Ухвала

від 28.10.2021 по справі 755/8960/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8960/21

Провадження №: 2/755/4730/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяви відповідачки ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотань про допит свідків та клопотання відповідачів про допит свідків в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання батька, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання батька.

09.09.2021 року до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про поновлення строку для подання клопотання про допит свідків та клопотання про допит свідків (повторно), у якій відповідачка просить поновити їй строк для подання клопотання про допит свідків та викликати і допитати в якості свідків чоловіка відповідачки - ОСОБА_4 , а також мати відповідачки - ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку та клопотання про допит свідків відповідачка зазначає, що 02.09.2021 року їй стало відомо про існування ухвали суду від 17.08.2021 року, якою її клопотання про допит свідків було залишено без розгляду. Відповідачка вказує, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2021 року вона отримала 19.07.2021 року. Отже, подати клопотання про допит свідків відповідачка мала можливість до 23.07.2021 року, тобто у відповідачки на це було лише три дні, але це було не можливо зробити, адже вона не є фахівцем в галузі права і їй потрібен був час аби вивчити позов та визначити свою правову позицію. Відповідачка вказує, що по суті в неї мало бути 30 днів для подання клопотання, а фактично залишалось лише 3. Виклик вказаних у клопотанні свідків має надзвичайно важливе значення, оскільки ці свідки проживають в одній квартирі зі сторонами у справі і можуть підтвердити належне утримання та догляд відповідачами свого батька, зловживання позивачем алкогольними напоями і легковажний спосіб життя позивача.

14.09.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про допит свідків та клопотання про допит свідків (повторно), у якій представник просить поновити строк для подання клопотання про допит свідків та викликати і допитати в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а також мати відповідача - ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку та клопотання про допит свідків представник посилається на те, що 02.09.2021 року відповідач отримав ухвалу суду від 19.08.2021 року про залишення без розгляду його клопотання про допит свідків. Представник вказує, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2021 року була отримана матір`ю відповідача ОСОБА_2 03.08.2021 року, отже лише 03.08.2021 року відповідачу стало відомо про відкриття провадження у справі, натомість клопотання про допит свідків він мав подати до 23.07.2021 року. Таким чином, відповідач взагалі був позбавлений можливості подати клопотання про допит свідків у тридцятиденний строк з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі, адже цей тридцятиденний строк настав раніше, ніж відповідачу взагалі стало відомо про відкриття провадження у справі. Представник зазначає, що виклик свідків у цій справі має надзвичайно важливе значення, адже вказані у клопотання особи можуть підтвердити належне утримання та догляд відповідачами свого батька, а також невиконання позивачем своїх батьківських обов`язків, зловживання ним алкогольними напоями і легковажний спосіб життя.

Суд, вивчивши заяви відповідачів про поновлення процесуального строку та їх клопотання про допит свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заяви про поновлення строків для подання клопотань про допит свідків підлягають до задоволення, натомість по суті клопотання відповідачів про допит свідків слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 91 ЦПК України, заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Статтею 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ураховуючи положення наведених норм цивільного процесуального закону та зазначену дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, процесуальний строк для подання клопотання про допит свідків обмежується 30 днями з дня відкриття провадження у справі.

За змістом ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 19.07.2021 року (Т. 1 , а.с. 22), а відповідач ОСОБА_2 - 03.08.2021 року (Т. 1, а.с. 51).

Таким чином, у відповідачки ОСОБА_1 лишалось 4 дні для подання клопотання про допит свідків, а для відповідача ОСОБА_2 процесуальний строк для подання відповідного клопотання сплив ще до отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Наведені обставини суд визнає поважними причинами пропуску процесуального строку, тому заяви відповідачів про поновлення строку звернення до суду із клопотаннями про допит свідків підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

За змістом ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предмет спору стосується стягнення з відповідачів аліментів на утримання свого батька, а також додаткових витрат на батька.

Ураховуючи положення ст. 202 СК України, вимоги щодо стягнення аліментів ґрунтуються на спорідненні, непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі.

З огляду на положення ст. 203 СК України, вимоги щодо стягнення додаткових витрат ґрунтуються на спорідненні, наявності тяжкої хвороби, інвалідності або немічності, які викликають наявність додаткових витрат.

Вказані вимоги та заперечення на них мають підтверджуватись письмовими доказами/висновками експертів, а не показами свідків, які в даному випадку будуть неналежними та недопустимими доказами, що в свою чергу призводить до необхідності відмови у задоволенні клопотань відповідачів про допит свідків.

Так само, не можуть бути належними та допустимими доказами покази свідка щодо ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків, як єдиний доказ та підстава для звільнення дітей від утримання своїх батьків, оскільки такі обставини мають встановлюватись на підставі письмових доказів щодо несплати аліментів, наявності звернень до органів опіки та піклування тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 90, 91, 126, 127, 259-261, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяви відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для подання до суду клопотань про допит свідків - задовольнити.

Поновити відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальний строк для подання клопотань про допит свідків.

У задоволенні клопотань відповідачки ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 про допит свідків - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали суду складений 28.10.2021 року.

Суддя -