Ухвала

від 18.08.2021 по справі 521/13724/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 521/13724/18

провадження № 61-13429ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервіс ЛТД до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення ,

встановив:

03 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у вищевказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року .

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 посилається на те, що у період з 2019 року та по травень 2021 року його було введено в оману стосовно можливості оскарження рішень до суду касаційної інстанції, натомість за порадою юристів він звернувся до Одеського апеляційного суду з заявою про перегляд рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами. Як стверджував заявник, лише після отримання 08 липня 2021 року повних текстів судових рішень він зміг знайти благодійну правову допомогу та надіслати до Верховного Суду касаційну скаргу.

Проте такі твердження заявника не заслуговують на увагу, оскільки, як з'ясовано судом, ОСОБА_1 у січні 2020 року вже подавалась касаційна скаргу до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року його касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи ОСОБА_1 щодо причин пропуску процесуального строку не можна визнати поважними, адже він знав про оскаржувані судові рішення, подав касаційну скаргу, проте не підтвердив того, що перешкоджало виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у визначений судом строк. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Тому заявник зобов`язаний довести, що перешкоджало вчасно подати касаційну скаргу та виконати вимоги ухвали Верховного Суду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявнику необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року , в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження належних підстав поновлення пропущеного строку.

Крім того, заявник у скарзі зазначає, що копію оскарженої ухвали Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокуним отримано 08 липня 2021 року, на підтвердження чого надає довідку від 23 липня 2021 року вих. № 01.01-07/439/2021, видану Одеським апеляційним судом. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 вважає, що строк на подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року ним не пропущено.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Проте заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України. Крім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної ухвали апеляційного суду від 17 червня 2021 року складений 01 липня 2021 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 02 серпня 2021 року (робочий день - понеділок), оскільки останній день звернення з касаційною скаргою припадає на вихідний день 31 липня 2021 року (субота), а перший робочий день після вихідних - 02 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою лише 03 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Таким чином, заявнику слід надіслати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 17 червня 2021 року, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт, довідку суду щодо дати отримання/неотримання ОСОБА_1 чи його представником копії повного тексту ухвали від 17 червня 2021 року тощо) .

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав) , а також надіслати до суду заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази .

У відповідності до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов