29.11.2017 і номер 105634304 від 29.11.2017, даними експлікації внутрішніх приміщень і плану приміщення, і не оспорювалося відповідачами.

Згідно із пунктом 3.2 зазначеного договору купівлі-продажу вказаног приміщення від 28.11.2017 покупець ОСОБА_1 підтвердив, що приміщення візуально оглянуто ним до оформлення цього договору, недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню майна за призначенням, самочинних переобладнань, перепланувань, добудов, перебудов, реконструкції майна на моменту огляду не виявлено; претензій до продавця щодо якісних характеристик майна покупець не мав.

ОСОБА_2 з 2006 року є власником нежитлового приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.07.2006, копією реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам, виданого 26.07.2006 Комунальним підприємством Барське районне бюро технічної інвентаризації і не оспорювалося сторонами.

4. Оцінка суду і застосовані судом норми права

4.1. Щодо розгляду позовних вимог по суті за відсутності позивача

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті встановлено випадки, які є підставою для відкладення розгляду справи. Таких підстав у судовому засіданні 16.11.2021 судом не встановлено.

Пунктом 2 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Таким чином, пункт 2 частини 3 статті 223 ЦПК України дозволяє провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого позивача (його представника) у разі його повторної неявки в судове засідання незалежно від причин неявки.

Судом встановлено обставину повторної неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання і підстав відкладати судовий розгляд суд не знайшов.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У судовому засіданні 16.11.2021 представник відповідача заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду і наполягала на розгляді позовних вимог по суті. Таку позицію мотивувала тим, що поведінка позивача є навмисним затягуванням розгляду справи, а також свідчить про те, що у зв`язку з тим, що сторона позивача не підготувала докази для розгляду справи, тому не з`являється у судове засідання, щоб отримати ухвалу суду про залишення позову без розгляду і потім звертися до суду повторно. Зазначила, що це тягнеться не один рік, виникають надумані позови, а тому є підстави для розгляду справи на підставі наявних матеріалів.

Завданням цивільного судочинства, яке визначено частиною 1 статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий суд, гарантоване статтею 55 Конституції України і статтею 6 вказаної Конвенції, включає, крім іншого право на розгляд справи. Право на розгляд справи означає не лише те, що особа має право звернутися за захистом до суду, а і право будь-якого учасника справи на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі від 16 грудня 1992 року Жоффр де ля Прадель проти Франції ).

Відповідно до частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з нормами статі 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Представник позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи підтвердив свій інтерес до вирішення спору по суті. При цьому справа перебувала в провадженні суду з 30.11.2020, однак неодноразово впродовж підготовчого провадження оголошувалися перерви у зв`язку із клопотаннями позивача, а також судовий розгляд справи відклався, у тому числі у зв`язку із неявкою сторони позивача. Водночас позивач, внісши питання про порушення його прав на розгляд суду, заяви про здійснення розгляду справи по суті за його відсутності не подавав і не повідомив суд про обставини, які перешкоджають проведенню судового розгляду по суті без заслуховування його особистих пояснень чи пояснень представника позивача, в ситуації, коли представник позивача брав участь у підготовчому провадженні і мав можливість використати усі процесуальні можливості задля належної підготовки справи до судового розгляду і збирання відповідних доказів. У заяві від 16.11.2021 представник позивача також не повідомив жодних обставин, які б зумовлювали необхідність його особистої присутності у судовому засіданні із розгляду справи по суті.

Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, повторна неявка позивача у судове засідання із розгляду справи по суті є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Зокрема, у постанові від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц Верховний Суд виклав такі правові висновки.

Системний аналіз норм статей 43, 44 ЦПК України, які стосуються обов`язку учасників добросовісно користуватися процесуальними правами, а також норм частини п`ятої статті 223 ЦПК України і пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у якнайскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначені норми дисциплінують позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Верховний Суд також зазначив, що суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Водночас, правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц ухвалені за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається. Зокрема, у справі № 465/6555/16-ц представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги заперечував у повному обсязі, у випадку повторної неявки позивача просив залишити позовну заяву без розгляду.

Водночас, будь-який судовий процес ґрунтується на принципі рівності сторін і при вирішенні питань, які виникають під час судового провадження, повинні дотримуватись права та враховуватись інтереси іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем. Принцип дсипозитивності цивільного судочинства не повинен використовуватись позивачем з метою неодноразового притягнення відповідача до суду.

Нормами статті 223 ЦПК України або будь-якими іншими нормами Кодексу прямо не передбачено випадку, коли позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з`явився у судове засідання, а відповідач обґрунтовано наполягає на вирішенні спору по суті і заперечує проти залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас, відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з частиною 10 статті 10 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Отже, норми ЦПК повинні тлумачитися крізь призму основних засад (принципів) цивільного судочинства, без надмірного і невиправданого формалізму, з урахуванням завдань цивільного судочинства.

Зокрема, серед основних засад (принципів) цивільного судочинства, які вказані у частині 3 статті 2 ЦПК України, зазначено верховенство права і рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Як уже зазначалося судом, представник відповідача наполягала на розгляді справи по суті і мотивувала свою позицію прагненням отримати вирішення спору, який тривалий час спричиняє ситуацію невизначеності між сторонами, а також різницею наслідків для відповідача у разі залишення позову без розгляду, що дозволяє позивачу повторно звернутися до суду з тотожним позовом. Представники позивача і відповідача у судовому засіданні визнали ті обставини, що між сторонами тривалий час існують спори з приводу користування їх власністю, внаслідок чого сформувалися тривалі неприязні стосунки.

З огляду на конкретні обставини цієї справи, процесуальну поведінку позивача та його представника у цій справі, а також з рахуванням змісту позовних вимог, суд вважає, що відмова відповідачу у вирішенні по суті заявленої до нього позовної вимоги становила б порушення права відповідача на доступ до правосуддя. Адже залишення позову без розгляду є формою завершення судового процесу без ухвалення рішення по суті спору, що за наявності законодавчої можливості заявити у будь-який час тотожний позов створює для відповідача ситуацію правової невизначеності.

Суд також звертає увагу, що частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Тлумачення цієї норми дає підстави для висновку, що мають існувати певні умови, після усунення яких можливе повторне звернення до суду і саме наявність таких умов спричиняє залишення позову без розгляду.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain , заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На думку суду, не належить до таких умов недобросовісне використання своїх процесуальних прав позивачем, що мало місце у цій справі, і сприяло затягуванню розгляду справи. Зокрема неподання доказів у встановлені законом строки, використання прийомів, які спричиняли оголошення перерви у судовому засіданні, проте в кінцевому результаті не призвели до здобуття позивачем додаткових доказів і жодним чином не сприяли повному і всебічному з`ясуванню обставин справи, на що неодноразово посилався представник позивача під час заявлення таких клопотань, повторна неявка саме в судове засідання із розгляду справи по суті, при чому у підготовчі судові засідання представник позивача з`являвся або повідомляв про причини неявки, небажання брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, свідоме неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача без посилання на конкретні обставини, які зумовлюють неможливість проведення судового розгляду по суті без заслуховування особистих пояснень представника позивача.

Водночас, під час вирішення питання про відкриття провадженні у справі при повторному зверненні до суду перевірити наявність таких умов і їх усунення неможливо.

Відтак, перспектива залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача, яка залишає можливість повторно звернутися до суду із таким самим позовом, у справі, що розглядається, з огляду на визнані представниками сторін обставини існування тривалого конфлікту з приводу користування належними сторонам приміщеннями, не стимулювала позивача належно користуватися своїми процесуальними правами.

За конкретних обставин цієї справи і з огляду на те, що суд не знайшов підстав, які б унеможливлювали проведення судового розгляду по суті справи без заслуховування особистих пояснень позивача чи його представника, явка яких не визнавалася судом обов`язковою, враховуючи, що представник відповідача наполягала на вирішенні спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідачу не може бути відмовлено у правосудді і не може бути позбавлено права бути вислуханим судом і права представити суду свої аргументи на спростування висунутих до відповідача претензій щодо порушення ним прав позивача.

За встановлених обставин цієї справи залишення позову без розгляду було б негативним наслідком саме для відповідача, оскільки спричинило б ситуацію правої невизначеності для відповідача, позбавило б його можливості знати репутаційні ризики порушника прав інших осіб, які покладаються на особу, яку притягнуто до суду, і не є негативним правовим наслідком для позивача в ситуації зловживання ним своїми процесуальними правами.

З наведених мотивів суд вважає, що у цій справі позов не підлягає залишенню без розгляду і слід вирішити позовні вимоги по суті.

4.2. Висновки щодо суті позовних вимог

Проаналізувавши доводи позовної заяви і заперечення представника відповідача проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що після закриття провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , який помер за сім років до пред`явлення позову, предметом розгляду у цій справі є лише позовна вимога до ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію за нею права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення Торгівельний кіоск , позначений на плані літерою Т , загальною площею 12,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений 26.07.06 за реєстровим №16 в реєстровій книзі №1а Комунальним підприємством Барське районне бюро технічної інвентаризації . Інші позовні вимоги стосуються померлої особи, правоздатність якої припинилася.

Позивач у позовній заяві вказав, що на питання щодо наявності чи відсутності фундамента має дати відповідь експерт в процесі судової будівельно-технічної експертизи. Однак висновок експерта чи клопотання про призначення відповідної експертизи до позовної заяви додано не було. Впродовж тривалого часу перебування справи на стадії підготовчого провадження позивач висновку експерта не надав і клопотання про призначення експертизи не заявив.

Суд зауважує, що до предмета доказування у цій справі належить не лише доказування обставин наявності чи відсутності певних конструктивних характеристик спірного об`єкта, а й доказування обставин порушення прав позивача, які спричинені існуванням такого об`єкта чи реєстрацією права власності на нього.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин незаконної реєстрації права власності на спірний об`єкт за відповідачем ОСОБА_2 . Позивачем також не надано жодних доказів будь-якого порушення права власності позивача, зокрема неможливості реалізації чи утруднення реалізації правомочностей власника щодо володіння, користування чи розпорядження належним йому майном, котре він придбав на одинадцять років пізніше, ніж було зареєстровано право власності відповідача ОСОБА_2 .

Не встановлено таких обставин і під час судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає за доцільне звернути увагу й на те, що позивачем не мотивовано, яким чином скасування запису про право власності у державному реєстрі ефективно відновить порушені, на його думку, права на користування належним йому приміщенням магазину.

Суд зауважує, що сама по собі вимога про скасування запису про реєстрацію права власності в державному реєстрі не є ефективним способом захисту порушеного права власності щодо володіння і користування майном. Вказане є самостійною підставою для відмови у позові.

З викладених мотивів суд дійшов висновку, що позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити повністю.

5. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник відповідача у вступному слові заявила, що остаточний розрахунок і відповідні докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відтак питання про розподіл витрат відповідача на правничу допомогу вирішуватиметься окремо у разі подання відповідних доказів.

Керуючись статтями 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності - відмовити повністю.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.11.2021.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Барська міська рада Вінницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 04051017, місце знаходження: майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, Вінницької області;

Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації , ідентифікаційний код юридичної особи 20091341, місце знаходження: вул. Героїв Майдану, 3, м. Бар, Вінницької області.

Суддя Юлія САЛДАН