Рішення

від 15.10.2021 по справі 359/2248/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/2248/21

Провадження №2/359/1925/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення збитків та моральної шкоди,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

1.1. В березні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та посилалась на те, що розпорядженням Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року у власність ОСОБА_3 була передана земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220882600:04:001:0907 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. 7 липня 2009 року ОСОБА_3 уклала з позивачем договір купівлі-продажу, за яким вона відчужила приватизовану нею земельну ділянку у власність ОСОБА_4 . Однак постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року було визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року, а земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220882600:04:001:0907 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, було повернуто у власність держави в особі Київської ОДА. Ринкова вартість земельної ділянки становить 1061393 гривні 28 копійок. Крім того, ОСОБА_2 витратила грошові кошти в розмірі 315266 гривень 00 копійок на іригацію та осушення земельної ділянки, а також грошові кошти в розмірі 19265 гривень 00 копійок на зведення паркану на придбаній земельній ділянці. Ці обставини свідчать про те, що у зв`язку з припиненням права власності на земельну ділянку позивачу заподіяні збитки в загальному розмірі 1395924 гривень 28 копійок (1061393,28 + 315266,00 +19265,00). Тому ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача збитки в розмірі 1395924 гривень 28 копійок.

1.2. В ході підготовчого провадження представник позивача ОСОБА_1 подала заяву про часткову зміну предмета позову (а.с.50-52), в якій вона посилається на те, що незаконний утиск прав та свобод позивача неправомірними діями та рішенням Бориспіль-ської РДА є психотравмувальною ситуацією для ОСОБА_2 . Внаслідок цієї ситуації позивачу були спричинені страждання. Можливий розмір грошової компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 , становить 18 мінімальних заробітних плат. Тому представник позивача ОСОБА_1 просить суд стягнути з Бориспільської РДА збитки в розмірі 1395924 гривень 28 копійок та моральну шкоду в розмірі 108000 гривень 00 копійок.

2. Інформація про рух цивільної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2021 року (а.с.46) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_2 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 22 березня 2021 року (а.с.47-48) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 9 червня 2021 року (а.с.98) підготовче провадження було закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 4 серпня 2021 року (а.с.107) ОСОБА_3 було залучено до участі у розгляді цивільної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

3. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

3.1. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

3.2. Представник відповідача ОСОБА_5 не з`явився у жодне судове засідання. Бориспільська РДА була неодноразово у встановленому порядку повідомлена про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.49, 100, 109). Крім того, представник відповідача ОСОБА_5 подав відзив (а.с.77-79), в якому він не визнає позов та просить суд відмовити в його задоволенні.

3.3. ОСОБА_3 також не з`явилась у судові засідання. Вона у встановленому порядку повідомлялась про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується судовою кореспонденцію, що міститься в матеріалах цивільної справи.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

4.1. Розпорядженням Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. 20 лютого 2009 року на підставі цього розпорядження місцевого органу виконавчої влади їй був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ №907315. У такий спосіб ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220882600:04:001:0907 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

4.2. 7 липня 2009 року ОСОБА_3 уклала з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.11-12), за яким вона відчужила у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220882600:04:001:0907 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. В грудні 2009 року на підставі цього правочину позивачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №223766 (а.с.13-14).

4.3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року (а.с.43-45) було визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року, а земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220882600:04:001:0907 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, було повернуто у власність держави в особі Київської ОДА.

4.4. Спірні правовідносини регулюються главою 82 Відшкодування шкоди підрозділу 2 Недоговірні зобов`язання розділу ІІІ Окремі види зобов`язань книги п`ятої Зобов`язальне право ЦК України.

5. Норми права та усталена судова практика, якою керується суд при вирішенні спору.

5.1. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

5.2. Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

5.3. Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим та органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

5.4. Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.5. Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, кінцевий набувач, чиє право власності на земельну ділянку припинено, не позбавлений можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до особи, в якої була придбана земельна ділянка, про відшкодування збитків на підставі ст.661 ЦК України. Відповідно до ч.1 цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець зобов`язаний відшкодувати покупцеві завдані йому збитки. Вказане відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2510цс15 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц.Зокрема, в постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування збитків, заподіяних кінцевим набувачам. Так, кінцеві набувачі, із власності яких витребовуються земельні ділянки, мають право відновити їхні права на підставі ч.1 ст.661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків.

5.6. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.7. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності.

5.8. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5.9. Згідно з ч.4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

6.1. Розпорядженням Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , а не позивача. ОСОБА_2 не перебувала з відповідачем у жодних правовідносинах, зокрема, у правовідносинах з приводу приватизації земельної ділянки. Ці обставини свідчать про те, що розпорядженням Бориспільської РДА №6698 від 7 листопада 2008 року не тільки не заподіяно шкоди ОСОБА_2 , а також не порушено право позивача. Як вбачається зі змісту правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2510цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, після припинення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 має право звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 збитків та моральної шкоди. Ця обставина свідчить про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту цивільного права.

6.2. В пред`явленому позові (а.с.1-4), письмових поясненнях (а.с.86-90), а також письмовому виступі у судових дебатах (а.с.110-117) ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 посилаються на численні рішення Європейського суду з прав людини у справах Стретч проти Сполученого Королівства , Проніна проти України , Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , Щокін проти України , Сєрков проти України , Колишній король Греції та інші проти Греції , Бульвес АД проти Болгарії , Трегубенко проти України , East/West Alliance Limited проти України , Рисовський проти України , Раймондо проти Італії , Філіпс проти Сполученого Королівства , Аркурі та інші проти Італії , Ріела та інші проти Італії , Ісмаїлов проти Російської Федерації , Гладишева проти Російської Федерації , Пчелінцева та інші проти Російської Федерації та Кривенький проти України . Однак обставини перелічених справ істотно відрізняються від обставин цієї цивільної справи. Тому підстави для застосування вказаних рішень Європейського суду з прав людини як джерела права при вирішенні спору, що виник між позивачем та Бориспільською РДА, відсутні. Зокрема, ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 за законом не могли набути у власність спірну земельну ділянку, що розташовується у водоохоронній зоні Канівського водосховища річки Дніпро. Вони могли та мали знати про це перед набуттям права власності на земельну ділянку, щонайменше, співвіднісши чіткі законодавчі заборони з місцем розташування об`єкта нерухомого майна.

6.3. Як вбачається зі змісту ч.1 ст.1173 ЦК України, за вимогою про стягнення шкоди, заподіяної незаконним рішенням органу державної влади, належним відповідачем є держава, а не місцевий орган виконавчої влади. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 помилилась не тільки щодо способу захисту права, а також відносно відповідача, вказавши ним Бориспільську РДА. За правилами, передбаченими ст.51 ЦПК України, суд не має права самостійно визначати відповідача за пред`явленим позовом, оскільки вжиття цього процесуального заходу відноситься до виключних повноважень позивача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.

6.4. В матеріалах цивільної справи міститься копія договору підряду №123 від 1 червня 2016 року (а.с.33-36), копія акту приймання-передачі виконаної роботи від 21 грудня 2016 року (а.с.37) та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с.38-40), копія договору №2 від 3 січня 2019 року (а.с.41)та копія квитанції до прибуткового касового ордера (а.с.42), а також висновок експерта №9694 від 26 квітня 2021 року (а.с.53-61). Зі змісту цих доказів вбачається, що позивач витратив грошові кошти на іригацію та осушення земельної ділянки, зведення на ній паркану, а також зазнав моральної шкоди в розмірі 18 мінімальних заробітних плат. Однак підстави для покладення на Бориспільську РДА обов`язку з відшкодування позивачу збитків та моральної шкоди відсутні. Тому перелічені вище письмові докази є неналежними в розумінні, передбаченому ст.77 ЦПК України.

6.5. З огляду на це суд вважає, що підстави для стягнення з Бориспільської РДА на користь позивача збитків та моральної шкоди відсутні. Тому у задоволенні позову ОСОБА_2 належить відмовити в повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

7.2. Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.3. Зі змісту рахунку-фактури на оплату експертних послуг №СФ-1904211 від 19 квітня 2021 року (а.с.68) та квитанції №0.0.2095687335.1 від 19 квітня 2021 року (а.с.71) вбачається, що вартість судово-психологічної експертизи становить 15000 гривень. Однак у задоволенні пред`явленого позову відмовлено в повному обсязі.

7.4. З огляду на це суд вважає, що підстави для відшкодування ОСОБА_2 витрат на проведення судово-психологічної експертизи відсутні.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець