Ухвала

від 03.02.2022 по справі 202/3953/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 202/3953/16-ц

провадження № 61-832ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк , третя особа - Державний заклад Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України, про захист прав споживача та стягнення безпідставно утриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк (далі - ПАТ АКБ Індустріалбанк ), третя особа - Державний заклад Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України (далі -ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України ) про захист прав споживача та стягнення безпідставно утриманих сум.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до рішень Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та Апеляційного суду Дніпропетровської області з ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України у період з 2013 року по 2015 роки на її користь стягувались суми недоплаченої заробітної плати, середній заробіток за затримку кінцевого розрахунку. При цьому грошові кошти перераховувались на її картковий рахунок в ПАТ АКБ Індустріалбанк , за яким вона отримувала лише заробітну плату, працюючи в ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України . Проте з частини перелічених на виконання рішень судів ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України грошових коштів відповідачем безпідставно знято комісію, розмір якої загалом становить 1 812,12 грн. Позивачка зазначала, що між нею та відповідачем не укладалося жодного договору, який давав би право Банку стягувати з її карткового рахунку по заробітній платі будь-які комісії. У зв`язку з чим, просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 1 812,12 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ АКБ Індустріалбанк на користь ОСОБА_1 безпідставно утриману суму у розмірі 1 812,12 грн.

Стягнуто з ПАТ АКБ Індустріалбанк на користь держави судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року змінено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року залишено без змін.

ОСОБА_1 у січні 2022 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет на 2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2 481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору в цій справі є стягнення безпідставно утриманих коштів у розмірі 1 812,12 грн, а отже ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (рішення від 09 жовтня 2018 року Азюковська проти України ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк , третя особа - Державний заклад Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України, про захист прав споживача та стягнення безпідставно утриманих коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак