Ухвала

від 12.10.2021 по справі 629/1689/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/818/1873/21 Доповідач: ОСОБА_1

Справа № 629/19689/21 Слідчий суддя: ОСОБА_2

№ 1-кс/629/890/21

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000965 від 31.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 4 статті 189, частиною 1 статті 296 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220000000965 відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 про відмову у задоволенні клопотання по накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000965 від 31.07.2020 скасувати; постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , а саме накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 08.09.2021 у приміщенні нежитлової будівлі літ «2О-1-2» за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 277, власником яких є ТОВ «СВ ОПТТОРГ».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилався на те, що при прийнятті вказаного рішення слідчим суддею не враховано, що діючим законодавством України передбачено особливий порядок обігу підакцизних товарів.

Під час проведення обшуку у приміщенні нежитлової будівлі, вилучено тютюнові вироби, при цьому встановлено, що всі вказані тютюнові вироби іноземного виробництва, марки акцизного податку відсутні, документи, визначені законодавством України у сфері обігу тютюнових виробів, щодо зберігання також відсутні. Як під час обшуку, так і під час розгляду клопотання про накладення арешту на вилучене майно, власник тютюнових виробів до слідчих органів та суду не з`явився, особу власника не встановлено.

Таким чином, прокурор вважав, що тимчасово вилучені під час обшуку вказані тютюнові вироби протиправно імпортовані на територію України, у разі їх імпортування, або наявні ознаки фальсифікації, у разі самостійного виготовлення з порушенням технології, з неправомірним використанням знака для товарів, копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення.

Крім того, статтею 204 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.

Оскільки вилучені тютюнові вироби не мають маркування акцизного податку, відсутні сертифікати якості, не має штрихкодових кодів, медичних попереджень, як це передбачено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прокурор вважав, що без накладення арешту на вилучене майно неможливо буде в подальшому проведення судових експертних та інших слідчих дій на встановлення обставин кримінального правопорушення.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор та власники майна до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

Враховуючи стислі строки, регламентовані частиною 2 статті 422 КПК України, колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі учасників судового провадження, належним чином повідомлених про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим не доведено, що тимчасово вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, є доказом кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 4 статті 189, частиною 1 статтею 296 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділенням Лозівського РВП ГУНП в Харківській області у групі зі слідчими СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №42021222120000001 від 25.03.2021, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 189 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що у період часу з 24.03.2021 до 14.04.2021 ОСОБА_8 , діючи спільно групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, шляхом вимагання, поєднаного з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, незаконно заволоділи грошовими коштами директора ТОВ «Промагро» ОСОБА_13 у сумі 700 тисяч доларів США, чим завдали останньому майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021220000000585 від 26.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 12.03.2021 приблизно о 16-00 год. невстановлені особи, знаходячись у приміщенні офісу за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.6, із застосуванням погроз на адресу ОСОБА_14 , висунули йому вимогу про передачу майнових прав на користь третіх осіб.

Крім того, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020220000000965 від 31.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189 КК України, за фактом того, що у період часу з 31.05.2020 до 30.07.2020 на території м. Харкова від невстановлених осіб на адресу громадянина ОСОБА_15 надходять вимоги передачі грошових коштів у сумі 7000 доларів США з погрозою застосування фізичного насильства щодо нього та знищення його майна.

31.07.2020 до ЄРДР внесені дані про матеріали кримінального провадження за №12020220000000965 за частиною 2 статті 189 КК України, 25.03.2021 - за № 42021222120000001 за частиною 4 статті 189 КК України, 26.04.2021 - за №12021220000000585 за частиною 2 статті 189 КК України, які об`єднані в одне кримінальне провадження за загальним №12020220000000965 від 31.07.2020 за частиною 2 статті 189, частиною 4 статті 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.09.2021 було надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловій будівлі літ.«2О-1-2» за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 277, з метою відшукання та вилучення майна, яке має відношення до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості право власності на приміщення нежитлової будівлі літ.«2О-1-2», за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.277, зареєстровано за ТОВ «СВ ОПТТОРГ» ЄДРПОУ 37532200.

З 08.09.2021 на 09.09.2021 в ході проведення обшуку у вищезазначеному приміщенні нежитлової будівлі було виявлено та вилучено майно, власником якого є ТОВ «СВ ОПТТОРГ», повний перелік якого міститься у протоколі обшуку.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 від 09.09.2021 вказане вилучене майно було визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Звертаючись із клопотанням про арешт вилученого під час проведення обушку у період з 08.09.2021 на 09.09.2021 у приміщенні нежитлової будівлі літ.«2О-1-2» за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 277, майна, слідчий метою для накладення арешту на зазначене майно вказує - забезпечення кримінального провадження, при наявності підстав для арешту майна, що є доказом злочину, з метою збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене та вищенаведені норми КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчим не доведено, що тимчасово вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, є доказом кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 4 статті 189, частиною 1 статтею 296 КК України, підпадає під ознаки частини 1 статті 98 КПК України та існують правові підстави у розмінні частини 2 статті 170 КПК України для накладення арешту.

Крім того, при перегляді оскарженої ухвали слідчого судді встановлено, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості право власності на приміщення нежитлової будівлі літ.«2О-1-2», за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.277, зареєстровано за ТОВ «СВ ОПТТОРГ» ЄДРПОУ 37532200.

Станом на день звернення слідчого з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12020220000000965 від 31.07.2020, власник тимчасово вилученого майна, на яке слідчий просив накласти арешт, не встановлений.

За правиламичастин 1,2 статті 64-2КПК України,третьою особою,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,може бутибудь-якафізична абоюридична особи.Третьою особою,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,виникають змоменту зверненняпрокурора досуду ізклопотанням проарешт майна.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень КПК України, та з урахуванням тих обставин, що власник майна, який органом досудового розслідування не встановлений, має статус третьої особи у даному кримінальному провадженні, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді повинен звертатися прокурор, а не слідчий.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимог статті 173 КПК України, не доведено правової підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020220000000965 від 31.07.2020 за частиною 2 статті 189, частиною 4 статті 189 КК України, не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у права та інтереси особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, тому вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що вилучені тютюнові вироби є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, кримінальна відповідальність за яке передбачена статтею 204 КК України, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки клопотання про арешт майна слідчим подано в рамках кримінального провадження за № 12020220000000965, та внесені до ЄРДР відомості не містять обставин, які могли б свідчити про вчинення особами, яким у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, кримінального правопорушення, передбаченого статтею 204 КК України.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора, які давали б беззаперечні підстави суду апеляційної інстанції прийти до висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно матеріали справи не містять, не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2021 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: