Рішення

від 17.08.2007 по справі 9/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/183

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.08.07 р.                                                                               Справа № 9/183                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн”, м.Донецьк  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд”, м.Донецьк

про: стягнення 97 432грн.20коп.

У судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: Ніколаєв О.В. – довіреність б/н від 10.04.2007р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 97 432грн.20коп., яка складається із суми основного боргу в розмірі 91 642грн.10коп., суми пені в розмірі 4 140грн.92коп., 3% відсотків річних за прострочення платежу в сумі 726грн.05коп. та індексу інфляції в сумі 923грн.13коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №46 від 01.01.2007р., рахунки-фактури №ХК-0001107 від 19.12.2006р., №ХК-0001131 від 22.12.2006р., №ХК-0000159 від 05.02.2007р., №ХК-0000559 від 04.04.2007р., видаткові накладні №ХК-0000025,  №ХК-0000149 від 05.02.2007р., №ХК-0000071 від 20.01.2007р., №ХК-0000328 від 13.03.2007р., №ХК-0000401 від 21.03.2007р., №ХК-0000483 від 03.04.2007р., №ХК-0000526 від 10.04.2007р., №ХК-0000169 від 07.02.2007р., №ХК-0000527 від10.04.2007р. а також банківські виписки №ХП-0000487 від 21.12.2006р., №ХП-0000493 від 26.12.2006р.

          Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 18.06.2007р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/1980 від 04.07.2007р. станом на 04.07.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд” значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача  у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

12.01.2007р. та 05.02.2007р. позивач здійснив поставки будівельних матеріалів відповідачу на підставі рахунку-фактури №ХК-0001107 від 19.12.2006р. та видаткової накладної №ХК-000025 від 12.01.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580209, що була видана на Остапенко А.А., видаткової накладної №ХК-0000149 від 05.02.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580210, що також була видана на Остапенко А.А. на загальну суму 89 540грн.01коп., які на день подачі позову до суду відповідачем повністю не сплачені, а саме згідно банківської виписки №ХП-0000487 від 21.12.2006р. відповідачем було сплачено 89 300грн.00коп., таким чином заборгованість склала 240грн.01коп.

20.01.2007р., 13.03.2007р., 21.03.2007р., 03.04.2007р. та 10.04.2007р. позивач здійснив поставку товару відповідачу на підставі рахунку-фактуру №ХК-0001131 від 22.12.2006р. та видаткової накладної №ХК-0000071 від 20.01.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580209, що була видана на Остапенко А.А., видаткової накладної №ХК-0000328 від 13.03.2007р. по довіреності серії ЯЖП № 580216, видаткової накладної №ХК-0000401 від 21.03.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580216, видаткової накладної № ХК-0000483 від 03.04.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580217, видаткової накладної №ХК-0000526 від 10.04.2007р. по довіреності серії ЯЖП №580217, що були видані на Цеберко М.В.,  на загальну суму 207 575грн.85коп. на день подачі позову відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар, а згідно банківській виписки №ХП-0000493 від 26.12.2006р. відповідачем було сплачено 149 900грн.00коп., таким чином заборгованість склала 57 675грн.85коп.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом ч.1 ст.181 ГК України допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів. Тобто заявки на представлення транспорту в даному випадку виступають у якості договору спрощеної форми.

Таким чином, в данному випадку між сторонами склалися зобов`язувальні правовідносини.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином.

Позивач, поставивши відповідачу товар відповідної кількості та якості згідно вищезазначених видаткових накладних, свої зобов`язання виконав належним чином.

Разом з тим, ст.692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку строк оплати товару зазначений у рахунок-фактурах. Рахунок-фактура №ХК-0001107 від 19.12.2006р. встановлює, що рахунок дійсний к оплаті до 22.12.2006р., а рахунок-фактура №ХК-0001131 від 22.12.06р. – до 27.12.2006р.

На підставі цього, відповідач повинен був оплатити поставлений йому товар за товаророзпорядчими документами, якими в даному випадку є видаткові накладні №ХК-0000025 від 12.01.2007р., №ХК-0000401 від21.03.2007р., №ХК-0000483 від 03.04.2007р., №ХК-0000526 від 10.04.2007. та рахунки-фактури №ХК-0001107 від 19.12.2006р., №ХК-0001131 від 22.12.06р. на суму 57 915грн.86коп. в вищезазначені строки.

01.01.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №46, згідно з яким поставник (позивач) зобов`язується поставити покупцю (відповідачу) алюмінієвий профіль, комплектуючі, фурнітуру, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами на підставі заявок та відображаються в видатних накладних, які оформлюються сторонами по кожній партії товару. Видаткові накладні, підписані сторонами, є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до цього договору позивач на підставі видаткової накладної №ХК-0000169 від 07.02.2007р. та рахунку-фактури №ХК-0000159 від 05.02.2007р., здійснив поставку товару на суму 32 768грн.75коп., та на підставі видаткової накладної №ХК-0000527 від 10.04.2007р. та рахунку-фактури №ХК-0000559 від 04.04.2007р., було здійснено поставку відповідачу товару на суму 957грн.49коп.

Згідно із п.2.4 договору, покупець (відповідач) здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на підставі виставленного постачальником рахунку-фактури на суму товару, що поставляється, протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач повинен був повністю розрахуватись за поставлений товар, згідно видаткової накладної №ХК-0000169 від 07.02.2007р., до 21.02.2007р. та видаткової накладної №ХК-0000527 від 10.04.2007р. до 24.04.2007р. Тобто на день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача за поставлений товар за договором  №46 склала 33 726грн.24коп.

Отже, взагалі позивачем фактично поставлено товару на суму 330 842грн.10коп., а відповідачем сплачено 239 200грн.00коп. загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 91 642грн.10коп.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу в сумі 91 642грн.10коп., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 91 642грн.10коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, відповідно до зазначеної норми, відповідач повинен сплатити 3% річних в сумі 726грню05коп., а також індекс інфляції в розмірі 923грн.13коп.

З огляду на наявність боргу та розглянувши представлений розрахунок, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення  3% річних в сумі 726грню05коп., а також індексу інфляції в розмірі 923грн.13коп. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання  може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.5.3 договору, у випадку порушення покупцем (відповідачем) порядку та строків оплати, він сплачує поставнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по сплаті товару за кожен день прострочення платежу до моменту належного виконання.

Як зазначалось вище, згідно із п.2.4 договору, покупець (відповідач) здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на підставі виставленного постачальником рахунку-фактури на суму товару, що поставляється, протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Умови договору в цій частині сторонами підписані без заперечень, в судовому порядку недійсними не визнані.

Таким чином, на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, а також враховуючи п.2.4 та п.5.3 договору позивачем нараховано пеню за невиконання відповідачем договірних зобов`язань стосовно своєчасної оплати поставленого товару в сумі 4 140грн.92коп.

Суд не враховує посилання позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що за договором №46 від 01.01.2007р. наявна заборгованість встановлює 33 726грн.24коп. Сума заборгованості в розмірі 57 915грн.86коп. встановлюється за видатковими накладними та рахунок-фактурами, на підставі яких здійснювались правовідносини між сторонами до укладання договору.

Таким чином, норми договору не можуть застосовуватись до правовідносин, які склалися до його укладання. Крім того, видатковими накладними та рахунок-фактурами не передбачена необхідність у сплаті пені.

За вказаних обставин, розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає необхідним перерахувати суму пені.

Відповідно з цим розмір пені складає 1 747грн.99коп.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасно виконане зобов`язання підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог,  в порядку, встановленому п.2 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн”, м.Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд”, м.Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі 97 432грн.20коп., яка складається із суми основного боргу в розмірі 91 642грн.10коп., суми пені в розмірі 4 140грн.92коп., 3% відсотків річних за прострочення платежу в сумі 726грн.05коп. та індексу інфляції в сумі 923грн.13коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд” (за адресою: вул..Колодіна, 1, м.Донецьк, 83036, р/р 26001001510001 в ДФ АТ „Укрінбанк” м.Донецька, МФО 334873, код ЄДРПОУ 31459863, ІПН 314598605653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн” (за адресою: бул.Шевченко, 31, м.Донецьк, 83017, р/р 26005052376000 у Дон.обл.дир. ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 30340619, ІПН 303406105631) суму основного боргу в розмірі 91 642грн.10коп., суму пені в розмірі 1 747грн.99коп., 3% відсотків річних за прострочення платежу в сумі 726грн.05коп. та індекс інфляції в сумі 923грн.13коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 950грн.40коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115грн.10коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Марченко О.А.