Вирок

від 01.11.2021 по справі 752/9712/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9712/21

Провадження №: 1-кп/752/1596/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12020105010001415, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомирі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, працюючий інженером першої категорії у Комунальному підприємстві Київтеплоенерго, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та/або недієздатних/непрацездатних осіб, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10 , ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 приблизно об 11 год 15 хв журналістка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з телеоператором ОСОБА_12 , здійснюючи законну професійну діяльність та виконуючи редакційне завдання, проводили у прямому ефірі телемовника Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюс Нетворк, який провадить діяльність з використанням логотипу KYIV.LIVE, а саме: висвітлювали при безпосередній телетрансляції стан прибирання підприємцями підходів до їх торгівельних точок від снігу та льоду у м. Києві поблизу станції метро Видубичі.

Для цього журналістка ОСОБА_8 та телеоператор, серед іншого, увійшли до приміщення торговельного павільйону, де здійснюється продаж напоїв та продуктів харчування, закусок (мала архітектурна форма), з метою опитати продавчиню стосовно виконання обов`язків з прибирання наслідків негоди. У цей час у цьому торговельному павільйону знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якого виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень журналістці під час виконання нею професійних обов`язків.

З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_4 прослідував за знімальною групою, яка вже перебувала на вулиці та прикриваючи власне обличчя головним убором, який тримав у своїй руці, без будь-яких пояснень почав штовхати ОСОБА_8 , що змусило останню відсторонитися і зробити йому усні зауваження щодо припинення незаконного посягання не неї.

Віддалившись від знімальної групи, ОСОБА_4 за певний час (не більше однієї хвилини), повторно наблизився до них та усвідомлюючи, що це журналісти, які здійснюють телезйомку, підійшов до ОСОБА_8 та діючи умисно, протиправно з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, наніс лівою рукою один удар в область її обличчя, а також штовхнув у спину. Після цього ОСОБА_4 розвернувся на пішов з місця події.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 ОСОБА_8 були заподіяні ушкодження у вигляді синця в правій скроневій ділянці з розповсюдженням на вилицеву ділянку, два садна на фоні синця в правій скроневій ділянці з розповсюдженням на вилицеву ділянку, що за критерієм розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями, які виразилися в умисному заподіянні журналістці легких тілесних ушкоджень у зв`язку із здійсненням нею законної професійної діяльності, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 345-1 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, категорично заперечуючи протиправність своїх дій і надав покази, в тому числі відповіді на запитання прокурора, захисників, потерпілої сторони і суду, за змістом яких 14.12.2020, закінчивши працювати, він зайшов у кафе неподалік станції метро Видубичі аби купити води і випити пігулки, прописані йому з огляду на наявне захворювання на гіпертонію. Перебуваючи у кафе та вживаючи слабоалкогольний напій, розпочав спілкування ще з двома незнайомими йому чоловіками. У певний момент у приміщенні зненацька з`явилося яскраве різке світло і два ліхтаря стало світити йому в очі, на що він відреагував вимогою прибрати світло, яке нікуди не зникало. Світло осліплювало, а тому він відійшов у бік, відвернувся, побачив дівчину, яка розмовляла з продавчинею ОСОБА_13 . Розмова була недовгою і дівчина та оператор, яких ОСОБА_4 сприйняв як пранків, тобто осіб, що здійснюють незаконні відео зйомки, пішли. Попрощавшись з присутніми у кафе, ОСОБА_4 вийшов та пішов ліворуч до метро попід кіосками, де вузький прохід, тоді як хлопець з ліхтарем знову направив на нього світло. З урахуванням специфіки своєї роботи, яка пов`язана з відслідковуванням безпеки об`єктів теплопостачання, співпрацею з поліцією, ОСОБА_4 , не бажаючи щоб його знімали, не даючи свою згоду на зйомку, прикрив своє обличчя кепкою та відсторонив від себе камеру, а також грубо і нечемно вимовив прохання прибрати камеру і не знімати його. Після цього пішов через залізничні рейки, де впав та сильно вдарився. Підвівшись та відчуваючи дезорієнтованість після падіння, почув, що дівчина коментує його поведінку, знову попрямував до метро і лівою рукою відсторонив дівчину, яка заважала проходу, не давала пройти через вузький тротуар та сказав їй, щоб вона йшла звідси. Після цього дівчина його наздогнала та вдарила у спину. Особисто ОСОБА_4 свідомо ударів дівчині не наносив, намірів таких не мав, проте чув як дівчина сказала, що він її вдарив.

Дівчину та хлопця з камерою жодним чином не ідентифікував як журналістів, бачив у неї в руках якийсь шар, проте не пам`ятає чи був на ньому якийсь напис, ні дівчина, ні оператор йому журналістами не представлялись, документів не показували, коментарі дати не просили, вдягнені були у звичайний одяг.

Після події на роботу не повертався, зустрівся з товаришем, повернувся на станцію метро Видубичі та автобусом дістався до гуртожитку, де фактично мешкає, до лікаря не звертався.

Через декілька місяців дізнався, що став зіркою Youtube, вже від слідчого йому стало відомо, що дівчина була журналістом і в руках вона на той час з тримала мікрофон, а хлопець з камерою виявися оператором телекомпанії, назва якої йому не відома.

Описуючи своє ставлення до події, яка мала місце, обвинувачений зазначив, що шкодує, що так сталося, неприємно і йому, і Камілі.

Незважаючи на те, що обвинувачений вказав, що не визнає свою вину, подія та склад кримінального правопорушення доводяться дослідженими судом доказами, які позитивно узгоджуються між собою.

Так, допитана безпосередньо у судовому засідання потерпіла ОСОБА_8 надаючи покази, у тому числі відповіді на запитання сторін, представника і суду, вказала, що 14.12.2020 у проміжку часу з 11 до 12 години дня проводила репортаж з прямим включенням з міста Києва біля станції метро Видубичі, неподалік супермаркету Фуршет. Виконуючи редакційне завдання з освітлення обставин прибирання підприємцями прилеглої до їх МАФів територій, посипання льоду реагентами, підключилася до прямого ефіру, зайшла у так звану наливайку, представилася журналістом телеканалу KYIV.LIVE, почала спілкуватися, розмовляла голосно, щоб її чули. В руках тримала брендований мікрофон з найменуванням телеканалу на шашці. Поряд з нею знаходився оператор ОСОБА_12 , який тримав на плечах професійну відеокамеру з відповідною символікою. У наливайці був ОСОБА_4 та чув, що вона представилася журналістом, повідомивши про назву телекомпанії, здійснення трансляції у прямий ефір. Після спілкування вона з оператором вийшли за МАФу і до неї підійшов невідомив на той час чоловік та почав її штовхати. Через декілька секунд чоловік відійшов, проте підсковзнувся і впав, при цьому знімальна група продовжувала репортаж. Цей же чоловік, яким є ОСОБА_4 , підвівся попрямував, і, підійшовши зі спини до неї, наніс удар по обличчю у скроневу частину з правого боку. Внаслідок удару на обличчі з`явилися синці, а також були подряпини, що сходили два-три дні.

Вчинок обвинуваченого є для потерпілої незрозумілим, пояснень від нього ніяких не було, окрім слів пішла звідси та інших, які вона вже не пам`ятає, фраз на кшталт припиніть мене переслідувати тощо не чула, заперечень проти проведення зйомки чоловік не висловлював. Чи була поверх її зимового одягу надіта прес-карта наразі не пам`ятає. Побої поїхала знімати самостійно .

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_12 надав показання, за змістом яких орієнтовно у листопаді чи грудні 2020 року вони з ОСОБА_8 , працюючи для телекомпанії KYIV.LIVE, прибули на станцію метро Видубичі поблизу автостанції. Згідно з редакційним завданням вони вивчали, чи посипають тротуари підприємці, чи очищають територію від льоду біля своїх невеличких магазинчиків, кіосків. Коли почалося включення у прямий ефір, вони з ОСОБА_14 пройшлися уздовж кіосків і коли виходили з останнього, до них підійшов невідомий чоловік, який штовхнув його та журналістку ОСОБА_8 . Дії були цілеспрямованими. Безпосередньо цього чоловіка не бачив, адже дивився в об`єктив камери. ОСОБА_12 з журналісткою почали відходити, чоловік впав, підвівшись почав до них рухатися, вони відходили і чоловік наніс ОСОБА_14 удар по обличчю.

Після інциденту на місце викликали поліцію.

Невідомого чоловіка свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ідентифікував як обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_15 надала показання, відповідно до яких вона перебувала на робочому місці у магазинчику, розкладала товар. У цей час у приміщенні перебував в якості клієнта чоловік, який пив каву чи щось інше, і в цей момент до нього підійшла дівчина, яка не представилася, з якимось шариком в руках та хлопець, які проводили відео зйомку. На прохання чоловіка не знімати його, не реагували. Надворі чоловік намагався втекти, дівчина за ним бігала і чоловік впав, а дівчина над ним сміялася. Далі дівчина стояла біля кіоску з шаурмою, а чоловік намагався пройти повз та ненароком випадково зачепив дівчину, відштовхнувши її, тому що там було мало місця та вузько, і вона вдарилася шариком по інерції. Сама свідок спочатку не зрозуміла, що це були журналісти, в обвинуваченому впізнала чоловіка, який впав. За подіями свідок споглядала через вікно магазинчику з атвотоварами, а на двір вийшла коли почався скандал, до того, як чоловік впав.

Надаючи відповіді на запитання прокурора свідок ОСОБА_15 зазначила, що сторонній чоловік стояв, а до нього підійшла дівчина і стала запитувати чому не чистять сніг, на що він відповів, що не знає цього і попросив його не знімати.

Також свідок зазначила, що дії обвинуваченого оцінює як захист, наголосила на тому, що ОСОБА_4 хотів пройти до станції метро.

Свідок ОСОБА_16 надала показання та відповіді на запитання сторін та представника потерпілої, з яких слідує, що у грудні 2020 року вона працювала у МАФі поблизу станції метро Видубичі. 14.12.2020 у неї були клієнти: два молодих чоловіки, які пригостили напоєм обвинуваченого. До кіоску зайшли кореспонденти, сказали, що вони з телеканалу та запитали, чи відбувається прибирання дороги, а саме: дівчина з великим мікрофоном Київ Лів та чоловік з великою професійною камерою. Також ОСОБА_16 бачила, що ОСОБА_4 впав, що наздогнав дівчину. Дівчина до неї зайшла і пожалілася на те, що її клієнт її вдарив. Момент удару ОСОБА_16 не бачила.

Відповідно висновку експерта № 042-118-2021 від 08.02.2021, його було складено за наслідками проведення судовим експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_17 за матеріалами кримінального провадження № 12020105010001415 призначеної на підставі постанови слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_18 від 01.02.2021. Експертиза за вказаним висновком розпочата 02.02.2021.

Відповідно до цього висновку у ОСОБА_8 на тілі виявлені наступні ушкодження: а) синець в правій скроневій ділянці з розповсюдженням на вилицеву ділянку; б) садно 2 на фоні синця, в правій скроневій ділянці з розповсюдженням на вилицеву ділянку.

Як визначає судовий експерт характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від що найменш однократної травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну та обставинам, вказаним у описовій частині постанови, тобто 14.12.2020, та не супроводжувались небезпечними для життя явищами.

Кожне з виявлених тілесних ушкоджень вказаних у п. а, п. б., відносяться до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я), відповідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6.

Локалізація, виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень знаходиться у анатомічних ділянках, доступних для власноручного спричинення.

Морфологія та локалізація виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, не виключає можливості їх утворення внаслідок її падіння з вертикального положення тіла (з висоти особисто росту) на площину (тверду поверхню).

Згідно з висновком експерта № 042-281-201 від 11.03.2021 у ОСОБА_8 , тілесні ушкодження у вигляді синця та саден правої половини обличчя могли утворитися при обставинах, зафіксованих на відеозапису з місця події, які мали місце 14.12.2020. Зазначений висновок складено за наслідками проведення судовим експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_17 за матеріалами кримінального провадження № 12020105010001415, призначеної на підставі постанови слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_18 від 09.03.2021.

Описані висновки судом приймаються в якості належних та допустимих доказів у справі, що вказують на ступінь виявлених ушкоджень, а також дозволяють бути обізнаним з можливим характером їх нанесення, морфологією і давність нанесення.

Під час розгляду справи судом досліджено лазерний диск та флеш накопичувач, на яких містилося по одному відеозапису, зокрема, на лазерному диску міститься файл формату МP4, розміром більше 97 тис кілобайт, ім`я файлу латининцею napad_kyivLive.mp4, тривалістю 4 хв 13 сек. На флеш накопичувачі, що містить напис латитицею Apacer USB 3.1 та вмістом його є відеофайл типу Material Exchange Format (MXF), назвою Clip0004 розміром 1,36 гігабайт, тривалістю приблизно 5 хв.

На безпосередньо дослідженому судом на робочому комп`ютері в залі судового засідання лазерному диску містяться один відеофайл з кольоровими відео зображеннями зі звуком, зокрема видно ведучих студії (чоловіка та жінку) та ОСОБА_8 , яка веде пряму трансляцію з вулиці у м. Києві поблизу станції метро Видубичі, повідомляє, що дізнаватиметься у підприємців про порядок прибирання наслідків негоди, вдягає на обличчя маску, намагається зайти до кіоску з продажу квітів, заходить до приміщення, де реалізовуються продукти харчування та напої, вітається, повідомляє назву телеканалу та про зйомку у прямому ефірі, ставить запитання продавчині, якою є ОСОБА_16 виходить з приміщення, де видно, що знаходиться кілька постатей. На дворі ОСОБА_8 прожує репортаж, намагається отримати коментар від продавця кіоску, віконце якого зачинається, у цей момент камера, з допомогою якою відбувається трансляцію у прямий ефір, струшується внаслідок стороннього впливу, ОСОБА_8 штовхає чоловік, прикриваючи обличчя головним убором, щось промовляє, а ОСОБА_8 перелякано робить чоловікову зауваження, чоловік відходить на залізничні рейки, де підсковзнувшись, падає у калюжу, зводиться на ноги, ОСОБА_8 в цей час проходить уперед та продовжує спілкування зі студією та глядачами, повільно рухається уздовж кіоску з продажу шаурми, тоді як до неї швидко наближається все той же чоловік, і, прикриваючи обличчя головним убором (тримаючи його в правій руці впритул до обличчя), замахується кілька разів на ОСОБА_8 , штовхає у спину. Зокрема на 03 хв 03 секунді відео відбувається торкання лівою рукою чоловіка обличчя дівчини. Після цього чоловік повертається та йде в напрямку естакад, у бік МАФу, з якого вийшла ОСОБА_8 .

Також на відео відбувається спілкування телеведучих у студії, які коментують події, дають пораду ОСОБА_8 викликати поліцію.

Відеозапис містить накладний текст та інші зображення, характерні для телевізійного продукту у прямому ефірі.

На відео файлі, що мітиться на флеш накопичувачі, відображаються описані вище події, проте без текстових нашарувань, без телеведучих та без їх голосів, зображення на ньому більш чітке, звуки голосніші, сам відео файл довший та містить момент, коли чоловік, який вдарив і штовхав ОСОБА_8 , повертає за кут наприкінці ряду торговельних кіосків, крадькома дивиться в бік знімальної групи.

Приймаючи участь у проведенні процесуальної дії з дослідження доказів обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно, чітко та ствердно вказав, що на відеозаписах як на лазерному диску, так і на флеш накопичувачі, зображений він як чоловік, який впав на залізничних рейках, підвівся, направився до ОСОБА_8 та нечемно відсторонив її, або пройти по вузькому тротуару до входу у станцію метрополітену. Дівчину на відео також ідентифікував як потерпілу у цьому провадженні ОСОБА_8 .

Аналізуючи досліджені процесуальні джерела доказів у їх сукупності, суд дійшов ствердного переконання про те, що обвинуваченим вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, адже більшу частині розвитку подій підтвердив сам ОСОБА_4 , зокрема, перебування у передобідній час поблизу станції метро Видубичі, відвідування кіоску з продажу напоїв та продуктів харчування, спілкування у кіоску з двома чоловіками, перебування на вулиці у той час як дівчину знімав хлопець з камерою, своє падіння на залізничних рейках, наближення до ОСОБА_8 , непривітне звертання до неї та грубе її відсторонення.

Покази, отримані безпосередньо у суді від потерпілої і свідків у переважній частині є такими, що за змістом і хронологією відповідають одне одному та, при цьому, позитивно співвідносяться з показами самого обвинуваченого щодо місця, часу події, його перебування у місці події.

При цьому, суд відкидає свідчення ОСОБА_15 , а показання ОСОБА_16 покладає в основу судового рішення лише частково та приймає в якості належних і допустимих доказів описані вище відеозаписи, вміщені як на лазерному диску, так і на флеш накопичувачі, відхиляючи заперечення сторони захисту щодо цих відеозаписів, зважаючи на наступне.

Так, захисники вказували суду на те, що потерпіла особисто звернулася для проведення освідування та виявлення тілесних ушкоджень після 14.12.2020, носії відеозаписів не можливо ідентифікувати, адже вони належним чином не описані у процесуальних документах, складених на стадії досудового розслідування, вони не визначалися речовими доказами, не можливо достеменно з`ясувати природу походження цих записів, відсутній протокол огляду ДВД-диска.

Оцінюючи заперечення захисниць, суд зазначає, що відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні визнаються фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За приписами ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

При цьому чинним процесуальним законодавством не обмежено потерпілого (представника потерпілої особи) на подання органу досудового розслідування (слідчому, прокурору) фактичних даних, які на думку потерпілого, є такими, що мають значення для кримінального провадження, для установлення події і складу кримінального правопорушення, з`ясування його деталей, пов`язаних фактів і обставин.

У п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України закріплено право потерпілого подавати докази слідчому.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у тому числі потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Системний аналіз наведених приписів законодавства дає беззаперечні підстави стверджувати, що потерпілий вправі на стадії досудового розслідування подати певні матеріали слідчому, слідчий справі отримувати докази від широкого кола осіб.

Суд зауважує, що до матеріалів кримінальної справи стороною обвинувачення не було подано жодного процесуального документа про визнання певного носія інформації речовим доказом, проте відмічає, що джерело походження обох носіїв та відеозаписів, які на них містяться, є установленим. Так, матеріалами кримінальної справи підтверджується, що флеш накопичувач з відеозаписом був наданий слідчому потерпілою ОСОБА_8 30.01.2021 в ході проведення її додаткового допиту, про що зазначено у відповідному протоколі від 30.01.2021. Лазерний диск з відеозаписом був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю Київ.Лайв слідчому на запит з супровідним листом від 22.02.2021 № 22/02-21.

03.02.2021 слідчим проведено огляд відеозапису, що міститься на описаному флеш накопичувачі, за наслідками чого складено протокол огляду відеозапису, який було розпочато о 16:00, закінчено о 17:20, безпосередньо досліджувався файл з назвою Clip0004, розміром 1,36 гігабайт.

У силу приписів ст. 84 та 99 КПК України суд приймає описані вище два відеозаписи в якості належних і допустимих доказів у справі, джерело походження яких є встановленим, й які за типом підлягають віднесенню до документів. У зв`язку з цим невчинення процесуальної дії на стадії досудового розслідування з ухвалення постанови про визнання речовим доказом лазерного диску з відеозаписом та/або флеш накопичувача не тягне за собою наслідків втрати самими відеозаписами доказової сили.

Певні розбіжності в описанні доказів, що виявлені у ході судового розгляду, а саме: найменування слідчим носія з відеозаписом диском, замість флеш накопичувача у другому абзаці протоколу огляду відеозапису від 03.02.2021; зазначення у супровідному листі експертної установи дати протоколу огляду відеозапису як 04.03.2021, замість правильного 03.02.2021, так само як і у тексті висновку експерта № 042-281-2021, суд оцінює як описки, зумовлені людським фактором, які є свого роду неточностями та оцінює їх як такі, що не міняють змісту й суті процесуальних документів та не тягнуть за собою наслідків недостовірності чи недопустимості доказів.

Проаналізовані матеріали досудового розслідування, що подані в якості доказів сторони обвинувачення дозволяють без обґрунтованих сумнівів вважати, що експертом досліджено відеозапис, який відображує обставини, які становили собою подію кримінального правопорушення.

Щодо відсутності в матеріалах, зібраних досудовим слідством та в процесуальних документах слідчого більш детальних ідентифікуючих ознак диску (DVD-диск) як-то інформації про його об`єм, заводський номер, то суд не вбачає у цьому таких порушень, які б спростовували подію та склад кримінального правопорушення, яке вважає доведеним.

Самостійне звернення ОСОБА_8 до медичної установи для огляду та встановлення наявності ушкоджень на її тілі жодним чином не можуть свідчити про неправомірність процесуальних дій і заходів, що вживалися на стадії досудового розслідування, адже це не суперечить процесуальному закону та відповідає інтересам фізичної особи, виходить з суті її особистих немайнових прав.

При цьому, ступінь тяжкості виявлених ушкоджень на обличчі ОСОБА_8 визначено за наслідками проведення судово-медичної експертизи, проведеної в встановленому законодавством порядку уповноваженим експертом з належною кваліфікацією, який був попереджений про кримінальні відповідальність.

Заперечення сторони захисту стосовно природи появи відеозапису, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю Київ.Лайв слідчому за супровідним листом від 22.02.2021 в частині того, що запис з камери оператора не міг зберегтися станом на лютий 2021 року, адже листом від 02.04.2021 вказане підприємством на запит адвоката ОСОБА_10 повідомила, що запис знищується через 14 днів, то суд такі заперечення також відхиляє. Так, в якості доказів сторони захисту, що були в установленому законодавством порядку відкриті іншим учасникам, судом прийнято лист Товариства з обмеженою відповідальністю Київ.Лайв від 02.04.2021, складений у відповідь на запит зазначеного адвоката, де, серед іншого, зазначено, що усі передачі, яка телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікації) повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження.

Наведене формулювання жодним чином не дає підстав вести мову про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Київ.Лайв повідомило про знищення запису, що зроблений 14.12.2020 оператором ОСОБА_12 або ж запису, що транслювався у прямий ефір телерадіоорганізацією на відповідному телеканалі.

До того ж слід відмітити, що стороною захисту не подано суду для вивчення сам адвокатський запит, що унеможливлює досконалого проаналізувати з позитивної для захисту точки зору отриману відповідь.

Стосовно заперечень захисниць щодо належності і допустимості протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками через неправильність представлених для огляду фото зображень та відсутності довідки до одного з них, то суд зазначає, що такі протоколи та виявлені їх результати показань не становлять базису для встановлення наявності події та складу кримінального правопорушення, адже обвинувачений підтвердив перебування на місці події у час, коди відбувся інцидент з потерпілою та повідомив про свої вчинки, які узгоджуються з відеозаписами. У зв`язку з цим зазначені заперечення не є такими, що спростовують факт вчинення правопорушення.

Як вказувалося вище, оцінюючи покази свідків, суд не приймає до уваги свідчення ОСОБА_15 , адже іншими фактичними даними не вдалося за можливе установити перебування обвинуваченого у безпосередній близькості до неї, так само як і її перебування у місці, яке б дозволило бачити і чути подію, яка становить собою кримінальне правопорушення. Більше того, сама ОСОБА_15 повідомила, що не була безпосереднім очевидцем моменту інциденту.

При цьому на відеозаписах особу ОСОБА_15 не відображено.

Свідчення ОСОБА_16 суд приймає до уваги в частині перебування потерпілої, оператора ОСОБА_12 та обвинуваченого на місці вчинення правопорушення, проведення потерпілою за участю оператора зйомки, повідомлення про свою професійну приналежність до створення телевізійного продукту у прямому ефірі. Як вбачається з відеозаписів, свідок ОСОБА_19 , є тією особою, яка здійснювала реалізацію товарів у торговельному павільйоні, де перебував ОСОБА_4 , куди увійшла потепліла у супроводі оператора та звідки вийшла ОСОБА_8 , ОСОБА_12 і обвинувачений вслід за ними.

Також відхиляються судом і заперечення захисту в частині того, що досудовим розслідуванням не з`ясовано й не доведено чи є потерпіла журналістом, де і як вона працює, чи виконувала редакційне завдання, чи можливо було її ідентифікувати як журналіста.

На переконання суду досліджені докази та загальний рівень обізнаності сучасного громадянина дозволяють ствердно вести мову про те, що ОСОБА_8 дійсно стала суб`єктом протиправного посягання, виконувала в момент посягання професійні обов`язки журналіста, тоді як обвинувачений міг усвідомлювати та усвідомлював, що перед ним знаходиться журналіст та оператор, а не пара так званих пранків.

Для цілей з`ясування фактичних обставин кримінального провадження слід враховувати визначення, що містяться у Законах України Про телебачення і радіомовлення, Про державну підтримку засобів масової інформації, де закріплено, що телевізійний канал це певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена уПлані використання радіочастотного ресурсу України; телерадіоорганізація це зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення; а журналіст це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються вдержавному класифікаторі професій України.

Відповідно до Національного класифікатора процесій України, затвердженого наказом Дердспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 кодом класифікатора 2451.2 об`єднано письменників, редакторів та журналістів та наведено професійні назви роботи, до яких віднесено, серед іншого, ведучих програм, коментаторів, журналістів, кореспондентів, кореспондентів власних, кореспондентів спеціальних, оглядачів, редакторів, коментаторів та ін.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про телебачення і радіомовлення приватні телерадіоорганізації створюються фізичними та/або юридичними особами у порядку, визначеному цим Законом,Цивільним кодексом УкраїнитаГосподарським кодексом України.

У примітці до ст. 345-1 КК України передбачено, що під професійноюдіяльністю журналістау ційстатті тастаттях 171,347-1,348-1цьогоКодексу слідрозуміти систематичнудіяльність особи,пов`язану іззбиранням,одержанням,створенням,поширенням,зберіганням абоіншим використаннямінформації зметою їїпоширення наневизначене колоосіб черездруковані засобимасової інформації,телерадіоорганізації,інформаційні агентства,мережу Інтернет.Статус журналістаабо йогоналежність дозасобу масовоїінформації підтверджуєтьсяредакційним абослужбовим посвідченнямчи іншимдокументом,виданим засобоммасової інформації,його редакцієюабо професійноючи творчоюспілкою журналістів.

Матеріалами кримінальної справи, де міститься засвідчена належним чином копія витягу з трудової книжки ОСОБА_8 , з наказу від 17.11.2020 № 77 про прийняття на роботу, копія посадової інструкції кореспондента Товариства з обмежено відповідальністю Київ.Лайв (ідентифікаційний код 43593878), відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які до того ж є загальнодоступними на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України, підтверджується, що основним видом діяльності зазначеної компанії є виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, діяльність у сфері телевізійного мовлення, розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, ОСОБА_8 працює на посаді кореспондента відділу редакторів департаменту проектів та програм з 18.11.2020, має виданий телерадіокомпанією ідентифікуючий розпізнавальний документ прес-карту на своє ім`я, що містить інформацію про те, що ОСОБА_8 є журналістом і станом на 14.12.2020 виконувала редакційне завдання.

Обставини того, що 14.12.2020 потерпіла виконувала професійні обов`язки на законних підставах, окрім її показань, показань ОСОБА_12 і відеозапису сюжету, з яких слідує, що у парі з оператором ОСОБА_8 здійснювали збирання й одержання інформації, її оформлення в сюжет, зберігання на носії у відеокамері, поширення засобами безпосередньої трансляції на необмежене коло осіб через телеорганізацію Товариство з обмеженою відповідальністю Ньюс Нетворк, стверджуються також і редакційним завданням від 14.12.2020 № 14/12-20, оформленим Товариством з обмеженою відповідальністю Ньюс Нетворк.

Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюс Нетворк (ідентифікаційний код 38749768)згідно зКВЕД єдіяльність у сфері телевізійного мовлення, виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

Загальнодоступними івідкритими широкомузагалу євідомості проте,що Товариство з обмеженою відповідальністю Ньюс Нетворк має ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на здійснення телевізійного мовлення, і здійснювала свою діяльність з використанням логотипу KYIV.LIVE.

Чинне законодавство України не містить заборон для господарюючих суб`єктів, які є телемовниками і мають відповідні ліцензії, на співпрацю та з іншими компаніями, які здійснюють виробництво різного роду телепродуктів та не займаються самостійним їх транслюванням на телевізійних каналах з питань створення телевізійного контенту, програм, випусків новин, залучення кореспондентів, які не входять до їх штату працівників.

На описанихпідставах,офіційне перебування ОСОБА_8 у трудовихвідносинах з Товариствомз обмеженовідповідальністю Київ.Лайв виробникомтелепрограм тавиконання редакційногозавдання,отриманого відтелемовника (телерадіоорганізації) Товаристваз обмеженоювідповідальністю НьюсНетворк ненівелює фактувиконання неюпрофесійної законноїдіяльності журналіста14.12.2020у м.Києві поблизустанції метроВидубичі упроміжок часуз 11по 12години дня.

Більше того, до предмету доказування у цій кримінальній справі не входить з`ясування порядку взаємодії телерадіоорганізації зможливими їїконтрагентами підрядниками тапослідовність налагодженняїх взаємодії,алгоритм дій.

Також судзазначає,що відсутністьу ОСОБА_8 посвідчення журналістата факттого,що поверхїї верхньогоодягу 14.12.2020не булавивішена прес-картане нівелюютьїї професійнуприналежність докола журналістів.

Як вбачається з переглянутих відеозаписів ОСОБА_8 при намаганні зібрати інформацію при створенні програми у прямому ефірі, голосно і чітко вказувала на те, що вона та оператор представляють телерадіоорганізацію (у побутовому спілкуванні - телеканал), проголошувала його найменування, повідомляла про те, що особа, до якої вона зверталася перебуває у прямому ефірі. У руках ОСОБА_8 знаходився досить великий мікрофон з найменуванням телеканалу, поряд з нею перебував чоловік з професійною камерою.

Щодо посилань сторони захисту на те, що ОСОБА_8 не представилася ОСОБА_4 , не показала посвідчення журналіста, то суд зазначає, що потерпіла не зверталася до нього в якості респондента, не ставила запитань, не просила надати коментар на камеру, а їх фактичний контакт зводився до захисту від нетривалих нападок обвинуваченого під час прямого ефіру.

На переконання суду після перегляду відеозаписів з місця події у пересічного спостерігача не виникло б жодних сумнівів у цілеспрямованості дій обвинуваченого, його вольовій поведінці, наявності у нього умислу на нанесення певних ушкоджень журналісту під час виконання ним професійних обов`язків, які за наслідками проведення експертизи, виявилися такими, що відносяться до легких тілесних ушкоджень та охоплюються диспозицією статті кримінального закону. Мотивом таких дій доцільно вважати особисте несхвалення конкретних дій кореспондента й оператора, вияв неповаги, неправильне оцінку суспільних і соціальних цінностей, метою бажання нашкодити фізично і припинення трансляції. Жодного підтвердження того, що ОСОБА_4 заперечував проти проведення його зйомки у певному місці, його прохань чи висловлювань з цього приводу досліджені відеозаписи не містять, відсутній будь-який спірний момент, де б мова йшла про неотримання згоди на зйомку ОСОБА_4 , крім чітких дій, спрямованих на прикриття свого обличчя стороннім предметом, який він тримав у руці в момент поштовхів та удару задля утруднення впізнання особи.

З огляду на зазначене вище, опис подій, які оголосив обвинувачений в ході судового розгляду справи та заперечення захисниць, проголошені під час судових дебатів, їх оцінка дій ОСОБА_4 суд сприймає виключно як їх лінію захисту, яка до того ж, частково не узгоджується з предметом дослідження суду. Зокрема, спрямованість судових дебатів адвоката ОСОБА_10 , серед іншого, зводилася до спростування фактів перешкоджання ОСОБА_4 професійній діяльності журналіста ОСОБА_8 , недоведеності наявності у нього належних для цьому мети і умислу, відсутність будь-якої зацікавленості у темі теле сюжету. Проте, висунуте ОСОБА_4 обвинувачення, яке суд вважає доведеним, не стосується вчинення перешкоджання у будь-який спосіб законній професійній діяльності журналіста, за що передбачена відповідальність у ст. 171 КК України, а охоплюється диспозицією ст. 345-1 КК України, зокрема, ч. 2 з огляду на виявлені у потерпілої ушкодження.

Проаналізувавши доводи захисниць, суд, оцінивши в нарадчій кімнаті наявні докази, в їх сукупності і взаємодії, відхиляє заперечення сторони захисту як безпідставні, адже не вбачає порушень, про які йдеться у ст. 87-88-1 КПК України, які б дозволити визнати подані стороною обвинувачення фактичні дані недопустимими.

Таким чином, обґрунтованих сумнівів, які б могли трактуватися на користь обвинуваченого не виникло, і процесуальних передумов для постановлення у цій справі виправдувального вироку судом не віднайдено.

Підставдля виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.

Майнова шкода описаним кримінальним правопорушенням потерпілій особі не заподіяна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, його наслідки, які не є тяжкими чи особливо обтяжливими для потерпілої; відсутність збитків або ж заподіяння майнової шкоди потерпілій особі; особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується дуже позитивно, має значний життєвий і трудовий досвід, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є особою зрілого віку, який продовжує працювати та відповідальній посаді, має постійне місце реєстрації та місце проживання, освіту, веде соціально-позитивний спосіб життя, виявляв свідоме ставлення до судового процесу та взірцеву процесуальну поведінку й повагу до суду.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 66 та ст. 67 КК України судом не встановлено, озвучені посилання потерпілої та свідка ОСОБА_16 на перебування обвинуваченого у стані сп`яніння не підтверджені належними і допустими засобами доказування та видаються особистою суб`єктивною оцінкою поведінки незнайомої особи.

Ускладненість стану здоров`я обвинуваченого, вікові зміни, що підтверджується відповідними документацією медичного характеру, суд оцінює в порядку ч. 2 ст. 66 КК України та сприймає їх на користь ОСОБА_4 .

Також приймається до уваги позиція сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання (2 роки на шість місяців позбавлення волі із застосування приписів ст. 75-76 КК України та установленням іспитового строку, тривалістю у 2 роки), ставлення обвинуваченого до вчиненого, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345-1 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому суд знаходить можливим звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням у порядку приписів ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків за ч. 1 ст. 76 КК України, адже особистість ОСОБА_4 не видається такою, що має кримінальний ухил і схильність до насильницьких дій.

На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати його перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Документального підтвердження визнання будь-яких об`єктів матеріального світу речовими доказами у кримінальному провадженні матеріали справи не містять.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених досліджень в розмірі 2174,90 грн.

На підставі, викладеного, керуючись ст. 94, 368-371, 373-374, 376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та 6 (шість) місяців та відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки.

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, реєстрації та місця роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених експертних досліджень у розмірі 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн 90 коп.

Копія вироку вручити сторонам т направити відсутнім в судовому засіданні учасникам.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 01.11.2021 після виходу суду з нарадчої кімнати, видалення до якої відбулося 28.10.2021.

Суддя ОСОБА_1