Постанова

від 02.06.2021 по справі 918/237/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа № 918/237/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Костюченко С.А.

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" - не з`явився

відповідача Волкова Юрія Валентиновича - адв. Берун Р.В.

третьої особи Ільчука Микола Володимирович - не з`явився

третьої особи ОСОБА_1 - адв. Пашкевич І.А.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Рівненської області ухвалене 23.03.2021 р. суддею Качуром А.М. у м. Рівному, повний текст складено 02.04.2021 р.

у справі № 918/237/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

2. ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

до відповідача 2: ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", яке оформлене протоколом № 1 від 16.11.2017 р.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017 р.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року, укладений ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ".

Відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" в частині вимог про визнання недійсним акту оцінки та приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ", що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 17 листопада 2017 року та акту приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" ОСОБА_2 від 23 листопада 2017 року.

Відмовлено у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 про про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлено протоколом № 1 від 16.11.2017 р., визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлено протоколом № 2 від 23.11.2017 р., визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ", визнання недійсним акту оцінки та приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ", що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 17 листопада 2017 року та акту приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" ОСОБА_2 від 23 листопада 2017 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлене протоколом № 1 від 16 листопада 2017 року та протоколом № 2 від 23 листопада 2017 року, визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Дедал" незаконним та необґрунтованим. Вважає висновки суду - недоведеними, тоді як суд першої інстанції визнав такі обставини встановленими, окрім того порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, а відтак вказане рішення в оскаржуваній частині підлягає обов`язковому скасуванню із ухвалення нового рішення у відповідній частині про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Доводить, що скаржник не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та прийняття рішення за відсутності належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 , що позбавило останнього можливості скористатись своїм правом на участь в судовому засіданні, поданні доказів, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, подавати заяви і клопотання.

Пояснює, що враховуючи наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності доказів, поданих ТОВ-фірмою Дедал як позивачем у справі, у тому числі заяв основного свідка - ОСОБА_4 , який тричі змінював свої покази, зазначаючи то про тиск на нього з боку ТОВ-фірми Дедал в особі ОСОБА_3 , то про перебування у стані сильного алкогольного сп`яніння, ймовірне нотаріальне посвідчення заяви свідка ОСОБА_4 поза його волею за адресою місця проживання без участі нотаріуса, в силу вимог ст. 246 ГПК України зобов`язує суд винести окрему ухвалу, чого всупереч вказаним нормам права ним зроблено не було.

Вважає, що з метою з`ясування дійсних обставин справи та усунення розбіжностей у документах, суд з власної ініціативи мав право викликати в судове засідання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Матвієнка О.В. щодо обставин посвідчення ним заяви свідка від 31.03.2020 року, чого ним також зроблено не було.

Доводить, що був позбавлений можливості надати свої докази у справі на спростування доводів позивача, задавати запитання свідку, викликати і допитати інших свідків, показання яких має важливе значення для встановлення істини у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Щодо обставин справи зазначає, що він - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ще один знайомий ОСОБА_2 зустрілись з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яким як директором ТОВ-фірми Дедал були підписані оспорювані документи, зокрема щодо створення Товариства з обмеженою відповідальністю АРМ АС , засновниками якого стали ОСОБА_2 та ТОВ-фірма Дедал , а через декілька днів було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ-фірми Дедал , який був підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як директором Товариства, після чого він передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) доларів США.

Пояснює, що у травні 2019 року ним ОСОБА_2 було відчужено об`єкти нерухомості ОСОБА_7 , та лише у 2020 році стало відомо про те, що ОСОБА_3 , який особисто у присутності трьох свідків отримав від ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 70000,00 доларів США та самостійно підготував та надав для підписання документи щодо створення ТОВ АРМ АС , а також щодо купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ-фірми Дедал , у тому числі і акти приймання-передачі такого майна, наразі ініціював дану справу та заявляє про те, що документи щодо відчуження об`єктів нерухомого майна є підробленими, а йому про це нічого не відомо.

Продовжує, що усі без винятку вище перелічені документи підписував ОСОБА_4 у його присутності та присутності свідків. Аналогічні покази виклав у своїй заяві від 30.03.2021 р. і свідок ОСОБА_6 .

Зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у неповідомленні відповідача ОСОБА_2 , про дату, час та місце розгляду справи, проживання за адресою, відмінною від місця проживання, а також повне ігнорування клопотання третьої особи - адвоката Пашкевич І.А. про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні, та доводить, що суд першої інстанції фактично позбавив можливості інших учасників долучити докази у вигляді заяв свідків та можливості викликати та допитати їх у судовому засіданні, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у їх показаннях.

Посилається на ст.92 ЦК України та вказує, що враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 знав чи міг знати про наявність обмежень щодо представництва інтересів ТОВ-фірми Дедал , суд прийшов до помилкового висновку про те, що відповідач 2 не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, зокрема про відсутність повноважень директора позивача на укладення такого роду правочину від імені ТОВ фірма "Дедал".

Спростовуючи твердження позивача, що ТОВ-фірмою Дедал ніколи не виготовлялося дубліката своєї печатки, зазначає, що це не відповідає дійсності та спростовується матеріалами реєстраційної справи, яка міститься у матеріалах господарської справи № 918/237/20 та обставинами встановленими у межах справи № 918/141/17.

На думку скаржника позивачем не доведено, чим порушено його права внаслідок прийняття (укладення) оскаржуваних рішень, договорів та актів, будь-які матеріали, що вказують на протилежне відсутні, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зауважує, що наявні в матеріалах справи акти проведеної інвентаризації фактичного стану об`єктів нерухомого майна, що належить ТОВ-фірма Дедал за підписами ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с. 193-194 т.2) є сфальсифікованими, оскільки єдиним власником об`єктів нерухомого майна станом на вказані дати є третя особа - ОСОБА_1 . Зазначені акти були складені позивачем з метою введення суд в оману, надання зазначеному факту (проведенні інвентаризації) ознак удаваної можливості ним користуватися та розпоряджатися, на підтвердження версії позивача про наявність підстав для визнання недійсними правочинів, а також того факту, що йому не було відомо про продаж корпоративних прав тощо.

Також, вважає недостовірною і довідку ТОВ-фірми Дедал від 04.03.2020 р. про наявність основних засобів, введених в експлуатацію, які були побудовані господарським способом, зокрема будівля адміністративно-побутового приміщення (Р-1), будівля сушки та виробничого приміщення (С-1) та будівля господарського приміщення (Т-1).

Доводить, що об`єкти нерухомого майна, які мають ідентичну назву та різняться лише невеликою різницею у площі об`єктів та реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна, зареєстровані попередньо за ТОВ-фірмою Дедал на підставі наказу Міністерства юстиції України № 4189/5 від 02.12.2020 р. визнані незаконними, а державну реєстрацію права власності на них за ТОВ-фірмою Дедал скасовано, що вказує виключно на незаконність дій саме позивача у справі - ТОВ-фірми Дедал , з приводу чого уже прийнято відповідне рішення та встановлені обставини справи про протиправність таких дій.

Звертає увагу, що 22 лютого 2021 року ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності. Вважає, що суд першої інстанції незаконно не застосував позовну давність в один рік до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, пославшись на те, що на момент прийняття спірного рішення загальних зборів такої норми не існувало. З огляду на, що суд зробив висновок про те, що зазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин, які виникли раніше в часі.

Просить рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 скасувати в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлене протоколом № 1 від 16 листопада 2017 року та протоколом № 2 від 23 листопада 2017 року, а також визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ" та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

До апеляційної скарги ОСОБА_2 додав копіі заяв свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від 30.03.2021 р. та просить суд дослідити їх у якості доказів при розгляді апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" надало суду відзив на апеляційну скаргу.

Спростовуючи твердження ОСОБА_2 стосовно його неповідомлення про місце, дату та час розгляду справи, позивач вказує, що ОСОБА_2 не був присутній на жодному судовому засідання у справі № 918/237/20, хоча був обізнаний про існування судового провадження у справі, про що свідчить подане 15.05.2020 р. ОСОБА_2 клопотання про відкладення розгляду справи.

З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" доводить, що відповідач/скаржник мусив вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, стан надходження поштової кореспонденції тощо.

Щодо відхилення судом першої інстанції клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначає, що вважає такі дії суду правомірними, оскільки ні у судове засідання 03.03.2021 р., ні у судове засідання 23.03.2021р. представник третьої особи не з`явився.

З посиланням на ст.269 ГПК України, постанову Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 922/393/18, позивач зазначає, що суду апеляційної інстанції не слід приймати у якості додаткових доказів заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 30.03.2021 р. та обставини викладені у них.

Звертає увагу суду, що предметом розгляду справи у першій інстанції було визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі, а тому встановлення обставин щодо способу будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці не є предметом розгляду у даній справі.

Вказує також, що вважає наказ Міністерства юстиції України № 41889/5 від 02.12.2020 р. незаконним та уже оскаржує його у судовому порядку, а тому однозначно стверджувати про законність чи незаконність дій позивача пов`язаних з реєстрацією відповідних об`єктів нерухомості можна буде лише після завершення судового розгляду відповідної справи.

Доводить, що спірне майно: будівля адміністративно-побутових приміщень площею 58,8 м. кв.; будівля сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв. на сьогоднішній день і досі перебуває на балансі та у власності ТЗОВ фірми Дедал , про що свідчить Інформаційна довідка з ЄДР речових прав на нерухоме майно № 201970225 від 26.02.2020 р. та довідка ТОВ ДЕДАЛ про майно, яке знаходиться на балансі підприємства.

Підсумовує, що ОСОБА_2 не навів жодних порушень норм матеріального права, допущених судом при розгляді даної справи.

Просить врахувати наведене і відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі.

ОСОБА_2 20.05.2021 р. надав суду додаткові пояснення. Скаржник зазначає, що в основу рішення суду першої інстанції покладено те, що у матеріалах справи відсутні докази проведення загальних зборів учасників ТОВ фірма "ДЕДАЛ", де вирішено питання про надання згоди на участь у ТОВ "АРМ АС", а також - надання згоди на відчуження об`єктів нерухомості, що є у власності товариства, та відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_2 , підтвердження повноважень директора ТОВ фірми Дедал - ОСОБА_4 .

Пояснює, що після відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції саме ОСОБА_4 , колишнім директором ТОВ фірма "ДЕДАЛ" було передано відповідачу ОСОБА_2 копії рішень загальних зборів учасників ТОВ фірми ДЕДАЛ щодо надання згоди на участь у створенні ТОВ "АРМ АС" та документів, що засвідчують повноваження директора ТОВ фірма "ДЕДАЛ" діяти від імені товариства з метою створення ТОВ "АРМ АС", а також про відступлення шляхом продажу ОСОБА_2 корпоративних прав ТОВ АРМ АС та вихід ТОВ-фірми ДЕДАЛ зі складу учасників ТОВ "АРМ АС", зокрема - протокол загальних зборів учасників ТОВ фірми ДЕДАЛ № 02-11/17 від 14.11.2017 р. та протокол загальних зборів учасників ТОВ фірми ДЕДАЛ № 03-11/17 від 23.11.2017 р., а також - заяву свідка ОСОБА_4 від 17.04.2021 р., посвідчену нотаріально приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвієнком О.В.

Пояснює при цьому, що свідком ОСОБА_4 пояснення Господарському суду Рівненської області були надані проти своєї волі під впливом погроз з боку ОСОБА_9 .

Вказує, що реєстр протоколів загальних зборів ТОВ фірма ДЕДАЛ ніколи не існував, був створений вже в процесі судового розгляду справи.

Повідомляє також, що об`єкти нерухомого майна, зокрема: будівля адміністративно-побутових приміщень, площею 58,8 кв.м., будівля сушки та виробничих приміщень, площею 94,1 кв.м. та господарське приміщення, площею 135 кв.м. ніколи не були на балансі ТОВ-фірми ДЕДАЛ , право власності на вказані об`єкти за ТОВ фірмою ДЕДАЛ ніколи не було зареєстровано, і документи, що підтверджують введення в експлуатацію вказаних об`єктів нерухомого майна, ТОВ фірма ДЕДАЛ ніколи не отримувало.

Доводить, що за наведених обставин висновки суду, які лягли в основу оскаржуваного рішення суду не відповідають дійсним обставинам справи, натомість обставини, що мають значення для справи не були з`ясовані судом першої інстанції у зв`язку із неповідомленням, зокрема ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи.

Доводить, що приєднання до матеріалів справи нових доказів та необхідності дослідження їх під час апеляційного розгляду справи, обумовлена тим, що після відкриття апеляційного провадження, безпосередньо колишній директор ТОВ фірми ДЕДАЛ ОСОБА_4 передав їх особисто відповідачу ОСОБА_2 , а відтак такі докази не могли бути долучені ОСОБА_2 під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, а тому просить визнати причини неподання зазначених доказів до суду першої інстанції поважними та дослідити їх в процесі розгляду апеляційної скарги.

20.05.2021 р. на адресу суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про повторний виклик та допит свідка ОСОБА_4 , обґрунтовуючи яке ОСОБА_2 посилається на нові обставини та нові докази, які долучені до матеріалів апеляційної скарги разом із доповненнями на неї, а також на той факт, що ні відповідач ОСОБА_2 , ні треті особи не приймали участь у єдиному судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції, в процесі розгляду якого і був допитаний свідок ОСОБА_4 , а тому є нагальна необхідність в його повторному виклику і допиті в якості свідка у даній справі.

Третя особа ОСОБА_1 надала суду відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 разом із доповненнями до неї обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у даній справі - незаконним та таким, що прийняте за неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Вказує, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, зокрема, здійснено судовий розгляд по суті за одне судове засідання виключно за участі представників позивачів, ні відповідачі, ні третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів участі у справі не приймали, не брали участі у допиті ключового свідка - колишнього директора ТОВ фірми Дедал ОСОБА_4 , який декілька разів змінював свої показання та безпосередньо підписував разом із ОСОБА_2 спірні документи. Звертає увагу, що представником третьої особи ОСОБА_1 - адвокатом Пашкевич І.А. подавалось до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні - розгляді особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб (5 обвинувачених), що розглядається колегією суддів Рівненського міського суду Рівненської області, в якому згідно зі ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою, що не стало на заваді для суду повністю проігнорувати його та розглянути справу за їх відсутності.

Продовжує, що третя особа не надала до матеріалів справи додаткові докази, які були отримані нею лише в кінці квітня 2021 року, а саме: відповідь на адвокатський запит з Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області. У вказаній відповіді зазначається, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Дедал не отримувало документів, що підтверджують введення в експлуатацію наступних об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю адміністративно-побутового приміщення (Р-1), площею 58,8 кв.м.; будівлю сушки та виробничого приміщення (С-1), площею 94,1 кв.м.; будівлю господарського приміщення (Т-1), площею 135 кв.м.

Щодо актів приймання-передачі нерухомого майна (будівель), що належить ТОВ-фірма Дедал від 07.06.2018 р. та 08.06.2018 р., ОСОБА_1 зазначає, що майно, про яке йдеться в актах належить виключно ОСОБА_1 , доступу до цього майна представники ТОВ-фірми Дедал не мають, а відтак позивач у такий спосіб спеціально штучно створив документи з метою надання видимості реальності користування приміщеннями та введенням в такий спосіб суду в оману.

Вважає неправильними висновки суду про те, відповідач ОСОБА_2 як учасник ТОВ "АРМ АС", укладаючи спірний правочин діяв недобросовісно та знав або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, зокрема про відсутність повноважень директора позивача на укладення такого роду правочину від імені ТОВ фірма "Дедал". Посилаючись на норми ч. 3 ст. 92 ЦК України, зазначає, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлене протоколом № 1 від 16 листопада 2017 року та протоколом № 2 від 23 листопада 2017 року, а також визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

25.05.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" надало суду заперечення на клопотання віповідача про повторний виклик та допит свідка та доповнення до апеляційної скарги.

Позивач зазначає, що доповнення до апеляційної скарги подані з порушенням строків, передбачених ч.1 ст. 266 ГПК України, і у них не порушується питання про поновлення строку для їх подання.

Вказує, що у додатках до доповнень містяться копії рішень загальних зборів учасників ТОВ фірми ДЕДАЛ , які оформлені протоколами загальних зборів учасників ТОВ-фірми ДЕДАЛ № 02-11/17 від 14.11.2017 р. та № 03-11/17 від 23.11.2017 р. та копія заяви свідка ОСОБА_4 від 17.04.2021 р., проте підписи ОСОБА_4 на його заяві як свідка, а також на протоколі загальних зборів № 03-11/17 від 23.11.2017 р. кардинально різняться.

Також звертає увагу, що такі документи не були подані до суду першої інстанції, і ОСОБА_2 не долучено жодного доказу, котрий підтверджував би неможливість подання таких документів до суду першої інстанції, як цього вимагає положення ст.269 ГПК України, а тому такі докази суду апеляційної інстанції приймати не слід.

Щодо клопотання відповідача про повторний виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 з огляду на нові обставини та докази, які долучені до справи, позивач посилається на норми ст. 43 ГПК України, які передбачають обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами, та додає, що ОСОБА_4 уже було допитано в судовому засіданні в якості свідка, що підтверджується ухвалою суду від 05 березня 2021 року, а тому повторний виклик свідка з метою допиту виходить за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідач ТОВ "АРМ АС" надав відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 разом із доповненнями до неї обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, а оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у даній справі - незаконним та таким, що прийняте за неповного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Пояснює, що саме ОСОБА_3 готувались усі без виключення документи щодо створення ТОВ АРМ АС , передачі у статутний капітал майнового внеску та продажу корпоративних прав із виходом ТОВ-фірми ДЕДАЛ із товариства, зважаючи на що доводи позивача, спростовуються наведеним, а відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Спірні документи (протокол № 01 від 16 листопада 2017 року, протокол № 2 від 23 листопада 2017 року, протокол № 02-11Д7 від 14.11.2017 року; протокол № 03-11Д7 від 23 листопада 2017 року, договір купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ" та акт приймання-передачі нерухомого майна) були підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що стверджується нотаріально посвідченими заявами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Звертає увагу, що у заяві свідка ОСОБА_4 від 17.04.2021 р. чітко вказано причину зміни почерку ОСОБА_4 - тиск на нього з боку представника позивача ТОВ фірми ДЕДАЛ ОСОБА_9 .

Спростовуючи доводи позивача про те, що спірне майно досі знаходиться на балансі ТОВ фірми ДЕДАЛ та перебуває у його власності пояснює, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 18.03.2021 р. інформація про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ фірмою Дедал у вказаному реєстрі відсутня.

Продовжує, що позивач в процесі судового розгляду не довів, а матеріалами справи не підтверджено, що з урахуванням норм ст..92 ЦК України третя особа в особі ОСОБА_2 знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження щодо повноважень ОСОБА_4 щодо укладення вказаних спірних документів, натомість наявність таких документів (протоколів та договору) свідчить виключно про протилежне - про наявність необхідних та достатніх повноважень ОСОБА_4 на їх укладення та підписання.

Просить рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", яке оформлене протоколом № 1 від 16 листопада 2017 року та протоколом № 2 від 23 листопада 2017 року, а також визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних прав від 23 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_3 відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено повідомленнями про вручення поштової кореспонденції /а.с. 175, 226-244, 248-249 у т.5/. Про обізнаність ТОВ "АРМ АС" про розгляд апеляційної скарги свідчить також відзив на апеляційну скаргу, який поданий ТОВ "АРМ АС".

В судовому засіданні від 25.05.2021р. представник відповідача Волкова Ю.В. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги. Представник третьої особи Береговець Т.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити.

Також, представник відповідача Волкова Ю.В. підтримав клопотання про повторний виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 , а також - про залучення до справи і дослідження додаткових доказів. Таке клопотання підтримане в судовому засіданні представником третьої особи ОСОБА_1 .

Позивач в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повторний виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 , вважає, що відсутні підстави для задоволення такого клопотання відповідно до ст..269 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про повторний виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 та про залучення до справи нових доказів з урахуванням такого.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Суду першої інстанції були надані три заяви ОСОБА_4 з різними за змістом поясненнями щодо обставин спору. Господарським судом Рівненської області з огляду на надані суперечливі заяви ОСОБА_4 ухвалою від 05 березня 2021 року викликано ОСОБА_4 для допиту в якості свідка в судове засідання на 23 березня 2021 року. В судовому засіданні попереджено ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази /а.с.131-132 у т.4/. Пояснення ОСОБА_4 як свідка зафіксовані у протоколі судового засідання і оцінені судом відповідно до норм ст.77, 89 ГПК України.

Колегія суддів вважає необґрунтованим клопотання щодо повторного виклику і допиту свідка з огляду на норми ст..269 ГПК України. Колегія суддів враховує при цьому, що ОСОБА_4 неодноразово змінював свої пояснення щодо конкретних подій і обставин, і такі заяви були подані суду як у строк, встановлений для подання доказів, так і поза межами строку, що викликає сумнів у достовірності пояснень ОСОБА_4 як доказу відповідно до ст.74,78 ГПК України. Разом з тим, суд першої інстанції попередив ОСОБА_4 як свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази /а.с.131-132 у т.4/, і доводи скаржника, що необхідність повторного допиту свідка в судовому засіданні обумовлена тим, що покази ОСОБА_4 були надані в судовому засіданні проти своєї волі під впливом погроз з боку ОСОБА_9 , колегія суддів оцінює як намір одержати інший доказ на стадії апеляційного перегляду справи всупереч нормам ст..269 ГПК України.

Крім того, скаржником до апеляційної скарги надані заяви свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від 30.03.2021 р. Неподання таких доказів суду першої інстанції до ухвалення рішення у справі скаржник обґрунтовує необізнаністю про розгляд справи у зв`язку з тим, що суд першої інстанції в установленому порядку не повідомив відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за адресою фактичного проживання (оскільки ОСОБА_2 не проживає за адресою реєстрації).

В цій частині клопотання відповідача про залучення до справи нових доказів відхиляється колегією суддів з урахуванням такого. Заяви свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від 30.03.2021 р. є доказами, які створені після ухвалення 23.03.2021 р. оскаржуваного рішення судом першої інстанції, не досліджувались судом першої інстанції, тому відповідно до норм ст..269 ГПК України можуть прийматись судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В якості такої причин скаржник зазначає про необізнаність про розгляд справи у зв`язку з тим, що суд першої інстанції в установленому порядку не повідомив відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за адресою фактичного проживання. Такі твердження спростовані матеріалами справи.

Так, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу відповідно до норм ст.120 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції надсилав ухвалу про порушення провадження та інші процесуальні документи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Така адреса є належною, оскільки підтверджена матеріалами справи і перевірена судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засновника (учасника) ТОВ "АРМ АС" код ЄДРПОУ 41746945. Така ж адреса зазначена самим ОСОБА_2 у заявах, які подавались ним суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції - про залучення доказів, залучення третіх осіб, застосування позовної давності / а.с. 153-154 у т.2, а.с. 9, 88, 204 у т.3/.

Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання. За наведених обставин примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відсутній", "закінчення терміну зберігання" тощо з урахуванням конкретних обставин справи є належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, суд першої інстанції надсилав поштову кореспонденцію за належною адресою, тому повернення поштового відправлення підприємством зв`язку з підстави вЂ�за закінченням терміну зберігання' та з підстави вЂ�адресат відсутній' вважається повідомленням про час і місце розгляду справи судом в установленому порядку /а.с. 103 у т.1, а.с.117 у т.1, а.с.8 у т.2, а.с.33 у т.2, а.с.54 у т.2, а.с. 150 у т.2, а.с.178 у т.2, а.с.232 у т.2, а.с.49 у т.3, а.с.62 у т.3, а.с. 81 у т.3, а.с. 165 у т.4, а.с. 179 у т.4, а.с 190 у т.4/.

Разом з тим, твердження скаржника, що він, ОСОБА_2 , не був обізнаний про розгляд даної справи, тому не мав можливості брати участь в судових засіданнях та подавати суду докази не відповідає дійсності, спростовані наявними у матеріалах справи заявами, які подавались суду першої інстанції Волковим Ю.В.

Зокрема, 06.11.2020 р. на стадіі підготовчого провадження ОСОБА_2 подав суду першої інстанції заяву про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні без його/ ОСОБА_2 участі та його представника /а.с.9 у т.3/. Також про обізнаність відповідача про розгляд справи і про участь у розгляді свідчать інші його заяви, що подавались суду першої інстанції - клопотання про залучення третіх осіб /а.с.153-154 у т.2/, про застосування позовної давності /а.с.88 у т.3/, про залучення доказів /а.с.204 у т.3/.

Відповідно до норм ст..266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Скаржник 20.05.2021 р. подав апеляційному суду доповнення до апеляційної скарги і одночасно подав нові докази, про залучення яких просить суд - копій рішень загальних зборів учасників ТОВ-фірми ДЕДАЛ , які оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ-фірми ДЕДАЛ № 02-11/17 від 14.11.2017 р. та № 03-11/17 від 23.11.2017 р. та копію заяви свідка ОСОБА_4 від 17.04.2021 р.

Пояснює при цьому, що подання та необхідність дослідження їх під час апеляційного розгляду справи обумовлена тим, що після відкриття апеляційного провадження, безпосередньо колишній директор ТОВ фірми ДЕДАЛ ОСОБА_4 передав їх особисто відповідачу ОСОБА_2 , а відтак такі докази не могли бути долучені ОСОБА_2 під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, а тому просить визнати причини неподання зазначених доказів до суду першої інстанції поважними та дослідити їх в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє таке клопотання, враховуючи, що наведені обставини (щодо походження та одержання цих доказів ОСОБА_2 від ОСОБА_4 в часі) жодним чином не підтверджені в порядку ст..74 ГПК України.

Подання доповнень до апеляційної скарги і нових доказів після порушення апеляційного провадження 26.04.2021 р. не відповідає нормам ст..ст.266, 269 ГПК України і на думку колегіі суддів спрямоване на створення нових доказів і обставин після розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції. При цьому відповідачем ОСОБА_2 , його представником в судовому засіданні апеляційної інстанції не доведено існування обставин непереборної сили, що не дозволили одержати та подати вказані докази до суду першої інстанції, про що вже зазначено вище.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ", ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДЕДАЛ", в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів оформленого протоколом № 01/10 від 05 жовтня 2010 року та яка була чинною станом на час обставин спору учасниками товариства є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 /а.с. 28-35, 140-149 у т.1/.

Згідно з пунктами 3.7, 3.8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДЕДАЛ" товариство може створювати дочірні підприємства та інші товариства за рішенням загальних зборів учасників. Товариство за рішенням загальних зборів учасників може бути засновником будь-якої іншої установи або засновником/учасником будь-якого іншого добровільного товариства, спілки, асоціації, та іншого об`єднання, комерційного або не комерційного характеру.

Відповідно до п. 5.15 статуту Товариство має право продавати і передавати безоплатно іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, траспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників або їх представників. Директор товариства може брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства в тому числі і з тих, що передані до компетенції виконавчого органу (директора). До виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, прийняття рішення про участь в інших підприємствах, господарських товариствах, створення спільних підприємств, прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у товариства та визначення умов їх відчуження (п.п. 7.1 - 7.1.2 статуту).

Відповідно до пункту 7.2 статуту за результатами загальних зборів (опитування) оформляється протокол, який підписується головою товариства та секретарем загальних зборів.

У пунктах 8.1 - 8.2. статуту визначено, що у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор. Директор без доручення має право діяти від імені товариства. Директор серед іншого організовує підготовку і виконання рішень загальних зборів учасників, розпоряджається майном, грошовими коштами в межах, визначених статутом, укладає, підписує без доручення від імені товариства угоди про співробітництво, протоколи про наміри, установчі документи юридичних осіб, де товариство виступає засновником (учасником).

Суду надано рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", що оформлене протоколом № 01 від 16.11.2017 р. установчих зборів засновників - ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ" в особі директора Шевченка Ю.Т. Із протоколу вбачається, що при розгляді питання порядку денного про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" голосували "за" одноголосно; затверджено розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: засновник/учасник ОСОБА_2 - внесок 5 000,00 грн., відсотки при отриманні прибутку (покритті збитків) - 25%; Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДЕДАЛ" - майновий внесок (будівля адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м.; будівля сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м.; господарське приміщення площею 135 кв.м. що належить на підставі договору купівлі - продажу від 15 липня 1999 року, відсотки при отриманні прибутку (покритті збитків) - 75%) ("за" одноголосно). Керівником Товариства обрано Волкова Ю.В. і затверджено редакцію статуту ("за" одноголосно) /а.с.8 у т.1/.

17.11.2017 р. на підставі рішення установчих зборів від 16.11.2017 р., яке оформлене протоколом № 01, ТОВ фірма "ДЕДАЛ" та ТОВ "АРМ АС" склали акт оцінки вартості та приймання - передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 17 листопада 2017 року. Відповідно до вказаного акту Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ДЕДАЛ" передало майновий внесок до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС": будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м. кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв. загальною вартістю 15 000,00 грн., для подальшої передачі на баланс /а.с.12 у т.1/.

23.11.2017 р. ТОВ "ДЕДАЛ" та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу корпоративних прав TOB "АРМ АС" /а.с.10 у т.1/, відповідно до якого продавець ТОВ "ДЕДАЛ" зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати покупцеві ОСОБА_2 свої корпоративні права пропорційні його частці у статутному фонді товариства, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити корпоративні права (п. 1.1 договору).

Умовами п.1.3.1 договору купівлі-продажу сторони погодили, що розмір внеску продавця становить 75% статутного фонду - 15000 грн.

У п.3.1 договору купівлі-продажу сторони погодили, що за відступлення корпотаривних прав покупець зобов`язується сплатити продавцю 15000 грн., тобто 75% статутного фонду товариства.

Згідно з умовами пункту 2.1 договору відступлення корпоративних прав за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації змін до статуту товариства, згідно з якими покупця включено до числа учасників товариства. Відповідно до умов пункту 5.1 договору, за настання обставин, зазначених у пункті 2.1. договору, мають місце такі юридично значущі наслідки: усі права та обов`язки продавця як учасника товариства переходять до покупця; продавець втрачає усі права та обов`язки, що були зумовлені його статусом як учасника товариства, а покупець набуває відповідних прав та обов`язків; покупець стає новим учасником товариства і в повному обсязі набуває правосуб`єктність, що випливає із цього.

Протоколом № 02 від 23.11.2017 р. оформлено проведення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", за результатом яких прийнято рішення згідно з п.1 порядку денного про виключення зі складу учасників та засновників ТОВ фірму "ДЕДАЛ" на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав.

У протоколі зазначено, що на зборах були присутні засновник ТОВ "АРМ АС" Волков Ю.В. та ТОВ фірма "ДЕДАЛ" в особі директора Шевченка Ю.Т.

Результати голосування щодо питання 1 ("за"/ "проти") не відображено.

По питанню другому порядку денного зборів засновників визначено, що у зв`язку з укладенням договору купівлі - продажу корпоративних прав статутний капітал товариства формується за рахунок грошових коштів та розподіляється наступним чином: засновник ОСОБА_2 - внесок в статутному капіталі 20 000,00 грн., відсоток при отриманні прибутку (покритті збитків) 100%. У зв`язку зі зміною форми внеску вирішено затвердити акт прийому - передачі майна, який є невід`ємною частиною даного протоколу ("за" одноголосно). По питанню третьому порядку денного вирішено затвердити нову редакцію статуту товариства ("за" одноголосно)/а.с.9 у т.1/. Протокол № 02 від 23.11.2017 р. підписаний ОСОБА_2 одноособово.

23 листопада 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" та ОСОБА_2 складений акт приймання - передачі майна, відповідно до якого від ТОВ "АРМ АС" передано у власність ОСОБА_2 будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м.; господарське приміщення площею 135 кв.м. Вказаний акт підписано зі сторони ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_2 та зі сторони особи яка прийняла майно ОСОБА_2 . Вказаний акт посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу 23.11.2017 р. /а.с. 11 у т.1/.

Протокол № 1 від 16 листопада 2017 року рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю АРМ АС , протокол № 2 від 23 листопада 2017 року рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю АРМ АС , акт оцінки та приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ", що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 17 листопада 2017 року, договір купівлі - продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 23 листопада 2017 року підписані сторонами. Так, перелічені документи підписані ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами. Підписантом від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ" зазначено директора ОСОБА_4 .

Протокол № 02 від 23.11.2017 р. зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" підписано ОСОБА_2 одноособово, про що зазначено вище.

Враховуючи, що позовні вимоги обгрунтовані в т.ч. тим, що оспорювані рішення/протоколи, договір купівлі-продажу корпоративних прав, акти є підробленими та не відповідають дійсностим обставинам, судом першої інстанції призначено у справі почеркознавчу експертизуі на вирішення експерту поставлено наступні запитання:

- Чи дійсно підпис на рішенні про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", оформленого протоколом №1 установчих зборів засновників від 16.11.2017 року, в кінці документа, перед написом "Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДЕДАЛ", в особі директора Шевченка Ю.Т" належить саме ОСОБА_4 ?

- Чи дійсно підпис на договорі купівлі - продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю від 23.11.2017 року в кінці документа, після напису "продавець:" належить саме ОСОБА_4 ?

- Чи належить рукописний текст: "ТОВ-Фірма "ДЕДАЛ", в кінці договору купівлі - продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю від 23.11.201» 7 року, після напису "Продавець:" саме ОСОБА_4 ?

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/118-20/11500-ПЧ/576 від 29 грудня 2020 року /а.с.68-73 у т.3/ встановити, чи дійсно підпис на рішенні про створення ТОВ "АРМ АС", оформленому протоколом №1 від 16.11.2017 р. належить саме ОСОБА_4 та чи дійсно підпис на договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 23.11.2017 р. належить саме ОСОБА_4 не виявилось можливим. Рукописний текст в кінці договору купівлі - продажу корпоративних прав від 23.11.2017 р. вчинений не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" у позові стверджує, що оспорювані документи (протоколи загальних зборів, договір купівлі-продажу корпоративних прав, акти) є підробленими та не відповідають дійсності, вчинені без прийняття відповідних рішень загальними зборами ТОВ фірми "ДЕДАЛ", тоді як волевиявлення позивача на участь у створенні Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" та згоди на відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у власності позивача, не було.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. оскаржується в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", яке оформлено протоколом № 1 від 16.11.2017 р., рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", яке оформлено протоколом № 2 від 23.11.2017 р., визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних від 23 листопада 2017 року, укладеного ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ". За висновком суду першої інстанції встановлено відсутність доказів, які б підтверджували надання згоди вищим органом управління позивача на участь у створенні Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" та надання згоди на відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у власності позивача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Згідно з ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваних рішень та укладення договору) та статтею 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України, ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 87, 88 ЦК України, ст. ст. 57, 82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Права учасників господарського товариства визначені нормами ст.116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", де визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 145 ЦК України, ст.58, 59 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Створення та відкликання виконавчого органу товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до норм статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства (в редакції закону від 23 березня 2017 року).

Суду наданий протоколом № 01 від 16 листопада 2017 року установчих загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС", з якого вбачається, що на загальних зборах були присутні засновники ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДЕДАЛ" в особі директора Шевченка Ю.Т., і установчі збори прийняли рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС".

Відповідно до положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДЕДАЛ" (в редакції яка була чинна станом на 16 листопада 2017 року) товариство може створювати дочірні підприємства та інші товариства за рішенням загальних зборів учасників. Товариство за рішенням загальних зборів учасників може бути засновником будь-якої іншої установи або засновником/учасником будь-якого іншого добровільного товариства, спілки, асоціації, та іншого об`єднання, комерційного або не комерційного характеру (пункти 3.7., 3.8. статуту в редакції затвердженій рішенням загальних зборів оформленого протоколом №01/10 від 05 жовтня 2010 року).

Згідно з положеннями пункту 7.1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДЕДАЛ" (в редакції на 16 листопада 2017 року) до виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання прийняття рішення про участь в інших підприємствах, господарських товариствах, прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження.

З преамбули Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вбачається, що він регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій щодо TOB "АРМ АС") для державної реєстрації створення юридичної особи серед іншого подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників.

Згідно з ч. 20 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Колегія суддів встановила, що всупереч положенням п.п. 3,7 - 3.8., 7.1.2. статуту ТОВ фірми "ДЕДАЛ" матеріали справи, матеріали реєстраційної справи ТОВ фірми "ДЕДАЛ" /а.с. 128-254 у т.1/ відсутні докази прийняття загальними зборами ТОВ фірми "ДЕДАЛ" рішення про надання згоди на участь у створенні ТОВ "АРМ АС". Позивач заперечує факт скликання і проведення таких зборів.

Матеріали реєстраційної справи ТОВ фірма "АРМ АС" також не містять такого рішення /а.с. 255-298 у т.1/.

Відсутність рішення загальних зборів ТОВ фірми "ДЕДАЛ" про участь у створенні ТОВ "АРМ АС" свідчить про відсутність повноважень директора ТОВ фірми "ДЕДАЛ" на участь в установчих зборах товариства "АРМ АС", оскільки статутом позивача (в редакції чинній на момент проведення установчих зборів) передбачено, що виключно за рішенням загальних зборів учасників товариство може бути засновником будь-якого іншого товариства, і положення статуту не передбачають права виконавчого органу - директора ТОВ фірми "ДЕДАЛ" на самостійне (без доручення від імені товариства) рішення щодо такого питання (п. 8.1 - 8.2.).

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність волевиявлення позивача ТОВ фірма "ДЕДАЛ" щодо участі в ТОВ "АРМ АС".

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 не подавав суду першої інстанції відзив та будь-яких заперечень на позов щодо вищевикладених обставин.

Отже, відповідач, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами та обов`язками, зокрема - сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у учасника докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо, - не був позбавлений права надати свої заперечення щодо позовних вимог, подавати письмові чи усні пояснення/заперечення, заявляти клопотання тощо. Натомість відповідач не представив суду першої інстанції жодних доводів чи заперечень, які викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_4 , який був допитаний в судовому засідані як свідок і попереджений судом першої інстанції про відповідальність за завідомо неправдиві покази, повідомив про те, що не брав участі в установчих загальних зборах, протоколи №1 від 16.11.2017, №2 від 23.11.2017, акт приймання - передачі майна до статутного капіталу від 17.11.2017 р., договір купівлі - продажу корпоративних прав від 23 листопада 2017 року не підписував. ОСОБА_4 не повідомляв суду першої інстанції про існування рішення загальних зборів ТОВ фірма "ДЕДАЛ" щодо участі в ТОВ "АРМ АС".

Колегія суддів вважає, що враховуючи відсутність рішення загальних зборів ТОВ фірма "ДЕДАЛ" щодо участі в ТОВ "АРМ АС", обставини участі директора товариства в установчих зборах, підписання ним протоколу не мають значення відповідно до норм ст..ст.76-77 ГПК України, оскільки повноваження директора на участь в установчих зборах, участь в голосуванні тощо відповідно до вищенаведених норм законодавства і положень статуту не підтверджені рішенням загальних зборів ТОВ фірма "ДЕДАЛ", тоді як участь без відповідних повноважень не створює наслідки для юридичної особи позивача відповідно до ч.1 ст..92 ГПК України.

З тих же підстав позивач оспорює рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС" про виключення ТОВ фірми "ДЕДАЛ" на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав, оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017 р., та укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "АРМ АС" від 23 листопада 2017 року ТОВ "ДЕДАЛ", відповідно до предмету якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати покупцеві ОСОБА_2 свої корпоративні права, пропорційні його частці у статутному фонді товариства, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити названі корпоративні права. Часткою в статутному капіталі за рішенням установчих зборів визначене нерухоме майно (будівля адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м.; будівля сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м.; господарське приміщення площею 135 кв.м.).

Суду наданий оригінал такого договору /а.с.239 у т.2/, який містить підписи сторін - покупця ОСОБА_2 та зі сторони ТОВ фірма "ДЕДАЛ" директора ОСОБА_4 , як про це зазначено в преамбулі тексту договору.

Разом з тим, згідно з положеннями п.7.1.2. статуту ТОВ фірми "ДЕДАЛ" (в редакції, чинній станом на час укладення договору) до виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання прийняття рішення про участь в інших підприємствах, господарських товариствах, прийняття рішення, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріли справи не містять доказів скликання, проведення і рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "ДЕДАЛ" щодо вирішення питання про надання згоди на відчуження об`єктів нерухомості, основних засобів, що є у власності товариства, чи відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять доказів того, що особа, яка підписала від імені позивача договір, - директор ТОВ фірма "ДЕДАЛ" ОСОБА_4 був уповноважений на укладення такого договору відповідно до п. 7.1.2 статуту ТОВ фірма "ДЕДАЛ.

Відповідно до норм ст.53 Закону України "Про господарські товариства" та ст.147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість придбання частки самим товариством. Згідно зі ст.ст.655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути і майнові права.

Підстави недійсності правочину встановлені статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, згідно яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Згідно з п. 7.1.2 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, прийняття рішення про участь в інших підприємствах, господарських товариствах, створення спільних підприємств, прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості та основних засобів, що є у товариства та визначення умов їх відчуження.

Норми ст..92 ЦК України визначають, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Посилання скаржника в своїх поясненнях апеляційному суду на норми ч.3 ст.92 ГПК України, де визначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, колегія суддів оцінює як безпідставні. Враховано, що укладаючи договір купівлі-продажу корпоративних прав з товариством з обмеженою відповідальністю, кожен з підписантів, за всіма обставинами не міг не знати, що повноваження директора визначені як нормами закону, так і положеннями статуту юридичної особи, що в свою чергу передбачає необхідність перевірити повноваження представника юридичної особи шляхом ознайомлення зі статутом, проявивши розумну обачність.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Матеріали справи не містять (сторонами не надано суду в порядку ст..74 ГПК України) доказів такого схвалення дій, що могли бути вчинені директором ТОВ фірма "ДЕДАЛ" та спрямовані на юридичні наслідки стосовно участі у створенні ТОВ "АРМ АС" чи відчуженні корпоративних прав з укладанням договору купівлі-продажу корпоративних прав, натомість позивач заперечує проти таких правочинів.

З реєстраційної справи ТОВ "АРМ АС" вбачається, що усі заяви щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі від імені заявника ТОВ фірма "ДЕДАЛ" подавав інший учасник ТОВ "АРМ АС" - відповідач ОСОБА_2 , який за результатами оспорюваного правочину став набувачем усіх корпоративних прав та майна, яке відповідно до рішення установчих зборів було внесено від імені ТОВ фірма "ДЕДАЛ" до статутного капіталу ТОВ "АРМ АС".

Отже, судом встановлено відсутність волевиявлення ТОВ фірми "ДЕДАЛ" як на участь в ТОВ "АРМ АС", внесення до статутного фонду цього товариства майнового внеску (будівля адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 кв.м.; будівля сушки та виробничих приміщень площею 94,1 кв.м.; господарське приміщення площею 135 кв.м.), так відчуження корпоративних прав із укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу корпоративних прав. Повноваження директора ТОВ фірми "ДЕДАЛ" на вчинення таких дій не підтверджені положеннями статуту, а особа, яка підписала оспорюваний договір від імені товариства, не мала повноважень на укладення вказаного правочину - докази такого відсутні, суду не надані.

Судом звертається увага, що у протоколі № 2 від 23 листопада 2017 року зазначено, що на зборах були присутні засновники ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_2 та ТОВ фірма "ДЕДАЛ" в особі директора Шевченка Ю.Т., але протокол підписаний лише одним учасником ТОВ "АРМ АС" ОСОБА_2 та не підписаний представником ТОВ фірма "ДЕДАЛ" (відсутня навіть графа для підпису від імені другого учасника - ТОВ фірма "ДЕДАЛ"). Такі обставини свідчать про те, що даний протокол/рішення оформлено одноособово ОСОБА_2 . Фактична участь повноважного представника ТОВ фірма "ДЕДАЛ" є недоведеною з урахуванням зазначеного вище.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АРМ АС" про виключення ТОВ фірми "ДЕДАЛ" на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав, оформлене протоколом № 2 від 23.11.2017 р., та договору купівлі - продажу корпоративних прав від 23 листопада 2017 року як такого, що не відповідає частинам 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для застосування позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.11.2017 р. та протоколом № 2 від 23 листопада 2017 р.

При цьому строк позовної давності згідно зі ст..261 ГПК України застосовується від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення цього права, однак відповідач у заяві про застосування позовної давності жодним чином не обґрунтовує застосування початку перебігу позовної давності саме з 23 листопада 2017 року.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що оспорювані рішення загальних зборів ТОВ АРМ АС були прийняті 16.11.2017 р. та 23.11.2017 р., тому відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними зазначених рішень закінчується відповідно 16.11.2020 р. та 23.11.2020 р. Позивач звернувся до суду із позовом 11.03.2020 р., тобто - в межах строку позовної давності.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що до позовних вимог у цій справі про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства підлягає застосуванню спеціальний скорочений строк позовної давності в один рік, встановлений пунктом 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, а суд першої інстанції помилково застосували до спірних правовідносин загальний трирічний строк позовної давності.

Такі доводи скаржника колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України була доповнена пунктом 8 згідно із Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який набрав чинності 17.06.2018 р., тобто - після прийняття оспоріваних рішень загальних зборів учасників ТОВ АРМ АС . Як правильно зазначив суд, норми, закріпленої в пункті 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, не існувало на момент прийняття оспорюваних рішень загальних зборів, тому зазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин, які виникли раніше.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 10.10.2019 р. у справі № 916/1807/17 і враховується колегією суддів відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі і доводи третьої особи ОСОБА_1 про те, що єдиним власником об`єктів нерухомого майна будівлі адміністративно-побутового приміщення (Р-1), будівлі сушки та виробничого приміщення (С-1) та будівлі господарського приміщення (Т-1) станом на дати, які досліджуються у даній справі, є третя особа ОСОБА_1 , з посиланням на обставини щодо способу будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна - колегія суддів відхиляє як такі, що не стосуються предмету спору у даній справі.

Такі доводи, як і пояснення щодо об`єктів нерухомого майна, які мають ідентичну назву та різняться лише невеликою різницею у площі об`єктів та реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна, які були зареєстровані попередньо за ТОВ фірмою Дедал на підставі наказу Міністерства юстиції України № 4189/5 від 02.12.2020 р., і державну реєстрацію права власності на які скасовано, - можуть свідчити про наявність спору про власність між позивачем і третьою особою ОСОБА_1 , однак не входять до предмету спору у даній справі. Третя особа ОСОБА_1 з самостійними позовними вимогами у дану справу не вступала. Крім того, наведені пояснення не надавались відповідачем/скаржником суду першої інстанції у відзиві на позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для його зміни чи скасування, оскільки рішення Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 р. у справі № 918/237/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах матеріального права і відповідає нормам ст..236 ГПК України. Порушень норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі і які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення Господарського суду Рівненської області згідно зі ст..277 ГПК України, не встановлено. Доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23 березня 2021 року у справі №918/237/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи №918/237/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений 09 червня 2021 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.