Постанова

від 02.06.2021 по справі 752/3582/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6272/2021

02 червня 2021 року м. Київ

Унікальний номер 752/3582/14-ц

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шахової О.В.,суддів Вербової І.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря судового засідання Кузнецової В.В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмежено відповідальністю "Файненс Компані"

стягувач - Товариство з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Локо"

боржник - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу директора ТОВ "Файненс Компані",

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, постановлену в приміщенні районного суду під головуванням судді Шевченко Т.М.,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2021 року ТОВ "Файненс Компані" звернулось до суду з заявою про заміну позивача в цивільній справі з ТОВ`Омега Банк" на ТОВ "Файненс Компані" та стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ " ФК`Локо" на ТОВ "Файненс Компані",яку обгрутовувало тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року задоволено позов ПАТ "Омега Банк" (правонаступника ЗАТ "Сведбанк Інвест") про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь банку нараховані відсотки у розмірі 1 425 332,01 доларів США, еквівалент 11 392 678,76 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 182 402,28 доларів США, еквівалент 1 457 941,22 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

16 липня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/3582/14-ц і постановою від 04 серпня 2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. відкрито виконавче провадження № 44251132.

31.12.2014 р. між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит", 04.07.2015 р. ТОВ "ФК "Іпотека кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" і 23.08.2016 р. між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" та ТОВ "ФК "Локо`були укладені договори купівлі-продажу відступлення та передачу права вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест" (правонаступником якого був ПАТ "Омега Банк").

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року задоволено заяву ТОВ ФК Локо про заміну сторони виконавчого провадження зі стягувача ПАТ "Омега банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Локо".

В подальшому рішеннями господарських судів визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит , та підтверджено недійсність договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладеного між ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент .

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину.

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.07.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі- продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та підтверджено факт його нікчемності. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

При цьому, у мотивувальній частині постанови від 24.07.2019 року Верховний Суд визначив , що оскільки судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відповідно до п.3 ч. З ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та відповідно до частини 1 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків,крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

07.03.2019 р. між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Файненс Компані" було укладено договір № 1 відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О.І. Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору про відступлення банк передав новому кредитору право вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест".

За зазначених обставин та з посиланням на законність набуття товариством права вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест" (правонаступником якого був ПАТ "Омега Банк"), ТОВ "Файненс Компані" просило задовольнити його заяву.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року в задоволені заяви ТОВ "Файненс Компані" відмовлено.

З ухвалою суду ТОВ "Файненс Компані" не погодилось, його директор подав апеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та невірне застосування матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити по суті нове судове рішення по задоволення заяви товариства.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що судом не повно з`ясовані обставини,які мають значення для справи та не надана належна правова цих обставин та доказів в справі,що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

Зокрема, в апеляційний скарзі зазначається про помилковість висновків суду про відмову в заяви товариства, з підстав того, що договір про відступлення права вимоги від 23.08.16 року укладений між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" та поточним стягувачем ТОВ "ФК`Локо" в установленому порядку не визнано недійсним, оскільки судом не враховано що низка договорів відступлення права вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 є нікчемними, оскільки при первісній переуступці прав вимоги яка відбулася між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" 31.12.2016 року відбулась в період визнання ТОВ "Омега Банк" неплатоспроможним та запровадження в банку тимчасової адміністрації.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавались, що відповідно до ст.360 ЦПК не перешкоджає перегляду хвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ "Файненс Компані" апеляційну скаргу, з підстав в ній викладених, підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання повторно не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належно, про причини неявки не повідомили. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін,або інших учасників справи,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення,апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Відмовляючи ТОВ "Файненс компані" в задоволені заяви про заміну сторони у цивільній справі та у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах цивільної справи немає відомостей про наявність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23.08.2016 р. між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" та останнім стягувачем - ТОВ "ФК "Локо", а відтак заявлені вимоги ТОВ "Файненс Компані" вважав передчасними. Такі висновки суду не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону щодо оцінки, в справі про вирішення питання про заміну сторони (стягувача) в виконавчому провадженні, презумпції правомірності оспорюваних правочинів (стаття 204 ЦК України), з огляду на що ухвалу суду не можливо визнати законною. Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі з правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1140-Ф, за яким останній банком передано в кредит гроші в сумі 2 000 000 дол. США (т.1 ас.9-16).

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року задоволено позов ПАТ "Омега Банк" (правонаступник ЗАТ "Сведбанк Інвест") про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь банку, яка складалась з нарахованих відсотків у розмірі 1 425 332,01 доларів США ( еквівалент 11 392 678,76 грн.), пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 182 402,28 доларів США ( еквівалент 1 457 941,22 грн.). (т.1 ас.42-44).

16 липня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/3582/14-ц і постановою від 04 серпня 2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. відкрито виконавче провадження № 44251132 (т.1 ас.125-126).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.14 №52 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Омега Банк" з 03.03.15 р розпочато процедуру виведення ПАТ "Омега Банк" з ринку,шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення ОСОБА_3 .Уповноваженою особою Фонду в ПАТ "Омега Банк" і Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №152 "Про віднесення ПАТ "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних", ПАТ "Омега Банк" віднесено до неплатоспроможних банків.

31.12.2014 р. між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит", 04.07.2015 р. ТОВ "ФК "Іпотека кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" і 23.08.2016 р. між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" та ТОВ "ФК "Локо`були укладені договори купівлі-продажу відступлення та передачі права вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест" (т.1ас.130-157).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року задоволено заяву ТОВ ФК Локо про заміну сторони виконавчого провадження зі стягувача ПАТ "Омега банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Локо" (т.1 ас.14-176).

Апеляційним судом встановлено також, що під час здійснення процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 82 від 17.01.2019 р. про затвердження умов продажу активів ПАТ "Омега Банк" та АТ "Дельта Банк".

Пул активів складався з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, в тому числі активи ПАТ "Омега Банк" - права вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест" та договорами, які були укладені на забезпечення вищевказаного кредитного договору.

18.02.2019 р. відбувся аукціон, за результатами проведення якого сформовано протокол електронного аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-b, відповідно до якого переможцем аукціону було визнано ТОВ "Файненс Компані".

19.02.2019 р. зазначений протокол підписано директором ТОВ "Файненс Компані".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2018 р. у справі № 910/10364/16 визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 р., укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину, зобов`язано ТОВ "ФК "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" повернути ПАТ "Омега банк" всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання: договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладеного між ПАТ "Омега банк" та ТОВ "ФК "Іпотека Кредит", посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898 із змінами та доповненнями, договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 р., укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В. та зареєстрованого за № 912 із змінами та доповненнями.

Застосовано наслідки нікчемного та недійсного правочину.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 р., в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 р. та 04.07.2015р. залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2018 р.

07.03.2019 р. між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Файненс Компані" було укладено договір № 1 відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О.І. Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору про відступлення банк передав новому кредитору право вимоги за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест".

У відповідності до п. 1 договору відступлення за цим договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатках №1 та №2 до цього договору.

Права вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) банку в якості кредитора до боржників (як позичальників, так і майнових/фінансових поручителів) за кредитними договорами, а також всі права вимоги банку до осіб, які надали забезпечення (згідно реєстру у додатках №1 та №2 до цього договору), за всіма договорами забезпечення, включаючи будь-які права та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні банку щодо виконання позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення згідно реєстру у додатках №1 та №2 до цього договору.

Згідно п. 2 договору відступлення, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними ворами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у мірах, вказаних у додатках №1 та №2 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, ані у додатках №1 та №2 до цього договору. Права кредитора за основними договорами відходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до додатку №1 та додатку № 2 до договору про відступлення,банк передав новому кредитору право вимоги за кредитним договором_№ 1140-Ф від 21.03.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ Сведбанк Інвест (правонаступником якого був ПАТ ОмегаБанк ) (та іншими договорами, які були укладення на забезпечення кредитного договору).

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.07.2019 р. скасовані рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2018 р. та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 р. в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладений між ПАТ "Омега банк" та ТОВ "ФК "Іпотека Кредит". Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит".

Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимог від 31.12.14 , укладеного між ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та підтверджено факт його нікчемності.

У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін .

В мотивувальній частині постанови від 24.07.2019 року у справі №910/10364/16 Верховний Суд встановив, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відповідно до п.3 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а відповідно до частини 1 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків , крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Верховний Суд погодився з висновками судів, що наступний договір купівлі- продажу права вимоги від 04.07.2015 слід визнати недійсним відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів.

Таким чином, рішеннями господарських судів підтверджено нікчемність (недійсність) договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та визнано його таким, що не створює будь-яких юридичних наслідків як для його сторін, так і для інших осіб, у зв`язку з цим, всі наступні договори купівлі-продажу прав вимоги за кредитним та іпотечним договором,укладених з ОСОБА_1 а також інші правочини, що укладені внаслідок укладення нікчемного правочину, предметом яких є передача або відчуження активів , не несуть жодних правових наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність факту визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23.08.2016 року, оскільки саме внаслідок укладення договорів купівлі- продажу прав вимоги від 31.12.2014 та від 04.07.2015 до ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент номінально перейшло право вимоги за кредитним договором, яке в подальшому останнє відчужило на користь ТОВ ФК Локо за договором про відступлення права вимоги від 23.08.2016 року.

Але, оскільки два попередніх договори, за якими було відчужене право вимоги визнано недійсним, при вирішенні питання про заміну сторони (стягувача) немає значення, чи визнано недійсним у судовому порядку договір про відступлення права вимоги від 23.08.2016 року між ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент та ТОВ ФК Локо .

Рішення Голосіївського районного суду міста від 28.05.2014 року за позовом ПАТ Омега Банк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1140-Ф від 21.03.2008 р. не виконане, а виконавче провадження не завершене.

В розумінні статті 512 ЦК України, в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг ( Постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 01/5026/1159/2011, первісний кредитор, який вчинив правочин відступлення прав вимоги новому кредитору, який визнано в подальшому недійсним, не може обгрунтовувати процесуальну можливість переходу прав вимоги до нового кредитора з посиланням на недійсний правочин. Аналогічно, новий кредитор не може відступити третій особі права, яких він не набув у передбаченому нормами цивільного законодавства порядку, оскільки такі права не існують в силу недійсності первісного відступлення.

За встановленого та у зв`язку з тим, що первісний договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 судом визнано недійсним з моменту його вчинення, ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент не набуло права вимоги та відповідно, не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ТОВ ФК Локо , що свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором не перейшло і не могло перейти ні до ТОВ "КУА`Скай Кепітал Менеджмент",а ні до ТОВ "ФК "Локо",апеляційний суд вважає підставними та такими що підлягають задоволенню вимоги ТОВ "Файненс Компані" про заміну його в виконавчому провадженні на стягувача, замість ТОВ " ФК`Локо".

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Між тим, вимоги ТОВ "Файнес Компані" щодо заміни його в якості позивача в цивільній справі за позовом ПАТ "Омега Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - не грунтуються на законі та є такими,що не підлягають задоволенню. Згідно ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є,зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи,які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині відмови ТОВ "Файненс Компані" в задоволені заяви про заміну позивача у справі не мотивована, ця ухвала підлягає скасуванню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367,368,374, 376 ,381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А НО В И В :

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року скасувати та постановити нову наступного змісту.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну сторони задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 4425132 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Локо" (ЄДРПОУ 4109060) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (ЄДРПОУ 3827930).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03.06. 2021 року.

Суддя-доповідач

Судді: