Постанова

від 06.10.2021 по справі 202/3953/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7460/21 Справа № 202/3953/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Усик А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк , третя особа - Державний заклад Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України про захист прав споживача та стягнення безпідставно утриманих сум, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року позивачка звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк , третя особа - Державний заклад Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України про захист прав споживача та стягнення безпідставно утриманих сум.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до рішень Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та Апеляційного суду Дніпропетровської області з Державного закладу Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України у період з 2013 року по 2015 роки на її користь стягувались суми недоплаченої заробітної плати, середній заробіток за затримку кінцевого розрахунку. При цьому грошові кошти перераховувались на її картковий рахунок в ПАТ Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк , за яким вона отримувала лише заробітну плату, працюючи в Державному закладі Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України . Проте з частини перелічених на виконання рішень судів Державним закладом Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України грошових коштів відповідачем безпідставно була знята комісія, розмір якої загалом становить 1812,12 гривень. Позивач указує, що між нею та відповідачем не укладалося жодного договору, який давав би право Банку стягувати з її карткового рахунку по заробітній платі будь-які комісії. Просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 1812,12 гривень.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відмовлено.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Не погодившись з такими рішеннями суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 січня 2008 року між Акціонерним Комерційним банком Індустріалбанк та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку, відповідно до умов якого остання просила відкрити на її ім`я картковий рахунок і видати в користування платіжну картку.

Підпунктом 2.1 п. 2 вказаного договору передбачено, що банк на підставі цього договору видає клієнту платіжну картку, відкриває картковий рахунок та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, правил та договору.

Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 договору клієнт доручає, а банк бере на себе зобов`язання списувати (дебетувати картковий рахунок) з карткового рахунку суму всіх операцій, виконаних із використанням картки (основної та додаткової, а також суму всіх зобов`язань відповідно до договору. Будь-яке списання з карткового рахунку вважається виконаним банком правомірно, якщо тільки це списання здійснене за вимогою особи (члена платіжної системи), що здійснює розрахунки по операціях із картками або за вимогою самого банку, а обов`язок доказувати незаконність та необгрунтованість списання з карткового рахунку лежить на клієнті.

Згідно з п. 3.1 договору клієнт зобов`язується сплачувати банку комісії за оформлення карток і карткового рахунку відповідно до тарифів.

Пунктом 6.3 встановлено, що Правила, Тарифи та додаткові угоди до Договору є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п. 7.3 п. 7 розділу 1.2 тарифів та обслуговування карткових розрахунків та платіжних карток АКБ Індустріалбанк для фізичних осіб вартість операції за поповнення карткового рахунку шляхом перерахування у безготівковій формі складає 1 % від суми, за винятком, зокрема, сум коштів, перерахованих за відповідним проектом АКБ Індустріалбанк , у тому числі кредитних коштів ( т.1 а.с. а.с.108-111).

14.02.2011 року та 10.02.2014 року ОСОБА_1 подано заяви про видачу платіжних карток з новим терміном дії.

Крім того, між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк та ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України було укладено договір про розрахункове-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати від 01 січня 2014 року.

Відповідно до підпункту 1.1 п. 1 вказаного договору, банк відкриває карткові рахунки працівникам підприємства та надає підприємству комплекс послуг з видачі заробітної плати та інших виплат особам, що знаходяться в трудових відносинах з підприємством за допомогою платіжних карток, емітованих банком.

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 договору ціна послуг банку визначається тарифами на розрахункове-касове обслуговування підприємства по видачі заробітної плати.

Підпунктом 2.7 п. 2 договору встановлено обов`язок ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 АКБ Індустріалбанк , МФО 313849 заробітну плату на користь працівників підприємства.

Згідно з п.п. 2.8 п. 2 зазначеного договору встановлено обов`язок ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України перерахувати плату за касове обслуговування відповідно до тарифів на рахунок № НОМЕР_2 АКБ Індустріалбанк , МФО 313849 не пізніше одного банківського дня від дня перерахування заробітної плати працівникам підприємства.

Відповідно до довідки АКБ Індустріалбанк від 27.02.2015 року №139 Регіональне відділення АКБ Індустріалбанк підтверджує, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , має картковий рахунок в національній валюті №2625980090001378 від 16.01.2008 року в рамках зарплатного проекту Дніпропетровська державна медична академія та отримує тільки на нього заробітну плату.

Рішеннями Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та Апеляційного суду Дніпропетровської області з ДЗ Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України , де працювала позивач, у період з 2013 року по 2015 роки на користь останньої стягувались суми недовиплаченої заробітної плати, середній заробіток за затримку розрахунку.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1812,12 грн.

Із довідки Регіонального відділення АКБ Індустріалбанк вбачається, що відповідачем з перерахованих ОСОБА_1 медзакладом грошових сум: 05.03.2014 року - 6215,15 грн. знято комісії - 62,15 грн.; 06.06.2014 року - 2111,00 грн. знято комісії - 21,11 грн.; 21.11.2014 року - 6000,0 грн. знято комісії - 60,00 грн.; 21.01.2015 року - 1003,05 грн. знято комісії - 10,03 грн.; 24.03.2015 року - 38 150,48 грн. знято комісії - 381,50 грн.; 11.06.2015 року - 86 103,01 грн., знято комісії - 861,03 грн.; 14.07.2015 року - 11922,40 грн. знято комісії - 119,22 грн.; 10.09.2015 року - 8643,45 грн., знято комісії - 86,43 грн.; 17.02.2016 року - 20565,45 грн. знято комісії - 205,65 грн.; 27.05.2016 року - 21,22 грн., знято комісії - 5 грн., загальна сума комісії склала - 1812,12 грн.

Як вбачається із виписки із карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 21.06.2016 року вищевказані платежі були перераховані на виконання рішень суду в межах виконавчих проваджень. Із виписки вбачається тип операцій, зарахування за рахунковим проектом та платіж на КР (88) компенсація згідно рішення суду ДМО МОЗ (т.1 а.с.84 зв.85,85 з.)

Згідно з укладеним 01 січня 2014 року договором між АКБ Індустріалбанк та ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України , він регулює відносини саме між його сторонами, та предметом договору є комплекс послуг з видачі заробітної плати та інших виплат особам, що знаходяться в трудових відносинах з підприємством, а також встановлено певний порядок нарахування коштів (заробітної плати та інших виплат), тоді як перерахунок коштів на виконання рішення суду здійснюється з дотриманням процедури в межах виконавчого провадження, та іншого порядку, ніж який передбачений п.п. 2.7 та п.п. 2.8 п. 2 зазначеного договору.

А відповідно до п.п. 3.1 заяви ОСОБА_1 про відкриття та обслуговування карткового рахунку від 16 січня 2008 року, клієнт зобов`язується сплачувати банку комісії за оформлення карток і карткового рахунку відповідно до тарифів та відповідно до п.п. 7.3 п. 7 розділу 1.2 тарифів та обслуговування карткових розрахунків та платіжних карток АКБ Індустріалбанк , на яких міститься підпис позивача, для фізичних осіб вартість операції за поповнення карткового рахунку шляхом перерахування у безготівковій формі складає 1 % від суми, за винятком, зокрема - сум коштів, перерахованих за відповідним проектом АКБ Індустріалбанк , у т.ч. кредитних коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перерахування коштів на картковий рахунок позивача здійснювалось на виконання судових рішень, за перерахування яких сплачується 1%, оскільки має місце перерахування коштів не за договором про розрахункове-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати (для бюджетних установ) від 01 січня 2014 року, укладеного між відповідачем та третьою особою, а згідно з заявою від 16 січня 2008 року між банком та ОСОБА_2 за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку.

Ухвалюючи додаткове рішення суду від 11 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що судовий збір за позовну заяву, подану фізичною особою 21 червня 2016 року, предметом якого є вимога майнового характеру становить 551 грн. 20 коп. (1 378 грн. *0,4). Як вбачається з матеріалів цивільної справи, при зверненні до суду із вказаною позовною заявою, ОСОБА_1 судовий збір не сплачувався, отже, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, суд вважав, що з останньої має бути стягнутий судовий збір на користь держави у розмірі 551 грн. 20 коп.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції в повній мірі досліджено усі доводи позивачки, які повторюються в апеляційній скарзі та надано їм всебічну обґрунтовану оцінку з урахуванням ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року при скасуванні рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року, в якій зазначено, що системний аналіз наведених положень договору, укладеного між АКБ Індустріалбанк та ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України 01 січня 2014 року, дозволяє дійти висновку, що останній регулює відносини саме між його сторонами, а предметом договору є комплекс послуг з видачі заробітної плати та інших виплат особам, що знаходяться в трудових відносинах з підприємством, а також встановлено певний порядок нарахування коштів (заробітної плати та інших виплат), тоді як перерахунок коштів на виконання рішення суду здійснюється з дотриманням процедури в межах виконавчого провадження, та іншого порядку, ніж той який передбачений п.п. 2.7 та п.п. 2.8 п. 2 зазначеного договору.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко