Постанова

від 05.10.2021 по справі 908/1664/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.- головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Гребеник І. А. (посвідчення від 09.01.2020 № 054690),

відповідачів - не з`явилися,

розглянувши у судовому засіданні заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури

до: 1) Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянка"

про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року перший заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури (далі - Прокурор, позивач) звернувся в інтересах держави до Господарського суду Запорізької області з позовом до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (далі - Преображенська сільрада, Сільрада, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянка" (далі - ТОВ "Вільнянка", Товариство, Орендар, відповідач-2) про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 4 рішення Преображенської сільради від 22.01.2019 № 8 "Про припинення договорів оренди земельних ділянок від 01.08.2018 та укладення додаткової угоди до договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 22.03.2001" (далі - рішення від 22.01.2019 № 8, оспорюване рішення) у частині, що стосується земельних ділянок, кадастрові номери: 2323981000:01:002:0034, 2323981000:02:002:0015, 2323981000:01:001:0026; 2) визнання недійсною укладеної між відповідачами додаткової угоди від 23.01.2019 до договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 22.03.2001 (реєстраційний № 667) (далі - додаткова угода від 23.01.2019, оспорювана додаткова угода) у частині, що стосується земельних ділянок, кадастрові номери: 2323981000:01:002:0034, 2323981000:02:002:0015, 2323981000:01:001:0026; 3) зобов`язання Товариства повернути на користь Сільради земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,9797 га, площею 7,472 га, площею 8,783 га, кадастрові номери: 2323981000:01:002:0034, 2323981000:02:002:0015, 2323981000:01:001:0026 відповідно (далі - спірні земельні ділянки), що розташовані на території Преображенської сільради Оріхівського району Запорізької області.

Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2019 та ухвалено нове рішення про задоволення позову повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2020 касаційну скаргу ТОВ "Вільнянка" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 908/1664/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду справи постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2019 змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення у редакції вказаної постанови.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 908/1664/19 скасовано, позов першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури у справі № 908/1664/19 залишено без розгляду.

30.08.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 18.08.2021 про повернення судового збору в сумі 9605 грн, сплаченого за подання позовної заяви, та судового збору в сумі 19210 грн, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 908/1664/19, яке (клопотання) за своїм змістом є заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у частині судового збору.

Зазначена заява аргументована тим, що Верховним Судом під час ухвалення постанови від 15.06.2021 не було вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору в загальній сумі 28815 грн, понесених Запорізькою обласною прокуратурою під час розгляду цієї справи судами першої та касаційної інстанцій. Здійснення оплати вказаної суми судового збору підтверджується платіжними дорученнями від 20.06.2019 № 1490 та № 1491, від 20.04.2021 № 850.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2021 призначено до розгляду заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1664/19 у судовому засіданні на 05.10.2021 о 15:30.

Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 та частини 5 статті 130 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) .

Таким чином, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких не допускається повернення судом сплаченої суми судового збору особі, яка його сплатила, у разі залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Запорізької області за подання до Господарського суду Запорізької області позову в цій справі було сплачено судовий збір у сумі 9605 грн (за 5 вимог немайнового характеру), що підтверджується оригіналами платіжних доручень від 20.06.2019 № 1490 і № 1491.

У свою чергу, наявним у матеріалах справи оригіналом платіжного доручення від 20.04.2021 № 850 підтверджується факт сплати Запорізькою обласною прокуратурою судового збору в сумі 19210 грн при поданні касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у цій справі.

З огляду на те, що постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 про залишення без розгляду позову першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури ухвалено за результатами касаційного перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 908/1664/19, а не судом першої інстанції за відповідною заявою (клопотанням) першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури як самостійного позивача, поданою відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України, що виключає наявність передбачених пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" застережень щодо можливості повернення судового збору, а судом касаційної інстанції при ухваленні постанови від 15.06.2021 питання розподілу судових витрат у виді сплаченого скаржником судового збору не вирішувалося, колегія суддів вважає за необхідне заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 18.08.2021 задовольнити шляхом ухвалення додаткової постанови, якою повернути заявнику судовий збір у загальній сумі 28815 грн, сплачений за розгляд цієї справи судами першої та касаційної інстанцій (схожий висновок викладено у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 906/552/16).

Керуючись статтями 123, 129, 226, 244 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1664/19 задовольнити.

Повернути Запорізькій обласній прокуратурі зі спеціального фонду Державного бюджету України 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн судового збору, сплаченого у зв`язку з розглядом справи № 908/1664/19 у судах першої та касаційної інстанцій.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай