Постанова

від 03.05.2022 по справі 2603/5474/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 2603/5474/12

провадження № 61-18714св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Експерт»,

стягувач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик Сергій Вікторович, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Експерт», стягувач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Експерт» (далі - ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт») подало до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» (далі - ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Екперт»).

Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року у справі № 2-3628/12 стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» на користь АТ «Універсал Банк» кошти у розмірі 511 198,05 дол. США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 4 082 274,27 грн, та судові витрати у розмірі 3 219,00 грн. Рішення набрало законної сили. Відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі №2603/5474/12 затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження - АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт».

Заявник вказував, що згідно з договором відступлення права вимоги від 21 червня 2019 року, який укладений між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт», останній є правонаступником усіх прав та вимог у правовідносинах із боржником ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт».

ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» просило суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - мирової угоди, затвердженої ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 603/5474/12, а саме: стягувача АТ «Універсал Банк» на стягувача (правонаступника) ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт».

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року заяву ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено стягувача за виконавчим документом - мировою угодою, затвердженою ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 2603/5474/12, а саме: стягувача АТ «Універсал Банк» на стягувача (правонаступника) ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик С. В., ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року виправлено описку, допущену у вступній частині постанови Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року. Замість помилково зазначеної дати постанови «13 вересня 2021 року» зазначено «13 жовтня 2021 року».

Оскаржувані рішення суду мотивовані тим, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» є новим кредитором і набуло усіх прав у фінансових правовідносинах з боржниками ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», тому наявні правові підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Та обставина, що ОСОБА_1 є учасником зведеного виконавчого провадження, боржником по якому є ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», а подання ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» може негативно вплинути на право ОСОБА_1 реально отримати присуджені йому грошові кошти від цього боржника, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником на підставі договорів про відступлення права вимоги, які є чинними та ніким не оспорені.

Також є чинною ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року, якою визнано умови мирової угоди, яка укладена 08 квітня 2015 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», а тому доводи ОСОБА_1 про те, що в процесі виконання вказаної мирової угоди можуть бути порушені його права також не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні поданої заяви, оскільки вказана обставина не є предметом дослідження під час вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що та обставина, що станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах та підставою для закриття апеляційного провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик С. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій та, з урахуванням уточнень, просив скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із Деснянського районного суду міста Києва.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик С. В., вказував, що предметом поданої заінтересованою особою - ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» 08 серпня 209 року у цій справі до суду першої інстанції заяви є заміна сторони у виконавчому провадженні. При цьому зауважував, що виконавче провадження, в якому ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» просило суд здійснити заміну сторони, не було відкрите на момент звернення заінтересованої особи до суду із відповідною заявою, не є відкритим станом на момент подання цієї касаційної скарги і не може бути відкритим у майбутньому, оскільки відповідний виконавчий документ, яким є ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року, вже прострочений для пред'явлення його до виконання.

Вважає, що немає предмета заяви (заміна сторони у виконавчому провадженні), поданої ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт», оскільки вказаний предмет заяви припинив своє існування (припинили існування потенційна можливість відкриття виконавчого провадження). Адже неможливо замінити сторону в неіснуючому та неможливому в майбутньому виконавчому провадженні.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911-3411/14 (провадження № 12-39гс20), в якій суд, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказував на те, що з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (статті 442 ЦПК України) (пункти 6.3 та 6.18 вказаної постанови).

Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначала, що питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитись встановленням формальних умов застосування відповідного припису (пункт 6.22 постанови).

Враховуючи те, що виконавчий документ - ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року, не може бути пред'явлений до виконання і відповідне виконавче провадження не може бути відкритим, необхідності заміни стягувача у виконавчому документі немає.

Отже, у цій справі відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому документі. При цьому наявні підстави для закриття судового провадження та скасування повністю оскаржуваних судових рішень.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові неправильно зазначив, що обставина закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, станом на час розгляду справи апеляційним судом, не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах та підставою для закриття апеляційного провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Також зазначав, що суди неправильно застосували частину першу статті 442 ЦПК України та абзац перший частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на момент розгляду судом першої інстанції питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цій справі, не відбулось вибуття стягувача - ПАТ «Універсал Банк», а ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» не є його правонаступником.

Суди дали неправильну кваліфікацію правовідносинам стягувача та боржника у виконавчому провадженні у цій справі, оскільки прирівняли ці правовідносини до таких, які виникають на підставі договорів, що ухвалами суду не затверджуються.

Вважає, що затверджену судом мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ЦПК України. Тому відступлення права вимоги за мировою угодою, затвердженою судом, шляхом укладення договору цесії є незаконним.

Також вказував, що суди встановили, що відступлення прав кредитора у матеріальних відносинах відбулося двічі. 21 червня 2019 року укладено два договори відступлення права вимоги за кредитними договорами: № 80/19 між АТ «Універсал Банк» і ТОВ «Світ фінансів», № 2106/19-1 між ТОВ «Світ фінансів» і ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт». Суди допустили перехід прав в матеріальних відносинах без участі суду, тобто до ТОВ «Світ фінансів» перейшли права вимоги від АТ «Універсал Банк» без затвердження переходу таких прав судом, а потім ці права вимоги були передані від ТОВ «Світ фінансів» до ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт».

Отже, навіть якщо вважати, що підставою для процесуального правонаступництва є матеріальні відносини, то навіть в такому разі у цій справі спочатку необхідно було у встановленому процесуальному законом порядку замінити стягувача АТ «Універсал Банк» на ТОВ «Світ фінансів», а потім останнього у такому ж порядку замінити на ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт», однак цього зроблено не було. Без наявності ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження права стягувача за мировою угодою, затвердженою судом, перейти до іншої особи не можуть.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що відступлення права вимоги відбулось за кредитним договором, а не за ухвалою суду про визнання умов мирової угоди, тож доводи скаржника про те, що відбулась уступка права вимоги за мировою угодою, затвердженою судом, шляхом укладання договору цесії, що не передбачено чинним законодавством, є необґрунтованими. Та обставина, що станом на час розгляду справи закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах та підставою для закриття провадження.

Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик С. В., надійшла до суду відповідь на відзив, у якій зазначав, що ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» у відзиві на касаційну скаргу не спростувала доводи касаційної скарги про те, що відступлення права вимоги за кредитними договорами не може бути підставою для заміни сторони в мировій угоді, затвердженій ухвалою суду. Внесення змін до затвердженої судом мирової угоди, як процесуального документа, в тому числі заміна сторони такої угоди, не може відбуватись за межами судового провадження та на підставі цивільно-правового договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_2 ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» на користь ПАТ «Універсал Банк» кошти в розмірі 511 198,05 дол. США, що за курсом 798,57 грн за 100 дол. США становить 4 082 274,27 грн, за Генеральним договором про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та судові витрати.

15 листопада 2012 року Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 2-3628/2012 (а. с. 152, 153 т. 1).

13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинським С. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45021890, за яким боржником є ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», стягувачем - ПАТ «Універсал Банк» (а. с.151 т. 1).

30 червня 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магда С. Г. звернувся до суду із заявою про визнання мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження № 45021890 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року № 2-3628 (а. с. 173 т. 1).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року визнано умови мирової угоди, укладеної 08 квітня 2015 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт», які є сторонами виконавчого провадження № 45021890, згідно з якими сторони домовились:

1. Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем відповідно до виконавчого листа № 2-3628, виданого 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва, та примусове виконання якого здійснюється за вказаним виконавчим провадженням станом на день підписання мирової угоди становить 358 077,94 дол. США;

2. Сторони дійшли згоди, що в разі погашення заборгованості в загальній сумі 90 360 дол. США на умовах, передбачених п. 3 даної угоди, заборгованість за виконавчим листом № 2-3628, виданим 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва, вважатиметься погашеною в повному обсязі;

3. Боржник зобов'язується перерахувати (сплатити/внести) на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Універсал Банк», грошові кошти в сумі 90 360 дол. США рівними частинами протягом шістдесяти місяців, починаючи з 01 травня 2015 року, щомісячно до 20-го числа кожного місяця (60 платежів по 1506 дол. США). При цьому, останній платіж має бути здійснено боржником до 20 березня 2020 року. Боржник має право виконати зобов'язання, передбачені пунктом 3 цієї Мирової угоди, достроково;

4. Стягувач розуміє, що ухвала суду про затвердження цієї Мирової угоди, згідно з пунктом другим частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», буде підставою для закінчення виконавчого провадження № 45021890 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3628, виданого 15.11.2012 року Деснянським районним судом міста Києва, та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання, в тому числі й скасування арешту на належне боржнику майно;

5. Стягувач і боржник домовилися, що будь-які витрати, пов`язані з виконавчим провадженням, що виникають або можуть виникнути після затвердження судом даної Мирової угоди покладаються на боржника;

6. Боржник і стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави;

7. В разі неналежного виконання боржником умов цієї Мирової угоди, а саме порушення вказаних строків сплати щомісячних платежів стягувач має право вимагати виконання боржником зобов`язання щодо сплати заборгованості, передбаченої п. 1 даної угоди, за винятком вже сплачених сум коштів;

8. В разі неналежного виконання боржником умов цієї мирової угоди, а саме порушення вищенаведеного графіка сплати заборгованості, стягувач має право звернутися до відповідного відділу державної виконавчої служби щодо примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди;

9. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій;

10. Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди;

11. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди. Сторонам відомі наслідки затвердження цієї Мирової угоди;

12. Уся інформація, викладена в цій Мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій Мировій угоді (а. с. 209-211 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Пишного А. В. від 22 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52287198 з примусового виконання ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 2603/5474/12 (а. с. 225 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Пишного А. В. від 23 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 52287198 повернено стягувачу виконавчий документ - ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 2603/5474/12, із зазначенням, що цей виконавчий документ може бути пред'явлений для виконання у строк до 23 травня 2020 року (а. с. 221 т. 1).

21 червня 2019 року укладено два договори відступлення права вимоги за кредитними договорами: № 80/19 між АТ «Універсал Банк» і ТОВ «Світ фінансів», № 2106/19-1 між ТОВ «Світ фінансів» і ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» (а. с. 226-229 т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 21 червня 2019 року № 80/19 кредитний договір - це Генеральний договір про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та додаткова угода від 16 квітня 2008 року № BL3690/K1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690, в тому числі всі додаткові угоди до нього, що укладений між первісним кредитором та боржником.

Згідно з пунктом 1.1 договору від 21 червня 2019 року № 2106/19-1 кредитний договір - Генеральний договір про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та додаткова угода від 16 квітня 2008 року № BL3690/K1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690, в тому числі всі додаткові угоди до нього, що укладений між АТ «Універсал Банк» та боржником і право вимоги за яким набуте первісним кредитором у Банку згідно з договором про відступлення права вимоги від 21 червня 2019 року № 80/19.

Згідно з пунктами 4.3 договорів № 80/19 та № 2106/19-1 загальний розмір заборгованості боржника ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» становить 356 227,91 дол. США, що за курсом НБУ на дату підписання договорів, 21 червня 2019 року, становить 9 395 823,18 грн.

Згідно з пунктами 9.7 договорів № 80/19 та № 2106/19-1 новий кредитор повідомлений, що одночасно з переходом права вимоги, до нього переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема права первісного кредитора, що випливають з укладеного із ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» та первісним кредитором договору поруки від 16 квітня 2008 року № BL3690-П.

08 серпня 2019 року ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача за виконавчим документом - мировою угодою, затвердженою ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, встановивши, що за договором від 21 червня 2019 року про відступлення права вимоги № 80/19, який укладений між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Світ фінансів», а потім за договором про відступлення права вимоги від 21 червня 2019 року № 2106/19-1, який укладений між ТОВ «Світ фінансів» та ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт», до ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» перейшло право вимоги за Генеральним договором про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та додатковими угодами до нього, які укладені між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» та ураховуючи те, що ПАТ «Універсал Банк» вибуло із матеріального правовідношення, на підставі якого у нього виникло право вимоги до ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторсько-консалтингова група «Експерт» за Генеральним договором про надання кредитних послуг від 16 квітня 2008 року № BL3690 та додатковими угодами до нього, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» є правонаступником стягувача щодо права вимоги до боржника та може бути стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого документа - мирової угоди, затвердженої ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року.

Доводи заявника, що заміна сторони стягувача можлива лише в межах відкритого виконавчого провадження, є безпідставними і на правильність висновків суду не впливають, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

При цьому відсутність відкритого виконавчого провадження на час розгляду судом заяви про заміну сторони у такому провадженні не є перешкодою для вирішення судом цього питання.

У статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) є безпідставними, оскільки постанова апеляційного суду їй не суперечить.

У вказаній постанові зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду досліджувалося питання застосування правового механізму, передбаченого статтями 52, 334 ГПК України, які не відрізняються за своїм змістом від приписів статей 55 та 442 ЦПК України відповідно та передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Отже, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватися з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (аналогічній статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

З огляду на зазначене, встановивши, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, суди обґрунтовано вважали наявними правові підстави для заміни стягувача АТ КБ «Універсал Банк» у справі на ТОВ «Аудиторська фірма «Експерт».

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 2-2106/12 (провадження № 61-4178св21).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожик Сергій Вікторович, залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Сердюк