Ухвала

від 12.10.2021 по справі 629/1689/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/1689/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1876/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220000000965

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 13.09.2021 СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження №12020220000000965 від 31.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.189, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №12020220000000965 від 31.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя послався на те, що слідчим не доведено, що тимчасово вилучене майно, на яке останній просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, є доказом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 та постановити нову, якою задовольнити клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляції учасники справи до суду апеляційної інстанції не прибули.

За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст.422КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст.405КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №12020220000000965 від 31.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України. (а. с. 25 - 27).

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке останній просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, є доказом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна..

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Порядок передачі арештованого майна на відповідальне зберігання відповідним особам передбачене ст. 388 КК України.

В клопотанні прокурора про арешт майна, що розглядалось не наводяться будь-які нові обставини, які б були не відомі слідчим суддям, що вирішували питання щодо арешту майна, або нові обставини, які виникли після прийняття судових рішень при вирішенні питання щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12020220000000965 від 31.07.2020.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, не встановлено власника майна, на яке просили накласти арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Чинним КПК визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора.

Проте, клопотання про арешт майна третьої особи звернувся слідчий СУ ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12020220000000965 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді