Ухвала
Іменем України
11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 521/13724/18
провадження № 61-13429ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервіс ЛТД до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив переглянути постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 201 9 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
03 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервіс ЛТД (далі - ТОВ Жилсервіс ЛТД ) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.
Свої вимоги в частині касаційного оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокузаявник обґрунтовує неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначив, що вищевказана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, необґрунтованою та постановлена без належного мотивування.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Судами встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року, позовну заяву ТОВ Жилсервіс ЛТД до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення задоволено. Усунуто ТОВ Жилсервіс ЛТД перешкоди у користуванні власністю у вигляді койко-місця в кімнаті АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
27 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що вказана постанова була винесена в судовому засіданні без його участі, хоча він був попереджений про це судове засідання лише за день та подав заяву про його відкладення у зв 'язку з погіршенням стану здоров'я.
Апеляційний суд встановив, що перше судове засідання в справі було призначене на 07 листопада 2019 року. 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про перенесення судового засідання в зв`язку з сімейними обставинами, судове засідання було відкладено на 19 грудня 2019 року. В судовому засіданні 07 листопада 2019 року представнику відповідача була вручена повістка про призначення судового засідання на наступну дату для направлення її ОСОБА_1 . В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також акт від 13 листопада 2019 року про те, що ОСОБА_1 відмовився від прийняття судової повістки. Також судова повістка направлялась ОСОБА_1 безпосередньо апеляційним судом, однак повернулась до суду в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання. 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав через канцелярію Одеського апеляційного суду заяву про перенесення судового засідання в зв`язку з візитом до лікаря.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо розгляду справи по суті в межах доводів апеляційної скарги з врахуванням наявних матеріалів справи та встановлених обставин, поданих сторонами доказів, процесуальних позицій сторін, повідомлення сторін про розгляд справи та поважність неявки в судове засідання .
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідач за заявленими ним обставинами міг звертатись до касаційного суду, а не до суду апеляційної інстанції, а також вказав, що право на касаційне оскарження та порядок його реалізації роз`яснено заявнику в повному тексті постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Наведені в заяві ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено обставин, передбачених статтею 423 ЦПК України, які є підставою для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Встановивши, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервіс ЛТД до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2021 |
Оприлюднено | 13.10.2021 |
Номер документу | 100292178 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні