Постанова

від 27.09.2023 по справі 152/849/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 152/849/21

провадження № 61-1292св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», державний реєстратор Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольга Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», подану адвокатом Варцабою Сергієм Анатолійовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2021 рокуу складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - СТОВ «Прогрес») та державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки О. М. про усунення перешкод та скасування реєстрації.

Просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га, розташовану на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, шляхом заборони СТОВ «Прогрес» здійснювати будь-які дії на цій земельній ділянці; скасувати запис про державну реєстрацію речового права, проведену державним реєстратором Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Тавалікою О. М. 27 травня 2021 року (номер запису 42312569, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58540457, від 03 червня 2021 року), про право оренди за СТОВ «Прогрес» земельної ділянки, кадастровий номер 525381400:02:002:0088, загальною площею 1,7241 га, на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2021 року у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року у задоволенні клопотання СТОВ «Прогрес», поданого адвокатом Варцабою С. А., про стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтверджені доказами, зокрема відповідними квитанціями чи будь-якими іншими платіжними документами оплати відповідачем адвокату суми послуг.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2021 року апеляційну скаргу СТОВ «Прогрес» задоволено частково. Додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні клопотання СТОВ «Прогрес», поданого адвокатом Варцабою С. А., про стягнення судових витрат на правничу допомогу з інших мотивів.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено, тому суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви з підстав неподання доказів фактичних витрат на професійну правничу допомогу, зокрема квитанцій чи будь-яких інших платіжних документів з оплати.

СТОВ «Прогрес» не додало до відзиву, поданого 13 серпня 2021 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат згідно з пунктом 8 частини третьої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), хоча відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 01 серпня 2021 року сторони договору визначили гонорар адвоката фіксованим в сумі 15 000,00 грн.

Надавши суду акт про прийняття-передачу наданих послуг із зазначенням обсягу наданих послуг і виконаних робіт, відповідач не надав суду розрахунків таких витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі наданих послуг, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу щодо кожного із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин третьої-п`ятої статті 141 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини другої статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2022 року СТОВ «Прогрес» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2021 року, просило її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та здійснити розподіл судових витрат у справі (у зв`язку із касаційним розглядом справи).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність попереднього розрахунку судових витрат як підставу для відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, одночасно встановивши, що сторони договору визначили гонорар адвоката фіксованим в сумі 15 000,00 грн.

З огляду на визначення у договорі про надання правничої допомоги розміру гонорару адвоката у фіксованому еквіваленті СТОВ «Прогрес» виконало вимоги пункту 8 частини третьої статті 178 ЦПК України.

Оскільки розмір винагороди за надання правничої допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється залежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому подання детального опису обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу не є необхідним.

Суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі № 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19, від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18, від 19 листопада 2020 року у справі № 910/3233/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 141/482/20, від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19, від 15 грудня 2021 року у справі № 642/1455/16-ц, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 918/370/21, від 24 листопада 2021 року у справі № 369/8832/18, від 15 вересня 2021 року у справі № 357/316/20, у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну каргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Переглянувши справу в апеляційному порядку, суд апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21.

01 липня 2021 року між адвокатом Варцабою С. А. та СТОВ «Прогрес» укладено договір про надання правової допомоги та 01 серпня 2021 року додаткову угоду до цього договору.

Згідно з пунктом 2.3.1 договору про надання правової допомоги клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та в строк погодженні між ними.

Відповідно до пункту 4.2 договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди від 01 серпня 2021 року до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що гонорар адвоката є фіксованим та становить 15 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди гонорар адвоката не залежить від рішення суду, до якого подано позовну заяву.

Згідно з пунктом 6 додаткової угоди гонорар адвоката сплачується через 90 днів з дати винесення Шаргородським районним судом Вінницької області рішення у справі № 152/849/21.

У відзиві СТОВ «Прогрес» наведено попередній розрахунок судових витрат у розмірі 15 000,00 грн (т. 1, а. с. 86).

Відповідно до акта приймання-передання наданих послуг від 05 жовтня 2021 року до договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2021 року з урахуванням додаткової угоди до вказаного договору адвокат надав СТОВ «Прогрес» правничу (правову) допомогу (адвокатські послуги): вивчення матеріалів, оцінка обставин справи та правовідносин, підготовка правової позиції відповідача; консультації та роз`яснення щодо правової позиції відповідача; підготовка відзиву у справі № 152/849/21; участь у судових засіданнях у справі. Загальна вартість послуг - 15 000,00 грн.

Згідно з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції адвокат Варцаба С. А. подав як представник СТОВ «Прогрес»: клопотання про відкладення розгляду справи на 2 арк (т. 1, а. с. 70-71), відзив - 2 арк (т. 1, а. с. 86-87), клопотання про стягнення судових витрат - 5 арк, (т. 1, а. с. 100 - 104), заяву про надання доказів - 2 арк (т. 1, а. с. 107-108), заяву про розгляд справи за відсутності особи (т. 1, а. с. 138-139), брав участь у засіданні від 15 вересня 2021 року (тривалість 25 хв) та засіданні від 04 жовтня 2021 року (тривалість понад 1,5 год) (т. 1, а. с. 90; 97-98).

У матеріалах справи також є заява позивача, подана адвокатом Кострицею В. С., про зменшення витрат СТОВ «Прогрес» на правничу допомогу (т. 1, а. с. 148- 155).

Заява мотивована тим, що у відзиві СТОВ «Прогрес» не надано попереднього розрахунку судових витрат, відсутній розрахунок часу за кожну послугу та вартість такої послуги, послуги, визначені в акті приймання-передання не конкретизовані за змістом. Суд може з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову, за наявності клопотання іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Ураховуючи, що сторони договору визначили вартість послуг, необхідних для надання правничої допомоги в суді першої інстанції, у розмірі 15 000,00 грн, то відмова суду апеляційної інстанції у відшкодуванні цих витрат з тих підстав, що акт виконаних робіт не має відомостей щодо фактично витраченого часу на надання правової допомоги та належного розрахунку суми, є необґрунтованою.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

З огляду на вказане, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг наданих заявнику послуг, заяву про зменшення витратна правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що стягненню на користь СТОВ «Прогрес» підлягають витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 7 000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву СТОВ «Прогрес», подану адвокатом Варцабою С. А., задовольнити частково.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», подану адвокатом Варцабою Сергієм Анатолійовичем, задовольнити частково.

Додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», подану адвокатом Варцабою Сергієм Анатолійовичем, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко