Ухвала

від 20.07.2021 по справі 918/237/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/237/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя Качур А.М.)

від 23.03.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Маціщук А.В., судді - Мельник О.В., Петухов М.Г . )

від 02.06.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дедал"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2. ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому -передачі

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому -передачі ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дедал" задоволено частково:

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС", яке оформлене протоколом № 1 від 16.11.2017;

- визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС", оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 23.11.2017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Дедал".

У задоволені позову ТОВ фірми "Дедал" в частині вимог про визнання недійсним акту оцінки та приймання-передачі майна ТОВ фірми "Дедал", що вноситься до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС" від 17.11.2017 та акту приймання-передачі майна ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_1 від 23.11.2017 відмовлено.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 відмовлено.

25.06.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (з урахуванням заяви про виправлення технічної описки в прохальній частині касаційної скарги, яка зареєстрована Верховним Судом від 05.07.2021).

Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі підставою касаційного оскарження скаржник визначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України).

Водночас, скаржник взагалі не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, не наводить обґрунтувань у чому полягає порушення судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає порушення судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Натомість в касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує про порушення судами норм процесуального права , зокрема:

- суд першої інстанції проігнорував клопотання представника третьої особи -адвоката Пашкевич І.А. про відкладення розгляду справи;

- суд не ухвалив окрему ухвалу відповідно до статті 246 ГПК України;

- суд з власної ініціативи не викликав в судове засідання приватного нотаріуса для надання пояснень щодо обставин посвідчення заяви свідка (частина 1 статті 89 ГПК України);

- суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання скаржника про приєднання нових доказів та про повторний виклик і допит свідка ОСОБА_4 .

Проте, скаржник не визначає підставу касаційного оскарження щодо порушення норм процесуального права, передбачену статтею 287 ГПК України.

У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Водночас, касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частин 1, 3 статті 310 ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не відповідає вимогам статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 918/237/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити неправильно застосовані/порушені судами попередніх інстанцій норми права з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга та відповідним обґрунтуванням , з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова