Рішення

від 17.06.2010 по справі 11/73пн-к

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10 Справа № 11/73пн-к.

За позовом ОСОБА_1, м . Алчевськ Луганської област і

до Товариства з обмежено ю відповідальністю “Родник” , м. Перевальськ Луганської об ласті

треті особи, які не заявля ють самостійних вимог на пре дмет спору на стороні відпов ідача - ОСОБА_2, м. Алчевськ Луганської області

ОСОБА_3, м. Алчевс ьк Луганської області

ОСОБА_4, м. Алчев ськ Луганської області

про визнання недійсними з мін до установчих документів

Суддя Мінська Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА _5, дов. № 1046 від 12.05.08.;

від відповідача - не прибув;

від 3-ї особи - ОСОБА_2, пас порт серії НОМЕР_1 виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 07.09.2000.

від третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_6 - не прибули.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу п ро визнання недійсними змін до установчих документів гос подарського підприємства “Р одник” у формі товариства з о бмеженою відповідальністю в ід 27.06.1994 року за № 683 викладених в новій редакції.

Позивачем 31.05.2010 подана заяв а про уточнення позовних ви мог, якою змінено предмет по зову і позивач просить:

Визнати недійсним Статут господарського підприємств а “Родник” у формі товариств а з обмеженою відповідальніс тю від 27.06.1994 за № 683 зареєстрован ий Перевальською районною д ержавною адміністрацією.

Суд встановив: З мат еріалів справи вбачається, що згідно із Статутом госпо дарського підприємства з о бмеженою відповідальністю “Родник (а.с. 115-120, т.1) , зареєстро ваним Перевальською районн ою державною адміністрацією 24.05.1993 за № 263 засновниками оста ннього є громадяни України ОСОБА_1 (позивач у справі), а також ОСОБА_3, що мешкає з а адресою: АДРЕСА_2, і ОС ОБА_4, мешкає за адресою: А ДРЕСА_1. Статутний фонд ста новив 51000 крб., частки кожного з засновників по 17000 крб.

ОСОБА_6 03.12.1993 подав письмову заяву про вихід зі складу з асновників товариства, ОС ОБА_3 20.12.1993 подав письмову за яву про вихід зі складу засно вників товариства, ці заяви маються в реєстраційній с праві відповідача в Перевал ьській районній державній адміністрацією. Докази буд ь - якого розпорядження О СОБА_6 і ОСОБА_3 цими час тками (відступлення, переда ча, продаж, дарування) відсут ні.

05.02.1994 на зборах засновникі в, на яких були присутні ОС ОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , вирішено задовольнити зая ви про вихід ОСОБА_6 і ОСОБА_3

В 1994 році (точна дата відсу тня на протоколі (а.с. 68, т. 1), на зборах, на яких були присутн і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ви рішено про входження до скл аду підприємства нового уч асника - ОСОБА_2.

Згідно із Статутом господа рського підприємства “Родни к” у формі товариства з обмеж еною відповідальністю, що за реєстрований Перевальською районною державною адмініст рацією 27.06.1994 за № 683 (а.с. 50 - 66, т1) за сновниками відповідача є гро мадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Розмір часток ко жного з засновників не визн ачений.

25.10.2002 Перевальською районною державною адміністрацією з ареєстрований Статут ТОВ «Родник»в новій редакції, а ле Постановою господарсько го суду Луганської області від 09.10.2007 цей Статут визнано недійсним, тому на даний ча с діє Статут в редакції, що з ареєстрована Перевальською районною державною адмініст рацією 27.06.1994 за № 683, який є пред метом спору.

Позивач на обґрунтування п озову посилається на те, що Статут 1994 року не відповіда є вимогам законодавства:

- порушено ч. 2 ст. 4 і ч. 1 ст. 51 З акону України «Про господарс ькі товариства» - ні Статут ні установчий договір не мі стять відомості про розмір часток кожного з учасників, склад та порядок внесення н ими вкладів,

- порушено ч. 2 ст. 44 та ч. 1 ст. 244 ЦК УРСР 1963 року щодо обов' я зковості письмової форми д оговору дарування між грома дянами на суму понад 100 крб., ОСОБА_6 і ОСОБА_3 за усн ою угодою передали безоплат но позивачу свої частки по 1 7000 крб. Статутний фонд за раху нок внеску ОСОБА_2 не збі льшувався,

- положеннями Статуту відп овідача 1994 року порушено пр аво власності позивача, а с аме невизначеністю частки позивача.

Третя особа ОСОБА_2 пр оти позов у заперечує, посила ючись на те, що у немає ніяк их доказів того, що ОСОБА _6 і ОСОБА_3 за усною уго дою передали безоплатно поз ивачу свої частки по 17000 крб., о тже не може йтися про поруш ення ч. 2 ст. 44 та ч. 1 ст. 244 ЦК УРСР 1963 року . Також він вважає, що до правовідносин між ними стосовно часток в статутн ому фонді застосовуються п оложення про спільну суміс ну власність і вважає, що ц е питання можна визначити шляхом домовленості.

01.06.2010 від ОСОБА_6 надійшов лист від 25.05.2010, яким він повідом ив, що він ОСОБА_1 ніяких заяв не отримував, а 03.12.1993 пода в заяву про вихід зі складу з асновників товариства.

31.05.2010 представником позива ча був зданий суду відзив в ід імені ОСОБА_3 і ОСО БА_6, яким повідомлялось, що в 1993 році вони дійсно були зас новниками підприємства «Ро дник» разом з ОСОБА_1 В ць ому ж році подали заяви про в ихід зі складу засновників, с вої права передали ОСОБА_1 , ніяких угод не укладали. У ви падку прийняття рішення су ду про їх повернення до скла ду засновників - розпорядят ься своїми частками.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши у сукупності дов оди сторін, суд вважає позов ні вимоги необґрунтованими з огляду на таке:

При вирішенні дано го спору суд застосовує зак онодавство, що діяло станом на 27.06.1994, тобто на час реєстра ції оспорюваного Статуту. О тже спірні правовідносини регулювались Законами «Про підприємництво», «Про підп риємства в Україні», «Про вл асність», «Про господарські товариства».

Згідно ст. 6 Закону Ук раїни «Про підприємництво» підприємництво в Україні з дійснюється в будь-яких орг анізаційних формах, визначе них законами України, на ви бір підприємця.

Порядок створення, ді яльності, реорганізації та л іквідації окремих організац ійних форм підприємництва визначається відповідним и законодавчими актами Украї ни.

У разі коли цей поря док спеціальним законодавс твом не встановлено, підприє мець керується цим Законом і своїм статутом.

Згідно ст. 2 Закону Укр аїни «Про підприємства в Укр аїни»(в редакції станом на 27.06 .1994) видами підприємств були т акі - індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, держа вне, спільне підприємство, п ідприємство, засноване на в ласності юридичних осіб і г ромадян.

Згідно ст. 4 Закону Ук раїни «Про господарські тов ариства»установчі документ и повинні містити відомост і про вид товариства, предм ет і цілі його діяльності, скл ад засновників та учасників , найменування та місцезнахо дження, розмір та порядок ут ворення статутного фонду.

Статтею 51 цього Зако ну передбачено, що установч і документи товариства з обм еженою відповідальністю, кр ім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повин ні

містити відомості про розм ір часток кожного з учасникі в, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, роз мір і порядок формування ре зервного фонду, порядок пере дання (переходу) часток у стат утному фонді.

Установчі документи відповідача, зареєстровані Перевальською районною дер жавною адміністрацією 27.06.1994 за № 683 дійсно не містять всіх ц их відомостей.

Відповідно до р оз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами к орпоративних спорів" відпов ідно до вимог статей 4, 37 , 51, 65, 67, 76 Закону України «Пр о господарські товариства», статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі виз нати недійсними установчі д окументи товариства за од ночасної наявності таких умов:

- на момент розгляд у справи установчі докуме нти не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущен і при прийнятті та затве рдженні установчих документ ів, не можуть бути усунені;

- відповідні положен ня установчих документів пор ушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

При вирішенні даног о спору суд враховує наступ не:

- оскільки у позивача ві дсутні докази переходу до нь ого часток ОСОБА_6 і ОС ОБА_3 при їх виході з підпри ємства (останні спростували факт передачі своїх часток позивачу), то питання про ро зподіл часток статутного ф онду між ОСОБА_1 і ОСО БА_2 можливе було як в 1994 ро ці лише за їх домовленістю , так і на даний час це по рушення може бути усунено за їх домовленістю. При ц ьому в разі визнання недій сним Статуту відповідача 199 4 року, не впливає на волевия влення ОСОБА_6 і ОСОБА _3 при їх виході з підприємс тва, які не передали свої ч астки позивачу. Також, позив ач не довів порушення свої х прав оспорюваним Статутом відповідача.

З огляду на вказане , суд визнає недоведеними п озовні вимоги позивача, а по зов таким, що не підлягає зад оволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати пок ладаються на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГП К України за згодою сторін у судовому засіданні оголош ено вступну і резолютивну ча стини рішення.

На підставі викладе ного і, керуючись ст. ст.33, 44, 49, 7 5, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покла сти на позивача.

Рішення набирає законної с или після закінчення 10-денног о строку з дня підписання.

Рішення, оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України підписано 22.06.2010.

Суддя Т.М.Мінська