Ухвала

від 29.09.2021 по справі 755/12263/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/12263/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/5051/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів, які діють в інтересах

заявника ТОВ «ТРИ-О» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ТРИ-О» ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12021105040002426 від 22.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

27 липня 2021 року прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021105040002426 від 22.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, а саме: на нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), яка розташована на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, що рахується за ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), загальною площею 1530,9 кв.м,. право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1714870280000),яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд 1/12, заборонивши користування та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування наявності достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, та зазначив про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ТОВ «ТРИ-О» ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її необґрунтованою та зазначає, що жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, клопотання не містить достатніх даних про відповідність майна критеріям ст.98 КПК України щодо речового доказу, при цьому, майно набуте ТОВ «ТРИ-О» на законній підставі та законність набуття вказаного нерухомого майна ніким не оскаржувалась. На думку апелянта, з клопотання не вбачається, для доказу якого факту чи обставин, пов`язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно. Звертає увагу, що виходячи з відомостей, наведених в клопотанні, до предмету доказування факту можливого зловживання службовим становищем службовими особами ДАБІ при видачі дозвільних документів на реконструкцію будівлі не входить питання дослідження законності набуття права власності на вказану будівлю, також аналогічною є ситуація і з предметом доказування факту використання підроблених документів, з огляду на те, що питання реєстрації права власності на підставі отриманих документів не входить до складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, ні до предмету доказування за цим складом злочину. Крім того, в клопотанні про арешт майна вказується дата можливого підроблення документів та їх використання 1995 рік, і у відповідності до правил п.31 ч.1 ст.284 КПК України закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;

адвокатів, які діють в інтересах заявника ТОВ «ТРИ-О» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скарги та просили її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021105040002426 від 22.07.2021 рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, за обставинами прийняття невстановленими досудовим слідством службовими особами ДАБІ незаконного рішення щодо видачі дозвільних документів на проведення реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька буд. 1/12. Також орган досудового розслідування вважає, що право власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 отримано за підробленими документами.

23 липня 2021 року постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, нежитлову будівлю, загальною площею 1530,9 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 0,5221 га за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд 1/12 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

27 липня 2021 року ухвалою слідчого Дніпровського районного суду міста Києва накладено арешт на нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), яка розташована на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, що рахується за ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), загальною площею 1530,9 кв.м, на якій проводяться будівельні роботи.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, слідчим суддею накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане в клопотанні майно, відповідає критеріям ст.98 КПК України, однак така мета арешту майна прокурором не доведена.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Прокурором в клопотанні про арешт майна зазначено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, має на меті запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна, яке визнано речовим доказом.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для накладення арешту на вказаний вище об`єкт нерухомості, можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів клопотання, між ТОВ «ТРИ-О» та ТОВ «МІСТЕР КОК» укладено договір купівлі-продажу від 06.12.2010 року, предметом якого виступав нежитловий будинок загальною площею 1530,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1/12. При цьому, в договорі зазначено, що майно, яке відчужується, належить ТОВ «МІСТЕР КОК» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2010 року.

Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Законність набуття ТОВ «ТРИ-О» нерухомого майна ніким не оспорювалсь, договір купівлі-продажу в судовому порядку не скасовувався. Даних про оголошення підозри жодній особі в рамках даного кримінального провадження матеріали клопотання не містять.

Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні. Не доведено значення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Враховуючи викладені обставини, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021105040002426 від 22.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, а саме: на нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), яка розташована на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, що рахується за ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), загальною площею 1530,9 кв.м, на якій проводяться будівельні роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ТРИ-О» ОСОБА_9 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12021105040002426 від 22.07.2021 рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, а саме: на нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), яка розташована на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, що рахується за ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), загальною площею 1530,9 кв.м,. право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1714870280000),яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд 1/12, заборонившикористування та розпорядження, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021105040002426від 22.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, а саме: на нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), яка розташована на земельній ділянці, площею 0,5221 га, кадастровий номер 8000000000:66:444:0019, що рахується за ТОВ «ТРИ-О» (код ЄДРПОУ: 37293529), загальною площею 1530,9 кв.м, на якій проводяться будівельні роботи.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4