Постанова

від 02.09.2021 по справі 910/3359/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р. Справа№ 910/3359/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 (повний текст складено 03.12.2020)

у справі №910/3359/20 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

В судовому засіданні 02.09.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаним рішенням Київради порушені права позивача, як орендаря земельної ділянки, оскільки відповідач до закінчення строку дії договору оренди вирішив розірвати договір в односторонньому порядку без достатніх на те правових підстав та вчинити відповідні дії щодо зняття його з державної реєстрації. Цим же рішенням Київрада доручила здійснити оформлення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою на іншу особу (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва) та розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни її цільового призначення. Оспорюване рішення було прийняте Київрадою незаконно, порушень чинного законодавства, які могли бути підставою для розірвання договору, позивач не допускав. У той же час, при прийнятті спірного рішення відповідач не дотримався процедури, передбаченої Регламентом Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради № 579/579 від 07.07.2016, що також свідчить про його протиправність.

У позові, посилаючись на положення ст. 188 ст. 141, 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 21, 614, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 25, 27, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ТОВ "Будінвест КМ" просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 р. "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі міста Києва", прийняте на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 р. (з урахуванням ухвали від 11.03.2020 р.), що набрали законної сили, вищевказаний позов був забезпечений шляхом заборони Київраді та її виконавчим органам вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо фактичного вилучення у ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер: 800000000:85:166:0003); вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо оформлення права користування Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на земельну ділянку площею 1,09 га по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 800000000:85:166:0003), в тому числі дій з розроблення проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 800000000:85:166:0003 та зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер: 800000000:85:166:0003, а також заборони КП по утриманню зелених насаджень вчиняти будь-які організаційно-правові дії з озеленення указаної земельної ділянки.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечив, зазначив про порушення позивачем умов договору оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), зокрема, умов п. 8.4 щодо використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, та систематичною несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання цього договору у односторонньому порядку на підставі п. 11.4 договору. Вважав, що спірне рішення Київради прийняте у спосіб, за процедурою та у відповідності до норм чинного законодавства.

Третя особа-1 - Департамент земельних ресурсів у письмових поясненнях, наданих суду, вказав на правомірність прийнятого Київрадою рішення та наявність беззаперечного права відповідача на розірвання договору оренди земельної ділянки внаслідок неналежного виконання позивачем умов, визначених п. 8.4 договору, а тому вважав позовні вимоги обґрунтованими.

КП по утриманню зелених насаджень (третя особа-2) надало письмові пояснення, в яких зазначило, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з підстав, указаних відповідачем, вважало, що оцінка оскаржуваного рішення має полягати у перевірці питання щодо правомірності розірвання договору оренди земельної ділянки, а не компетенції Київради, як суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі № 910/3359/20 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі міста Києва", прийняте на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2102,00 грн, витрати по сплаті судового збору за заяву про забезпечення позову у сумі 1051,00 грн.

Зазначено, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020р. (з урахуванням ухвали від 11.03.2020 р.), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позов, суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки за результатами розгляду справи було встановлено протиправність прийнятого Київрадою рішення № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі міста Києва", а також встановлено порушення прав позивача на мирне володіння земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- приймаючи оскаржуване рішення, Київська міська рада керувалася пунктами 34, 37 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 9 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України Про оренду землі , статтями 1, 20, 21, 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів , наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , пунктами 8.4, 11.4, 11.5 та 11.6 договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007 №85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІНВЕСТ КМ , та враховуючи те, що орендар порушує положення пункту 11.4 договору оренди, а саме використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам та систематично (протягом 4 років) не сплачував орендну плату, а також враховуючи лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.05.2018 № КО-772/0-1790/6-18 , з метою збереження зелених насаджень та покращення благоустрою міста;

- посилаючись на ст.ст.626, 651 ЦК України, статтю 32 Закону України Про оренду землі , вважає, що правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку, при цьому зазначає, що право на односторонню відмову від договору є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншою стороною;

- ухвалюючи оскаржуване рішення, судом не було враховано та не надано належної оцінки таким обставинам:

помилковим та необгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ТОВ Будінвест КМ правомірно, згідно з наданими йому дозвільними документами, на підставі акту № 340 від 06.12.2017, за яким видаленню підлягало 292 дерева та 6 кущів, здійснило видалення 280 дерев на орендованій земельній ділянці,

однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення стало порушення орендарем положення пункту 11.4 договору оренди, а саме використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

всупереч частині третій ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища суд не врахував, що акт обстеження зелених насаджень від 06.12.2017 № 340 не брався до уваги при наданні висновку екологічної експертизи щодо можливості видалення зелених насаджень.

Позивач при здійсненні діяльності з видалення зелених насаджень на спірній земельній ділянці, здійснив видалення значно більшої кількості дерев, аніж це було визначено в оцінці впливу.

Адже саме діяльність видалення 120 дерев (за даними актуального акту обстеження зелених насаджень, що підлягають знищенню) в частині 3 Заключна частина оцінки впливу була оцінена як позитивна і екологічно допустима.

Тому діяльність з видалення додатково 172 дерев та 6 кущів була здійснена без проведення її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей, як того вимагає частина третя ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища . Оскільки вирубка дерево-чагарникової рослинності відноситься до переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (пункт 29 переліку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 серпня 2013 № 808 Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку ), то здійснення вирубки цих додаткових 172 дерев на 6 кущів мало теж обоє`язково пройти державну екологічну експертизу, чого Позивачем зроблено не було. Вказане свідчить про порушення Позивачем пункту 11.4 Договору, а саме використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

- помилковим є висновок суду про те, що ні відповідачем, ні третіми особами не доведено наявності на земельній ділянці черешчатих дубів у кількості 4 одиниць на час передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ Будінвест КМ ;

позивачем в кінці грудня 2017 року було видалено близько 280 дерев на спірній земельній ділянці на підставі акту обстеження зелених насаджень від 06.12.2017 №340 (доданий Позивачем до позову), згідно з яким до видалення заплановано 292 дерева та 6 кущів. Вказаний акт обстеження зелених насаджень не брався до уваги при наданні висновку екологічної експертизи щодо можливості видалення зелених насаджень та при наданні погодження відповідної технічної документації Управлінням охорони навколишнього середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому Позивач при здійсненні діяльності з видалення зелених насаджень на спірній земельній ділянці, здійснив видалення значно більшої кількості дерев, аніж це було визначено в оцінці впливу;

позивачем грубо порушені вимоги Управління охорони навколишнього середовища виконавчого органу КМР (КМДА) щодо збереження особливо цінних порід дерев та здійснено незаконне видалення двох дубів черешчатих, чим порушено п.п.4.6 пункту 4 рішення КМР від 25.01.2007 №51/712.

- наявність родючого шару ґрунту встановлено у листі Управління охорони навколишнього середовища від 21.06.2005 № 071/04-4- 19/2787, де зазначено в розділі Характеристика земельної ділянки вид ґрунтів - існує родючий шар ґрунту.

ТОВ Будінвест КМ , станом на момент державної реєстрації договору оренди не заявляла про зміну характеристик земельної ділянки, що є об`єктом за договором оренди земельної ділянки від 14.08.2007 № 85-6-00341 чи про те, що документи та вимоги контролюючих органів неможливо виконати у зв`язку зі зміною зазначених характеристик земельної ділянки.

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність родючого шару ґрунту на момент передачі ТОВ Будінвест КМ земельної ділянки;

-не обґрунтованим є висновок суду про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати у позивача, не надано оцінки діям позивача щодо виконання обов`язку здійснити державну реєстрацію поновлення та змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007 № 85-6-00341;

ні попереднім орендарем (ТОВ Київське будівельне підприємство № 3 ), ні новим орендарем - ТОВ Будінвест КМ , податкові декларації по орендній платі за землю за 2013-2016 роки не подавалась, сплата орендної плати за цей період не здійснювалась;

порушення позивачем систематичності сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою відповідно до положень п.11.4 договору також є самостійною підставою для розірвання договору оренди в односторонньому порядку;

-суд вважає, що процедура ухвалення спірного рішення хоч і була формально дотримана Київрадою, однак вказане рішення було прийняте без урахування процедури зміни цільового призначення земельної ділянки;

Київська міська рада наголошує на тому, що надання земельній ділянці статусу скверу та зміна цільового призначення не є тотожними поняттями та не обмежує Київську міську раду у прийнятті відповідного рішення, оскільки функціональне використання території є інакшим поняттям від цільового призначення землі та визначається містобудівним законодавством, а не земельним;

в межах одного цільового призначення земельної ділянки може бути визначено декілька видів її використання, що підтверджується земельним та містобудівним законодавством, а також наведене вище підтверджує що в межах земельних ділянок з категорією землі житлової та громадської забудови можуть поряд з житловими та громадськими будівлями розміщуватись - сквери, тощо. Оскаржуване рішення не змінює цільове призначення земельної ділянки, адже при його прийнятті не затверджувалось проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на їх необґрунтованість, просить її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 апеляційну скаргу Київської міської ради у справі №910/3359/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3359/20. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3359/20.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3359/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відхилено клопотання Київської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 розгляд справи №910/3359/20 відкладено на 24.03.2021.

23.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 по справі №910/3359/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 по справі №910/3359/20.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2021, касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/3359/20 залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, поновлено апеляційне провадження у справі №910/3359/20 та призначено справу до розгляду на 23.06.2021.

23.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Іоннікової І.А. - головуючого, Тарасенко К.В., Разіної Т.І. про самовідвід від розгляду справи № 910/3359/20 задоволено. Матеріали справи №910/3359/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/408/21 від 05.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/3359/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 для розгляду справи № 910/3359/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20, розгляд справи призначено на 02.09.2021.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання голови правління Громадської організації Старовікові дуби Малько І.В. про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі №910/3359/20 та у задоволенні клопотання Київської міської ради про залучення до участі у справі як третіх осіб, що не завляють смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.09.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.09.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб в судове засідання апеляційної інстанції 02.09.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

01.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа 1) надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20, оскільки представник третьої особи 1 перебуватиме в інших засіданнях по справах №826/5426/19 та №758/4064/21, що призначені на 12:00 год. та 12:30 год.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи 1 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія відхиляє клопотання представника третьої особи 1 про відкладення розгляду справи, оскільки керівник третьої особи 1 не був позбавлений можливості забезпечити в судове засідання явку іншого представника або представляти інтереси установи самостійно,причини неявки представника третьої особи-2 суду не відомі, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Київради № 51/712 від 25.01.2007 "Про передачу ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва" земельну ділянку на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва загальною площею 1,09 га (у тому числі: площею 0,73 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; площею 0,36 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови) передано у короткострокову оренду ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" на 3 роки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

На виконання вказаного рішення, між Київрадою та ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" був укладений договір оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 13.08.2007 року, зареєстрований ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 14.08.2007 за № 85-6-00341.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 цього договору орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м.Києва. Договір укладено на 5 років (п. 3.1 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору Київрада передала ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" у користування земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 14.08.2007.

12.07.2012 рішенням Київради № 934/8271 договір оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 14.08.2007, укладений з ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3", був поновлений на 5 років. Цим же рішенням було внесено зміни до вказаного договору оренди, зокрема, слова "Київське будівельне підприємство № 3" замінено словами "Будінвест КМ" (п. 2); встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства (п. 3); ТОВ "Будінвест КМ" у місячний термін зобов`язане звернутись до ГУ земельних ресурсів із клопотанням щодо організації робіт по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007.

Також судом встановлено, що 29.05.2017 між Київрадою (орендодавець), ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" (первісний орендар) та ТОВ "Будінвест КМ" (орендар) була укладена угода про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 29.05.2017 (далі - договір оренди, договір № 85-6-00341).

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове користування) земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва. Цільовим призначенням земельної ділянки є колективне житлове будівництво.

Відповідно до п. 6.1 договору оренди сторони підтверджують, що земельна ділянка, яка є об`єктом за цим договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (п. 6.2 договору оренди).

Пунктом 8.4 договору оренди визначені обмеження, відповідно до яких орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; виконати вимоги листа Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005 р.

Також згідно з п. 8.4 договору оренди орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її призначення та своєчасно вносити орендну плату. Визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п. 4.1 договору оренди). Договір оренди укладено на 5 років (п. 3.1).

За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із матеріалів справи, право оренди земельною ділянкою відповідно до договору було зареєстроване за ТОВ "Будінвест КМ" 29.05.2017 зі строком дії цього права - до 29.05.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовником житлового будівництва об`єктів соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва виступило ТОВ "Екостандарт-Інвест", а підрядником - ТОВ "Доміан".

Також встановлено, що на виконання умов договору оренди ТОВ "Будінвест КМ" вчинило дії, призначені для забудови земельної ділянки за адресою по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, зокрема:

- 12.09.2017 уклало із ТОВ "Екостандарт-Інвест" (сторона-2) договір № 12/09 (далі - договір будівництва), предметом якого є зобов`язання та права по будівництву об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожної зі сторін своєї частки у збудованому об`єкті (п. 1.1). Відповідно до п. 2.1 договору будівництва сторони дійшли згоди, що сторона-1 (ТОВ "Будінвест КМ") передала частину своїх функцій замовника передбачених чинним законодавством стороні-2, зокрема, отримання стороною-2 вихідних даних для проектування та будівництва об`єкту, у тому числі подачу всіх необхідних документів для містобудівних умов і обмежень, технічних умов, подачу повідомлення про початок підготовчих робіт, укладення відповідних договорів та здійснення інших правочинів, необхідних для виконання функцій замовника, переданих стороні-2 за договором, виконання інших функцій замовника, передбачених чинним законодавством;

- 11.12.2017 були затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003, площею 1,0900 га відповідно до наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київради № 784;

- 26.12.2017 подане повідомлення КВ010173601576 про початок виконання підготовчих робіт;

- 28.12.2017 та 30.08.2019 до Департменту міського благоустрою виконавчого органу Київради подані контрольні картки (із актами) № 17070152-ПД та № 19070093-ПД (відповідно) на тимчасове порушення благоустрою;

- 19.07.2019 отриманий дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ113192001042;

- 29.12.2018 отримане погодження Міністерства культури України історико-містобудівного обґрунтування будівництва;

- 15.02.2019 отриманий дозвіл Міністерства культури України № 22-031/19з про проведення земляних робіт в історичних ареалах населених міст.

Проте, у подальшому - 12.12.2019 в порядку невідкладності на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання було прийняте оспорюване рішення №446/8019, яким, зокрема, вирішено:

- розірвати договір оренди від 14.08.2007 №85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладений із Київрадою;

- вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва;

- КП по утриманню зелених насаджень в установленому порядку у місячний строк із дня набрання чинності цим рішенням здійснити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою;

- розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на 4.10. для збереження та використання пам`яток природи для благоустрою пам`ятки природи Крістерова Гірка ;

- здійснити організаційно-правові заходи щодо благоустрою та озеленення земельної ділянки.

У якості підстав для прийняття цього рішення відповідач зазначив, що ТОВ "Будінвест КМ" порушує положення п. 11.4 договору оренди, а саме щодо:

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам (враховуючи лист ГУ Державного кадастру у Київській області № КО-772/0-1790/6-18 від 15.05.2018 про результати здійсненої ним 27.04.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003), якою встановлено порушення орендарем вимог ст. 168 Земельного кодексу України в частині зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу);

- систематичної (протягом 4 років) несплати орендної плати.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Будінвест КМ" зазначає що умови договору оренди фактично ним були виконані, у тому числі із урахуванням екологічних вимог, норм земельного законодавства, навколишнього середовища та будівельних норм, при цьому істотних порушень договору з боку орендаря не було, відтак, прийняте Київрадою рішення про дострокове розірвання договору оренди є безпідставним та незаконним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 статті 188 ГК України, ч. 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Разом з тим, статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, наведені норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Судом встановлено, що у пункті 11.4 договору оренди сторони погодили, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, в разі, зокрема, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, та систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, що встановлено п. 8.4 договору.

Отже, договором оренди земельної ділянки №85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) були передбачені випадки розірвання цієї угоди орендодавцем в односторонньому порядку, зокрема, у разі порушення орендарем умов цього договору.

У спірному рішенні № 446/8019 від 12.12.2019 однією з підстав для одностороннього розірвання договору Київрада визначила використання ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки способами, які суперечать екологічним нормам, а з пояснювальної записки до проекту спірного рішення вбачається, що таке порушення полягало у:

- видаленні більшої кількості дерев на земельній ділянці, ніж підлягало видаленню: замість 120 дерев, кількість яких була визначена висновком еколого-експертної оцінки впливу на навколишнє середовище, складеного експертами ДП "Центр еколого-експертної аналітики", та висновком Управління екології та природних ресурсів № 64 від 13.12.2017 р., орендарем наприкінці грудня 2017 р. фактично було видалено близько 280 дерев, із них - 2 одиниці дубів черешчатих, які мають особливу екологічну цінність та підлягали збереженню відповідно до п. 4.6 рішення Київради № 51/712 від 25.01.2007 р. "Про передачу ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) та листа Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005 р.;

- знятті та перенесенні ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що було встановлено ГУ Держгеокадастру у Київській області за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства у висновку № 173-ДК/172/АП/09/01/-18 від 27.04.2018 р., про що повідомлено Київраду листом № КО-772/0-1790/6-18 від 15.05.2018 р.

Статтею 5 Земельного Кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені основні принципи земельного законодавства, серед яких зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (абзац 3 ч. 2 ст. 25 вказаного Закону).

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього середовища (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлені екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів, зокрема, при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про екологічну експертизу" державна екологічна експертиза проводиться шляхом залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

Судом встановлено, що для виконання робіт щодо здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище, між ТОВ "Екостандарт-Інвест" (забудовник, замовник) та ТОВ "Емісел Київ" був укладений договір №081117-1 від 08.11.2017, відповідно до якого виконавцю було доручено надати послуги обстеження земельної ділянки замовника комісією з обстеження зелених насаджень міста Києва, отримання акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, тощо.

Також встановлено, що 17.10.2017 між ТОВ "Екостандарт-Інвест" (забудовник, замовник) та Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (виконавець) був укладений договір №332/2627-ВО, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати послуги з обстеження зелених насаджень за адресою: вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м. Києва та передати матеріали для подальшого узгодження до Управління екології та природних ресурсів.

На виконання вказаного договору, 17.11.2017 експертами ДП "Центр еколого-експертної аналітики" була проведена еколого-експертна оцінка матеріалів впливу на навколишнє середовище, за результатами якої був наданий висновок ОВНС "Видалення зелених насаджень за адресою: вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м. Києва для потреб будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями і підземним паркінгом", у якому експертами були запропоновані заходи, спрямовані на нейтралізацію впливу на навколишнє природне середовище.

У свою чергу, на підставі указаної еколого-експертної оцінки ДП "Центр еколого-експертної аналітики", Управлінням екології та природних ресурсів був наданий свій висновок № 64 від 13.12.2017, яким було визначено екологічну допустимість прийнятих у еколого-експертній оцінці рішень та надано позитивну їм оцінку за умови дотримання природоохоронного законодавства.

Також слід зазначити, що у грудні 2017 року комісією за участю представників відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО "Київзеленбуд", Управління екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції були проведені обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. Відповідно до акту вказаної комісії № 23 від 06.12.2017 видаленню станом на 06.12.2017 підлягало 292 дерева та 6 кущів.

Крім того, 14.02.2018 комісією у складі представників Управління екології та природних ресурсів, виконавчого органу Київської міської ради, КО "Київзеленбуд" та Державної екологічної інспекції у місті Києві та у присутності представника ТОВ "Будінвест КМ" було проведене обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого встановлено, що видалення дерев на земельній ділянці відбувалось відповідно до акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 340 від 06.12.2017.

З метою отримання інформації про якісний стан земель, для виявлення земель, що зазнають впливу водної, вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ, на замовлення позивача, ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" провело ґрунтове обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого складені технічний звіт та агрохімічний паспорт від 26.09.2017.

Отже, наданими позивачем належними та вірогідними, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, доказами підтверджено, що на виконання умов договору оренди від 14.08.2007 №85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ "Будінвест КМ" вчинило дії з метою дотримання екологічних вимог під час забудови земельної ділянки по вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м.Києва.

Щодо тверджень відповідача про видалення більшої кількості дерев (280 дерев), ніж було визначено висновком ДП "Центр еколого-експертної аналітики" від 17.11.2017 та висновком Управління екології та природних ресурсів № 64 від 13.12.2017 (120 дерев), про що зазначалось у пояснювальній записці до проекту спірного рішення та, на думку відповідача, суперечить екологічним нормам, судом встановлено наступне.

У висновку ДП "Центр еколого-експертної аналітики" від 17.11.2019, на підставі якого у подальшому був зроблений висновок Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київради № 64 від 13.12.2017, експерти, пропонуючи видалення 120 дерев (переважно самосівів та аварійних) у якості заходу нейтралізації впливу на навколишнє природне середовище, зазначили, що надання висновку здійснюється на підставі актуального акту обстеження зелених насаджень. Проте, як вбачається із матеріалів, наданих на експертизу, висновки екологічної експертизи щодо можливості видалення зелених насаджень ґрунтувались на акті № 23 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, ще від 26.02.2015 року, термін дії якого закінчився (2 роки).

Тому, за зверненням ТОВ "Будінвест КМ" (від 09.10.2017 № 10-12-03) у грудні 2017 року комісією за участю представників відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО "Київзеленбуд", Управління екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції було проведене нове (актуальне) обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, за результатами якого станом вже на 06.12.2017 до видалення було запроектовано 292 дерева та 6 кущів, про що був складений відповідний акт № 340.

При цьому встановлено, що у подальшому актом обстеження земельної ділянки комісією у складі представників Управління екології та природних ресурсів, виконавчого органу Київської міської ради, КО "Київзеленбуд" та Державної екологічної інспекції у місті Києві від 14.02.2018 був підтверджений факт, що видалення дерев ТОВ "Будінвест КМ" відбулось відповідно до акту обстеження зелених насаджень № 340 від 06.12.2017 р.

З огляду на викладене, ТОВ "Будінвест КМ" правомірно, згідно з наданими йому дозвільними документами, на підставі акту № 340 від 06.12.2017, за яким видаленню підлягало 292 дерева та 6 кущів, здійснило видалення 280 дерев на орендованій земельній ділянці. При цьому, частина відновної вартості зелених насаджень, запроектованих у акті № 340 від 06.12.2017 р. до видалення, що склала 1 772 165,52 грн., позивачем була сплачена у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 28.12.2017 р.

Стосовно доводів відповідача про видалення ТОВ "Будінвест КМ" 28 дерев різних порід та діаметрів без дозвільних документів, що було встановлено актом обстеження земельної ділянки від 14.02.2018, судом встановлено, що указані дерева були видалені на прилеглій до будівництва території, а не на земельній ділянці, що перебувала у користуванні позивача, а тому такі дії останнього не свідчать, що орендар використовує її у спосіб, що суперечить екологічним вимогам та порушує умови договору оренди на земельній ділянці (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003). Водночас, за зрізані дерева біля ділянки (28 одиниць) ТОВ "Будінвест КМ" сплатило адміністративний штраф у сумі 26 089,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 01.03.2018 та листом Державної екологічної інспекції у місті Києві № 1453-04/12 від 07.06.2018.

З приводу тверджень відповідача та третіх осіб про незаконне видалення ТОВ "Будінвест КМ" 2 одиниць дубів черешчатих, судом встановлено, що про наявність на земельній ділянці по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва дубів черешчатих (звичайних) у кількості 4 одиниць вказувалось у акті КП УЗН Подільського району № 21 від 22.02.2005 про попереднє обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню чи пересадці у зв`язку з її забудовою, який був погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища за умови збереження цих дубів у кількості 4 штук (лист № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005). Однак, вже у 2015 році, тобто до передачі (29.05.2017) в оренду позивачу указаної земельної ділянки, у акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 23 від 26.02.2015 р. вже значилась інформація щодо відсутності 2 одиниць дубів черешчатих (тобто наявні були лише 2 дуби). Інших доказів щодо наявності на земельній ділянці вказаних дубів у кількості 4 одиниць на час передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ "Будінвест КМ" ні відповідач, ні треті особи не надали.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду, що Київрада не довела тих обставин, що саме позивачем було видалено 2 дуби черешчаті, про які вказувалось у листі Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005 р., тим більше не довела, що таке видалення відбулось позивачем у грудні 2019 року, як зазначалось у пояснювальній записці до проекту спірного рішення Київради.

Перевіривши доводи відповідача про використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить екологічним вимогам в частині зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач вказав на порушення позивачем вимог ст. 168 Земельного кодексу України, посилаючись на акт ГУ Держгеокадастру у Київській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства №173-ДК/172/АП/09/01/-18 від 27.04.2018 р., яким комісією у складі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель із дотримання вимог законодавства та головних спеціалістів відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві було встановлено зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

Відповідно до ст.168 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

Процедура видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулюється Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 01.01.2005 (далі - Порядок, тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Розділом 2 Порядку передбачено, що спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. Ґрунтовий покрив земельних ділянок - є поверхневим шаром ґрунту, який характеризується родючістю.

Відповідно до п. 3.1 Порядку власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Зі змісту наведених норм вбачається, що перш ніж вчиняти будь-які дії з переміщення ґрунтового покриву земельних ділянок, необхідно визначитись - чи характеризується відповідний шар ґрунтового покриву родючістю.

Визначення поняття родючості ґрунтів міститься в листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №6-8-1487/885 від 11.09.2006, яким надане роз`яснення, що ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо він буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

Судом встановлено, що на замовлення позивача ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було проведене ґрунтове обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого складені технічний звіт та агрохімічний паспорт № 08/03/07 від 26.09.2017р.

Із висновків вищевказаного звіту вбачається, що в межах земельної ділянки залягають такі ґрунти: рекультивовані супіщані ґрунти з насипним гумусовим шаром (шифр агрогрупи 211в). При цьому згідно з наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 р. № 245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів", ґрунти за шифром агрогрупи 211в не відносяться до особливо цінних груп ґрунтів. Також відповідно до даних, що містяться в агрохімічному паспорті, вміст в ґрунті важких металів (мідь) перевищує ГДК (становить 8,51 мг/кг), а тому такий ґрунтовий покрив не відповідає ГОСТУ 17.5.3.05-84, у зв`язку із чим родючий шар ґрунту був відсутній, відповідно - потреби в його знятті не було.

За таких обставин обов`язку отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вказаної земельної ділянки у ТОВ "Будінвест КМ" не виникло, відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання Київради у спірному рішенні на відсутність у позивача спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву на земельній ділянці.

Ще однією підставою для розірвання договору оренди, зазначеною у спірному рішенні, відповідач визначив систематичну (протягом 4 років) несплату оренди, в обґрунтування чого вказав на наявність у позивача заборгованості зі сплати орендних платежів.

Так, у своїй пояснювальний записці до проекту спірного рішення Київрада послалась на лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018, у якому податковим органом повідомлено, що у період з 2013 по 2016 роки орендарем не подавались податкові декларації по орендній платі за землю та, відповідно, не сплачувалась орендна плата за цей період.

Як вбачається з договору оренди (п. 5 розділу 14 договору оренди) орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату. Усі права та обов`язки за договором оренди переходять від первісного орендаря (ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3") до орендаря (ТОВ "Будінвест КМ") з моменту нотаріального посвідчення цієї угоди, що було вчинене 29.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П.

Отже, відповідно до умов договору оренди (в редакції угоди від 29.05.2017 р.) обов`язок зі сплати орендних платежів за цим договором виник у ТОВ "Будінвест КМ" лише з 29.05.2017 р.

При цьому, як свідчить наявний у справі лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018, у період з 01.05.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Будінвест КМ" було сплачено орендну плату у розмірі 279 839,70 грн., а відповідно до довідки ГУ ДПС у місті Києві № 68779/10-26-10-01-16 - станом на 21.12.2019 заборгованість з орендної плати за землю у ТОВ "Будінвест КМ" відсутня.

Крім того, відповідно до п. 7 розділу 14 договору оренди первісний орендар сплачує орендну плату за період від дня закінчення дії договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених договором оренди.

Оскільки договір оренди земельної ділянки №85-6-00341 від 14.08.2007р. був поновлений ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" рішенням Київради №934/8271 від 12.07.2012 на 5 років, то орендна плата за земельну ділянку у 2013-2016 роках мала сплачуватись саме попереднім орендарем, тобто ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3".

У той же час, з листа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018 вбачається, що ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" сплатило орендну плату лише за 2013 рік у сумі 21 811,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для прийняття доводів відповідача про те, що рішенням Київради №934/8271 від 12.07.2012 була здійснена заміна первісного орендаря (ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3") на його правонаступника (ТОВ "Будінвест КМ"), оскільки заміна слів з "Київське будівельне підприємство № 3" на слова "Будінвест КМ" відбулось лише у спірному рішенні, при цьому у договорі оренди обов`язок первісного орендаря, передбачений п. 7 розділу 14 договору оренди, не змінився.

Заміна сторін у договорі оренди відбулась лише 29.05.2017 р. згідно з укладеною угодою про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки. До того ж наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" (код ЄДРПОУ 32156847) та ТОВ "Будінвест КМ" (код ЄДРПОУ 34427640) є різними юридичними особами, між якими правонаступництво не відбувалось.

Також посилання відповідача на укладений між ТОВ "Будінвест КМ" та ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" інвестиційний договір про здійснення пайового будівництва від 28.08.2007 р., на підставі якого, на думку відповідача, у ТОВ "Будінвест КМ" виник обов`язок сплачувати орендну плату замість ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3", судом правомірно відхилені, оскільки цей договір регулює правовідносини між інвестором (ТОВ "Будінвест КМ") та замовником (ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3"), стороною якого Київрада не є.

Разом з тим, за вказаним договором замовник гарантував виконувати свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки, зокрема, вчасно і повністю сплачувати орендну плату - інвестору (тобто позивачу), а у разі неможливості здійснення такої плати - повідомити про такі обставини інвестора (п. 2.13 інвестиційного договору). Однак, і таке повідомлення у матеріалах справи відсутнє.

Щодо пункту 2.10 інвестиційного договору, то він визначає лише можливість включення до загальних витрат на реалізацію інвестиційного проекту витрат сплати за землю, які інвестор може (у майбутньому) відшкодувати за результатами інвестиційного проекту (завершення будівництва).

З урахуванням викладеного, правомірним є висновок суду про відхилення доводів Київради про наявність порушень договору оренди з боку позивача в частині сплати орендних платежів.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наявні у справі належні та допустимі докази не свідчать, що ТОВ "Будінвест КМ" порушило положення п. 8.4 договору щодо використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, та про наявність систематичної несплати орендної плати (протягом 4 років). Натомість, відповідач на власний розсуд трактує встановлені у справі обставини та робить висновки щодо порушень позивачем умов договору оренди, що не узгоджуються з матеріалами справи.

За вищевказаних обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення №446/8019 від 12.12.2019 р., яке, крім того, є втручанням у мирне володіння ТОВ "Будінвест КМ" земельною ділянкою по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва.

Так, волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій, у тому числі щодо розпорядження майном (землею) шляхом прийняття рішень та укладення правочинів, повинно відповідати чинному законодавству. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях відповідного органу, які відповідають вимогам закону та інтересам територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 по справі № 916/2129/15.

У даному випадку судом встановлена безпідставність прийняття Київрадою рішення № 446/8019 від 12.12.2019, яким розірвано договір оренди землі від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), що має наслідком неправомірне втручання відповідача у право позивача на правомірне володіння земельною ділянкою.

Судом розглянуто доводи позивача про прийняття Київрадою спірного рішення з порушенням встановленої процедури та встановлено таке.

Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради, визначає Регламент Київської міської ради, затверджений рішенням Київради № 579/579 від 07.07.2016 (Регламент, тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 9 ст. 26 Регламенту суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом. Проекти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради у паперовому та в електронному вигляді. Разом з проектом рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності). До проекту рішення про внесення змін чи доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Регламенту проекти рішень Київради подаються до секретаріату Київради та реєструються в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради. На вимогу особи, яка подала проект рішення, на першій сторінці наданої нею копії проекту рішення працівник секретаріату Київради проставляє під текстом свій підпис та штамп (або реєстраційну позначку - штрих-код) із зазначенням дати отримання проекту рішення, своєї посади та прізвища, після чого повертає копію цій особі.

Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради в день надання передбаченого абз.1 ч. 5 цієї статті 29 Регламенту доручення робить скан-копію проекту рішення, направляє оригінал проекту рішення та його скан-копію для розгляду до профільної постійної комісії, а скан-копії оригіналу проекту рішення - для розгляду іншим постійним комісіям Київради, також оприлюднює відповідний проект рішення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) на виконання вимог статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 5 ст. 29).

Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії (ч. 1 ст. 30 Регламенту).

У разі, якщо постійна комісія, що не є профільною з розгляду відповідного проекту рішення, протягом встановленого ч. 1 ст. 30 Регламенту строку не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених ч. 1 статті 30 Регламенту висновків, або у випадку ненадходження до профільної постійної комісії повідомлення про результати розгляду постійною комісією проекту рішення, проект рішення вважається підтриманим такою постійною комісією. В такому випадку суб`єкт подання або голова профільної постійної комісії після розгляду проекту рішення профільною постійною комісією самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії, що не є профільною, відмітку "підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту".

Відповідно до ч. 11 ст. 30 Регламенту у разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого ч. 6 статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов`язана на вимогу суб`єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб`єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту".

Управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання (у випадках, передбачених ч. 10 - 11 ст. 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення: погоджує проект рішення Київради та підписує його; погоджує проект рішення Київради з наданням письмових рекомендацій; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "з рекомендаціями"; надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "правовий висновок" (ч. 1 ст. 31 Регламенту).

Якщо за результатами опрацювання проекту рішення, поданого суб`єктом подання у передбачених ч. 10 - 11 ст. 30 цього Регламенту випадках, управління правового забезпечення діяльності Київради надало правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, проект рішення разом із відповідним правовим висновком не пізніше наступного дня після прийняття такого правового висновку направляється суб`єкту подання. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради (ч. 7 ст. 31 Регламенту). Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради не пізніше ніж за три дні до дня засідання Президії Київради систематизує всі направлені проекти рішень, що були розглянуті з дотриманням вимог статей 30 - 31 цього Регламенту, формує та подає заступнику міського голови - секретарю Київради попередній проект порядку денного пленарного засідання Київради (ч. 1 ст. 32 Регламенту).

З наявного у матеріалах справи проекту спірного рішення Київради (наданого разом із пояснювальною запискою та порівняльною таблицею внесених змін) вбачається, що він містить відмітки постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування - "підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту", постійної комісії Київради з питань екологічної політики та постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку" - "підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту", а також відмітку Управління правового забезпечення діяльності Київради про наявність правового висновку № 08/230-1840 від 15.12.2019 р., яким це управління повернуло проект рішення без свого погодження.

У вказаному висновку Управління правового забезпечення діяльності Київради вказало про недостатність поданих документів для погодження проекту спірного рішення, зокрема, відсутність акту перевірки ГУ Держгеокадастру у Київській області №173/ДК/172/АП/09/01-18 від 27.04.2018р., доказів наявності у ТОВ "Будінвест КМ" заборгованості з орендної плати. Також вказало на передчасність надання земельній ділянці по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва статусу парку до розроблення та затвердження відповідного проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки (колективне житлове будівництво та будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом).

03.12.2019р. один із ініціаторів звернення із проектом спірного рішення (депутат Київради Сандалова Г. О.), з метою усунення недоліків, зазначених у висновку Управління правового забезпечення діяльності Київради, надав до Київради лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС від 25.04.2018 р., лист Державної екологічної інспекції у місті Києві № 1453-04/12 від 07.06.2018 р. та лист ГУ Держгеокадастру у Київській області № 772/0-1790/6-18 від 15.05.2018 р., які були предметом розгляду судом у даній справі. Однак доказів, які б свідчили про вчинення дій з розроблення та затвердження відповідного проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки для надання їй статусу парку, суб`єктом подання проекту спірного рішення надано не було.

Отже, процедура ухвалення спірного рішення хоч і була формально дотримана Київрадою, однак вказане рішення було прийняте без урахування процедури зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що за результатами розгляду даної справи була встановлена протиправність прийнятого Київрадою рішення № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі міста Києва", а також порушення прав позивача на мирне володіння земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду про скасування оскаржуваного рішення Київської міської ради та задоволення позову ТОВ "Будінвест КМ".

Вирішуючи питання про заходи забезпечення, застосовані судом під час розгляду даної справи, суд враховував положення ч. 7 ст. 145 ГПК України, відповідно до яких у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Будінвест КМ", а вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи апелянта та викладені в апеляційній скарзі факти жодним чином не спростовують наявність порушеного права позивача як орендаря спірної земельної ділянки внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Щодо факту використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, колегія суддів зазначає наступне.

Твердження відповідача, що суд першої інстанції всупереч ч.3 ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища не врахував, що акт обстеження від 06.12.2017 не брався до уваги при наданні висновку екологічної експертизи щодо можливості видалення зелених насаджень, не відповідає обставинам справи.

Статтею 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища визначено екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів, а саме:

при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх з нешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за зітькістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

У відповідності до частини третьої статті 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Згідно частини третьої статті 13 Закону України Про екологічну експертизу (в редакції від 18.06.2017року) здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної долітики у сфері охорони здоров`я.

У відповідності до пункту 29 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою КМУ від № 28.08.2013 № 808 вирубка дерево-чагарникової рослинності (за винятком вирубки, пов`язаної з веденням лісового господарства) на території площею більше 0,12 гектара входить до переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Пунктом четвертим частини першої статті 37 Закону України Про екологічну експертизу державна екологічна експертиза проводиться шляхом: 4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного дозгляду та підготовки відповідних пропозицій.

Як унормовано ст.43 Закону України Про екологічну експертизу , висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об`єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і змовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об`єкта екологічної експертизи. У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Таким чином, позивачем були повністю виконані екологічні вимоги, передбачені чинним законодавством, оскільки матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище розробляються на вид діяльності (ч.3 ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього середовища ), а не на земельну ділянку та не на кількість дерев.

Щодо доводів апелянта про видалення дубів черешчатих колегія суддів зазначає наступне.

Так, з приводу тверджень відповідача та третіх осіб про незаконне видалення ТОВ "Будінвест КМ" 2 одиниць дубів черешчатих, судом у даній справі встановлено, що про наявність на земельній ділянці по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва дубів черешчатих (звичайних) у кількості 4 одиниць вказувалось у акті КП УЗН Подільського району № 21 від 22.02.2005 про попереднє обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню чи пересадці у зв`язку з її забудовою, який був погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища за умови збереження цих дубів у кількості 4 штук (лист № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005). Однак, вже у 2015 році, тобто до передачі (29.05.2017) в оренду позивачу указаної земельної ділянки, у акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 23 від 26.02.2015 р. вже значилась інформація щодо відсутності 2 одиниць дубів черешчатих (тобто наявні були лише 2 дуби).

Інших доказів щодо наявності на земельній ділянці вказаних дубів у кількості 4 одиниць на час передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ "Будінвест КМ" ні відповідач, ні треті особи не надали.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду, що Київрада не довела тих обставин, що саме позивачем було видалено 2 дуби черешчаті, про які вказувалось у листі Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005 р., тим більше не довела, що таке видалення відбулось позивачем у грудні 2019 року, як зазначалось у пояснювальній записці до проекту спірного рішення Київради.

Враховуючи принцип змагальності сторін судового процесу, який закріплений статтею 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом першої інстанції в повному обсязі досліджені докази щодо видалення 2 дубів черешчатих та не встановлено належних та допустимих доказів іх видалення позивачем.

Щодо доводів апелянта про переміщення грунту колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до листа від 11.09.2006 №6-8-1487/885 Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель щодо надання роз`яснення зазначено:

Згідно зі ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення грунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок визначена Порядком видачі та аналювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 04.01.2005 №1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за №70/10350, відповідно до якого (Порядку) власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов 'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару грунту.

Грунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо він буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається

Щодо доводів апелянта в частині несплати орендної плати позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку (враховуючи положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Реєстрація права оренди за позивачем відбулася 29.05.2017.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктивного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Аналогічну правову позицію було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1957/16-а.

У відповідності до пункту 5 додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.05.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. (реєстровий № 155), яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права згідно витягу №88324225 від 29.05.2017 до договору оренди, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 14.08.2007року за № 85-6-00341 земельної ділянки, загальною площею 1,0900 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:166:0003 по вул. Вишгородській 47-Ж у Подільському районі міста Києва зазначено, що:

всі права та обов`язки за Договором оренди переходять від первісного орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю Київське будівельне підприємство № З ) до орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІНВЕСТ КМ ) з моменту нотаріального посвідчення цієї угоди.

Таким чином обов`язок зі сплати орендної плати за землю у позивача виник 29.05.2017. Станом на момент прийняття спірного рішення у позивача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 № 6877У/10120-15-10- 01-16, яка була надана до позовної заяви.

У відповідності до пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, до моменту нотаріального посвідчення угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.05.2017, у позивача був відсутній обов`язок зі сплати орендної плати за землю, оскільки відповідно до п.7 вказаної угоди первісний орендар сплачує орендну плату за період від дня закінчення дії договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених договором оренди.

Щодо доводів апелянта про відсутність оцінки суду діям позивача щодо виконання обов`язку здійснення державної реєстрації поновлення та змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007 № 85-6-00341, колегія суддів зазначає, що предметом спору є спірне рішення відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, а не порядок укладання та реєстрації договору оренди, відтак дослідження питання щодо реєстрації змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007року № 85-6- 00341, не входить в предмет доказування.

В період з 2013 по 2017 від відповідача на адресу позивача не надходило вимог чи претензій щодо сплати орендної плати за спірний період та станом на 29.07.2017 на момент укладення угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007, не повідомлялось про наявність заборгованості попереднього орендаря з орендної плати. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на наявність на спірній земельній ділянці забруднюючих речовин, що свідчить про використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено, в якій саме частині орендованої земельної ділянки містяться забруднюючі речовини, та того, що внаслідок саме дій позивача такі забруднюючі речовни з`явились на ділянці.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3359/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 11.10.2021.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська