Постанова

від 24.12.2021 по справі 152/849/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/849/21

Провадження № 22-ц/801/2616/2021

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Матківської М. В.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес , в інтересах якого діє адвокат Варцаба Сергій Анатолійович, на додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Роздорожної А. Г. в залі суду у м. Шаргород Вінницької області ,

у цивільній справі № 152/849/21 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес та державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат,

встановив:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в місцевий суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі - СТОВ Прогрес ) та державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 у вказаній цивільній справі відмовлено повністю.

У зазначеному рішенні судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат.

11 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката - Варцаби С. А. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з позивача, в якому адвокат просить стягнути з ОСОБА_1 на користь СТОВ Прогрес витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн. Також, 11 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача адвоката - Варцаби С. А. про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, в якій він просить долучити до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копію додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копію актів про прийняття-передачі надання послуг від 05 жовтня 2021 року, копію рахунку №1 від 05 жовтня 2021 року (а.с.109-117).

Додатковим рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката - Варцаби С. А. про стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтверджені доказами, зокрема відповідними квитанціями чи будь-якими іншими платіжними документами оплати відповідачем адвокату суми послуг, отже суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Не погодившись із таким рішенням місцевого суду представник СТОВ Прогрес - адвокат Варцаба С. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 15 000 гривень на користь СТОВ Прогрес .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що з визначеною позицію суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки відповідно до укладеного договору між адвокатом та клієнтом укладено договір про надання правової допомоги від 01.07.2021 та додаткову угоду від 01.08.2021 до вказаного договору, якими визначено фіксований розмір гонорару адвоката. Звертає увагу, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо, такі ж висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16. Скаржник також вказав, що за змістом п. п. 2.3.1. Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі та в строк погодженні між ними. П. 4.2. Договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до даного договору. П. 3 Додаткової угоди від 1 серпня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, сторонами погоджено, що гонорар адвоката є фіксованим та становить 15 000 гривень. Гонорар адвоката не залежить від рішення суду до якого подану позовну заяву (п. 4 Додаткової угоди). Згідно п. 6 Додаткової угоди від 01 серпня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, гонорар адвоката сплачується через 90 днів з дати винесення Шаргородським районним судом Вінницької області рішення по справі 152/849/21. Отже вважає, що судом першої інстанції не досліджено докази, що подані разом з заявою про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, неповно з`ясовано обставини та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

08 грудня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костриці В. С. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.

21 грудня 2021 року від представника СТОВ Прогрес - адвоката Варцаби С. А. на адресу суду надійшло клопотання, в якому він просить справу розглянути за його відсутності та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

22 грудня 2021 року від державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки О. М. надійшла заява про проведення судового засідання у її відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Костриця В. С. в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 липня 2021 року між адвокатом Варцабою С. А. та СТОВ Прогрес укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 2.3.1 Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що відповідач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять. Надані представником відповідача копія Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копія Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копії актів про прийняття-передачі надання послуг від 05 жовтня 2021 року, копія рахунку №1 від 05 жовтня 2021 року не є належним доказом таких витрат, а саме фактичного понесення витрат на правничу допомогу.

Отже враховуючи, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтверджені доказами, зокрема відповідними квитанціями чи будь-якими іншими платіжними документами оплати відповідачем адвокату суми послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що відповідачем СТОВ Прогрес до відзиву, поданого 13.08.2021, не було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України), хоча згідно п. 3 Додаткової угоди від 01.08.2021 сторони визначили гонорар адвоката фіксованим в сумі 15 000,00 грн. (а. с. 111).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу представник СТОВ Прогрес разом із клопотанням про стягнення судових витрат, поданим 11.10.2021, надав суду копію Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копію Додаткової угоди від 01 серпня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року, копія акту про прийняття-передачі надання послуг від 05 жовтня 2021 року на загальну суму 15 000,00 грн., копія рахунку №1 від 05 жовтня 2021 року на суму 15 000,00 грн.

Надавши суду Акт про прийняття- передачу наданих послуг із зазначенням обсягу наданих послуг і виконаних робіт, відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі наданих послуг, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, що висловлена Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої-сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (аналогічні положення містяться в частинах третій-п`ятій статті 141 ЦПК України) попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 124 ГПК України (яка кореспондується з частиною другою статті 134 ЦПК України) у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Згідно із положеннями пунктів першого та четвертого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача СТОВ Прогрес адвоката - Варцаби Сергія Анатолійовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки стороною не виконано обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат та розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес , в інтересах якого діє адвокат Варцаба Сергій Анатолійович, задовольнити частково.

Додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання представника відповідача - Варцаби Сергія Анатолійовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2021 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

М. В. Матківська