УХВАЛА
18 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 823/849/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 (суддя Спаських Н. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (головуючий суддя Євсіков О. О., судді Корсак В. А., Попікова О. В.)
у справі № 823/849/17
за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави
до Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (замінено на Моринську сільську раду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадська організація "Всеукраїнська екологічна ліга",
про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2020 рішенням Господарського суду Черкаської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.
22.09.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 823/849/17.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2021 в якому зазначив, що вперше подану касаційну скаргу ним було подано в межах строку, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте, у зв`язку з несплатою судового збору його касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом 10-ти днів із дня отримання ухвали. Зазначає, що з вхідного номеру 21453-02 вбачається, що ухвала Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху була зареєстрована в Інформаційній системі "Система електронного документообігу органів прокуратури України" 03.08.2021, а тому вважає, що строку на усунення недоліків не було пропущено, відповідно строк на подання цієї касаційної скарги підлягає поновленню на підставі частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 19.05.2021, повний текст складено 25.05.2021, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 14.06.2021, проте, скаржник надіслав касаційну скаргу лише 22.09.2021, тобто з порушенням вимог статті 288 Господарсько процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Посилання скаржника на те, що ухвалу про залишення без руху попередньо поданої касаційної скарги спростовуються доказами про отримання копії ухвали саме 02.08.2021, а не 03.08.2021. Отримання ухвали Верховного Суду від 28.07.2021 саме 03.08.2021 скаржник підтверджує лише вхідним штампом Черкаської обласної прокуратури на першій сторінці зазначеної ухвали. Крім того, сам скаржник додав до клопотання про поновлення строку реєстр з поштового відділення "Укрпошти" з якого вбачається, що уповноваженою особою скаржника поштове відправлення з ухвалою Верховного Суду від 28.07.2021 отримано саме 02.08.2021, а те, що уповноважена особа отримала поштове відправлення після закінчення робочого часу, по-перше, не підтверджено належними доказами (зазначений час на вхідному штампі Черкаської обласної прокуратури, де мав би міститися підпис уповноваженої особи, не може вважатися належним доказом про отримання поштового відправлення поза межами робочого часу), а по-друге, , зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника (як і доводи щодо сплати судового збору Державною казначейською службою України саме 13.08.2021).
Зазначені у клопотанні доводи не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, касаційна скарга заступника керівника Черкаської обласної прокуратури у справі № 823/849/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, а саме, вказано на необхідність навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 823/849/17 залишити без руху.
2. Надати заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2021 |
Оприлюднено | 21.10.2021 |
Номер документу | 100424302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні