Ухвала

від 28.10.2021 по справі 752/3582/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3582/14-ц

Провадження № 2-ві/752/31/21

У Х В А Л А

28 жовтня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря- Гненик К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідвльністю Файненс Компані про відвід головуючому в справі - судді Шевченко Т.М. у справі за поданням В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Абрамовського А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду з заявою про відвід головуючому в справі - судді Шевченко Т.М., зазначає про те, що в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебуває подання В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Абрамовського А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

В заяві посилається, що було порушено правила Автоматизованого розподілу судових справ в автоматизованій системі. Крім того, на думку заявника, у судді Шевченко Т.М. сформована позиція щодо розгляду справи № 752/3582/14-ц, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 15 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Файненс Компані про заміну стягувача у ВП №44251132, яка постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року була скасована, прийнято нове рішення про заміну стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ Фаненс Компані .

Вважає, що головуючий у справі не може приймати участь у розгляді справи, оскільки є сумніви щодо її об`єктивності.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року відвід визнано необґрунтованим.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Дослідивши обставини, приведені в заяві, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Підстави, викладені заявником в обгрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише її суб"єктивною точкою зору, сформованою на власному баченні вимог закону та дій головуючого при розгляді справи.

Відповідно до ст.ст.43, 49 ЦПК України учасники судового розгляду наділені не лише широким колом прав, але й обов`язком добросовісно користуватися ними та не допускати зловживань наданими законом процесуальними правами.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не можу бути підставою для відводу.

З урахуванням цього, підстави для задоволення заяви про відвід головуючого в справі відсутні.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідвльністю Файненс Компані про відвід головуючому в справі - судді Шевченко Т.М. у справі за поданням В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Абрамовського А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя