Постанова

від 13.10.2021 по справі 2603/5474/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2603/5474/12

провадження № 22-ц/824/10555/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

при секретарі Гайворонському В. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Експерт , стягувач - Акціонерне товариство Універсал Банк , боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт , про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт про стягнення заборгованості,за апеляційною представника ОСОБА_2 - адвоката Сторожика Сергія Вікторовича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року в складі судді Бабко В. В.,

встановив:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Експерт (далі - ТОВ Аудиторська фірма Експерт ) подало до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач - Акціонерне товариство Універсал Банк (далі - АТ Універсал Банк ), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт (далі - ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Екперт ).

Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року у справі № 2-3628/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт на користь АТ Універсал Банк кошти у розмірі 511 198,05 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 4 082 274,27 грн, та судові витрати у розмірі 3 219,00 грн. Рішення набрало законної сили.

Відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі №2603/5474/12 затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження - АТ Універсал Банк та ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт .

Заявник вказував, що згідно з договором відступлення права вимоги від 21 червня 2019 року, укладений між АТ Універсал Банк та ТОВ Аудиторська фірма Експерт , останній є правонаступником усіх прав та вимог у правовідносинах із боржником ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт .

ТОВ Аудиторська фірма Експерт просило суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - мирової угоди, затвердженої ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 603/5474/12, а саме: стягувача АТ Універсал Банк на стягувача (правонаступника) ТОВ Аудиторська фірма Експерт .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року заяву ТОВ Аудиторська фірма Експерт про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено стягувача за виконавчим документом - мировою угодою, затвердженою ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 у справі №2603/5474/12, а саме: стягувача АТ Універсал Банк на стягувача (правонаступника) ТОВ Аудиторська фірма Експерт .

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що 21 червня 2019 року між ТОВ Аудиторська фірма Експерт та АТ Універсал Банк укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором: № 80/19 між АТ Універсал Банк і ТОВ Світ фінансів ; № 2106/19-1 між ТОВ Світ фінансів і ТОВ Аудиторська фірма Експерт .

Оскільки вимоги заявника у розмірі 9 395 823,18 грн не були задоволені боржником, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Суд першої інстанції вважав, що є достатні підстави для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача на його правонаступника - ТОВ Аудиторська фірма Експерт .

17.09.2019 представник ОСОБА_2 - адвокат Сторожик С. В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ Аудиторська фірма Експерт про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення. Стягнути з ТОВ Аудиторська фірма Експерт на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 16 384,20 грн.

Щодо права на апеляційне оскарження зазначав, що ОСОБА_2 не брав участі в даній справі, проте подавав заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні стягувача. Суд першої інстанції вказану заяву не розглянув, чим порушив норми процесуального права.

Вважає, що постановленням ухвали від 29 серпня 2019 року суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_2 , як стягувача в інших виконавчих провадженнях №56154642, №56159962, №56154489 щодо боржника - ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , яке є боржником в даній справі.

Подання ТОВ Аудиторська фірма Експерт заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні безпосередньо пов`язане із поданням цим же підприємством заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт у зв`язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість у розмірі 9 395 823,18 грн.

Зазначав, що ТОВ Аудиторська фірма Екпсерт та ТОВ Аудиторсько-консалтингова фірма Експерт є підприємствами, які мають одного і того ж керівника та єдиного власника - ОСОБА_1 .

У серпні 2019 року стягувач ТОВ Аудиторська фірма Експерт зверталося до господарського суду з питанням порушення справи про банкрутство ТОВ Аудиторська фірма Експерт , у зв`язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість у розмір 9 395 823,18 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року ТОВ Аудиторська фірма Експерт відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року.

Стверджував, що новий стягувач у виконавчому провадженні не може мати реальну зацікавленість стягнути заборгованість із боржника, який є спорідненою юридичною особою. Боржник знаходиться у стані припинення з 09 лютого 2017 року, ліквідувати його власник не має можливості, оскільки існують відкриті виконавчі провадження.

Заява про банкрутство ТОВ Аудиторсько-консалтингова фірма Експерт подана до господарського суду для того, щоб уникнути виконання боржником своїх грошових зобов`язань по п`яти відкритим щодо нього виконавчим провадженням.

Крім того, за умовами мирової угоди, затвердженої Деснянським районним судом міста Києва 13 серпня 2018 року, сторони домовилися, що боржник перераховує кошти на рахунок, відкритий фізичною особою. Новий стягувач та боржник зацікавлені в добровільному виконанні мирової угоди як споріднені особи. Внесення готівкових коштів на зазначений банківський рахунок фізичної особи, буде шкодити його інтересам. При цьому звертає увагу на те, що пункт 6 мирової угоди, яким сторони стверджували, що ця мирова угода не порушує прав третіх осіб, не відповідає дійсності, оскільки в процесі її виконання можуть бути порушені його права.

Вважав, що на момент вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні не відбулося вибуття стягувача - ПАТ Універсал Банк і ТОВ Аудиторська фірма Експерт не є його правонаступником. Відступлення права вимоги за мировою угодою, затвердженою судом, шляхом укладення договору цесії є незаконним. Правовідносини сторін за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL3690, з усіма додатковими угодами до нього припинилися у зв`язку із затвердженням судом 13 травня 2015 року мирової угоди.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник не є стороною договору відступлення прав вимоги або виконавчого провадження і матеріали справи та апеляційна скарга не містять даних про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що доводи ОСОБА_2 у частині існування правового зв`язку його як учасника зведеного виконавчого провадження з цією справою, є такими, що заслуговують на увагу, та дають право заявнику вважати себе заінтересованою особою, у розумінні статті 442 ЦПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сторожик С. В. апеляційну скаргу підтримали, просили скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року та закрити апеляційне провадження з підстав п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Стягнути з ТОВ Аудиторська фірма Експерт на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 42 768,40 грн.

Посилались на ті підстави, що виконавчий документ - ухвала №2603/5474/12, видана 13.08.2015, повернута стягувачу із зазначенням, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання в строк до 23.05.2020 року. Станом на 07.09.2021 виконавчий документ не був пред`явлений до виконання після його повернення стягувачу. Відсутність виконавчого провадження і неможливість його відкриття у майбутньому по даній справі означає відсутність предмету спору (припинення його існування) в розумінні п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Представник ТОВ Аудиторська фірма Експерт - адвокат Усенко І.І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 листопада 2012 року позов ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 , ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт на користь ПАТ Універсал Банк кошти в розмірі 511 198,05 доларів США, що за курсом 798,57 грн за 100 дол. США складає 4 082 274,27 грн, за Генеральним договором про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та судові витрати.

15.11.2012 року Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 2-3628/2012 (а.с. 152,153 т.1).

13.10.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинським С. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45021890, по якому боржником є ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , стягувачем - ПАТ Універсал Банк (а.с.151 т.1).

30.06.2015 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магда С. Г. звернувся до суду з заявою про визнання мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження №45021890 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-3628 від 15.11.2012 (а.с.173 т.1).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року визнано умови мирової угоди, укладеної 08.04.2015 року між ПАТ Універсал Банк та ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , які є сторонами виконавчого провадження №45021890, згідно яких сторони домовились:

1. Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем відповідно до виконавчого листа № 2-3628, виданого 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва та примусове виконання якого здійснюється за вказаним виконавчим провадженням станом на день підписання мирової угоди становить 358 077,94 доларів США;

2. Сторони дійшли згоди, що в разі погашення заборгованості в загальній сумі 90 360 доларів США на умовах передбачених п. 3 даної угоди заборгованість за виконавчим листом № 2-3628, виданим 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва, вважатиметься погашеною в повному обсязі;

3.Боржник зобов`язується перерахувати (сплатити/внести) на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ Універсал Банк , грошові кошти в сумі 90 360 доларів США рівними частинами протягом шістдесяти місяців, починаючи з 01 травня 2015 року, щомісячно до 20-го числа кожного місяця (60 платежів по 1506 доларів США). При цьому, останній платіж має бути здійснено боржником до 20 березня 2020 року. Боржник має право виконати зобов`язання, передбачені пунктом 3 цієї Мирової угоди, достроково;

4. Стягувач розуміє, що ухвала суду про затвердження цієї Мирової угоди, згідно пункту другого частини першої статті 49 Закону України Про виконавче провадження , буде підставою для закінчення виконавчого провадження № 45021890 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3628, виданого 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання, в тому числі й скасування арешту на належне боржнику майно;

5. Стягувач і боржник домовилися, що будь-які витрати, пов`язані з виконавчим провадженням, що виникають або можуть виникнути після затвердження судом даної Мирової угоди покладаються на боржника;

6. Боржник і стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави;

7. В разі неналежного виконання боржником умов цієї Мирової угоди, а саме порушення вказаних строків сплати щомісячних платежів стягував має право вимагати виконання боржником зобов`язання щодо сплати заборгованості, передбаченої п. 1 даної угоди за винятком вже сплачених сум коштів;

8. В разі неналежного виконання боржником умов цієї мирової угоди, а саме порушення вищенаведеного графіку сплати заборгованості стягувач має право звернутися до відповідного відділу державної виконавчої служби щодо примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди;

9. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій;

10. Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди;

11. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди. Сторонам відомі наслідки затвердження цієї Мирової угоди;

12. Уся інформація, викладена в цій Мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій Мировій угоді (а.с. 209-211 т.1).

22.09.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 52287198 з примусового виконання ухвали №2603/5474/12, виданої 13.08.2015 Деснянським районним судом міста Києва (а.с.225 т.1).

Постановою державного виконавця від 23.05. 2017 у виконавчому провадженні №52287198 стягувачу повернуто виконавчий документ - ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року № 2603/5474/12, із зазначенням, що цей виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання у строк до 23 травня 2020 року (а.с. 221 т.1).

21 червня 2019 року укладено два договори відступлення права вимоги за кредитними договорами: № 80/19 між АТ Універсал Банк і ТОВ Світ фінансів , № 2106/19-1 між ТОВ Світ фінансів і ТОВ Аудиторська фірма Експерт (а.с. 226-229 т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 21 червня 2019 року № 80/19 кредитний договір - це Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL3690 від 16 квітня 2008 року та додаткова угода № BL3690/K1 від 16 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № BL3690 від 16 квітня 2008 року, в тому числі всі додаткові угоди до нього, що укладений між первісним кредитором та боржником.

Згідно з пунктом 1.1 договору від 21 червня 2019 року № 2106/19-1 кредитний договір - Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL3690 від 16 квітня 2008 року та додаткова угода № BL3690/K1 від 16 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № BL3690 від 16 квітня 2008 року, в тому числі всі додаткові угоди до нього, що укладений між АТ Універсал Банк та боржником і право вимоги за яким набуте первісним кредитором у Банку згідно Договору про відступлення права вимоги №80/19 від 21 червня 2019 року.

Згідно з пунктами 4.3 договорів № 80/19 та № 2106/19-1 загальний розмір заборгованості боржника ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт становить 356 227,91 дол., що за курсом НБУ на дату підписання договорів, 21 червня 2019 року, становить 9 395 823,18 грн.

Згідно з пунктами 9.7договорів № 80/19 та № 2106/19-1 новий кредитор повідомлений, що одночасно з переходом права вимоги, до нього переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема права первісного кредитора, що випливають з укладеного із ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт та первісним кредитором договору поруки № BL3690- П від 16 квітня 2008 року.

08.08.2019 ТОВ Аудиторська фірма Експерт звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача за виконавчим документом - мировою угодою, затвердженою ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, з АТ Універсал Банк на його правонаступника - ТОВ Аудиторська фірма Експерт .

Задовольняючи заяву ТОВ Аудиторська фірма Експерт про заміну стягувача за виконавчим документом - мировою угодою, затвердженою ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами ТОВ Аудиторська фірма Експерт стало правонаступником стягувача та набуло право вимоги до ТОВ Аудиторсько-консалтингова фірма Експерт за кредитним договором.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а тому припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду досліджувалося питання застосування правового механізму, передбаченого статтями 52, 334 ГПК України, які не відрізняються за своїм змістом від приписів статей 55 та 442 ЦПК України відповідно та передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Отже, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватися з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (аналогічній статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу, може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

За таких обставин, встановивши, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим ТОВ Аудиторська фірма Експерт є новим кредитором і набуло усіх прав у фінансових правовідносинах з боржниками ОСОБА_1 , ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 , ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Та обставина, що ОСОБА_2 є учасником зведеного виконавчого провадження, боржником по якому є ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , а подання ТОВ Аудиторська фірма Експерт заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт може негативно вплинути на право ОСОБА_2 реально отримати присуджені йому грошові кошти з цього боржника, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником на підставі договорів про відступлення права вимоги, які є чинними та ніким не оспорені.

Також є чинною ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, якою визнано умови мирової угоди, укладеної 08.04.2015 року між ПАТ Універсал Банк та ТОВ Аудиторсько-консалтингова група Експерт , а тому доводи ОСОБА_2 про те, що в процесі виконання вказаної мирової угоди можуть бути порушені його права також не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні поданої заяви, оскільки вказана обставина не є предметом дослідження при вирішенні питання заміни сторони виконавчого провадження.

З огляду на те, що відступлення права вимоги відбулося за кредитним договором, а не за ухвалою суду про визнання умов мирової угоди, доводи апеляційної скарги про те, що відбулась уступка права вимоги за мировою угодою, затвердженою судом, шляхом укладення договору цесії, що не передбачено чинним законодавством, є необґрунтованими.

Та обставина, що станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах та підставою для закриття апеляційного провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору (п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Оскільки доводи апеляційної скарги, які стали підставою відкриття апеляційного провадження, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, правові підстави для стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 суми понесених ним судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сторожка Сергія Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк