Постанова

від 14.12.2021 по справі 910/3359/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3359/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 (суддя Головіна К. І.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.)

у справі № 910/3359/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і 2) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Нікіфорова А. Ю., відповідача - Перепелицін К. М., третьої особи 1 - Геращенко В. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва".

2. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Будінвест КМ" зазначило, що вказаним рішенням Київради порушені його права, як орендаря земельної ділянки, оскільки відповідач до закінчення строку дії договору оренди вирішив розірвати договір в односторонньому порядку без достатніх на те правових підстав та вчинити відповідні дії щодо зняття його з державної реєстрації. Цим же рішенням Київрада доручила здійснити оформлення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою на іншу особу (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва) та розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни її цільового призначення. Оспорюване рішення було прийняте Київрадою незаконно, порушень чинного законодавства, які могли бути підставою для розірвання договору, позивач не допускав. У той же час, при прийнятті спірного рішення відповідач не дотримався процедури, передбаченої Регламентом Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради № 579/579 від 07.07.2016, що також свідчить про його протиправність.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/3359/20 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі міста Києва", прийняте на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання.

4. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що на виконання умов договору оренди від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ "Будінвест КМ" вчинило необхідні дії з метою дотримання екологічних вимог під час забудови земельної ділянки по вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м. Києва.

5. Так, щодо тверджень відповідача про видалення більшої кількості дерев (280 дерев), ніж було визначено висновком ДП "Центр еколого-експертної аналітики" від 17.11.2017 та висновком Управління екології та природних ресурсів № 64 від 13.12.2017 (120 дерев), про що зазначалось у пояснювальній записці до проекту спірного рішення та, на думку відповідача, суперечить екологічним нормам, суди зазначили, що ТОВ "Будінвест КМ" правомірно, згідно з наданими йому дозвільними документами, на підставі акту № 340 від 06.12.2017, за яким видаленню підлягало 292 дерева та 6 кущів, здійснило видалення 280 дерев на орендованій земельній ділянці. При цьому, частина відновної вартості зелених насаджень, запроектованих у акті № 340 від 06.12.2017 до видалення, що склала 1 772 165,52 грн, позивачем була сплачена у сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 28.12.2017.

6. Стосовно доводів відповідача про видалення ТОВ "Будінвест КМ" 28 дерев різних порід та діаметрів без дозвільних документів, що було встановлено актом обстеження земельної ділянки від 14.02.2018, суди зазначили, що указані дерева були видалені на прилеглій до будівництва території, а не на земельній ділянці, що перебувала у користуванні позивача, а тому такі дії останнього не свідчать, що орендар використовує її у спосіб, що суперечить екологічним вимогам та порушує умови договору оренди на земельній ділянці (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003). Водночас, за зрізані дерева біля ділянки (28 одиниць) ТОВ "Будінвест КМ" сплатило адміністративний штраф у сумі 26 089,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 01.03.2018 та листом Державної екологічної інспекції у місті Києві № 1453-04/12 від 07.06.2018.

7. З приводу тверджень про незаконне видалення ТОВ "Будінвест КМ" 2 одиниць дубів черешчатих, суди вказали, що про наявність на спірній земельній ділянці дубів черешчатих (звичайних) у кількості 4 одиниць вказувалось у акті КП УЗН Подільського району № 21 від 22.02.2005 про попереднє обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню чи пересадці у зв`язку з її забудовою, який був погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища за умови збереження цих дубів у кількості 4 штук (лист № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005). Однак, вже у 2015 році, тобто до передачі (29.05.2017) в оренду позивачу указаної земельної ділянки, у акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 23 від 26.02.2015 вже значилась інформація щодо відсутності 2 одиниць дубів черешчатих (тобто наявні були лише 2 дуби). Інших доказів щодо наявності на земельній ділянці вказаних дубів у кількості 4 одиниць на час передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ "Будінвест КМ" сторони не надали. Так, суди дійшли висновку, що Київрада не довела тих обставин, що саме позивачем було видалено 2 дуби черешчаті, про які вказувалось у листі Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005, також Київрада не довела, що таке видалення відбулось позивачем у грудні 2019 року, як зазначалось у пояснювальній записці до проекту спірного рішення Київради.

8. Також суди відхилили доводи відповідача про порушення позивачем вимог статті 168 Земельного кодексу України через зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, оскільки за встановлених обставин справи ґрунт на спірній земельній ділянці не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів, а також вміст в ґрунті важких металів (мідь) перевищує ГДК, а тому такий ґрунтовий покрив не відповідає ГОСТУ 17.5.3.05-84, у зв`язку із чим родючий шар ґрунту був відсутній, відповідно - потреби в його знятті не було. За таких обставин суди зазначили, що обов`язку отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вказаної земельної ділянки у ТОВ "Будінвест КМ" не виникло.

9. Стосовно доводів відповідача про систематичну (протягом 4 років) несплату орендних платежів, в обґрунтування чого останній зазначав про наявність у позивача заборгованості у період з 2013 по 2016 роки, суди зазначили, що відповідно до умов договору оренди (в редакції угоди від 29.05.2017) обов`язок зі сплати орендних платежів за цим договором виник у ТОВ "Будінвест КМ" лише з 29.05.2017. При цьому, як свідчить наявний у справі лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018, у період з 01.05.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Будінвест КМ" було сплачено орендну плату у розмірі 279 839,70 грн, а відповідно до довідки ГУ ДПС у місті Києві № 68779/10-26-10-01-16 - станом на 21.12.2019 заборгованість з орендної плати за землю у позивача відсутня.

10. Також суди дійшли висновку про те, що оскільки договір оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 14.08.2007 було поновлено ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" рішенням Київради № 934/8271 від 12.07.2012 на 5 років, то орендна плата за земельну ділянку у 2013-2016 роках мала сплачуватись саме попереднім орендарем, тобто ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3". У той же час, з листа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018 вбачається, що ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" сплатило орендну плату лише за 2013 рік у сумі 21 811,00 грн.

11. Разом з цим, суди дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття доводів відповідача про те, що рішенням Київради № 934/8271 від 12.07.2012 була здійснена заміна первісного орендаря (ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3") на його правонаступника (ТОВ "Будінвест КМ"), оскільки заміна слів з "Київське будівельне підприємство № 3" на слова "Будінвест КМ" відбулось лише у спірному рішенні, при цьому у договорі оренди обов`язок первісного орендаря, передбачений п. 7 розділу 14 договору оренди, не змінився. Заміна сторін у договорі оренди відбулась лише 29.05.2017 згідно з укладеною угодою про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки. До того ж наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" та ТОВ "Будінвест КМ" є різними юридичними особами, між якими правонаступництво не відбувалось.

12. Суди дійшли висновку, що доводи відповідача про використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить екологічним вимогам та наявність порушень з боку позивача в частині сплати орендних платежів є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, у зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що рішення Київради № 446/8019 від 12.12.2019 було прийняте безпідставно та з порушенням чинного законодавства, а тому є протиправним. Також, суди зазначили, що прийняттям спірного рішення Київрада втручається у мирне володіння ТОВ "Будінвест КМ" земельною ділянкою по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва.

13. Разом з цим, суди зазначили, що доказів, які б свідчили про вчинення дій з розроблення та затвердження відповідного проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки для надання їй статусу парку, суб`єктом подання проекту спірного рішення надано не було, а відтак, процедура ухвалення спірного рішення хоч і була формально дотримана Київрадою, однак вказане рішення було прийняте без урахування процедури зміни цільового призначення земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Київська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/3359/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

15. Скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.

16. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" оскільки не надали належної оцінки тій обставині, що договір оренди землі поновлюється з моменту закінчення строку на який його було укладено та продовжується на цей же строк, однак на новий період у часі, обмежений тим же терміном. Відтак, наведене свідчить про те, що договір оренди був поновлений з 14.08.2012 та діяв до 13.08.2017, при цьому суди не надали оцінки тому, що строк дії договору закінчився 14.08.2017, в той час як позивач зареєстрував своє право оренди земельної ділянки лише 29.05.2017, відповідно одночасно із поновленням договору оренди до позивача перейшли обов`язки первісного орендаря, у тому числі зі сплати орендних платежів.

17. Скаржник стверджує, що укладення договору оренди через п`ять років з дати ухвалення рішення про його поновлення, що в свою чергу свідчить про згоду на поновлення дії договору та заміни сторони у договорі, не доводить укладення між сторонами нового договору оренди земельної ділянки.

18. Також скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення даного спору, оскільки поза увагою судів та без належної правової оцінки залишились доводи відповідача про те, що позивачем здійснено видалення більшої кількості дерев на спірній земельній ділянці, аніж було заплановано, а також доводи про незаконне зняття та перенесення ґрунтового покриву.

19. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та постанові Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 910/11299/15.

20. Також, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 40 та частини третьої статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та пункту 29 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 28.08.2013 № 808 у подібних правовідносинах.

Позиція інших учасників справи

21. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. При цьому доводи ТОВ "Будінвест КМ", викладені у поданому відзиві дублюють висновки, викладені у оскаржуваних судових рішеннях.

22. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Рішенням Київради № 51/712 від 25.01.2007 "Про передачу ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва" земельну ділянку на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва загальною площею 1,09 га (у тому числі: площею 0,73 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; площею 0,36 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови) передано у короткострокову оренду ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" на 3 роки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

24. На виконання вказаного рішення, між Київрадою та ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" було укладено договір оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 13.08.2007, зареєстрований ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 14.08.2007 за № 85-6-00341.

25. Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 цього договору орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва. Договір укладено на 5 років (п. 3.1 договору).

26. На виконання умов зазначеного договору Київрада передала ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" у користування земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 14.08.2007.

27. 12.07.2012 рішенням Київради № 934/8271 договір оренди земельної ділянки № 85-6-00341 від 14.08.2007, укладений з ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3", був поновлений на 5 років. Цим же рішенням було внесено зміни до вказаного договору оренди, зокрема, слова "Київське будівельне підприємство № 3" замінено словами "Будінвест КМ" (п. 2); встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства (п. 3); ТОВ "Будінвест КМ" у місячний термін зобов`язане звернутись до ГУ земельних ресурсів із клопотанням щодо організації робіт по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007.

28. 29.05.2017 між Київрадою (орендодавець), ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" (первісний орендар) та ТОВ "Будінвест КМ" (орендар) була укладена угода про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 29.05.2017 (далі - договір оренди, договір № 85-6-00341).

29. Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове користування) земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) розміром 1,0900 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва. Цільовим призначенням земельної ділянки є колективне житлове будівництво.

30. Відповідно до п. 6.1 договору оренди сторони підтверджують, що земельна ділянка, яка є об`єктом за цим договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (п. 6.2 договору оренди).

31. Пунктом 8.4 договору оренди визначені обмеження, відповідно до яких орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; виконати вимоги листа Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005.

32. Також згідно з п. 8.4 договору оренди орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її призначення та своєчасно вносити орендну плату. Визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п. 4.1 договору оренди). Договір оренди укладено на 5 років (п. 3.1).

33. Право оренди земельною ділянкою відповідно до договору було зареєстроване за ТОВ "Будінвест КМ" 29.05.2017 зі строком дії цього права - до 29.05.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовником житлового будівництва об`єктів соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва виступило ТОВ "Екостандарт-Інвест", а підрядником - ТОВ "Доміан".

34. Також встановлено, що на виконання умов договору оренди ТОВ "Будінвест КМ" вчинило дії, призначені для забудови земельної ділянки за адресою по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, зокрема:

- 12.09.2017 уклало із ТОВ "Екостандарт-Інвест" (сторона-2) договір № 12/09 (далі - договір будівництва), предметом якого є зобов`язання та права по будівництву об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожної зі сторін своєї частки у збудованому об`єкті (п. 1.1). Відповідно до п. 2.1 договору будівництва сторони дійшли згоди, що сторона-1 (ТОВ "Будінвест КМ") передала частину своїх функцій замовника передбачених чинним законодавством стороні-2, зокрема, отримання стороною-2 вихідних даних для проектування та будівництва об`єкту, у тому числі подачу всіх необхідних документів для містобудівних умов і обмежень, технічних умов, подачу повідомлення про початок підготовчих робіт, укладення відповідних договорів та здійснення інших правочинів, необхідних для виконання функцій замовника, переданих стороні-2 за договором, виконання інших функцій замовника, передбачених чинним законодавством;

- 11.12.2017 були затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003, площею 1,0900 га відповідно до наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київради № 784;

- 26.12.2017 подане повідомлення КВ010173601576 про початок виконання підготовчих робіт;

- 28.12.2017 та 30.08.2019 до Департменту міського благоустрою виконавчого органу Київради подані контрольні картки (із актами) № 17070152-ПД та № 19070093-ПД (відповідно) на тимчасове порушення благоустрою;

- 19.07.2019 отриманий дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ113192001042;

- 29.12.2018 отримане погодження Міністерства культури України історико-містобудівного обґрунтування будівництва;

- 15.02.2019 отриманий дозвіл Міністерства культури України № 22-031/19з про проведення земляних робіт в історичних ареалах населених міст.

35. 12.12.2019 в порядку невідкладності на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання було прийняте оспорюване рішення № 446/8019, яким, зокрема, вирішено:

- розірвати договір оренди від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладений із Київрадою;

- вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва;

- КП по утриманню зелених насаджень в установленому порядку у місячний строк із дня набрання чинності цим рішенням здійснити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою;

- розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на 4.10. для збереження та використання пам`яток природи для благоустрою пам`ятки природи "Крістерова Гірка";

- здійснити організаційно-правові заходи щодо благоустрою та озеленення земельної ділянки.

36. У якості підстав для прийняття цього рішення відповідач зазначив, що ТОВ "Будінвест КМ" порушує положення п. 11.4 договору оренди, а саме щодо:

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам (враховуючи лист ГУ Державного кадастру у Київській області № КО-772/0-1790/6-18 від 15.05.2018 про результати здійсненої ним 27.04.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003), якою встановлено порушення орендарем вимог ст. 168 Земельного кодексу України в частині зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу);

- систематичної (протягом 4 років) несплати орендної плати.

37. У спірному рішенні № 446/8019 від 12.12.2019 однією з підстав для одностороннього розірвання договору Київрада визначила використання ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки способами, які суперечать екологічним нормам, а з пояснювальної записки до проекту спірного рішення вбачається, що таке порушення полягало у:

- видаленні більшої кількості дерев на земельній ділянці, ніж підлягало видаленню: замість 120 дерев, кількість яких була визначена висновком еколого-експертної оцінки впливу на навколишнє середовище, складеного експертами ДП "Центр еколого-експертної аналітики", та висновком Управління екології та природних ресурсів № 64 від 13.12.2017, орендарем наприкінці грудня 2017 фактично було видалено близько 280 дерев, із них - 2 одиниці дубів черешчатих, які мають особливу екологічну цінність та підлягали збереженню відповідно до п. 4.6 рішення Київради № 51/712 від 25.01.2007 "Про передачу ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:166:0003) та листа Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005;

- знятті та перенесенні ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що було встановлено ГУ Держгеокадастру у Київській області за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства у висновку № 173-ДК/172/АП/09/01/-18 від 27.04.2018, про що повідомлено Київраду листом № КО-772/0-1790/6-18 від 15.05.2018.

38. Також суди встановили, що для виконання робіт щодо здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище, між ТОВ "Екостандарт-Інвест" (забудовник, замовник) та ТОВ "Емісел Київ" був укладений договір № 081117-1 від 08.11.2017, відповідно до якого виконавцю було доручено надати послуги обстеження земельної ділянки замовника комісією з обстеження зелених насаджень міста Києва, отримання акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, тощо.

39. 17.10.2017 між ТОВ "Екостандарт-Інвест" (забудовник, замовник) та Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (виконавець) був укладений договір № 332/2627-ВО, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати послуги з обстеження зелених насаджень за адресою: вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м. Києва та передати матеріали для подальшого узгодження до Управління екології та природних ресурсів.

40. На виконання вказаного договору, 17.11.2017 експертами ДП "Центр еколого-експертної аналітики" була проведена еколого-експертна оцінка матеріалів впливу на навколишнє середовище, за результатами якої був наданий висновок ОВНС "Видалення зелених насаджень за адресою: вул. Вишгородська, 47-Ж у Подільському районі м. Києва для потреб будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями і підземним паркінгом", у якому експертами були запропоновані заходи, спрямовані на нейтралізацію впливу на навколишнє природне середовище.

41. На підставі указаної еколого-експертної оцінки ДП "Центр еколого-експертної аналітики", Управлінням екології та природних ресурсів був наданий свій висновок № 64 від 13.12.2017, яким було визначено екологічну допустимість прийнятих у еколого-експертній оцінці рішень та надано позитивну їм оцінку за умови дотримання природоохоронного законодавства.

42. У грудні 2017 року комісією за участю представників відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО "Київзеленбуд", Управління екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції були проведені обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. Відповідно до акту вказаної комісії № 23 від 06.12.2017 видаленню станом на 06.12.2017 підлягало 292 дерева та 6 кущів.

43. 14.02.2018 комісією у складі представників Управління екології та природних ресурсів, виконавчого органу Київської міської ради, КО "Київзеленбуд" та Державної екологічної інспекції у місті Києві та у присутності представника ТОВ "Будінвест КМ" було проведене обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого встановлено, що видалення дерев на земельній ділянці відбувалось відповідно до акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 340 від 06.12.2017.

44. З метою отримання інформації про якісний стан земель, для виявлення земель, що зазнають впливу водної, вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ, на замовлення позивача, ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" провело ґрунтове обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого складені технічний звіт та агрохімічний паспорт від 26.09.2017.

45. При цьому суди встановили, що у висновку ДП "Центр еколого-експертної аналітики" від 17.11.2019, на підставі якого у подальшому був зроблений висновок Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київради № 64 від 13.12.2017, експерти, пропонуючи видалення 120 дерев (переважно самосівів та аварійних) у якості заходу нейтралізації впливу на навколишнє природне середовище, зазначили, що надання висновку здійснюється на підставі актуального акту обстеження зелених насаджень. Проте, як вбачається із матеріалів, наданих на експертизу, висновки екологічної експертизи щодо можливості видалення зелених насаджень ґрунтувались на акті № 23 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, ще від 26.02.2015, термін дії якого закінчився (2 роки).

46. За зверненням ТОВ "Будінвест КМ" (від 09.10.2017 № 10-12-03) у грудні 2017 комісією за участю представників відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО "Київзеленбуд", Управління екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції було проведене нове (актуальне) обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, за результатами якого станом вже на 06.12.2017 до видалення було запроектовано 292 дерева та 6 кущів, про що був складений відповідний акт № 340.

47. У подальшому актом обстеження земельної ділянки комісією у складі представників Управління екології та природних ресурсів, виконавчого органу Київської міської ради, КО "Київзеленбуд" та Державної екологічної інспекції у місті Києві від 14.02.2018 був підтверджений факт, що видалення дерев ТОВ "Будінвест КМ" відбулось відповідно до акта обстеження зелених насаджень № 340 від 06.12.2017.

48. Суди також встановили, що про наявність на земельній ділянці по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва дубів черешчатих (звичайних) у кількості 4 одиниць вказувалось у акті КП УЗН Подільського району № 21 від 22.02.2005 про попереднє обстеження зелених насаджень, що підлягають знесенню чи пересадці у зв`язку з її забудовою, який був погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища за умови збереження цих дубів у кількості 4 штук (лист № 071/04-4-19/2787 від 21.06.2005).

49. Однак, у 2015 році, тобто до передачі (29.05.2017) в оренду позивачу земельної ділянки, у акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 23 від 26.02.2015 значилась інформація щодо відсутності 2 одиниць дубів черешчатих (тобто наявні були лише 2 дуби). Інших доказів щодо наявності на земельній ділянці вказаних дубів у кількості 4 одиниць на час передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ "Будінвест КМ" матеріали справи не містять.

50. Разом з цим, суди зазначили, що визначення поняття родючості ґрунтів міститься в листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 6-8-1487/885 від 11.09.2006, яким надане роз`яснення, що ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо він буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

51. На замовлення позивача ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було проведене ґрунтове обстеження земельної ділянки по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, за результатами якого складені технічний звіт та агрохімічний паспорт № 08/03/07 від 26.09.2017.

52. Із висновків вищевказаного звіту вбачається, що в межах земельної ділянки залягають такі ґрунти: рекультивовані супіщані ґрунти з насипним гумусовим шаром (шифр агрогрупи 211в). При цьому згідно з наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 № 245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів", ґрунти за шифром агрогрупи 211в не відносяться до особливо цінних груп ґрунтів. Також відповідно до даних, що містяться в агрохімічному паспорті, вміст в ґрунті важких металів (мідь) перевищує ГДК (становить 8,51 мг/кг), а тому такий ґрунтовий покрив не відповідає ГОСТУ 17.5.3.05-84, у зв`язку із чим родючий шар ґрунту був відсутній, відповідно - потреби в його знятті не було.

53. Крім цього, суди встановили, що у пояснювальний записці до проекту спірного рішення Київрада послалась на лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018, у якому податковим органом повідомлено, що у період з 2013 по 2016 роки орендарем не подавались податкові декларації по орендній платі за землю та, відповідно, не сплачувалась орендна плата за цей період.

54. Як вбачається з договору оренди (п. 5 розділу 14 договору оренди) орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату. Усі права та обов`язки за договором оренди переходять від первісного орендаря (ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3") до орендаря (ТОВ "Будінвест КМ") з моменту нотаріального посвідчення цієї угоди, що було вчинене 29.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П.

55. Відповідно до умов договору оренди (в редакції угоди від 29.05.2017) обов`язок зі сплати орендних платежів за цим договором виник у ТОВ "Будінвест КМ" лише з 29.05.2017.

56. При цьому, як свідчить наявний у справі лист ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018, у період з 01.05.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Будінвест КМ" було сплачено орендну плату у розмірі 279 839,70 грн, а відповідно до довідки ГУ ДПС у місті Києві № 68779/10-26-10-01-16 - станом на 21.12.2019 заборгованість з орендної плати за землю у ТОВ "Будінвест КМ" відсутня.

57. Крім того, відповідно до п. 7 розділу 14 договору оренди первісний орендар сплачує орендну плату за період від дня закінчення дії договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених договором оренди.

58. У той же час, з листа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 25.04.2018 вбачається, що ТОВ "Київське будівельне підприємство № 3" сплатило орендну плату лише за 2013 рік у сумі 21 811,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

59. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

Щодо суті касаційної скарги

60. Як зазначалося у пунктах 19-20 цієї постанови, підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункти 1 і 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

61. Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.

62. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними (тотожними, аналогічними, подібними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 по справі № 372/4583/14-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

63. Таким чином, обґрунтовуючи доводи своєї касаційної скарги (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) скаржник повинен довести неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

64. У справі, яка переглядається, спір стосується вимог про визнання протиправним та скасування рішення Київської місткої ради № 446/8019 від 12.12.2019 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Будінвестком КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017).

65. Як зазначалося у пунктах 3-13 цієї постанови, підставами для задоволення позову слугувало те, що доводи відповідача про використання позивачем земельної ділянки у спосіб, що суперечить екологічним вимогам та наявність порушень з боку позивача в частині сплати орендних платежів є необґрунтованими та не доведеними належними доказами. При цьому, процедура ухвалення спірного рішення хоч і була формально дотримана Київрадою, однак вказане рішення було прийняте без урахування процедури зміни цільового призначення земельної ділянки. Разом з цим, прийняттям оскаржуваного рішення Київрадою також порушено права позивача на мирне володіння земельною ділянкою.

66. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 ухвалена у спорі за позовом фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича (далі - позивач) до Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі.

67. Так, у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 наведено правові висновки, щодо застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" під час поновлення договорів оренди земельних ділянок як на підставі частини першої-п`ятої статті 33 Закону, так і на підставі частини шостої статті 33 Закону.

68. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин, що виникли у справі яка переглядається, з огляду на відмінність предмету і підстав позову, фактично-доказової бази та нормативно-правового регулювання. У цій частині Верховний Суд також звертається до висновку, викладеного в ухвалі від 01.12.2021 у справі № 910/2307/20, від якого колегія суддів не вбачає підстав для відступу.

69. Також, Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 910/11299/15, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

70. Разом з цим, безвідносно до наведеного у пунктах 66-69 цієї постанови Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, викладені у пунктах 16-17 цієї постанови, оскільки останні, враховуючи прийняття Радою оскаржуваного рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки лише у 2019 році, свідчать про суперечливу поведінку Київської міської ради як суб`єкта владних повноважень.

71. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

72. За таких обставин, наведена Київською міською радою підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині необхідно закрити у відповідності до положень пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

73. Стосовно доводів касаційної скарги в частині підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 20 цієї постанови) Верховний Суд зазначає таке.

74. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

75. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

76. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 910/18531/19).

77. Як зазначалося у пункті 20 цієї постанови, скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 40 та частини третьої статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та пункту 29 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 28.08.2013 № 808 у подібних правовідносинах.

78. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник посилаючись на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, належним чином не обґрунтував необхідність формування висновку щодо зазначених ним норм права, в контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин даної справи та підстав для задоволення позову (пункти 4-13, 65 цієї постанови), а відтак, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та підстави для задоволення позову, колегія суддів зазначає, що висновки щодо питання застосування відповідних норм права не є визначальними для правильного вирішення спору, що виник у цій справі, а відтак Верховний Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних норм у контексті спірних правовідносин (доводи в цій частині потребують переоцінки встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду справи, передбачені статтею 300 ГПК України).

79. Так, оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстави касаційного оскарження у цій частині, а відтак і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає

80. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

81. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника наведені у касаційній скарзі, зокрема викладені у пункті 18 цієї постанови, (1) не обґрунтовані підставами, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України, (2) не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, а (3) направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому (також у зв`язку з викладеними у цій постанові висновками про необґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України) відхиляються Судом (касаційний розгляд здійснюється в межах, передбачених статтею 300 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

83. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

84. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

85. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

86. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/3359/20 за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Київської міської ради в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/3359/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил