Постанова

від 11.05.2021 по справі 918/237/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 918/237/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - в.о. директора Семенюк І.Г.

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"- не з`явився

відповідача ОСОБА_1 - не з`явився

третьої особи ОСОБА_2 - не з`явився

третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Пашкевич І.А.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. постановлену суддею Качуром А.М. у м. Рівному, повний текст складений 11.03.2021 р.

у справі № 918/237/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ"

до: 1 . Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2 . ОСОБА_1

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. у справі № 918/237/20 задоволено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 від 03 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року у справі № 918/237/20. Скасовано вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року № 918/237/20 заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме: будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101); будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101); господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. у справі № 918/237/20.

Скаржник пояснює, що 13 березня 2020 року Господарським судом Рівненської області вжито заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме: - будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101); - будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101); - господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101).

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" вказує, що згідно витягу 26.02.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно будівля адміністративно-побутових приміщень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1807814856101 та інше майно досі знаходиться у приватній власності ТЗВО - Фірма "Дедал". Аналізуючи сам текст ухвали Господарського суду Рівненської області та клопотання ОСОБА_3 можна дійти висновку, що заходи забезпечення позову були накладені на майно, яке не належить останній на праві власності, з огляду на те, що таке майно має різні реєстраційні номери та, що не менш важливо, різні розміри площ.

Доводить, що господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

На думку скаржника, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 не було надано до суду доказів того, що необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову відпала або невжиття заходів забезпечення позову не зможе істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів сторони по справі.

Скаржник зазначає також, що ТЗОВ-Фірма "Дедал" вважає наказ Міністерства юстиції України № 41889/5 від 02.12.2020 р. незаконним та уже оскаржує його у судовому порядку (справа № 918/138/21).

Зазначає, що наказ Мінюсту не являється предмет оскарження у даній господарській справі, а тому аргументація ОСОБА_3 у клопотанні, що вказані заходи забезпечення унеможливлюють виконання даного наказу, ніяким чином не може застосовуватись як обставина для скасування забезпечення позову.

Доводить також, що ОСОБА_3 не є та не був учасником (засновником) ТЗОВ-Фірма "Дедал", а отже і не є належним суб`єктом оскарження рішень, прийнятих загальними зборами учасників позивача. Вважає, що оскільки, ОСОБА_3 неодноразово зверталась до Господарського суду Рівненської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, то вказані дії слід розцінити, як зловживання процесуальними правами.

Просить суд апеляційної інстанції урахувати викладене і скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 подала суду відзив на апеляційну скаргу та вважає оскаржувану ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - такими, що не заслуговують на увагу через їх невідповідність дійсним обставинам справи та законодавству.

Пояснює, що вона є власником нерухомого майна, зокрема майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримано відповідні витяги, реєстраційний номер вказаного об`єкту нерухомого майна: 1414028856101. Зазначений майновий комплекс складається з наступних об`єктів нерухомого майна: 1. будівлі сушки та виробничих приміщень, літера С-1, загальною площею 94.1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1413985556101; 2. господарського приміщення, літера Т-1, загальною площею 135 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1413947156101; 3. будівлі адміністративно-побутових приміщень, літера Р-1, загальною площею 58,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1414028856101.

Продовжує, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційної довідки з Реєстру, починаючи з 10.04.2019 р. по дату прийняття оскаржуваної ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову, позивач володіє вказаним нерухомим майном: 1. будівлею сушки та виробничих приміщень, літера С-1, загальною площею 94.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101; 2. господарським приміщенням, літера Т-2, загальною площею 272.3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101; 3. будівлею адміністративно-побутових приміщень, літера Р-1, загальною площею 58.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101, тобто тим, про яке він клопотав щодо вжиття заходів забезпечення позову. Вказані об`єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:021:0195, загальною площею 0,3520.

Доводить, що реєстрація зазначеного нерухомого майна за ТОВ-фірмою "Дедал" є незаконною, право власності на нього набуто у протиправний спосіб і після виявлення такої незаконної державної реєстрації об`єктів нерухомого майна за ТОВ-фірмою "Дедал" ОСОБА_3 звернулась до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, а також в подальшому - зі скаргою на незаконні дії позивача до Офісу протидії рейдерству.

Звертає увагу, що 25.01.2021 р. наказом Міністерства юстиції України № 4189/5 від 02.12.2020 р. "Про задоволення скарги" на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.11.2020 р., скаргу задоволено повністю, визнано незаконною державну реєстрацію трьох об`єктів нерухомого майна, власником яких є ОСОБА_3 за ТОВ-фірмою "Дедал".

Констатує, що висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.11.2020 р. встановлено, що усі без винятку об`єкти нерухомого майна, зареєстровані 10.04.2019 р. за ТОВ- фірмою "Дедал" незаконно.

Доводить, що саме на вказані об`єкти нерухомого майна, реєстрацію права власності яких було проведено незаконно за позивачем, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.03.2020 р. у даній справі було накладено арешт (вжито заходи забезпечення позову), у зв`язку із чим наказ Міністерства юстиції України № 4189/5 від 02.12.2020 р. "Про задоволення скарги" досі не виконаний, а відтак такі заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано за ТОВ "Дедал" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101); будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101); господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101) підлягають обов`язковому скасуванню, зокрема з підстав їх невідповідності нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

За наведених обставин вважає ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. у справі № 237/237/20 про скасування заходів забезпечення позову законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу - такою, що задоволенню не підлягає.

Інші учасники справи відзивів суду не подали.

Представник скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" 11.05.2021 р. подав апеляційному суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, пославшись на зайнятість в інших судових засіданнях, на підтвердження чого надав копії ухвал про призначення справ до розгляду.

Колегія суддів відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи таке. Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів керується нормами ст.270 ГПК України. Відповідно до норм ч.12 ст.270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від " 09" квітня 2021 року про відкриття апеляційного провадження і призначення справи до розгляду в судовому засіданні суд не визнав обов`язковою явку представників сторін.

Колегія суддів враховує, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" викладені ним в апеляційній скарзі. Додаткові докази чи пояснення суду не надані учасниками справи. При цьому господарський суд виходить з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника; неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Отже, причиною неявки представника позивача до суду апеляційної інстанції є надання переваги представником адвокатом Костюченко С.А. участі в іншій справі; скаржником не доведено неможливість участі в судовому засіданні іншого представника або неможливість розгляду справи без участі представника позивача.

Колегія суддів виходить з того, що відкладення розгляду справи - не обов`язок, а прерогатива суду, і визначальною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась і неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі матеріали є достатніми для постановлення обґрунтованого рішення, тому є можливим завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

При цьому, суд апеляційної інстанції також бере до уваги, що представництво Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" в судовому засіданні забезпечено явкою в.о. директора Семенюка І.Г.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Представник третьої особи ОСОБА_3 заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи не забезпечили участь представників.

Учасники справи були повідомлені судом про час і місце судового засідання в установленому порядку, апеляційний господарський суд своєчасно направив ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду. Відповідно до норм ч.12 ст.270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі. Колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі матеріали є достатніми для постановлення обґрунтованого рішення. Явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому є можливим завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

11.03.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" до відповідача 2: ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів, договору купівлі - продажу, акту оцінки та приймання - передачі майна /т.1, а.с.1-66/.

Позовні вимоги аргументовані тим, що 17 листопада 2017 року ТОВ "ДЕДАЛ" передало як внесок до статутного фонду ТОВ "АРМ АС": будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м.кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв.

23 листопада 2017 року рішенням загальних зборів на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "ДЕДАЛ" було виключено із складу учасників та засновників ТОВ "АРМ АС", а у зв`язку зі зміною форми внеску було затверджено акт прийому-передачі майна, відповідно до якого ТОВ "АРМ АС" передало у власність ОСОБА_1 все нерухоме майно: будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м.кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв., що оспорюється в позові.

11.03.2020р. одночасно з поданням позову Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" звернулось до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, у якій позивач просив накласти арешт та заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 : будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м. кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв. /а.с.68 у т.1 /.

Обґрунтовуючи таку заяву, позивач зазначив, що після отримання примірника позовної заяви відповідачами можуть бути вчинені дії щодо відчуження спірного майна, що зробить неможливими поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.03.2020 р. вжито заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме: - будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101); - будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101); - господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101) /а.с.79-83 у т.1/.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим та адекватним, а його невжиття може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів заявника у разі задоволення його вимог при вчиненні відповідачами дій з відчуження майна або його зміні. Судом було враховано, що відповідно до наданих позивачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на майно станом на 26 лютого 2020 року зареєстровано за позивачем.

Ухвала Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року у справі № 918/237/20 не оскаржувалась і набрала законної сили.

ОСОБА_3 завлучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.11.2020 р. на стадії підготовчого засідання.

03 березня 2021 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 на стадії підготовчого провадження подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову /а.с.72-74 у т.4/.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову аргументоване тим, що саме вона, третя особа ОСОБА_3 , є власником нерухомого майна, на який судом накладений арешт, - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з будівлі сушки та виробничих приміщень, літера С-1, загальною площею 94.1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1413985556101; господарського приміщення, літера Т-1, загальною площею 135 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1413947156101; будівлі адміністративно-побутових приміщень, літера Р-1, загальною площею 58,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1414028856101.

Заявник зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та стосуватися предмету судового розгляду.

Звертає увагу, що враховуючи предмет та підстави позову, накладення арешту на нерухоме майно, що не є предметом судового розгляду, не забезпечує уникнення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Вказує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову у даній справі поза увагою суду залишився той факт, що арешт накладений не на оспорюване нерухоме майно, а на інші об`єкти з іншими площами та реєстраційними об`єктами нерухомого майна, щодо яких взагалі не йдеться у позові.

Згідно з положеннями статті 145 ГПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті судом згідно з ухвалою від 13 березня 2020 року /а.с.150-153 у т.4/.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову у даній справі № 918/237/20, оскільки встановив, що майно, на яке судом накладений арешт не перебуває у власності відповідачів і, відповідно, відповідачі не здійснюють щодо даного майна правомочності володіння чи користування та не можуть розпоряджатись ним. Навпаки, правовідносини, що мають місце між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 мають спірний характер і такі спірні правовідносини перебувають поза межами даного спору, оскільки до предмету спору у даній справі не входять вимоги щодо визнання права власності або вимоги негаторного чи віндикаційного характеру. Суд першої інстанції зазначив, що у межах даної справи не розглядаються правовідносини щодо речових прав на майно.

Разом з тим, встановивши у підготовчому провадженні у справі, що спір є корпоративним та не стосується правовідносин щодо захисту права власності на нерухоме майно, місцевий господарський суд, пославшись на критерії розумності, обґрунтованості і адекватності вжиття вказаних заходів та критерії наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, дійшов висновку, що вжиті ухвалою суду від 13 березня 2020 року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно зі ст.140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до норм ст..145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатом розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Завданням підготовчого провадження відповідно до норм ст.177 ГПК України є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Як зазначено вище, ухвалюючи рішення про забезпечення суд відштовхувався від обґрунтувань позовних вимог, в яких позивач заперечував законність відчуження нерухомого майна що знаходилось в статутному фонді товариства.

В процесі підготовчого провадження суд першої інстанції встановив, що спір є корпоративним та стосується корпоративних прав щодо участі позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", яке є одним з відповідачів. Визначаючи на стадії підготовчого провадження предмет спору, характер спірних правовідносин та позовних вимог суд дійшов висновку, що спір не стосується правовідносин щодо захисту права власності на нерухоме майно. Позивачем не заявлено вимог щодо визнання права власності, захисту права власності шляхом вимоги про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном чи вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Судом встановлено, що майно, на яке суд наклав арешт не перебуває у власності відповідачів. Відповідачі не здійснюють щодо даного майна правомочності володіння чи користування та не здійснюють розпорядження ним.

Вказане підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у матеріалах справи.

Правовідносини, що мають місце між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 мають спірний характер - між даними особами ймовірно має місце спір про речове право щодо даного майна, однак такі спірні правовідносини перебувають поза межами спору у даній справі, оскільки до предмету спору у даній справі не входять вимоги щодо визнання права власності або вимоги негаторного чи віндикаційного характеру.

Отже, встановивши на стадії підготовчого провадження, що спір у даній справі є корпоративним та не стосується захисту права власності щодо конкретного нерухомого майна, суд першої інстанції з огляду на критерії розумності, обґрунтованості і адекватності вжиття вказаних заходів правомірно дійшов висновку, що вжиті ухвалою суду від 13 березня 2020 року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, оскільки не вбачається зв`язку між таким заходом забезпечення позову як арешт майна і предметом позовної вимоги.

Доводи скаржника не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, натомість підтверджують, що між позивачем та третьою особою ймовірно має місце спір про речове право щодо нерухомого майна, однак такі спірні правовідносини перебувають поза межами спору у даній справі.

Колегія суддів вважає, що Господарським судом Рівненської області правильно встановлені обставини, вірно застосувані норми процесуального законодавства, і колегія суддів не вбачає підстав відповідно до ст.277 ГПК України для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. у справі № 918/237/20 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року № 918/237/20.

За загальними правилами статті 129 ГПК України розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 129, 145, 255, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.03.2021 р. у справі № 918/237/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений "17" травня 2021 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.