Рішення

від 01.06.2010 по справі 6/170(9/267)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВ ЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 6/170(9/267).

За позовом товариства з об меженою відповідальністю “Г алсофт-сервіс”, м. Львів

до 1) приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

2) акціонерного товариств а закритого типу “Мушкетівсь ка автобаза”, м. Донецьк

третя особа без самостійни х вимог на предмет спору на ст ороні відповідача - закрите акціонерне товариство “Укра їнська страхова компанія “АС КА”

про стягнення збитків у сум і 734473,05 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача - Кривий Ю. Р., дов. № 01-04/10 від 01.04.2010 р.

Від відповідачів - не з' я вилися

Від третьої особи - не з' я вився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позо вом до відповідача приватног о підприємця ОСОБА_1, трет я особа на стороні відповіда ча АТЗТ “Мушкетівська автоба за”, про стягнення збитків у с умі 422066,31 грн., заподіяних пошкод женням обладнання внаслідок пожару у міжнародному автом обільному перевезенні, у том у числі 369136,23 грн. вартість облад нання (станків), 10971,70 грн. митні з бори і платежі, 180 грн. вартість робіт з руйнування металобр ухту, 7632,55 грн. комісія банку і ві драхування до Пенсійного фон ду, 32945,82 грн. збитки від падіння курсу євро та зниженням варт ості станків, 1200 грн. плата Льві вській ТПП за проведення оці нки збитків.

Позовні вимоги обгрунтова ні тим, що між позивачем і відп овідачем було укладено догов ір транспортної експедиції в ід 20.01.2005 р. № 15, відповідно до яког о останній на виконання заяв ки позивача від 01.07.2005 р. залучив до перевезення вантажу - об ладнання турецьких компаній ДУРМАЗЛЯР МАКІНА САН та БІРЛ ІК МАКІНА КАЛ: ротаційного ко ординатно-пробивний пресу ти пу RP 125/30, інструменту для листо згинального верстату (5 шт.) та трьохвалкової листозгиналь ної машини КSM 1030х3Ш100 у міжн ародному автомобільному спо лученні акціонерне товарист во закритого типу “Мушкетівс ька автобаза”, однак під час п еревезення внаслідок пожежі автомобіля зазначене обладн ання було пошкоджено до тако го стану, що не підлягає відно вленню, чим позивачеві запод іяно збитків на загальну сум у 422066,31 грн., які відповідач пови нен відшкодувати відповідн о до прийнятих на себе зобов' язань за договором транспорт ної експедиції та на підстав і ст.ст. 224, 225, 307, 314 Господарського кодексу України, однак, незва жаючи на пред' явлені претен зії, ані ОСОБА_1, ані АТЗТ “М ушкетівська автобаза” збитк и позивачеві не відшкодували .

10.01.2006 р. позивач звернувся з кл опотанням про заміну відпові дача ОСОБА_1 належним від повідачем - АТЗТ “Мушкетівсь ка автобаза”, 11.01.2006 р. подав уточ нену позовну заяву про стягн ення збитків у сумі 422066,31 грн. з в ідповідача АТ ЗТ “Мушкетівсь ка автобаза” та клопотання, в якому уточнив, що позовні вим оги заявлені до обох відпові дачів - ОСОБА_1 і АТЗТ “Му шкетівська автобаза” (т.с. 1, а.с . 116-117,120,121-131).

Ухвалою від 11.01.2006 р. за клопота нням позивача від 10.01.2006 р. з урах уванням клопотання від 11.01.2006 р. (т.с. 1, а.с. 116-117,120) третю особу АТЗТ “ Мушкетівська автобаза” залу чено до участі у справі в якос ті відповідача, до участі у сп раві третьою особою без само стійних вимог на предмет спо ру на стороні відповідача за лучено закрите акціонерне то вариство “Українська страхо ва компанія “АСКА”.

АТЗТ “Мушкетівська автоба за” надало відзив, у якому поз ов не визнало з тих підстав, що відповідальність перед пози вачем повинен нести приватни й підприємець ОСОБА_1 як е кспедитор у відповідності до ч. 2 ст. 932 ЦК України, вини переві зника АТЗТ “Мушкетівська авт обаза” у знищенні вантажу вн аслідок пожежі автомобіля не має, що підтверджується висн овком про встановлення причи н пожежі від 22.07.2005 р., складеним і нженером Першотравневого РВ ГУ МНС України у Миколаївськ ій області, позивач не надав н алежних доказів збитків, оск ільки у пред' явлених на під твердження придбання валюти для оплати обладнання докум ентах зазначено інші проформ и-інвойси, аніж ті, на підставі яких мала проводитися оплат а за обладнання, позивачем пр и визначенні суми збитків та кож не враховано кошти від пр одажу обладнання як металобр ухту (т.с. 1 а.с. 175).

У подальшому позивач уточн ив розмір збитків, зменшивши їх до суми 414873,30 грн., віднявши ва ртість металобрухту в розмір і 7200,00 грн. (т.с. 2, а.с. 77-79,166).

Рішенням господарського с уду Чернівецької області від 12.07.2006 р. позов задоволено, стягн уто з АТЗТ “Мушкетівська авт обаза” на користь позивача 4147 89,30 грн. збитків та судові витра ти.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 16.01.2007 р. апеляційну скар гу АТЗТ “Мушкетівська автоба за” на рішення господарськог о суду Чернівецької області від 12.07.2006 р. залишено без задово лення, рішення суду - без змі н.

Постановою Вищого господа рського суду України від 26.04.2007 р . частково задоволено касаці йну скаргу АТЗТ “Мушкетівсь ка автобаза”, рішення господ арського суду Чернівецької о бласті від 12.07.2006 р. та постанову Львівського апеляційного го сподарського суду від 16.01.2007 р. с касовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 16.05.2007 р. справу пер едано за виключною підсудніс тю до господарського суду До нецької області.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 24.09.20 07 р. у задоволенні позову відм овлено.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 11.12.2007 р. апеляційну скарг у ТОВ “Галсофт-сервіс” на ріш ення господарського суду Дон ецької області від 24.09.2007 р. зали шено без задоволення, рішенн я суду - без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 20.03.2008 р . частково задоволено касаці йну скаргу ТОВ “Галсофт-серв іс”, рішення господарського суду Донецької області від 24.0 9.2007 р. та постанову Донецького апеляційного господарськог о суду від 11.12.2007 р. скасовано, сп раву направлено на новий роз гляд до господарського суду Чернівецької області.

Рішенням господарського с уду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у задоволенні позову ві дмовлено, постановою Львівсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.07.2009 р. зазначен е рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 26.11.2009 р . частково задоволено касаці йну скаргу ТОВ “Галсофт-серв іс”, постанову Львівського а пеляційного господарського суду від 14.07.2009 р. та рішення госп одарського суду Чернівецько ї області від 09.02.2009 р. скасовано в частині відмови в задоволе нні позовних вимог до АТЗТ “М ушкетівська автобаза”, у цій частині вимог справу переда но на новий розгляд до господ арського суду Чернівецької о бласті, у частині відмови у по зові до приватного підприємц я ОСОБА_1 висновки судів п опередніх інстанції визнано правильними.

10.03.2010 р. позивач подав заяву п ро збільшення розміру позовн их вимог, об' єднання кілько х вимог та зміну предмету поз ову, в якій просить стягнути з АТЗТ “Мушкетівська автобаза ” 369136,23 грн. збитків, заподіяних втратою вантажу, згідно з вис новком експерта Львівської торгово-промислової палати Шлапака Ю.П., 9005,91 грн. відшко дування сплачених позивачем митних платежів (зборів) на пі дставі п. 4 ст. 23 Конвенції про д оговір міжнародного автомоб ільного перевезення вантажі в від 19 травня 1956 р., 280702,48 грн. інфля ційних збитків, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК Укр аїни, та 75628,43 грн. 5% річних, передб ачених ст. 27 Конвенції про дог овір міжнародного автомобіл ьного перевезення вантажів.

Зазначена заява позивача н е суперечить ст. 22 ГПК України , оплачена державним митом, ко пія заяви надіслана іншим уч асникам спору, відтак заяву п озивача про збільшення розмі ру позовних вимог, об' єднан ня кількох вимог та зміну пре дмету позову від 10.03.2010 р. прийня то судом і справу розглянуто в межах змінених позовних ви мог.

Відповідач АТЗТ “Мушкетів ська автобаза” надав письмов і заперечення та додаткові з аперечення, в яких вимоги поз ивача, викладені в заяві про з більшення розміру позовних в имог, об' єднання кількох ви мог та зміну предмету позову , не визнав з тих підстав, що чи нним законодавством України не передбачено застосування індексу інфляції до збитків , безпідставним є нарахуванн я 5% річних, оскільки втрата ва нтажу відбулася не з вини від повідача, знищення вантажу м ало місце внаслідок причин т а обставин, уникнути яких пер евізник не міг, що підтверджу ється постановою Первомайсь кого РВ УМВС України в Микола ївській області і що згідно К онвенції тягне звільнення пе ревізника від відповідально сті.

Третя особа ЗАТ “Українськ а страхова компанія “АСКА” п ояснень чи відзиву на позов н е надала, в матеріалах справи в наявності лист ЗАТ “Україн ська страхова компанія “АСКА ” від 14.12.2005 р. № 11092 на адресу АТ ЗТ “ Мушкетівська автобаза”, з як ого вбачається, що подія, яка м ала місце 11.07.2005 року щодо вантаж у, який перевозився автомобі лем ДАФ, реєстраційний НОМЕ Р_1, напівпричеп НОМЕР_2, в изнано страховою, та повідом лено про умови виплати страх ового відшкодування, однак д оказів виплати такого відшко дування у справі немає ( т.2, а.с. 62-69, т.с. 6, а.с. 101).

Під час нового розгляду спр ави представник позивача поз ов підтримав, представник ві дповідача АТ ЗТ “Мушкетівськ а автобаза” позов не визнав.

Відповідач ОСОБА_1 та пр едставник третьої особи ЗАТ “Українська страхова компан ія “АСКА” у судові засідання не з' являлися.

Ухвалою від 13.05.2010 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 01.06.2010 р.

Представники відповідачів і третьої особи в судове засі дання 01.06.2010 р. не з' явилися, про причини неявки суд не повідо мили, клопотань про відкладе ння розгляду справи він них н е надходило.

Представник позивача прот и відкладення розгляду справ и з мотивів неявки представн ика відповідача АТЗТ “Мушкет івська автобаза” заперечува в.

Відтак, враховуючи, що в мат еріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх викликаних до суду осіб (пошт ові повідомлення та реєстр п оштових відправлень), поясне ння представника АТЗТ “Мушке тівська автобаза” суд заслух ав у судовому засіданні 07.04.2010 р. , підстав для відкладення роз гляду справи в судовому засі данні 01.06.2010 р. суд не вбачає і вва жає за можливе розглянути сп раву в цьому судовому засіда нні.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін в судових з асіданнях, розглянувши матер іали справи, встановивши фак тичні обставини справи, досл ідивши та оцінивши надані до кази в сукупності, проаналіз увавши законодавство, що рег улює спірні правовідносини м іж сторонами, суд встановив н аступне.

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Галсофт-сервіс” (Покупець) б уло укладено два зовнішньоек ономічні договори з турецьки ми фірмами на поставку облад нання з аксесуарами відповід но до умов поставки EХW (франко -завод) м. Бурса, яке визначаєт ься у поставлених рахунках, а саме:

- № 10/03 від 10.03.2004 р. із фірмою ДУРМА ЗЛЯР МАКІНА САН. Ве ТІК АТ, м. Бу рса Туреччина (Продавець) та

- № 25 від 05.05.2005 р. із фірмою “Birlik Makina Ka l. Tur. San. Ve Tic LTD Єti”, м. Бурса Туреччина (Продавець) (т.с. 1, а.с. 18-32)

Згідно вказаних договорів оплата за ними здійснюється в Євро на умовах передоплати по ціні, вказаній у рахунках-п роформах.

У ході виконання зазначени х договорів Продавцями були виставлені рахунки-проформи (інвойси) № 4247 від 29.03.2005 р. № 1162 від 05.05 .2005 р. та рахунки-фактури № 586736 від 04.07.2005 р. № 004969 від 04.07.2005 р. на поставку ротаційного координатно-про бивного пресу типу RP7 125Х30, інстр ументу для листозгинальної м ашини (пресу) (5 шт.) на загальну суму 60437,00 Євро та ручної трьохв алкової згинальної машини КS M 1030х3Ш100 вартістю 1125 Євро (т. с. 1, а.с. 69-71, т.с. 2, а.с. 15-23).

Вартість указаного обладн ання позивач оплатив платіжн ими дорученнями в іноземній валюті від 25.04.2005 р. № 45 на суму 116898 Є вро та від 01.05.2005 р. № 51 на суму 1125 Євр о (т.с. 1, а.с. 109, 110, 112, 114).

З матеріалів справи вбачає ться, що між позивачем (Замовн ик) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор) було у кладено договір № 15 транспорт ної експедиції від 20.01.2005 р., відп овідно до якого Замовник дор учає, а Експедитор приймає на себе зобов' язання за винаг ороду та за рахунок Замовник а виконати або організувати автотранспортне перевезенн я вантажу Замовника або вико нати інші зобов' язання, пов ' язані з перевезенням ванта жу, відповідно до договору-за явки на конкретне перевезенн я вантажу, при цьому Експедит ор є розпорядником коштів, пе рерахованих Замовником на ви конання і організацію перев езення, та здійснює всі розра хунки між Замовником і Перев ізником (т.с. 1, а.с. 33-35).

04.07.2005 року між приватним підп риємцем ОСОБА_1 (Замовник) і АТЗТ “Мушкетівська автоба за” (Експедитор-Перевізник) б уло укладено Контракт на пер евезення вантажів автомобіл ьним транспортом в міжнародн ому сполученні (т.с. 1, а.с. 36-39).

На умовах зазначеного Конт ракту відповідач АТЗТ “Мушке тівська автобаза” прийняв на себе організацію перевезень та доставку вантажів за дору ченням Замовника. Згідно з п. 1 .5 розділу І Контракту перевез ення вантажів у міжнародному сполученні виконується у ві дповідності до конвенцій КДП Г, МДП із застосуванням товар но-транспортної накладної СM R, Сarnet TIR або гарантійного зобов' язання.

Пунктом 4.3 розділу 4 Контракт у передбачено, що Експедитор -Перевізник несе матеріальну відповідальність за повну а бо часткову втрату вантажу т а за його пошкодження, що стал ися з моменту прийняття вант ажу до перевезення і до момен ту його видачі вантажоодержу вачеві в розмірі вартості вт раченого вантажу, а у випадку пошкодження вантажу - в роз мірі тієї суми, на яку знизила ся його вартість. Крім того, ві дшкодуванню підлягають тако ж плата за перевезення, митні збори і мито, а також інші пла тежі, пов' язані з перевезен ням вантажу, повністю у випад ку втрати всього вантажу та в пропорції, що відповідає роз міру шкоди при частковій втр аті.

Згідно Повідомлення про ст рахування відповідальність АТЗТ “Мушкетівська автобаза ”, пов' язана із здійсненням останнім автомобільних пере везень вантажів, застрахова на згідно з договором, укладе ним із ЗАТ “Українська акціо нерна страхова компанія “АСК А” № 852216 від 23.01.2005 р., у тому числі й при здійсненні перевезень ва нтажів на умовах Міжнародної Конвенції СMR 1956 р. з доповнення ми та змінами, та при здійснен ні перевезень по території Т уреччини (т.с. 1, а.с. 40-41).

Як видно з міжнародних това рно-транспортних накладних С МR від 05.07.2005 р. А № 1336/1 від 05.07.2005 р. та А № 1336/2, відповідач АТЗТ “Мушкетів ська автобаза” на виконання заявки ТОВ “Галсофт-сервіс” та підприємця ОСОБА_1 від 01.07.2005 р. прийняв до перевезення автомобілем ДАФ НОМЕР_1/ НОМЕР_2 вантаж у м. Бурса (Тур еччина), а саме ротаційний коо рдинатно-пробивний прес для обробки листового металу, за пасні частини до листозгина льного пресу для обробки мет алу в кількості 5 комплектів т а ручну трьохвалкову машину для обробки листового металу , які призначалися для достав ки вантажоодержувачеві - ТО В “Галсофт-сервіс” (м. Львів) в ідповідно до зовнішньо-еконо мічних договорів № 10/03 від 10.03.2004 р . та № 25 від 05.05.2005 р. (т.с. 1, а.с. 81-83, 108). За стережень з боку перевізника в накладних з приводу неспра вності, пошкодження або недо стачі чи особливого характер у вантажу не зроблено.

Після перетину митного кор дону України транспортним за собом АТЗТ “Мушкетівська авт обаза” із вантажем позивача 13.07.2005 року в процесі перевезенн я на трасі Первомайськ-Голов анівськ у напівпричепі д/н НОМЕР_2 автомобіля ДАФ д/н НОМЕР_1 виникла пожежа, унас лідок якої було пошкоджено н апівпричеп та обладнання поз ивача, яке в ньому знаходилос я (т.с. 1, а.с. 42).

22.07.2005 р. Львівською митницею з а участю директора позивача, начальника відділу оцінки м айна Львівської Торгово-пром ислової палати начальника ві дділу досліджень ДВЛ ГУ МНС У країни у Львівській області, приватного підприємця ОСО БА_1 було складено акт № 15 про проведення ідентифікаційно го огляду товарів та інших пр едметів, яким зафіксовано, що внаслідок виявлених дефекті в та пошкоджень від довготри валого термічного впливу при пожежі та пожежегасінні, інс трумент та обладнання втрати ли геометричну форму та функ ціонально-технологічну прид атність і відновленню не під лягають (т.с.1, а.с. 43).

Факт пошкодження вантажу п ожежею встановлюється також відомостями в Маніфесті Кни жки МДП № 46151336 (Саrnet TIR).

У зв' язку з цими обставина ми позивачем була переоформл ена митна документація на вв езений товар як на брухт та ві дходи чорних металів неправи льної форми, який був одержан ий позивачем 01.08.2005 року та зняти й з митного контролю, що підтв ерджується відмітками у вант ажно-митних деклараціях та м іжнародній товарно-транспор тній накладній СМR.

З метою визначення вартост і збитків, завданих вантажу п ід час пожежі напівпричепа а втомобіля ДАФ державний номе р НОМЕР_1, що слідував з Тур еччини в Україну, на замовлен ня позивача начальником відд ілу оцінки майна експертом Л ьвівської Торгово-промислов ої палати Шлапаком Ю.В. бу ло проведено експертизу про вартість майна, за результат ами якої складено висновок в ід 01.08.2005 р. № 9/180 (т.с. 1, а.с. 45-58).

У зазначеному висновку вка зано, що ротаційний координа тно-пробивний прес тип RP7 125х30, ін струмент для листозгинально го верстату (5 шт.) та трохвалко ва листозгинальна машина КSM 1030 х 3Ш100 піддавалися довг отривалому термічному вплив у внаслідок пожежі, що виникл а при перевезенні. З урахуван ням виявлених дефектів та по шкоджень від термічного впли ву при пожежі та пожежегасін ні інструмент та обладнання втратили геометричну форму т а функціонально-технологічн у придатність, відновленню н е підлягають. За результатам и експертизи ринкова вартіст ь майна визначена експертом у розмірі 60023 Євро (без ПДВ) (при к урсі Євро станом на 13.07.2005 р.).

Згідно зі статтею 526 ЦК Украї ни зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Ст. 193 Господарського кодекс у України також передбачено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконув ати господарські зобов' яза ння належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо вико нання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 909 ЦК Україн и, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна ст орона (перевізник) зобов' яз ується доставити довірений ї й другою стороною (відправни ком) вантаж до пункту признач ення та видати його особі, яка має право на одержання ванта жу (одержувачеві), а відправни к зобов' язується сплатити з а перевезення вантажу встано влену плату. Договір перевез ення вантажу укладається у п исьмовій формі. Укладення до говору перевезення вантажу п ідтверджується складенням т ранспортної накладної (конос амента або іншого документа, встановленого транспортним и кодексами (статутами).

Суб' єктами відносин пере везення вантажів є перевізни ки, вантажовідправники та ва нтажоодержувачі (ч. 2 ст. 306 ГК Ук раїни).

Оскільки ані договором № 15 т ранспортної експедиції від 2 0.01.2005 р., ані контрактом на перев езення вантажів автомобільн им транспортом в міжнародном у сполученні від 04.07.2005 р. не пере дбачено, який саме вантаж під лягав міжнародному перевезе нню, суд доходить висновку, що ці договори мають загальний характер і безпосередньо не регулюють правовідносини мі ж сторонами спору, які виникл и з перевезення ротаційного координатно-пробивного прес у типу RP7 125Х30, інструменту для ли стозгинальної машини (пресу) (5 шт.) фірми “DURMAZLAR” та ручної трь охвалкової згинальної машин и КSM 1030х3Ш100 фірми “BIRLIK”.

На день прийняття відповід ачем до перевезення зазначен ого вантажу позивача питання міжнародних перевезень авто мобільним транспортом в Укра їні регулювалися розділом IV З акону України “Про автомобіл ьний транспорт”, статтею 64 яко го встановлювалося, що міжна родні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним тр анспортом здійснюються між п унктами відправлення та приз начення, один з яких або обидв а розташовані за межами тери торії України, а організація міжнародних перевезень паса жирів і вантажів автомобільн им транспортом здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів Украї ни з питань міжнародних авто мобільних перевезень.

Міжнародним документом як ий регулює відносини сторін при виконанні міжнародних пе ревезень вантажів автомобіл ьним транспортом, є Конвенці я про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів, підписана в Женеві 19 травня 1956 р. (далі - Конвенц ія).

Україна приєдналася до Кон венції згідно з Законом Укра їни від 01.08.2006 р. “Про приєднання України до Конвенції про дог овір міжнародного автомобіл ьного перевезення вантажів” .

Однак, Законом України “Про дію міжнародних договорів н а території України” від 10.12.1991 р . встановлювалося, що укладен і належним чином ратифікован і Україною міжнародні догово ри становлять невід' ємну ча стину національного законод авства і застосовуються у по рядку, передбаченому для нор м національного законодавст ва.

Відповідно до ст. 4 ГПК Украї ни якщо в міжнародних догово рах України, згода на обов' я зковість яких надана Верховн ою Радою України, встановлен і інші правила, ніж ті, що пере дбачені законодавством Укра їни, то застосовуються прави ла міжнародного договору.

Згідно зі ст. 7 Закону Україн и “Про правонаступництво Укр аїни” від 12.09.1991 р. Україна є прав онаступником прав і обов' яз ків за міжнародними договора ми Союзу РСР, які не суперечат ь Конституції України та інт ересам республіки. СРСР, у сво ю чергу, 01.08.1983 року приєднався д о Конвенції про договір міжн ародного автомобільного пер евезення вантажів від 19.05.1956 р.

Окрім цього, згідно постано ви Верховної Ради України ві д 17.09.1992 р. “Про приєднання Украї ни до Віденської конвенції п ро правонаступництво держав щодо договорів” Україна при єдналася до Віденської конве нції, якою встановлено, що у ви падку якщо частина або части ни території держави відокре млюються і утворюють одну аб о декілька держав, незалежно від того чи продовжує існува ти держава-попередниця, будь -який договір, що був у силі в м омент правонаступництва дер жав стосовно всієї території держави-попередниці продовж ує бути у силі стосовно до кож ної утвореної таким чином де ржави-наступниці.

Таким чином, суд вважає прав омірними доводи позивача, що спірні правовідносини між н им і відповідачем регулюютьс я в тому числі положеннями Ко нвенції про договір міжнарод ного автомобільного перевез ення вантажів від 19.05.1956 р., яка ма є пріоритет у застосуванні.

Так, оскільки міжнародні то варно-транспортні накладні № 1336/1 та № 1336/2 від 05.07.2005 р. містять пос илання на СМR, дане перевезенн я виконувалося згідно з умов ами зазначеної Конвенції. У ц их же CMR в якості вантажоодерж увача зазначено ТОВ “Галсоф- сервіс”, а перевізником - АТ ЗТ “Мушкетівська автобаза”, відтак, слід констатувати, що між позивачем і відповідаче м АТЗТ “Мушкетівська автобаз а” укладено договір перевезе ння вантажу в міжнародному а втомобільному сполученні.

Згідно ст. 1 Конценції вона з астосовується до будь-якого договору автомобільного пер евезення вантажів транспорт ними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі мі сце прийняття вантажу для пе ревезення і місце, передбаче не для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство с торін.

Відповідно до ст.ст. 4, 6 Конве нції договір перевезення під тверджується складанням ван тажної накладної, яка, зокрем а, містить заяву про те, що пер евезення здійснюється згідн о положень дійсної Конценції , що мало місце в даній справі. Статтею 9 Конвенції встановл ено, що вантажна накладна є пе рвинним доказом укладання до говору перевезення, умов цьо го договору і прийняття вант ажу перевізником.

Згідно ч. 1 ст. 17 Конвенції пер евізник несе відповідальніс ть за повну чи часткову втрат у вантажу або за його ушкодже ння, що сталися з моменту прий няття вантажу для перевезенн я і до його доставки, а також з а будь-яку затримку доставки .

Ч. 2 цієї статті передбачено , що перевізник звільняється від відповідальності якщо в трата вантажу, його ушкоджен ня чи затримка його доставки стались внаслідок дій або не догляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викл иканих діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідо к дефекту вантажу чи внаслід ок обставин, уникнути яких пе ревізник не міг і наслідки як их він не міг відвернути, прич ому тягар доказу цих обстави н покладається на перевізник а (ст. 18 Конвенції).

Перевізник також звільняє ться від відповідальності, я кщо втрата або пошкодження в антажу є наслідком особливог о ризику нерозривно пов' яза ного, серед іншого, з обробкою навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу ві дправником або одержувачем, чи особами, які діють від імен і вантажовідправника або ван тажодержувача, або наслідком природних властивостей деяк их вантажів. Однак у справі та ких обставин не встановлено.

Разом з тим, відповідно до ч . 3 цієї статті Конценції перев ізник не звільняється від ві дповідальності з причин несп равності транспортного засо бу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду ос оби, у якої був найнятий транс портний засіб, або агентів і с лужбовців останньої.

Ч. 1 ст. 314 ГК України також пере дбачено, що перевізник несе в ідповідальність за втрату, н естачу та пошкодження прийня того до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нес тача або пошкодження сталися не з його вини.

Досліджуючи матеріали спр ави, суд встановив, що відпові дач АТЗТ “Мушкетівська автоб аза” не надав доказів, які дов одять відсутність його вини у знищенні вантажу позивача.

Так, вина в господарській ді яльності включає дві обстави ни, які дають підстави для зас тосування відповідальності , а саме: наявність реальних мо жливостей для належного вико нання зобов' язання і не вжи ття всіх заходів для недопущ ення (запобігання) збиткам. Ви на підприємства - це вина йо го працівника.

У випадку, коли згідно із за конодавством при визначенні характеру та розміру відпов ідальності діє принцип презу мпції вини, відсутність вини доводиться особою, яка поруш ила зобов' язання, тому при в становленні відповідальнос ті АТЗТ “Мушкетівська автоба за” має значення діяльність конкретного працівника, дії чи бездіяльність якого сприч инили до виникнення збитків.

Згідно висновку Первомайс ького РВ ГУ МНС України по вст ановленню причини виникненн я пожежі, яка сталася 13.07.2005 р. у на півпричепі д/н НОМЕР_2 авт омобіля ДАФ д/н НОМЕР_1, що н алежить АТЗТ “Мушкетівська а втобаза”, на трасі Первомайс ьк-Голованівськ, виключені в ерсії про причини виникнення пожежі від самозаймання реч овин і матеріалів, в результа ті підпалу напівпричепу авто мобіля власником з метою оде ржання страхової винагороди , від дитячих пустощів з вогне м, в результаті технічної нес правності автомобіля, внаслі док електротехнічних причин автомобіля чи агрегатів, які перевозились в якості ванта жу (т.с. 1, а.с. 176-183).

Версії по причині виникнен ня пожежі в результаті необе режного поводження з вогнем, паління, в результаті занесе ння джерела запалювання із-з овні визнано основними і так ими, що потребують перевірки слідства.

При розгляді матеріалів по факту пожежі, яка мала місце 1 3.07.2005 р., начальником Первомайс ького РВ УМВС України у Микол аївській області встановлен о, що основною версією є необе режне подводження з вогнем (п аління), недопалок до напівпр ичепа міг потрапити випадков о від зустрічного автомобіля у зв' язку з чим 02.08.2005 року вине сено постанову про відмову в порушенні кримінальної спра ви (т.с. 2, а.с. 29).

Відповідно до ст. 43 Господар ського процесуального кодек су України судочинство у гос подарських спорах здійснюєт ься на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які бер уть участь у справі, обґрунто вують свої вимоги і заперече ння поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України до казами у справі є будь-які фак тичні дані на підставі яких г осподарський суд у визначено му законом порядку встановлю є наявність чи відсутність о бставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які м ають значення для правильног о вирішення спору.

Статтею 33 ГПК України встан овлено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу свої вимог і заперечен ь. Докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Відповідачем АТЗТ “Мушкет івська автобаза” протягом су дового розгляду справи не по дано доказів, які б доводили щ о пожежа у його транспортном у засобі, внаслідок якої повн істю згорів вантаж позивача, виникла внаслідок дій (безді яльності) або іншого впливу н е пов' язаних з ним осіб, яких уникнути автобаза не могла а бо наслідки яких не могла від вернути.

За своїми фізичними та хім ічними властивостями обладн ання, що перевозилося, не є пож еженебезпечним (т.с. 2, а.с. 115-118, 146-155) .

Відповідачем не доведено н алежними доказами обставини , на які він посилається в свої х запереченнях і за наявност і яких АТЗТ “Мушкетівська ав тобаза” звільнялося б від ві дповідальності за знищення в антажу.

Посилання АТЗТ “Мушкетівс ька автобаза” на висновок сп еціаліста Донецького науков о-дослідного інституту судов их експертиз № 868/20 від 15.03.2006 р. суд до уваги не бере, оскільки у н ьому виключені певні причини пожежі та зроблені припущен ня щодо ймовірних причин вин икнення пожежі, однак не вста новлено її дійсної причини, у результаті чого неможливо о днозначно стверджувати про в ідсутність вини (у формі умис лу чи необережності) з боку ві дповідача АТЗТ “Мушкетівськ а автобаза” (т.с. 2, а.с. 30-39).

Оцінюючи наявні у справі ви сновки експертів щодо причин пожежі, суд не вбачає підстав для призначення судової пож ежно-технічної експертизи за клопотанням відповідача “Му шкетівська автобаза” від 09.02.200 9 р. (т.с. 5, а.с. 119-120).

Відтак, з огляду на встановл ені обставини та законодавчо встановлений принцип презум пції вини перевізника, суд ді йшов висновку, що відповідач не довів належними і допусти мими доказами відсутність св оєї вини у знищенні вантажу п озивача, отже, повинен нести п ередбачену Конвенцією відпо відальність за його втрату.

Право позивача на отриманн я відшкодування збитків від втрати вантажу обумовлене, зокрема, тим, що вартість вант ажу ним оплачена установлено му порядку та у визначеному р озмірі, про що зазначено вище , а також з урахуванням того, щ о відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 334 ЦК Ук раїни право власності у набу вача майна за договором вини кає з моменту передання майн а, якщо інше не встановлено до говором або законом (у даній с праві інше не встановлено), пе реданням майна вважається вр учення його набувачеві або п еревізникові, організації зв ' язку тощо для відправлення , пересилання набувачеві май на, відчуженого без зобов' я зання доставки. До передання майна прирівнюється врученн я коносамента або іншого тов арно-розпорядчого документа на майно.

Відповідно до ст. 623 ЦК Україн и, ст. 224 ГК України боржник (уча сник господарського зобов' язання), який порушив зобов' язання, має відшкодувати кре диторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються ви трати, зроблені управненою с тороною, втрата або пошкодже ння її майна, а також неодержа ні доходи, які управнена стор она одержала б у разі належно го використання зобов' язан ня або додержання правил зді йснення господарської діяль ності другою стороною.

Згідно ст. 23 Конвенції якщо п еревізник відповідно до умов Конвенції зобов' язаний ком пенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенс ація розраховується на підст аві вартості вантажу в місці і під час прийняття його для п еревезення.

Вартість вантажу визначає ться на підставі біржового к отирування чи за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутно сті біржового котирування аб о поточної ринкової ціни, на п ідставі звичайної вартості т овару такого ж роду і якості.

Згідно ч. 4 зазначеної статт і відшкодуванню підлягають т акож плата за перевезення, ми то, а також інші платежі, пов' язані з перевезенням вантажу , цілком у випадку втрати всьо го вантажу й у пропорції що ві дповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збит ок відшкодуваню не підлягає.

05.07.1978 р. у Женеві Сторонами Конвенції про договір міжна родного автомобільного пере везення вантажів (КДПВ) було у чинено Протокол до Конвенції про договір міжнародного ав томобільного перевезення ва нтажів (КДПВ), відповідно до ст атті 2 якого стаття 23 Конвенці ї змінюється таким чином:

1) Пункт 3 замінюється таким т екстом:

“3. Однак розмір відшкодуван ня не може перевищувати 8,33 роз рахункових одиниць за кілогр ам відсутньої ваги брутто”.

2) Наприкінці цієї статті до даються такі пункти 7, 8 та 9:

“7. Розрахунковою одиницею, зазначеною в цій Конвенції, є одиниця спеціальних прав за позичення, визначена Міжнаро дним валютним фондом. Сума, за значена в пункті 3 цієї статті , перераховується в націонал ьну валюту держави, суд якої р озглядає відповідну справу, на підставі вартості цієї ва люти станом на дату винесенн я рішення чи на дату, погоджен у Сторонами. Виражена в сп еціальних правах запозиченн я вартість національної валю ти держави, яка є членом Міжна родного валютного фонду, роз раховується згідно з методом оцінки, що застосовується Мі жнародним валютним фондом ст аном на відповідну дату до св оїх операцій та угод. Виражен а в спеціальних правах запоз ичення вартість національно ї валюти держави, яка не є член ом Міжнародного валютного фо нду, розраховується за метод ом, визначеним цією державою .

8. Однак держава, яка не є член ом Міжнародного валютного фо нду й законодавство якої не д озволяє застосувати положен ня пункту 7 цієї статті, може п ід час ратифікації або приєд нання до Протоколу до КДПВ чи будь-коли після цього заявит и, що передбачена в пункті 3 ці єї статті межа відповідально сті, яка застосовується на її території, становить 25 розрах ункових одиниць. Розрахунков а одиниця, зазначена в цьому п ункті, відповідає 10/31 г золота 9 00 проби. Перерахунок зазначен ої в цьому пункті суми в націо нальну валюту здійснюється з гідно із законодавством відп овідної держави.

9. Розрахунок, згаданий в ост анньому реченні пункту 7 цієї статті, і перерахунок, згадан ий у пункті 8 цієї статті, здій снюються таким чином, щоб вир азити в національній валюті держави настільки, наскільки це можливо, ту саму реальну ва ртість, що й та, яку виражено в розрахункових одиницях у пу нкті 3 цієї статті. Держави пов ідомляють Генеральному секр етарю Організації Об' єднан их Націй метод розрахунку, пе редбачений у пункті 7 цієї ста тті, або результат перерахун ку, передбаченого в пункті 8 ці єї статті, залежно від випадк у, під час здачі на зберігання документа, зазначеного в пун кті 3 Протоколу до КДПВ, та в ус іх випадках, коли вносяться з міни до методу розрахунку аб о перерахунку”.

Згідно ч.ч. 4, 5 статті 3 указано го Протоколу він буде відкри тий для підписання в Женеві з 1 вересня 1978 року до 31 серпня 1979 року включно. У подальшому в ін буде відкритий для приєдн ання до нього. Цей Протокол пі длягає ратифікації після тог о, як заінтересована держава ратифікувала Конвенцію або приєдналася до неї.

Приєднавшись до Конвенції відповідно до Закону Україн и від 01.08.2006 р. “Про приєднання Ук раїни до Конвенції про догов ір міжнародного автомобільн ого перевезення вантажів”, У країна не ратифікувала і не п риєдналася до Протоколу від 05.07.1978 р. про внесення змін до Кон венції.

Цей Протокол не був ратифік ований і СРСР, який з 01.08.1983 р. приє днався виключно до Конвенції , тому правонаступництво по П ротоколу після здобуття неза лежності Україною до нею не п ерейшло.

З урахуванням наведеного с уд погоджується з доводами п озивача, що розмір заподіяни х йому втратою вантажу збитк ів повинен визначатися у від повідності до вимог ст. 23 Конв енції.

Відповідно до висновку № 9/180 від 01.08.2005 р. експерта Львівської торгово-промислової палати Шлапака Ю.П. розмір заподі яних збитків внаслідок пожеж і на транспортному засобі АТ ЗТ “Мушкетівська автобаза” с тановить: 60023 Євро, без ПДВ (т.с. 1, а .с. 45-54).

Для такого висновку експер т визначав вартість вантажу за контрактними цінами, які є нижчими від цін пропозицій в иробників аналогічного обла днання (зокрема, фірми KNUTH, Німе ччина), що відповідає положен ням ст. 23 Конвенції стосовно м ожливості визначення ринков ої ціни вантажу на підставі п оточної ринкової ціни, а за її відсутності - на підставі зви чайної вартості товару таког о ж роду і якості (т.с. 2, а.с. 129-132, 143-145) .

Оскільки офіційний курс Єв ро, визначений Національним Банком України станом на 13.07.2005 р . (день, коли трапилася пожежа) , становив 6,149913 грн. за 1 Євро, то р озмір заподіяних збитків у н аціональній валюті згідно з вищезгаданим висновком експ ерта Львівської ТПП станом н а 13.07.2005 р. становить 369136,23 грн.

З врахуванням норми п. 4 ст. 23 Конвенції позивач має також право на відшкодування мита , плати за перевезення та інши х платежів, пов' язаних з пер евезенням вантажу.

Оскільки позивач не поніс в итрат, пов' язаних безпосере дньо з перевезенням вантажу, то він має право на відшкодув ання митних зборів і платежі в, сплачених за період перебу вання вантажу, що згорів, під м итним контролем і оформлення м, а також зняття вантажу з-під митного контролю.

Так, позивач поніс наступні витрати зі сплати мита і митн их платежів:

- 2258, 91 грн. згідно митної декла рації ІМ 40 № 209030004/5/008685 від 22.09.2005 р., арк уш 1 (т.с. 7, а.с. 13);

- 122,21 грн. згідно митної деклар ації ІМ 40 № 209030004/5/008685 від 22.09.2005 р., арку ш 2 (т.с. 7, а.с. 14);

- 303,00 грн. згідно митної деклар ації ІМ 76, № 209030004/5/007469 від 06.09.2005 р. (т.с. 7, а .с. 15);

- 83,63 грн. згідно митної деклар ації ІМ 40, № 209030004/5/008684 від 22.09.2005 p., аркуш 2 (т.с. 7, а.с. 16);

- 114,00 грн. згідно Уніфікованої митної квитанції МД-1 серія НМ , № 323889 від 07.09.2005 р. (т.с. 7, а.с. 18);

- 6124,16 грн. згідно Уніфікованої митної квитанції МД-1 серія НМ , № 323888 від 07.09.2005 р. (т.с. 7, а.с. 17).

Загальна сума митних плате жів і мита, пов' язаних з митн ими процедурами щодо втрачен ого вантажу позивача, склада є 9005,91 грн.

Відповідно до ст. 27 Конвенці ї позивач також має право вим агати сплати відсотків на ко мпенсацію, що підлягає сплат і, які обраховуються з розрах унку 5 відсотків річних і нако пичуються з дня надсилання п еревізнику письмової претен зії або з дня початку розгляд у позову.

За змістом статті 25 Конвенц ії компенсацією у розумінні Конвенції є сума, що відповід ає знеціненню вантажу, яке об числюється з вартості вантаж у, яка встановлена відповідн о до пунктів 1, 2 і 4 статті 23, отже , до суми цієї компенсації у да ному випадку включаються вар тість втраченого вантажу, а т акож мито та інші платежі, пов ' язані з перевезенням ванта жу, на які й повинні нараховув атися 5% річних.

Загальна сума збитків, що ск ладається з вартості втрачен ого вантажу і сплаченого поз ивачем мита, складає 378142,14 грн. (369 136,23 грн. + 9005,91 грн.).

Зазначена сума збитків під лягає зменшенню на 12000 грн., які позивач компенсував за раху нок вартості 12 тон металобрух ту (згорівшого обладнання, зг ідно даних ВМД і висновку екс перта Шлапака Ю.П.) відпов ідно до угоди № 86-Б від 28.07.2005 р. (т.с . 2, а.с. 61, 86-90).

Отже, розмір компенсації, що підлягає відшкодуванню пози вачеві за нормами ст. 23 Конвен ції, складає:

369136,23 грн. - 12000 грн + 9005,91 грн. = 366142,14 грн. ,

а також 5% річних згідно ст. 27 К онвенції за період 4 роки (2006-2009 р .р.) протягом строку розгляду п озову в суді:

(366142,14 грн. х 5%) х 4 роки = 73228,43 грн.

Заяву про застосування стр оку позовної давності до вим ог про стягнення 5% річних за 4 р оки в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК Україн и відповідач не подавав, тому вимоги про стягнення 5% річних за 2006 рік також підлягають зад оволенню.

Що стосується вимог позива ча про стягнення інфляційних збитків у сумі 280702,48 грн., то вони є безпідставними.

Стаття 625 ЦК України встанов лює, що боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобо в' язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов' язана вчинити на ко ристь другої сторони (кредит ора) певну дію (передати майно , виконати роботу, надати посл угу, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії, а кр едитор має право вимагати ві д боржника виконання його об ов' язку.

Грошове ж зобов' язання мо жна дефініціювати як обов' я зок однієї сторони (боржника ) сплатити належним чином інш ій стороні (кредитору) певну с уму грошей (як законного засо бу платежу) при погашенні так ого зобов' язання.

Правовий характер спірних правовідносин полягає в обо в' язку відповідача відшкод увати збитки, заподіяні знищ енням вантажу під час переве зення, як наслідку неналежно го виконання господарського зобов' язання, тому положен ня ст. 625 ЦК України у даній спра ві застосуванню не підлягают ь.

Оцінюючи розмір належних д о компенсації збитків на від повідність їх приписам п. 3 ст. 23 Конвенції, суд погоджується з доводами позивача, що їх роз мір не перевищує встановлени й Конвенцією розмір відповід альності перевізника.

Пунктом 3 ст. 23 Конвенції в ре дакції Протоколу від 05.07.1978 р. вс тановлено, що розмір відшкод ування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за к ілограм відсутньої ваги брут то.

Під “вагою брутто” розуміє ться загальна вага товару, що включає в себе вагу всієї упа ковки, за винятком контейнер ів та іншого транспортного о бладнання (абз. 4 п. 4 розділу 1 Ін струкції про порядок заповне ння вантажної митної деклара ції, затвердженої наказом Де ржавної митної служби Україн и від 09.07.1997 р. № 307).

Пунктом 7 ст. 23 Конвенції в ре дакції Протоколу від 05.07.1978 р. пе редбачено, що розрахунковою одиницею, зазначеною в цій Ко нвенції, є одиниця спеціальн их прав запозичення, визначе на Міжнародним валютним фонд ом (МВФ).

Капітал МВФ формується за р ахунок внесків держав-членів , які проводяться ними по підп исці. Кожна країна-учасник ма є квоту, виражену в спеціальн их грошових одиницях, які отр имали назву SDR (скорочено від S pecial Drawing Right), або української мовою СПЗ (спеціальні права запози чень).

Відповідно до Закону Украї ни “Про вступ України до Міжн ародного валютного фонду, Мі жнародного банку реконструк ції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжн ародної асоціації розвитку т а Багатостороннього агентст ва по гарантіях інвестицій”, який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВ Ф. У даний час квота України у Фонді складає 1 млрд. 372 млн. СПЗ (Спеціальні права запозичен ь - Special Drawing Rights).

Вартість однієї розрахунк ової одиниці СПЗ МВФ, виражен ої у Євро, станом на 02.03.2010 р. склад ає 0,8862300000 Євро, з вантажно-митних декларацій і СМR видно, що ваг а брутто знищеного пожежею в антажу складає 11835 кг (т.с. 1, а.с. 78-83 ).

Отже, виходячи з ваги втраче ного вантажу 11835 кг граничний р озмір відповідальності відп овідача АТЗТ “Мушкетівська а втобаза” не може перевищуват и:

8,33 розрах. одиниці х 0,8862300000 Євро х 11835,00 кг = 87369,47 Євро, що по курсу до гривні станом на 02.03.2010 р. склада є 944463,97 грн. (1 Євро = 10,81 грн.) і що не бі льше розміру компенсації і 5% р ічних на загальну суму 439370,57 грн ., які належать до стягнення на користь позивача (366142,14 грн. + 73228,43 г рн.) (т.с. 7, а.с. 73-75).

Таким чином, за результатам и судового розгляду справи с уд дійшов висновку, що позовн і вимоги щодо стягнення з від повідача АТЗТ “Мушкетівська автобаза” збитків підлягают ь задоволенню частково на су му 357136,23 грн. компенсації вартос ті втраченого вантажу, 9005,91 грн . компенсація мита та 73228,43 грн. 5 % річних.

Доводи відповідача АТЗТ “М ушкетівська автобаза”, що по зовні вимоги не підлягають з адоволенню з тих причин, що ви ни відповідача у знищенні ва нтажу немає, а позивач не дов ів своє право власності на ва нтаж, суд відхиляє, оскільки в они спростовуються дослідже ними у справі доказами, про що описано вище. Інших обставин , які б звільняли перевізника АТЗТ “Мушкетівська автобаза ” від відповідальності перед позивачем, у ході вирішення с пору не встановлено.

Судові витрати належить ст ягнути з відповідача на кори сть позивача пропорційно зад оволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з акціонерн ого товариства закритого тип у “Мушкетівська автобаза” (м . Донецьк, вул. Краснооктябрьс ка, 111, розрахункові рахунки № 26 00701151438 у філії ВАТ “Укрексімбанк ” м. Донецька, № 26003301590051 у філії Про летарське відділення ПІБ м. Д онецька, код ЄДРПОУ 01235975) на кори сть товариства з обмеженою в ідповідальністю “Галсофт-се рвіс” (м. Львів, вул. Князя Рома на, 16/17, р/р 260010100671 в АТ “ПроКредит-Ба нк”, код ЄДРПОУ 20830755) 357136,23 грн. комп енсації вартості втраченого вантажу, 9005,91 грн. компенсація м ита, 73228,43 грн. 5 % річних, 2493,71 грн. дер жавного мита та 70,59 грн. витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти п озовних вимог відмовити.

З набранням судовим рішенн ям законної сили видати нака з.

За згодою представника по зивача в судовому засіданні 01.06.2010 р. оголошено вступну та ре золютивну частини рішення. О формлене у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України рішенн я підписане 04.06.2010 р.

Суддя Т.І.Ковальчук