Рішення

від 04.10.2021 по справі 152/849/21

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/849/21

2/152/320/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 жовтня 2021 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Мельник А.Г.

за участі секретаря судового засідання - Одудовського С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" та державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольги Миколаївни

вимоги позивача: про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат,

учасники справи:

представник позивача адвокат Костриця В.С.;

представник відповідача СТОВ "Прогрес" адвокат Варцаба С.А.;

відповідач державний реєстратор Таваліка О.М. в судове засідання не з`явилася;

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.

1. Позивач 5 липня 2021 року звернулася до суду з цим позовом та вказала, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га, розташованої за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Позивачу стало відомо, що певний час даною земельною ділянкою користувалось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ Прогрес , яке проводило щороку, спочатку матері, а потім і позивачу певну оплату за користування даною земельною ділянкою. При цьому позивач з відповідачем ніяких договорів щодо користування цією земельною ділянкою не укладали та не підписували. СТОВ Прогрес , як і його попередники СТОВ та КСП платили матері позивача, а певний час після її смерті - позивачу плату за користування земельною ділянкою без укладення відповідного договору оренди. В 2018 році в ході вирішення питання виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обробітку з`ясувалось, що вищевказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 18 квітня 2015 року знаходиться в оренді у СТОВ Прогрес . Термін дії оренди - 10 років. Відповідач зареєстрував право оренди цієї земельної ділянки 2 травня 2018 року. Посилаючись на те, що цей договір оренди землі позивач не підписувала, остання звернулася до суду за захистом свого порушеного права та просила визнати договір недійсним. Справа за позовом ОСОБА_1 пройшла першу, апеляційну та касаціну інстанції. Суди першої та апеляційної інстанції позовні вимоги про визнання договору не дійсним задовольнили повністю. Однак постановою Верховного Суду у задоволенні позову позивача до СТОВ Прогрес про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач звернулася до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди з мотивів того, що не підписувала цей договір, умови його не погоджувала, а СТОВ Прогрес безпідставно вказував на виникнення між сторонами прав та обов`язків за спірним правочином, оскільки договір був підписаний невстановленою особою замість позивача. Далі в постанові Верховного Суду зазначено, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, за якими спірний договір позивач не підписувала та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала. Оскільки відповідач безпідставно (без договірних відносин) користується належною позивачу земельною ділянкою, то таке зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Верховний Суд в тій справі вважав, що ефективнимспособом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Верховний Суд зазначає, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Далі в постанові Верховним Судом зазначено, що оскільки факт відсутності позивача волевиявлення (як можливого орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи та почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 9 вересня 2019 року, то такий договір є неукладеним. Відтак у справі №152/317/19 позивачу було відмовлено у позові саме з підстав обрання нею неефективного способу захисту. Відмова у задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Крім цього, позивач зазначає, що після розгляду справи №152/317/19 в апеляційному суді, реєстратором ШІаргородської міської ради Підпалюк Лесею Вікторівною 2 квітня 2020 року зареєстровано припинення права оренди СТОВ Прогрес земельної ділянки позивача, яке було зареєстровано 2 травня 2018 року та в подальшому земельну ділянку позивача кадастровий номер 525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного листу на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області було виділено в натурі. Тому з весни 2020 року позивач почала самостійно користуватися належною їй земельною ділянкою. Разом з тим, незважаючи на те, що Верховним Судом встановлено факт неукладення договору оренди землі між нею та СТОВ Прогрес , після ухвалення постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 152/317/19, відповідач, свідомо знаючи про протиправність своїй дій, 27 травня 2021 року через Державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольгу Миколаївну зареєстрував інше (своє) речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. В даному випадку, на думку позивача, заявити негаторний позов про повернення СТОВ Прогрес їй земельної ділянки, якою вона з весни 2020 року по даний час, фактично, і ефективно користується є неефективним способом захисту. СТОВ Прогрес , провівши повторну реєстрацію права оренди, намагається втрутитись в її право користування своєю земельною ділянкою, тому вона вимушена ставити питання про усунення перешкод зі сторони СТОВ Прогрес у використанні її власності. Також, позивач вважає, що оскільки постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 152/317/19, в сукупності встановлено факт неукладення нею з СТОВ Прогрес договору оренди землі б/н від 18 квітня 2015 року, то саме з цих підстав підлягає скасуванню, поновлений запис про державну реєстрацію права оренди (користування) СТОВ Прогрес даною земельною ділянкою. Цей запис вчинений на підставі неукладеного договору, а тому не відповідає вимогам закону. В порушення вимог чинного законодавства, не ознайомившись належним чином з постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 152/317/19 в питанні того, що договір користування земельною ділянкою кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, між позивачем та з СТОВ Прогрес не було укладено, поспішно, державний реєстратор провела державну реєстрацію права оренди, якої не було та нема. Реєстрація неукладених між сторонами договорів так і реєстрація речових прав порушує суб`єктивні цивільні права позивача, як власника, на розпорядження земельною ділянкою як нерухомою річчю. Позивач вважає, що обраний нею спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію) є ефективним і задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного її права.

Позивач просить зобов`язати відповідач усунути їй перешкоди як власнику, у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Прогрес здійснювати будь - які дії на належній позивачу на праві власності земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; скасувати запис про державну реєстрацію речового права, проведену Державним реєстратором Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольгою Миколаївною 27 травня 2021 року (номер запису 42312569, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58540457 від 3 червня 2021 року), а саме - право оренди сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Прогрес , земельної ділянки позивача, кадастровий номер 525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (а.с.2-12).

2. На підтвердження позовних вимог позивач надала копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію свідоцтва про право на спадщину за законом, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію договору оренди землі від 18 квітня 2015 року б/н, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру, Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копію висновку експертів, копію рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року по справі №152/317/19, копію постанови Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2020 року по справі №152/317/19, копію постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі №152/317/19.

3. Відповідач - державний реєстратор Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка О.М.у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що з позовними вимогами не погоджується. Відповідно до пункту 1 частини першої статті другої Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Частиною першою статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень надано перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, серед яких визначено пунктом 10, що рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Вказує, що Постанова Верховного суду у справі № 152/317/19 від 28 квітня 2021 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, оскільки є ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріально права з дотриманням усіх процесуальних вимог та, що посадова особа органу місцевого самоврядування при виконанні рішення суду не має права на власний розсуд змінювати імператив рішення суду. В позовній заяві позивач наполягає на тому, що при розгляді заяви про державну реєстрацію іншого речового права державний реєстратор, повинна була дати відмову з наступних підстав: подані документа не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 4 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (пункт 3 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), оскільки Постановою Верховного суду України від 28 квітня 2021 року встановлено факт не підписання договору оренди землі із СТОВ Прогрес позивачем. Проте, державний реєстратор зазначає, що позивач не врахував того, що підставою для повторної державної реєстрації права оренди землі на земельну ділянку із кадастровим номером 0525381400:02:002:0088 за СТОВ Прогрес був не договір оренди землі від 18 квітня 2015 року, а Постанова Верховного суду про скасування рішення Шаргородського районного суду від 19 листопада 2019 року, на підставі якого ОСОБА_1 провела припинення запису № 25992307 про реєстрацію іншого речового права - права оренди землі, тобто, фактично на підставі Постанови Верховного суду у справі №152/317/19 було технічно відновлено попередні відомості про зареєстроване право оренди землі. Поданий заявником (СТОВ Прогрес ) примірник договору оренди землі від 18 квітня 2015 року, укладений із ОСОБА_1 використовувався виключно для відновлення попередніх відомостей про оренду землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В силу положень Закону, суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами. Всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте, не носять самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі саме наданих державному реєстратору відповідних документів (Постанова Верховного суду від 9 лютого 2018 року № 9036/538/16). Тому, після встановлення державним реєстратором відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (оскільки на момент розгляду заяви про реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні записи про зареєстровані інші речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 0525381400:02:002:0088 та відомості про зміну власника землі), перевіривши документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди землі за СТОВ Прогрес. Крім цього, державний реєстратор зазначила, що державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Якщо на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації іншого речового права за третьою особою - суб`єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме особи, а також у випадку, коли суб`єкт державної реєстрації прав не допустив порушень законодавства при проведенні державної реєстрації права, це не є перешкодою для розгляду спору за цивільним позовом, задоволення якого є підставою для вчинення реєстраційних дій (Постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року, Справа №911/488/18). Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Щодо належного відповідача у справі, державний реєстратор посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної у Постанові від 2 жовтня 2019 року у справі №807/137/18 вказала, що згідно з вимогами до змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім 'я (прізвище, ім 'я та по батькові - для фізичних сторін(пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі, в якості позивачів і відповідачів обмежена. Вважає, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнивши позовні вимоги. Вказує, що суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем. Державний реєстратор вважає, що належним відповідачем по даній справі є СТОВ Прогрес (а.с.59-61).

4. 13 серпня 2021 року від представника відповідача через систему Електронний суд до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що СТОВ Прогрес вважає заявлений позов необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам. Представник відповідача зазначив, що до позовної заяви додано копію висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 9 вересня 2019 року №4765/4766/19-1. Ця копія висновку експерта даної справи не стосується. Відповідна експертиза проводилась на підставі ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 березня 2019 року у справі №152/317/19, а отже не може прийматись судом у даній справі до уваги. Крім того, з надісланих відповідачу матеріалів позовної заяви не можна зрозуміти законність отримання даного доказу, тому вважає, що суд не може приймати до уваги даний доказ взагалі. Також, відповідач заперечує щодо стягнення судових витрат, що визначені у попередньому розрахунку (пункт 22 позовної заяви). Позивач просить стягнути 4710 грн за проведення експертизи. Однак, в даній справі відсутнє клопотання позивача щодо призначення будь яких експертиз. Позивач просить стягнути 10000 грн за надання правничої допомоги в формі ознайомлення з матеріалами справи (документами), консультації по збору документів, додатковий аналіз документів-доказів, законодавства та судової практики, складання позову. Однак, до позовної заяви не додано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують надання позивачу правничої допомоги. Крім цього, позовна заява не містить аналізу судової практики, а в більшій частині дублює рішення судів у справі 152/317/19. Тому, вказані витрати представник відповідача вважає такими, що є необґрунтованими та не підлягають відшкодуванню. В свою чергу СТОВ Прогрес заявляє попередній розрахунок судових витрат у розмірі 15000 грн. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить відмовити повністю в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до СТОВ Прогрес , Державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат (а.с.86-88).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. В прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати з архіву Шаргородського районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи №152/317/19 для огляду в судовому засіданні (а.с.12).

6. 19 липня 2021 року від відповідача - державного реєстратора Вендичанської селищної ради Вінницької області Таваліки О.М. до суду надійшло клопотання, в якому вона просить визнати державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліку О.М. неналежним відповідачем, та залучити державного реєстратора Вендичанської селищної ради Вінницької області Таваліку О.М. в якості третьої особи на стороні відповідача - СТОВ Прогрес (а.с.64-65).

7. 19 липня 2021 року від відповідача - державного реєстратора Вендичанської селищної ради Вінницької області Таваліки О.М. до суду надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.66).

8. 22 липня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заяву, в якій він просить підготовче судове засідання розглянути у відсутність позивача та її представника (а.с.69).

9. 26 липня 2021 року від представника відповідача до суду надійшла заяву, в якій він просить підготовче судове засідання відкласти на іншу дату з урахуванням строків на надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення (а.с.70-71)

10. 20 вересня 2021 року від відповідача - державного реєстратора Вендичанської селищної ради Вінницької області Таваліки О.М. до суду надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.94).

ІІ. Пояснення учасників справи.

11. Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Також, пояснив, що на момент подання цього позову до суду позивач самостійно використовувала належну їй земельну ділянку. Тому в цій позовній заяві позивач обрала саме такий спосіб захисту свого права як зобов`язання відповідача усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони йому здійснювати будь які дії на належній позивачу на праві власності земельній ділянці та скасування запису про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки за відповідачем. Однак у вересні 2021 року відповідач почав переорювати належну позивач земельну ділянку, тобто використовувати для власних потреб. Тобто наразі не лише реєстрація за відповідачем права оренди перешкоджає позивачу в здійсненні її права власності, але й фактичні незаконні дії відповідача є для цього перепоною. Судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що договір оренди між сторонами не укладався. Відтак використання відповідачем належної позивачу земельної ділянки є безпідставним, а запис про державну реєстрацію такого права вчинений державним реєстратором неправомірно.

12 . Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що позовна заява не підлягає задоволенню з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач вважає себе орендарем належної позивачу земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 18 квітня 2015 року. Зазначив, що до позовної заяви додано копію висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 9 вересня 2019 року №4765/4766/19-1. Представник відповідача зауважує, що надана копія висновку експерта даної справи не стосується. Відповідна експертиза проводилась на підставі ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 березня 2019 року у справі №152/317/19, а отже не може прийматись судом у даній справі до уваги. Відповідно до постанови Верховного Суду в задоволенні позовних вимог про визнання вищевказаного договору оренди недійсним було відмовлено. Відповідач вважає, що договір оренди є дійсним, а тому і звернувся до державного реєстратора для реєстрації свого права оренди належної позивачу земельної ділянки після ухвалення постанови Верховного суду в справі №152/317/19. Оскільки землекористувачем наразі є відповідач, то обраний позивачем спосіб захисту в даній справі є неефективним, оскільки не призведе до повернення їй земельної ділянки. Верховний Суд у своїй постанові по спрауві №152/317/19 прямо вказав позивачу на належний спосіб захисту порушеного права в даній ситуації, однак, чомусь позивач та її представник на це увагу не звернули. Крім цього, пояснив, що вимога про скасування запису про державну реєстрацію речового права, яка проведена державним реєстратором не може бути задоволена, оскільки . Тому, просить Суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

13. Ухвалою суду від 6 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, відповідачам запропоновано надати в строк до 25 липня 2021 року відзив на позовну заяву та витребувано з архіву Шаргородського районного суду Вінницької області матеріали цивільної № 152/317/19 для огляду її в судовому засіданні (а.с.51).

14. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачам разом з ухвалою про відкриття провадження за адресами, що вказані в позовній заяві. Згідно з поштовими повідомленнями, відповідачі отримали вказані документи 12 липня 2021 року та 13 липня 2021 року відповідно (а.с.57-58).

15. Ухвалою суду від 26 липня 2021 року постановлено підготовче судове засідання по справі відкласти на 15 вересня 2021 року. Встановлено відповідачу Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Прогрес строк для надання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення копії цієї ухвали та встановлено сторонам строк: позивачу до 1 вересня 2021 року - для надання відповіді на відзив; відповідачам до 15 вересня 2021 року - для надання заперечень.

16. Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду (а.с.91).

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

17. Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СТОВ Прогрес зареєстроване в реєстрі, як юридична особа (а.с.14-15).

18. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 січня 2015 року, позивач є власником земельної ділянки площею 1,7241 га, розташованої на території Джуринської сільської ради, Шаргородського району, Вінницької області переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088 (а.с.16).

19. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 січня 2015 року №32932584, позивач є власником земельної ділянки площею 1,7241 га, розташованої на території Джуринської сільської ради, Шаргородського району, Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088 (а.с.17).

20. Відповідно до копії договору оренди землі від 18 квітня 2015 року б/н, позивач (орендодавець) передала ТОВ Прогрес (орендар) в оренду земельну ділянку загальною площею 1,7241 га, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, строком на 10 років (а.с.18-19).

21. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 4 травня 2018 року №122760197, державним реєстратором Підпалюк Л.В. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки(інше речове право), на підставі договору оренди б/н від 19 березня 2013 року, де орендарем є СТОВ Прогрес , а орендодавцем ОСОБА_2 . 2 травня 2018 року, державним реєстратором Луценком Є.В. припинено право оренди (інше речове право), на підставі додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди від 18 квітня 2015 року б/н (а.с.20).

22. Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру, Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 4 березня 2019 року №158347008, державним реєстратором Луценком Є.В. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (інше речове право), на підставі договору оренди землі б/н від 18 квітня 2015 року, строком дії на 10 років, з правом пролонгації, де орендарем є СТОВ Прогрес , а орендодавцем позивач (а.с.21).

23. Згідно з копією висновку експертів Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 9 вересня 2019 року №4765/4766/19-21, виготовленого на підставі ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 червня 2019 року по справі №152-317/19, експертами зроблено висновок: експертом Лозінською А.В.: Підпис від імені ОСОБА_1 під договором оренди земельної ділянки б/н від 18 квітня 2015 року, укладеного від її імені з Сільськогосподарським (СТОВ) Прогрес в розділі Реквізити та підписи сторін на лінії під графою орендодавець , - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів; експертом Сімчук Л.Ю.: Підпис від імені ОСОБА_1 під договором оренди земельної ділянки б/н від 18 квітня 2015 року, укладеного від її імені з Сільськогосподарським (СТОВ) Прогрес в розділі Реквізити та підписи сторін на лінії під графою орендодавець , - виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.22-25).

24. Відповідно до копії акту від 9 вересня 2019 року №4765/476/19-21, ціна експертизи (дослідження) визначена та складає в сумі 4710 грн (а.с.25 на звороті).

24. Згідно з копією супровідного листа завідувача Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експерти від 4 липня 2019 року №4765/4766/19-21/616, направлено на адресу для попередньої оплати експертизи рахунок №2712 від 4 липня 2019 року на суму 4710 грн (а.с.26).

26. Відповідно до копії квитанції від 22 липня 2019 року №0.0.1416886266.1, позивачем сплачено за проведення експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз грошові кошти в сумі 4710 грн (а.с.27).

26. Згідно з копією рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року по справі №152/317/19, визнано недійсним договір оренди землі від 18 квітня 2015 року, без номера, земельної ділянки, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га, яка розташована на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прогрес та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн, витрати за надання правничої допомоги в сумі 6900 грн та витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4710 грн (а.с.28-31).

27. Відповідно до копії постанови Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2020 року по справі №152/317/19, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес залишено без задоволення, а рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року - без змін (а.с.32-36).

28. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 3 квітня 2020 року №206006630, державним реєстратором Підпалюк Л.В. 2 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки(інше речове право), на підставі рішення суду від 19 листопада 2019 року №152/317/19 (а.с.37).

29. Відповідно до копії Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі №152/317/19, касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес задоволено частково. Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволені позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес 2688,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг (а.с.38-45).

30. Згідно з копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру, Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 червня 2021 року №261527950, державним реєстратором Тавалікою О.М. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (інше речове право), на підставі Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року (а.с.46).

31. З дослідженої в судовому засіданні цивільної справи № 152/317/19 видно, що 12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес із вимогою про визнання договору оренди землі недійсним. Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року цю позовну заяву задоволено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2020 року по справі №152/317/19, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволені позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес 2688,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг. У своїй Постанові Верховний Суд вказав, що Оскільки факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи та почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 09 вересня 2019 року, то такий договір є неукладеним. Тому ефективним способом захисту для позивача є звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, а не визнання такого правочину недійсним, як обґрунтовувала позов позивач. Тому у позові слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту. Відмова у задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки (том ІІ, а.с.72-73, справа №152/317/19).

V. Оцінка Суду.

32. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

33. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожнаь особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

34. Згідно зі сьаттею 6 та частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

35. Згідно з статтею 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

36. За правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

37. Відповідно до статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

38. За приписами статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

39. Статтею 18 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

40. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

41. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 ЦК України).

42. Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

43. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

44. Згідно з частиною першою статті 90 ЗК України, передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

45. Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності . Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

46. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

47. Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 1,7241 га, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, розташованої на території Джуринської сільської ради, Шаргородського району, Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки(інше речове право), проведена на підставі договору оренди землі б/н від 18 квітня 2015 року, строком дії на 10 років, з правом пролонгації та на підставі Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року.

48. Разом з тим, в Постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №152/317/19, зазначено, що оскільки факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи та почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 9 вересня 2019 року, то такий договір є неукладеним.

49. Відповідно до частини п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тому в рамках розгляду цієї справи позивачу не потрібно було доказувати факт неукладення нею договору оренди з відповідачем. Ця обставина вже була встановлена в рамках розгляду цивільної справи №152/317/19 Верховним Судом.

50. Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

51. За змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

52. Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця) (Постанова Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17).

53. Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. В той же час згідно зі частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

54. Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11 листопада 2019 року у справі №487/10132/14-ц).

55. Не зважаючи на постанову Верховного Суду, відповідач - СТОВ Прогрес вважає себе землекористувачем належної позивачу земельної ділянки, зареєстрував своє право оренди після ухвалення цієї постанови. Тому усунення перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Прогрес здійснювати будь - які дії на належній позивачу на праві власності земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області є неефективним способом захисту порушеного права позивача і не призведе до відновлення її порушеного права.

56. У постанові від 4 липня 2018 року по справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 ЦК України, зокрема набуває й право володіння. Отже, з огляду на специфіку речей в обороті, володіння рухомими й нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджено, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

57. Аналізуючи вищевказану позицію Верховного Суду, що для визначення того, хто користується земельною ділянкою слід також виходити із реєстраційного підтвердження такої обставини. Саме на підставі проведеної державної реєстрації відповідач наразі є титульним користувачем земельної ділянки, належної позивачу земельної ділянки. Оскільки, як уже з`ясовано під час розгляду справи №152/317/19, таке користування є безпідставним (не укладений відповідний договір), то відновлення порушеного права позивача можливе лише шляхом повернення їй земельної ділянки.

58. В підтвердження вказаної позиції Суд також звертає увагу на положення Загальної декларації прав людини 1948 року, якою передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

59. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

60. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права.

61.А тому, з врахуванням принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України, його складового елементу - принципу правової визначеності (див. наприклад пункт 2.4. рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016) саме вказаний у Постанові Верховного Суду 28 квітня 2021 року у справі 152/317/19 спосіб захисту у виді звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди може бути дієвим ефективним засобом по відновленню порушеного права і уникнення невизначеності в правовідносинах.

62. Вирішуючи питання про можливість застосування такого способу захисту, як скасування державної реєстрації земельної ділянки, Суд звертає увагу на те, що державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

63. Відповідно абзацу першого частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

64. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

65. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) . Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

66. Таким чином, законодавством, що регулює порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, чітко врегульований порядок та спосіб виконання рішення суду, яким припинено відповідне речове право на нерухоме майно. Вказаний порядок передбачає неможливість у судовому порядку скасовувати чи вилучати записи з Державного реєстру прав. Натомість передбачено можливість скасування рішення державного реєстратора з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав на нерухоме майно.

67. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 березня 2021 року №913/175/20, від 18 лютого 2021 року №756/13679/16-ц.

68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано . Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 1 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18.

69. У зв`язку із викладеним, державний реєстратор Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольга Миколаївна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни, слід відмовити саме із зазначеної підстави.

70. Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

VI. Загальні висновки Суду.

71. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки: вимога позивача про усунення їй перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Прогрес здійснювати будь - які дії на цій земельній ділянці не є ефективним способом захисту порушеного права позивача; вимога про скасування запису про державну реєстрацію відповідного речового права не може бути пред`явлена до державного реєстратора як відповідача, та її зміст не відповідає чинному законодавству.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України , Суд, -

у х в а л и в :

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес , Державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду виготовлено 13 жовтня 2021 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ід. № НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Костриця Володимир Сергійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №472, видане не підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2005 року №9, діє на підставі ордеру серії ВН №174439 від 5 липня 2021 року;

Відповідачі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", код ЄДРПОУ 03731721, місцезнаходження вул. Пирогова, 39 оф.520, м. Вінниця; державний реєстратор Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольга Миколаївна, місцезнаходження вул. Соборна, 55, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області;

Представник відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес": адвокат Варцаба Сергій Анатолійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000192 від 31 жовтня 2018 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Хмельноцької області №13-2.3/18 від 10 жовтня 2018 року, діє на підставі ордеру серії ВХ №1014076 від 23 липня 2021 року.

Головуючий суддя Андрея МЕЛЬНИК