Постанова

від 06.10.2021 по справі 918/237/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/237/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

позивача - Грабовського В.А.,

відповідача 2- Пашкевич І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя Качур А.М.)

від 23.03.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Маціщук А.В., судді - Мельник О.В., Петухов М.Г.)

від 02.06.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дедал"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2. ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому-передачі

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому-передачі.

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2020 року ТОВ "Дедал" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "АРМ АС" та ОСОБА_1 , в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів оформлене протоколом № 1 від 16.11.2017 ТОВ "АРМ АС";

- визнати недійсним рішення загальних зборів оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017 ТОВ "АРМ АС";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "АРМ АС" від 23.11.2017;

- визнати недійсним акт оцінки та приймання - передачі майна ТОВ фірми "Дедал", що вноситься до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС" від 17.11.2017;

- визнати недійсним акт приймання - передачі майна ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_1 від 23.11.2017 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані документи вчинені з використанням підроблених підписів, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про створення ТОВ "АРМ АС", внесення вкладу у негрошовій формі у зв`язку із створенням товариства та відчуження нерухомого майна.

3. 23.02.2021 ОСОБА_2 вступив у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Відповідно до статуту ТОВ фірма "Дедал", в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів оформленого протоколом № 01/10 від 05.10.2010 та яка була чинною станом на час обставин спору учасниками товариства є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 /а.с. 28-35, 140-149 у т.1/.

5. Згідно з пунктами 3.7, 3.8 цього Статуту товариство може створювати дочірні підприємства та інші товариства за рішенням загальних зборів учасників. Товариство за рішенням загальних зборів учасників може бути засновником будь-якої іншої установи або засновником/учасником будь-якого іншого добровільного товариства, спілки, асоціації, та іншого об`єднання, комерційного або не комерційного характеру.

6. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, прийняття рішення про участь в інших підприємствах, господарських товариствах, створення спільних підприємств, прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у товариства та визначення умов їх відчуження (підпункт 7.1.2 пункту 7.1 Статуту).

7. Відповідно до рішення установчих зборів засновників - ОСОБА_1 та ТОВ фірми "Дедал" в особі директора ОСОБА_6 , що оформлене протоколом № 01 від 16.11.2017, створено ТОВ "АРМ АС".

8. У протоколі № 01 від 16.11.2017 зазначено, що при розгляді питання порядку денного про створення ТОВ "АРМ АС" голосували "за" одноголосно; затверджено розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: засновник/учасник ОСОБА_1 - внесок 5 000,00 грн, відсотки при отриманні прибутку (покритті збитків) - 25%; ТОВ фірма "Дедал" - майновий внесок (будівля адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м; будівля сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м; господарське приміщення площею 135 кв.м, що належить на підставі договору купівлі - продажу від 15 липня 1999 року, відсотки при отриманні прибутку (покритті збитків) - 75%) ("за" одноголосно). Керівником Товариства обрано ОСОБА_1 і затверджено редакцію статуту ("за" одноголосно) /а.с.8 у т.1/.

9. Рішення загальних зборів засновників ТОВ "АРМ АС" від 16.11.2017, що оформлене протоколом № 01, стало підставою для реєстраційної дії про проведення державної реєстрації юридичної особи (номер запису 16081020000013839 від 20.11.2017).

10. 17.11.2017 на підставі рішення установчих зборів ТОВ фірма "Дедал" та ТОВ "АРМ АС" склали акт оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС", згідно з яким ТОВ фірма "Дедал" передало майновий внесок до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС": будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м. кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв. загальною вартістю 15 000,00 грн, для подальшої передачі на баланс /а.с.12 у т.1/.

11. 23.11.2017 ТОВ фірма "Дедал" та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач відчужив на користь відповдача-2 75% статутного фонду TOB "АРМ АС" за ціною 15000,00 грн /а.с.10 у т.1/.

12. Протоколом № 02 від 23.11.2017 оформлено проведення зборів засновників ТОВ "АРМ АС", за результатом яких прийнято рішення про виключення зі складу учасників та засновників ТОВ фірму "Дедал" на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав (згідно з пунктом 1 порядку денного).

13. У протоколі № 02 від 23.11.2017 зазначено, що на зборах були присутні засновник ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_1 та ТОВ фірма "Дедал" в особі директора ОСОБА_6 . Результати голосування щодо питання 1 ("за"/ "проти") не відображено.

14. По питанню другому порядку денного зборів засновників визначено, що у зв`язку з укладенням договору купівлі - продажу корпоративних прав статутний капітал товариства формується за рахунок грошових коштів та розподіляється наступним чином: засновник ОСОБА_1 - внесок в статутному капіталі 20 000,00 грн, відсоток при отриманні прибутку (покритті збитків) 100%. У зв`язку зі зміною форми внеску вирішено затвердити акт прийому - передачі майна, який є невід`ємною частиною даного протоколу ("за" одноголосно). По питанню третьому порядку денного вирішено затвердити нову редакцію статуту товариства ("за" одноголосно).

15. Протокол підписаний ОСОБА_1 одноособово /а.с.9 у т.1/.

16. Рішення учасників ТОВ "АРМ АС" від 23.11.2017 року оформлене в тому числі від імені ТОВ фірма "Дедал", але без фактичної участі позивача.

17. 23.11.2017 ТОВ "АРМ АС" та ОСОБА_1 склали акт приймання - передачі майна, відповідно до якого від ТОВ "АРМ АС" у власність ОСОБА_1 передано будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м.; господарське приміщення площею 135 кв.м.

18. Цей акт підписано зі сторони ОСОБА_1 від імені ТОВ "АРМ АС" та від власного імені, як особи яка прийняла майно. Підпис на акті посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу 23.11.2017 /а.с. 11 у т.1/.

19. У протоколі № 1 від 16.11.2017, акті оцінки та приймання - передачі майна ТОВ фірми "Дедал", від 17.11.2017, договорі купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "АРМ АС" від 23.11.2017 зазначено, що від імені ТОВ фірма "Дедал" документи підписано директором ОСОБА_6 .

20. Згідно з висновком судового експерта від 29.12.2020 (судова експертиза проведена на виконання ухвали суду) не виявилось можливим встановити, чи дійсно підпис на рішенні про створення ТОВ "АРМ АС", оформленому протоколом №1 від 16.11.2017 належить саме ОСОБА_6 та чи дійсно підпис на договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 23.11.2017 належить саме ОСОБА_6 . Рукописний текст в кінці договору купівлі - продажу корпоративних прав від 23.11.2017 вчинений не ОСОБА_6 , а іншою особою.

21. Відповідно до матеріалів реєстраційної справи усі заяви щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі від імені заявника ТОВ фірма "Дедал", подавав інший учасник ТОВ "АРМ АС" - ОСОБА_1 , який за результатами оспорюваного правочину і став набувачем усіх корпоративних прав та майна внесеного від імені ТОВ фірма "Дедал" до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС".

22. Надалі спірне нерухоме майно було відчужене ОСОБА_1 на користь третьої особи у даній справі ОСОБА_3 відповідно до правочинів від 24.05.2018.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

20. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, позов ТОВ фірма "Дедал" задоволено частково:

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС", оформлене протоколом № 1 від 16.11.2017;

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС", оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017;

- визнано недійсним договір купівлі - продажу корпоративних прав від 23.11.2017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ фірма "Дедал".

21. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення установчих зборів учасників про створення ТОВ "АРМ АС", про передачу майна до статутного капіталу товариства від 16.11.2017, рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС" про передачу нерухомого майна на користь ОСОБА_1 та договір купівлі-продажу корпоративних прав від 23.11.2017 слід визнати недійними, як такі, що суперечать закону та порушують права позивача, оскільки:

- питання про участь в інших підприємствах, господарських товариствах та прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження, є виключною компетенцією загальних зборів товариства відповідно до статуту ТОВ фірма "Дедал";

- відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій щодо TOB "АРМ АС") для державної реєстрації створення юридичної особи серед іншого подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;

- у матеріалах реєстраційної справи відсутні докази прийняття загальними зборами ТОВ фірми "Дедал" рішення про надання згоди на участь у створенні ТОВ "АРМ АС";

- відповідно до абз. 3 частини 4 статті 145 ЦК України (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій щодо TOB "АРМ АС") питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

- директор ОСОБА_6 не мав повноважень діяти від імені ТОВ фірма "Дедал" у спірних правовідносинах з огляду на відсутність рішення загальних зборів товариства;

- участь позивача у ТОВ "АРМ АС" без його волевиявлення є порушенням його негативних корпоративних прав;

- відсутні докази, які б підтверджували, що позивач відповідно до статті 241 ЦК України схвалив дії директора ТОВ фірми "Дедал", які спрямовані на юридичні наслідки стосовно участі у створенні ТОВ "АРМ АС" та відчуження майна товариства;

- ОСОБА_1 , як учасник ТОВ "АРМ АС", укладаючи спірний правочин, діяв недобросовісно та знав або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, зокрема про відсутність повноважень директора позивача на укладення такого роду правочину від імені ТОВ фірма "Дедал";

- позивач звернувся з позовом до суду 11.03.2020, тому не пропустив трирічний строк позовної давності;

- норма, що закріплена в пункті 8 частини 2 статті 258 ЦК України ("позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства"), не застосовується до спірних правовідносин, оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17 червня 2018, тобто після прийняття спірних рішень загальних зборів учасників ТОВ "АРМ АС".

22. При цьому, суд першої інстанції не брав до уваги заяви свідків співзасновників ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які стверджували, що не приймали участі у створенні ТОВ "АРМ АС" та не надавали таких повноважень іншій особі, колишнього директора ТОВ фірма "Дедал" ОСОБА_6. (том 1 а.с. 21-24, том 2 а.с. 74, том 2 а.с. 84), оскільки всупереч частині 2 статті 88 ГПК України у них відсутнє підтвердження про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

23. У частині вимог про визнання недійсним акту оцінки та приймання - передачі майна ТОВ фірми "Дедал", що вноситься до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС", від 17.11.2017, та акту приймання - передачі майна ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_1 від 23.11.2017 відмовлено.

24. Суд першої інстанції виходив з того, що:

- вимога про визнання недійсним акту оцінки та приймання - передачі майна ТОВ фірми "Дедал", що вноситься до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС" від 17.11.2017, не може бути задоволена, оскільки цей акт складений на виконання рішення установчих зборів засновників, лише засвідчує сам факт передачі частки, що відповідає правовій природі акту приймання - передачі та не відповідає вимогам статті 202 ЦК України;

- вимога про визнання недійсним акту приймання - передачі майна ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_1 від 23.11.2017 не є належним та ефективним способом захисту, оскільки позивач є особою, з власності якого нерухоме майно вибуло без його волі, тому має право заявити віндикаційний позов.

25. У задоволенні позову ОСОБА_2 , третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі відмовлено з підстав відсутності порушення корпоративних прав особи, яка не є учасником товариства, рішення якого оскаржується.

26. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, відхилив клопотання ОСОБА_1 про повторний виклик та допит свідка ОСОБА_6 та про залучення до справи нових доказів з огляду на норми статті 269 ГПК України.

27. При цьому, суд апеляційної інстанції брав до уваги, що обставини участі директора товариства в установчих зборах, підписання ним протоколу не мають значення відповідно до норм статей 76-77 ГПК України, оскільки повноваження директора на участь в установчих зборах, участь в голосуванні тощо не підтверджені рішенням загальних зборів ТОВ фірма "Дедал", тоді як його участь без відповідних повноважень не створює наслідки для юридичної особи позивача відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

28. 25.06.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (з урахуванням заяви про виправлення технічної описки в прохальній частині касаційної скарги, яка зареєстрована Верховним Судом від 05.07.2021).

29. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2021 касаційну скаргу було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме: для уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог частини 2 статті 287 ГПК України.

30. У встановлений судом строк ОСОБА_1 усунув недоліки, у касаційній скарзі (з урахуванням уточненої редакції) просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржиться на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 92, 97, 98, 116, 203, 215, 241 ЦК України та порушення норм статей 13, 76, 77, частини 1 статті 89, частини 5 статті 236, статті 246 ГПК України

31. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, зокрема неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 92, 97, 98, 116, 203, 215, 241 ЦК України.

32. Скаржник вказує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 знав чи міг знати про наявність ймовірних обмежень щодо представництва інтересів ТОВ фірма "Дедал", а взагалі такі обмеження не існували, рішенням загальних зборів товариства була надана згода на участь у створенні ТОВ "АРМ АС" та відчуження об`єктів нерухомості, що підтверджується доказами у справі (рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "Дедал", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 02-11/17 від 14.11.2017, та рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "Дедал", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 03-11/17 від 23.11.2017), що були долучені до апеляційної скарги, але не досліджені судом.

33. Також скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, з урахуванням частини 3 статті 310 цього Кодексу, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме:

1) суд першої інстанції здійснив допит свідка у судовому засіданні 23.03.2021, про дату час та місце якого ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, а клопотання представника третьої особи-адвоката Пашкевич І.А. про відкладення розгляду справи суд проігнорував;

2) відповідно до частини 4 статті 246 ГПК України суд не ухвалив окрему ухвалу щодо свідка ОСОБА_6 , який тричі змінював свої показання;

3) відповідно до частини 1 статті 89 ГПК України суд не викликав з власної ініціативи в судове засідання приватного нотаріуса для надання пояснень щодо обставин посвідчення заяви свідка ОСОБА_6 ;

4) суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання скаржника про приєднання нових доказів, а саме: заяви свідка від 17.04.2021 колишнього директора ТОВ фірма "Дедал" - ОСОБА_8 ; заяви свідка від 30.03.2021 ОСОБА_9 ; фотокопії рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "Дедал", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 02-11/17 від 14.11.2017; фотокопії рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "Дедал", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 03-11/17 від 23.11.2017;

5) суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання скаржника про повторний виклик і допит свідка ОСОБА_6 .

34. 23.09.2021 позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін з таких мотивів:

1) аргументи скаржника щодо відхилення клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи не можуть братися до уваги, оскільки такий учасник справи не оскаржує судові рішення в касаційному порядку;

2) таке клопотання обґрунтовано було відхилено, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

3) ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; подавав письмові заяви по суті справи та з процесуальних питань, що також свідчить про обізнаність щодо розгляду зазначеної справи у суді першої інстанції;

4) суд направляв процесуальні документи на адресу ОСОБА_1 , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та повідомлена самостійно відповідачем в його заявах до суду;

5) суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв докази, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки, по-перше: відповідач не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 ГПК України); а по-друге: позивач ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, тому такі докази взагалі не можуть братися судом до уваги (абзац другий частини 6 статті 91 ГПК України);

6) виклик свідка є правом, а не обов`язком, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у повторному допиті свідка ОСОБА_6 ;

7) аргументи щодо неправильного застосування норм статей 92, 97, 98, 116, 203, 215, 241 ЦК України є необґрунтованими.

Позиція Верховного Суду

35. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

36. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.2.4 -7.2.7 постанови від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 справі звертає увагу, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється.

Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

Натомість рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи (підпункт 4.22 пункту 4 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 910/10463/19). Не може створювати правових наслідків і рішення загальних зборів учасників товариства, які насправді не було проведено, хоча на підтвердження такого рішення складений протокол (помилковий, підроблений тощо). У подібних випадках позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована не на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили, яке не створює правових наслідків незалежно від прийняття судом відповідного рішення, а на захист інтересу щодо правової визначеності. Судове рішення про задоволення відповідного позову не приводить до анулювання рішення загальних зборів учасників товариства, але знімає сумніви з цього приводу.

37. У справі, що переглядається, ТОВ фірми "Дедал" оскаржує рішення установчих зборів про створення іншого товариства, передачу до його статутного фонду майнового вкладу, а також рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС" про відчуження належного ТОВ фірми "Дедал" майна, посилаючись на те, що такі рішення не відповідають закону, не створюють правових наслідків, оскільки статутом позивача (в редакції чинній на момент проведення установчих зборів) передбачено, що виключно за рішенням загальних зборів учасників товариство може бути засновником будь-якого іншого товариства, а в даному випадку відсутнє волевиявлення товариства в особі його вищого органу на прийняття таких рішень.

38. Згідно зі статтею 145 ЦК України та статтею 58 Закону України "Про господарські товариства", тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

39. Відповідно до частини 4 статті 145 ЦК України статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

40. Відповідно до сталої практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

41. Встановивши, що відповідно до статуту ТОВ фірма "Дедал" питання про участь в інших підприємствах, господарських товариствах та прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження, є виключною компетенцією загальних зборів товариства; а таке рішення не приймалось, і виконавчий орган товариства діяв за відсутності повноважень, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач довів порушення своїх майнових та корпоративних прав, у зв`язку із чим обґрунтовано задовольнили позов про визнання недійсними оспорюваних рішень установчих зборів про створення ТОВ "АРМ АС" та рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС" щодо вирішення питання про відчуження майна позивача за відсутності його волевиявлення.

42. Недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 по справі № 904/10956/16).

43. Згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності та у разі невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

44. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

45. На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

46. Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

47. З огляду на положення статей 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

48. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це, а також відсутності подальшого схвалення правочину.

49. Для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом у судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цих договорів. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що контрагент юридичної особи за договором діяло недобросовісно і нерозумно, тобто знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства (пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № справі № 904/10956/16).

50. У постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц Велика Палата Верховного Суду також зробила правовий висновок, що "для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".

51. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильних висновків щодо визнання оспорюваного правочину недійсним, встановивши обставини, які очевидно свідчать про обізнаність відповідача, ОСОБА_1 про відсутність рішення загальних зборів ТОВ фірма "Дедал" про створення юридичної особи, внесення майна до статутного капіталу новоствореного товариства, відчуження об`єкту нерухомості, що є у власності товариства та визначення умов його відчуження, а також зважаючи на відсутність доказів наявності повноважень у директора ОСОБА_8 та доказів подальшого схвалення оспорюваного правочину юридичною особою (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 925/1147/18).

52. Аргументи скаржника, що недоведення обізнаності про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень, Верховний Суд відхиляє, оскільки зі встановлених судами обставин вбачається, що саме ОСОБА_1 вчиняв всі дії щодо створення ТОВ "АРМ АС", в тому числі подавав заяви від імені ТОВ фірма "Дедал"; фактично майно за короткий проміжок часу (з 16.11.2017 по 23.11.2017) через застосування процедури створення нового товариства було переведено на користь ОСОБА_1 , що дає підстави для висновку, що був відсутній реальний намір на створення юридичної особи за участі ТОВ фірма "Дедал", а фактично метою таких дій було виведення майна, що належить позивачу. Такі дії свідчать про недобросовісність в поведінці контрагента - ОСОБА_1 .

53. Доводи ОСОБА_1 , викладені у касаційній скарзі, що у директора ОСОБА_8 були повноваження на участь у загальних зборів, проте суди не дослідили відповідні докази, Верховний Суд відхиляє з таких підстав.

54. За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

55. Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20)).

56. Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18; від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19).

57. Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

58. Окрім того, слід враховувати, що згідно з пунктом 6 частини 2 статті 258 ГПК України нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, мають бути зазначені в апеляційній скарзі. Можливість подання нових доказів після відкриття апеляційного провадження і призначення справи до розгляду в Кодексі взагалі не передбачена. У такому разі застосовується загальне правило, що визначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).

59. Відповідно до встановлених судом апеляційної інстанції обставин, причинами неподання до суду першої інстанції відповідних доказів відповідач вказує: 1) необізнаність про розгляд справи, оскільки суд першої інстанції в установленому порядку не повідомив відповідача про розгляд справи за адресою фактичного проживання (оскільки ОСОБА_1 не проживає за адресою реєстрації); 2) колишній директор ТОВ фірми "Дедал" ОСОБА_6 передав додаткові докази особисто відповідачу ОСОБА_1 після відкриття апеляційного провадження.

60. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що надані відповідачем до суду апеляційної інстанції докази, а саме: заяви свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_9 від 30.03.2021, свідка ОСОБА_8 , а також додаткові докази (що подані разом із доповненнями до апеляційної скарги 20.05.2021 після відкриття апеляційного провадження), не можуть бути прийняті, оскільки не були подані до суду першої інстанції; заяви свідків оформлені після ухвалення вирішення спору по суті (тобто, відповідні докази не існували на час розгляду справи судом першої інстанції); відповідач не довів неможливість подання до суду першої інстанції відповідних доказів; обставини (щодо походження та одержання цих доказів ОСОБА_1 від ОСОБА_6 в часі) жодним чином не підтверджені в порядку статті 74 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції брав до уваги, що відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, подавав заяви та клопотання, не подавав суду першої інстанції відзив та будь-яких заперечень на позов , окрім заяви про застосування строків позовної давності.

61. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені у клопотанні причини, обґрунтовано відмовив у прийнятті та дослідженні додаткових доказів, оскільки ОСОБА_1 не довів винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції.

62. Щодо відхилення клопотання про виклик свідка для повторного допиту, то Верховний Суд виходить з того, що згідно з пунктом 7 частини 2 статті 258 ГПК України клопотання особи, яка подала скаргу мають бути зазначені в апеляційній скарзі, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 267 цього Кодексу суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків.

63. Скаржник таке клопотання про повторний виклик свідка ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не заявляв. Подав його пізніше (20.05.2021), обґрунтовуючи тим, що ці показання були надані в судовому засіданні проти його волі під впливом погроз з боку ОСОБА_11 .

64. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідка, але не вказує, яка процесуальна норма була порушена.

65. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив клопотання з огляду на положення статті 269 ГПК України, що визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки таке клопотання не було подано своєчасно; ОСОБА_1 не був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні суду першої інстанції, який здійснював допит свідка ОСОБА_6 , а також беручи до уваги те, що обставина щодо підписання ОСОБА_6 спірних документів не є обставиною, яка має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки суди виходили з того, що повноваження директора на участь в установчих зборах, участь в голосуванні тощо відповідно до норм законодавства і положень статуту не підтверджені рішенням загальних зборів ТОВ фірма "Дедал", тоді як участь без відповідних повноважень не створює наслідки для юридичної особи позивача відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України.

66. Щодо доводів скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норми частини 1 статті 89 ГПК України, оскільки суд не викликав з власної ініціативи в судове засідання приватного нотаріуса для надання пояснень щодо обставин посвідчення заяви свідка ОСОБА_6 , то Верховний Суд виходить з того, що таке право (виклик для допиту за власною ініціативою) суд має реалізувати лише щодо виклику свідка, чиї показання письмово викладені у заяві, що подана в порядку статті 88 ГПК України. Учасники справи не подавали відповідну заяву нотаріуса, як свідка, тому і підстави для виклику його відсутні.

67. Твердження скаржника, що відповідно до частини 4 статті 246 ГПК України суд не ухвалив окрему ухвалу щодо свідка ОСОБА_6 , який тричі змінював свої показання, не можуть бути підставою для скасування судового рішення відповідно до частини 2 статті 311 ГПК України, яка визначає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

68. Аргументи скаржника щодо рішення суду було ухвалено без участі представника третьої особи, клопотання про відкладення справи якого необґрунтовано відхилене, не можуть бути підставою для касаційного оскарження за скаргою відповідача, ОСОБА_1 , яка подана відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою . Тобто, з підстав неповідомлення про дату, час і місце судового засідання скаргу може подати лише учасник справи, за відсутності якого розглянуто справу.

69. Щодо доводів ОСОБА_1 , що він не був повідомлений про дату час та місце якого ОСОБА_1 належним чином, то Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу відповідно до норм статті 120 ГПК України.

70. Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції надсилав ухвалу про порушення провадження та інші процесуальні документи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Така адреса є належною, оскільки підтверджена матеріалами справи і перевірена судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засновника (учасника) ТОВ "АРМ АС" код ЄДРПОУ 41746945. Така ж адреса зазначена самим ОСОБА_1 у заявах, які подавались ним до суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції - про залучення доказів, залучення третіх осіб, застосування позовної давності. Поштові відправлення були повернуті підприємством зв`язку з підстави "за закінченням терміну зберігання" та з підстави "адресат відсутній" вважається повідомленням про час і місце розгляду справи судом в установленому порядку.

71. Верховний Суд бере до уваги також, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 знову вказує адресу: АДРЕСА_1 . А також додатково вказує фактичну адресу: АДРЕСА_2 . Поштова кореспонденція з цієї адреси ( АДРЕСА_2 ) повернулась без вручення адресату з причин "адресат відсутній за вказаною адресою". Натомість за адресою: АДРЕСА_1 процесуальні документи були вручені.

72. Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

73. Враховуючи факт обізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд цієї справи, а також те, що ухвали суду направлялися на його адресу, яка ним була вказана в процесуальних документах, і інша адреса ним не повідомлялась, колегія суддів вважає, що скаржник вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причин "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

75. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

76. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

77. При цьому, оскільки суд обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, судові рішення в частині висновків про незастосування позовної давності, а також в частині відмови у задоволення позовних вимог та в частині відмови у задоволенні позову третьої особи не переглядаються.

Розподіл судових витрат

78. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 918/237/20- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко