Рішення

від 01.11.2021 по справі 152/849/21

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/849/21

2-др/152/6/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 листопада 2021 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання - Одудовського С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" та державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольги Миколаївни

вимоги позивача: про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат,

учасники справи:

представник позивача адвокат Костриця В.С.;

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив додаткове рішення про наступне:

у с т а н о в и в:

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 4 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес , Державного реєстратора Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліки Ольги Миколаївни про усунення перешкод, скасування реєстрації та стягнення судових витрат відмовлено повністю.

В зазначеному рішенні судом не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат.

11 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката - Варцаби С.А. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з позивача, в якому адвокат просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн. Також, 11 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача адвоката - Варцаби С.А. про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, в якій він просить долучити до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 1 липня 2021 року, копію додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 1 липня 2021 року, копію актів про прийняття-передачі надання послуг від 5 жовтня 2021 року, копію рахунку №1 від 5 жовтня 2021 року (а.с.109-117).

19 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому він просить клопотання про стягнення судових витрат розглянути за його відсутності та задовольнити (а.с.138-139).

27 жовтня 2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Костриці В.С. надійшло клопотання, в якому він просить в клопотанні представника відповідача адвоката - Варцаби С.А. про винесення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з позивача відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні своє клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.

Згідно з частинами третьої та четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали, які стосуються судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2 ) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: …На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) . Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат .

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) . Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення .

Згідно пункту 23.1 договору про надання правової допомоги від 1 липня 2021 року, Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що відповідач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять. Надані представником відповідача копія договору про надання правової допомоги від 1 липня 2021 року, копія додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 1 липня 2021 року, копії актів про прийняття-передачі надання послуг від 5 жовтня 2021 року, копія рахунку №1 від 5 жовтня 2021 року не є належним доказом таких витрат, а саме фактичного понесення витрат на правничу допомогу.

Що стосується постанови Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19, на яку посилається представник відповідача у своєму клопотанні, то підстави стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі були зовсім іншими, зокрема адвокатом було надано квитанцію , копію договору про надання правової допомоги та копію додаткової угоди, а також акт наданих послуг в матеріалах справи був відсутній і не наданий позивачем після ухвалення відповідного рішення. Крім цього, у постанові вказано Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення нею витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, заява про судові витрати з додатками, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву з додатками, всі копії документів завірені представником відповідача з дотриманням положень статті 94 КАС України, копія квитанції від 09 жовтня 2019 року №1-2429К підтверджує сплату ОСОБА_1 суми 12350,00 грн (Призначення платежу: оплата за послуги, визначені в пунктах 1.1 - 1.2 договору №0002/13/14/2(1)-13/08/2019 про надання правової (правничої) допомоги від 13.08.19р).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тому, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтверджені доказами, зокрема відповідними квитанціями чи будь-якими іншими платіжними документами оплати відповідачем адвокату суми послуг, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката - Варцаби Сергія Анатолійовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовити повністю.

На додаткове рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено 1 листопада 2021 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ід. № НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Костриця Володимир Сергійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №472, видане не підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2005 року №9, діє на підставі ордеру серії ВН №174439 від 5 липня 2021 року;

Відповідачі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", код ЄДРПОУ 03731721, місцезнаходження вул. Пирогова, 39 оф.520, м. Вінниця; державний реєстратор Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Таваліка Ольга Миколаївна, місцезнаходження вул. Соборна, 55, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області;

Представник відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес": адвокат Варцаба Сергій Анатолійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000192 від 31 жовтня 2018 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Хмельноцької області №13-2.3/18 від 10 жовтня 2018 року, діє на підставі ордеру серії ВХ №1014076 від 23 липня 2021 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА