Рішення

від 29.10.2021 по справі 755/8960/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8960/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька, -

у с т а н о в и в :

01.06.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення аліментів на утримання батька, у якому просить суд стягнути з відповідачів на його користь витрати та додаткові витрати на утримання батька у розмірі 5000,00 грн. по Ѕ з кожного, довічно.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформив пенсію за віком в 2013 році. Проживав в трикімнатній квартирі з дружиною та повнолітніми дітьми, до виходу на пенсію позивач повністю забезпечував себе коштами та допомагав дітям. Розмір пенсії, яку став отримувати позивач, ледве перевищує 1200,00 грн. В 2014 році позивач отримав ІІ групу інвалідності після перенесеного інсульту, але пенсію продовжував отримувати за віком, оскільки пенсія по інвалідності була ще меншою за розміром. З березня 2021 року позивач став отримувати пенсію за віком у розмірі 2470,76 грн. Інших джерел доходу позивач не має. Вказані кошти позивач головним чином витрачає на продукти, цигарки та лікування від хронічного захворювання серцево-судинної системи та підвищеного тиску. Щомісячний розмір витрат на медикаменти складає 500-600 грн. Витрати на цигарки - 600 грн. На продукти харчування залишається близько 1200 грн. чого суттєво не вистачає на достатнє харчування. Хліб позивач споживає лише раз на тиждень, коли має кошти. Коштів на приготування повноцінної їжі з достатнім раціоном різко не вистачає. Речі для одягу та ужитку позивач нові майже не придбаває, навіть на спідню білизну не завжди є кошти. Більше 2500,00 грн. позивач потребує щомісяця на харчування та одяг. Раз на рік позивач перебуває в стаціонарі та витрачає на лікування 4000,00 грн. За комунальні послуги сім`я сплачує біля 5000,00 грн., тобто доля позивача у сплаті комунальних послуг 1250,00 грн. Дружина не допомагає, тому що подружжя вже тривалий час, майже десять років, проживає як сторонні люди, тому дружина допомоги позивачу не надає, їсти не готує, коштами не допомагає через неприязні стосунки між подружжям та таку ж малу пенсію дружини. Відповідачі працездатні особи, отримують стабільний дохід і мають можливість надавати матеріальну допомогу батьку. Донька позивача взагалі з позивачем не розмовляє, вважає його самим страшним ворогом , незважаючи на те, що позивач утримував її матеріально, доглядав, опікувався, за власні кошти справив весілля. Син позивача став проживати окремо і посварився з батьком через те, що той свого часу продав свій вантажний автомобіль і не віддав йому кошти на власні потреби. Хоча ще до того позивач допомагав сину виплачувати кредит, котрий той взяв на придбання легкового авто. Позивач виконував свої батьківські обов`язки, з народження доглядав за дітьми, опікувався ними, водив у дитсадок, матеріально забезпечував, піклувався про їх фізичний і духовний розвиток. Коли матеріальні можливості позивача закінчились - діти відвернулись від батька та відмовилися надавати будь-яку допомогу.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року заяву відповідача ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року задоволене клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року заяву відповідача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третіх осіб залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про допит свідків залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року частково задоволене клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року залишене без розгляду клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про допит свідків.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року залишено без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_3 про залучення до участі у справі третіх осіб.

Ухвалою суду від 28.10.2021 року відповідачам поновлений процесуальний строк для подання клопотань про допит свідків та відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про допит свідків.

02.08.2021 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідачка не визнає заявлених до неї позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що майже жодних коштів на продукти харчування позивач не витрачає, окрім самого важливого для нього продукту харчування - алкоголю. Саме на алкогольні напої позивачу грошових коштів вистачає в повному обсязі, адже перешкод у купівлі алкоголю у позивача не існує. Продукти харчування для приготування позивачу їжі купляє мати відповідачки та дружина позивача - ОСОБА_4 . Відповідачка звертає увагу, що позивач стверджує про споживання ним хліба лише раз на тиждень, однак в такому випадку не зрозуміло чому він надає перевагу цигаркам, а не хлібові. Твердження позивача про те, що він раз на рік перебуває на стаціонарному лікуванні і витрачає на це 4000,00 грн. жодним доказом не підтверджено. Додані до позовної заяви різного роду квитанції не є належними доказами, адже відсутні докази про призначення позивачу цих ліків, а інші квитанції взагалі не можна ідентифікувати за їх призначенням. Відповідачка вказує, що виключно вона забезпечує всю родину, у тому числі і позивача, сплатою всіх житлово-комунальних послуг, якими позивач користується безкоштовно, і робить це, як і належить робити працюючій дочці аби позбавити батька тягаря оплати комунальних послуг. У квартирі зареєстровані 9 осіб за яких всі дороговартісні комунальні послуги сплачує відповідачка. Розмір коштів, які позивач заявив до стягнення, прямо впливає на можливість відповідача задовольнити себе, свою матір, свого чоловіка та сина першочерговими потребами. Відповідачка вказує, що вона одружена, має неповнолітнього сина і єдиним джерелом для існування родини є її дохід. У разі стягнення аліментів на батька, у відповідачки зменшиться фактично отримуваний дохід, який складає спільний сімейний бюджет і є спільною сумісною власністю, що може призвести до необхідності пошуку нової роботи чоловіком відповідачки та/або пошуку нових доходів, оскільки розмір доходу чоловіка відповідачки є мізерним. Відповідачка стверджує, що діти позивача здійснюють належне утримання та догляд за батьком. Також відповідачка зазначає, що після закінчення нею школи вона вступила до швейного училища і після його завершення у 19 років почала працювати, повністю забезпечувала себе матеріально та іноді допомагала матері оплачувати житлово-комунальні послуги. В подальшому вступала в навчальні заклади та самостійно оплачувала навчання. За твердженням відповідача, матеріальне становище в родині завжди було складним в зв`язку із алкогольною залежністю батька та його нестабільними заробітками, весь фінансовий тягар був на матері. Позивач ніколи не вітав своїх дітей, онуків з днем народження, іншими святами, він не знає дат їх народження, а самого позивача приблизно до 40 років одягали його батьки, купляли сезонні речі. Позивач про власну матір не турбувався і вона на нього дуже ображалась. Позивач спілкується нецензурною лайкою, вживає алкогольні напої, веде себе неадекватно, не прибирає за собою. Весь дохід відповідачки витрачається на щоденні потреби родини, враховуючи комунальні платежі, оплату житла та допомогу батькам, купівлю найнеобхіднішого одягу, продуктів, медикаментів, оплату за проїзд до місця роботи. У 2021 році неповнолітній син відповідачки, і відповідно онук позивача, здобув повну загальну середню освіту та вступив до Київського медичного університету на контрактну форму навчання, тому з цього часу і до закінчення університету у відповідачки наявні систематичні грошові витрати на оплату навчання сина, які самі по собі є надзвичайним фінансовим тягарем для відповідачки та її чоловіка. Також відповідачка вказує, що позивач має і інші доходи окрім своєї пенсії, а саме, він має два депозитні рахунки в Приватбанку, два автомобіля, три земельні ділянки, а дві земельні ділянки позивач продав протягом червня-липня 2021 року, окрім цього позивач перебуває на обліку у Міжнародному благодійному фонді Єврейський Хесед Бней Азріель та отримає благодійну допомогу. За таких обставин відповідачка зазначає, що позивача аж ніяк не можна вважати бідною людиною.

18.08.2021 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що на утриманні відповідача перебувають двоє неповнолітніх дітей. Вся велика родина із 9 осіб, в тому числі і позивач, зареєстровані у одній квартирі. Сам позивач майже жодних коштів на продукти харчування не витрачає, окрім найважливішого для нього продукту - алкоголю. На купівлю алкоголю у позивача коштів вистачає, адже перешкод в купівлі ним алкоголю не існує. Продукти харчування для приготування позивачу їжі купляє мати відповідача та дружина позивача - ОСОБА_4 . Відповідач звертає увагу, що позивач стверджує про споживання ним хліба лише раз на тиждень, однак в такому випадку не зрозуміло чому він надає перевагу цигаркам, а не хлібові. Твердження позивача про те, що він раз на рік перебуває на стаціонарному лікуванні і витрачає на це 4000,00 грн. жодним доказом не підтверджено. Додані до позовної заяви різного роду квитанції не є належними доказами, адже відсутні докази про призначення позивачу цих ліків, а інші квитанції взагалі не можна ідентифікувати за їх призначенням. Розмір суми, яку позивач вимагає стягнути, є для відповідача величезною і прямо впливає на можливість задовольнити себе, свою матір, дружину та двох дітей першочерговими потребами. При цьому, відповідач ніде не працює з другої половини 2019 року. За твердженням відповідача, матеріальне становище в родині завжди було складним в зв`язку із алкогольною залежністю батька та його нестабільними заробітками, весь фінансовий тягар був на матері відповідача. Позивач ніколи не вітав своїх дітей, онуків з днем народження, іншими святами, він не знає дат їх народження, а самого позивача приблизно до 40 років одягали його батьки, купляли сезонні речі. Мати відповідача та дружина позивача готує йому їжу, прибирає та здійснює прання його брудних речей. Позивач жодного разу за життя відповідача не оплачував житлово-комунальні послуги. Позивач спілкується нецензурною лайкою, вживає алкогольні напої, веде себе неадекватно, не прибирає за собою. Рішення у справі може вплинути на всіх інших членів родини, адже у випадку прийняття рішення про сплату аліментів відповідач буде вимушений зменшити витрати на утримання членів своєї родини і віддати все позивачу, хоча позивач і так харчується з продуктів, які купляє мати відповідача, а гроші на ці продукти, у тому числі дають обидва відповідача. Позивач позбавлений необхідності сплачувати житлово-комунальні послуги, їх оплачує сестра відповідача, проте не зважаючи на те, що відповідачі та дружина позивача і так утримують позивача, він вважає прийнятим для себе подати такий позов до суду. Відповідачі належним чином утримують свого батька та доглядають за ним. Також відповідач вказує, що позивач має і інші доходи окрім своєї пенсії, а саме, він має депозитний рахунок в Приватбанку, два автомобіля, три земельні ділянки, а дві земельні ділянки позивач продав протягом червня-липня 2021 року, окрім цього позивач перебуває на обліку у Міжнародному благодійному фонді Єврейський Хесед Бней Азріель та отримає благодійну допомогу. За таких обставин відповідач зазначає, що позивача аж ніяк не можна вважати бідною людиною.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорту позивача (Т. 1, а.с. 4).

Пенсійні виплати позивача за період лютий-квітень 2021 року становили 7412,28 грн., що дорівнює 2470,76 грн. щомісячно (Т. 1, а.с. 5).

Згідно довідки №4835 від 20.10.2014 року, позивач перебуває на обліку у Дніпровському управлінні праці та соціального захисту населення як інвалід другої групи загального захворювання з 19.02.2014 року - довічно (Т. 1, з.б.а.с. 5).

На підтвердження своїх вимог позивач додав до позовної заяви копії 21 квитанції за квітень-травень 2021 року щодо здійснених покупок товарів/продуктів, оплат та придбання ліків на загальну суму 3678,44 грн. (стосовно трьох копій квитанцій суми оплат не читабельні).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач одружений з 24.09.1974 року, і його дружиною є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (Т. 1, а.с. 39).

Позивач є батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (Т. 1, а.с., з.б.а.с. 6).

ОСОБА_5 змінила своє прізвище на ОСОБА_6 у зв`язку з укладанням шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (Т. 1, а.с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 має неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, який 18.06.2021 року отримав свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти, а також отримав сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання №0295354 (Т. 1, а.с. 29-31, 38).

Згідно поданих відповідачкою ОСОБА_2 копій документів, її син ОСОБА_7 вступив на навчання до Київського медичного університету з оплатою за навчання за один навчальний рік від 40000,00 грн. до 41500,00 грн. і відповідно до квитанції, 28.07.2021 року відповідачка ОСОБА_2 здійснила платіж за навчання сина у Київському медичному університеті в розмірі 40000,00 грн. (Т. 1, а.с. 111, Т. 2, а.с. 103-104).

За даними Пенсійного фонду України, чоловік відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 за період 1998-2020 роки мав наступний розмір доходів: 1998 рік - 350,00 грн.; 1999 рік - 1828,10 грн.; 2001 рік - 266,78 грн.; 2002 рік - 371,25 грн.; 2003 рік - 495,00 грн.; 2004 рік - 3199,57 грн.; 2005 рік - 5500,00 грн.; 2006 рік - 7392,12 грн.; 2007 рік - 8122,12 грн.; 2008 рік - 2277,09 грн.; 2009 рік - 3036,12 грн.; 2010 рік - 7677,08 грн.; 2011 рік - 11557,00 грн.; 2012 рік - 13177,00 грн.; 2013 рік - 13835,00 грн.; 2014 рік - 14616,00 грн.; 2015 рік - 15256,00 грн.; 2016 рік - 17262,00 грн.; 2017 рік - 38400,00 грн.; 2018 рік - 44676,00 грн.; 2019 рік - 50076,00 грн.; 2020 рік - 43615,00 грн. (Т. 1, а.с. 32-36).

Згідно довідки №33-Д від 16.07.2021 року виданої ОСББ Буревісник-Плюс , за адресою: АДРЕСА_1 на даний час фактично зареєстровані: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ); ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ); ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ); ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Заборгованості по квартплаті (утримання будинку і прибудинкової території) за кв. 173 станом на 01.07.2021 року немає (Т. 1, а.с. 40).

На підтвердження своїх посилань про те, що комунальні послуги по вказаній квартирі, у якій в тому числі зареєстрований та проживає позивач, сплачуються відповідачкою ОСОБА_2 , остання надала суду копії відповідних квитанцій та зведену таблицю здійснених оплат з січня 2019 року по червень 2021 року (Т. 1, а.с. 65-109).

Заперечуючи проти позову відповідачка ОСОБА_2 надала суду копію банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.12.2020 по 03.06.2021 року зі змісту якої вбачається, що за вказаний період на картковий рахунок позивача мали місце надходження в загальній сумі 39845,32 грн., які складались з пенсійних виплат, зарахування процентів за договором депозиту та зарахування після переоформлення вкладу (Т. 1, а.с. 121).

Вбачається, що 17.03.2020 року позивач уклав з АТ Приватбанк договір вкладу Стандарт строком на 6 місяців з початковою сумою вкладу 165600,00 грн. (Т. 1, а.с. 125-126).

За наданими АТ Приватбанк банк даними, 19.03.2021 року позивач уклав із банком договір вкладу Стандарт строком на 6 місяців з початковою сумою владу 130000,00 грн. (Т. 2, а.с. 120-121).

Попередньо укладений договір від 15.03.2019 року на суму 167700,00 грн. за заявою позивача від 16.09.2019 року був розірваний і згідно виписки по картковому рахунку щодо вказаного договору за період з 15.03.2019 року по 16.09.2019 року усього надходжень було у розмірі 179958,18 грн. (Т. 2, а.с. 119-120, 122).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є власником вантажного автомобілю ТАТА, 2006 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Т. 1, а.с. 122).

Також за змістом витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 01.07.2021 року, за позивачем зареєстрований автомобіль ЗАЗ, 2008 року випуску (Т. 1, а.с. 123-124).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.07.2021 року позивач є іпотекодавцем за договором іпотеки від 20.03.2021 року №585 наступних земельних ділянок: 3221284001:01:061:0027, площею 0,0629 га., 3221284001:01:061:0028, площею 0,2189 га., 3221284001:01:061:0029, площею 0,1238 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Княжичі, Броварського району, Київської області (Т. 1, а.с. 127-131).

За змістом відповіді Міжнародного благодійного фонду Єврейський Хесед БНЕЙ АЗРІЕЛЬ від 12.07.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у фонді з 11.11.2013 року та отримує благодійну допомогу. Розмір та періодичність допомоги затверджується спонсором, благодійна допомога не носить систематичний характер і залежить від фактичного фінансування фонду (Т. 1, а.с. 138).

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно позивача, останній починаючи з 2013 року, року у якому позивач досягнув 60-ти років, отримував наступні доходи: у 2013 році від КНП КМКЛШМД - 23794,38 грн. та від МБФ Бней Азріель - 69,40 грн.; у 2014 році від КНП КМКЛШМД - 9606,12 грн. та від МБФ Бней Азріель - 932,31 грн.; у 2015 році від МБФ Бней Азріель - 3759,76 грн. та від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат - 400,00 грн.; у 2016 році від МБФ Бней Азріель - 6874,09 грн. та від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат - 380,00 грн.; у 2017 році від МБФ Бней Азріель - 7134,40 грн. та від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат - 260,00 грн.; у 2018 році від МБФ Бней Азріель - 5737,09 грн.; у 2019 році від МБФ Бней Азріель - 5540,93 грн. та від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат - 740,00 грн.; у 2020 році від МБФ Бней Азріель - 7983,48 грн. та від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат - 800,00 грн.; у 2021 році від МБФ Бней Азріель - 2800,00 грн. (Т. 2, а.с. 108-116).

Відповідач ОСОБА_3 заперечуючи проти позову свого батька та посилаючись на те, що має утримувати і власну родину та при цьому має невеликі доходи, надав суду копію свідоцтва про укладення ним шлюбу з ОСОБА_12 та копії свідоцтв про народження у нього дітей - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Т. 2, а.с. 13-15).

Відповідно до даних Пенсійного фонду України, відповідач ОСОБА_3 за період 1998-2019 роки мав наступний розмір доходів: 1998 рік - 713,11 грн.; 2000 рік - 59,00 грн.; 2001 рік - 579,94 грн.; 2003 рік - 762,70 грн.; 2004 рік - 3040,90 грн.; 2005 рік - 2162,00 грн.; 2007 рік - 2680,00 грн.; 2008 рік - 8236,36 грн.; 2009 рік - 14267,79 грн.; 2010 рік - 9702,20 грн.; 2011 рік - 12811,88 грн.; 2012 рік - 14027,96 грн.; 2013 рік - 18402,89 грн.; 2014 рік - 20983,35 грн.; 2015 рік - 18874,56 грн.; 2016 рік - 37843,98 грн.; 2017 рік - 29162,36 грн.; 2018 рік - 43514,31 грн.; 2019 рік - 41816,27 грн. (Т. 2, а.с. 16-20).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).

Відповідно до положень ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз наведеного положення закону дає підстави для висновку, що умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є одночасна наявність двох обов`язкових підстав: непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Згадувана стаття Сімейного кодексу України не містить визначення, за яких обставин особа може вважатися такою, що потребує матеріальної допомоги.

При цьому відповідно до частини першої статті 10 СК України якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

За положеннями частин другої-четвертої статті 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги необхідно брати отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Лише факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку з надання їм утримання та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги, стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. При визначенні розміру аліментів, що стягуються на утримання непрацездатних батьків, необхідно враховувати, зокрема, можливість отримання матеріальної допомоги від іншого з подружжя.

Застосовуючи положення наведеного правила до правовідносин, що врегульовані статтею 202 СК України, слід дійти висновку, що право на утримання повнолітньою дочкою, сином виникає у непрацездатних батьків за умови, що їхня заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи є меншими за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Співвідношення доходу позивача до встановленого законодавцем розміру прожиткового мінімуму має вирішальне значення під час вирішення спору за вимогами, пред`явленими на підставі статей 202, 205 СК України, які визначають підстави виникнення обов`язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та порядок визначення розміру присуджених аліментів.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік визначено на 2021 рік прожитковий мінімум: для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

При цьому, судом встановлено, що позивач отримує пенсію щомісячний розмір якої становить 2470,76 грн. і цей розмір є більшим за розмір прожиткового мінімуму як для працездатних осіб, так і для осіб, які втратили працездатність, як на час звернення позивача із відповідним позовом до суду, так і на час ухвалення у справі рішення.

У своїй постанові від 19.08.2018 року в справі №494/1682/15-ц Верховний Суд зазначив, що розмір пенсії позивача є більшим за розмір встановленого законом прожиткового мінімуму, а тому суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.

Згідно ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Позивач не навів доказів того, що він потребує додаткової матеріальної допомоги, адже він отримує пенсію у більшому розмірі, ніж встановлений законом прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, має у власності рухоме та нерухоме майно, отримує додаткові соціальні виплати та дохід у вигляді відсотків за депозитним рахунком.

Оскільки позивач не довів що потребує матеріальної допомоги на підставі частини першої статті 202 СК України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів аліментів на його утримання задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачів додаткових витрат, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Отже, обов`язок повнолітніх дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків, окрім сплати аліментів, визначений статтею 203 СК України. Виникнення цього обов`язку пов`язано з особливими обставинами - зокрема, тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків.

Позивач посилаючись на те, що він має хронічне захворювання, раз на рік проходить лікування та систематично вживає ліки, не надав доказів необхідності проходження систематичного медикаментозного лікування і його вартість, оскільки відсутні медичні документи про встановлений позивачу діагноз та прописані йому ліки.

Оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували потребу у додаткових витратах, підстави для покладення на відповідачів обов`язку брати участь у додаткових витратах на батька, згідно із статтею 203 СК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 75, 202, 203, 205 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.10.2021 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 ).

Суддя -