Ухвала

від 03.11.2021 по справі 288/788/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/788/20

УХВАЛА

про необґрунтованість відводу

03 листопада 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Миколайчука П.В. у цивільній справі № 288/788/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, який мотивований тим, що сторони перебували в шлюбі, який зареєстрований 18.08.1993 Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, актовий запис № 12. Від шлюбу мають двох дітей, одна з них - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - неповнолітня, також в шлюбі набуто нерухоме майно. Оскільки спільне життя сторін погіршилося виникла потреба звернутися до суду з позовом про поділ майна. Просила визнати спільним нерухоме майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як майно яке було отримано в шлюбі, визнати ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільному майні, до якого належить: земельна ділянка кадастровий номер 1824782100:02:008:0007 площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка кадастровий номер 1824782100:02:008:0009, площа 0,2791 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства - по Ѕ частини за кожним.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 19.06.2020 в даній справі відкрито загальне позовне провадження в справі призначено підготовче судове засідання.

В подальшому, після зміни складу суду на стадії підготовчого провадження, ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.07.2021, головуючий суддя Миколайчук П.В., вказану позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання, розгляд справи призначено проводити спочатку.

В свою чергу, ще 03.03.2021 позивачем ОСОБА_1 до Брусилівського районного суду було подано позовну заяву (уточнену) у зв`язку зі зміною предмету спору , в якій позивачка заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по аліментам в сумі 67975,28 грн. та просила залучити як тертю особу відділ ДВС Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

В подальшому, 02.04.2021 до Брусилівського районного суду від сторін по справі надходила заява про затвердження мирової угоди між сторонами у даній справі.

В ході підготовчого провадження в судовому засіданні 17.08.2021, на яке сторони не з`явились, ухвалою суду було відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 від 03.03.2021 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та повернуто уточнену позовну заяву позивачу.

Також, в ході підготовчого провадження в судовому засіданні 14.09.2021, на яке сторони не з`явились, судом було відмовлено в затвердженні мирової угоди, продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 04.10.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

27.10.2021 на адресу електронної пошти суду надійшла заява щодо розгляду справи 14.09.2021 без участі сторін, повторна заява про направлення копії журналу судового засідання від 03.06.2021, підписантами якої зазначено позивача та відповідача. Водночас, всупереч вимогам ч. 8 ст. 14 та ч.8 ст. 43 ЦПК України заява не підписана електронним підписом, подана не через систему Електронний суд , а також направлена зі сторонньої адреси електронної пошти, яку сторони завчасно суду не повідомляли. Також в додатках до даної заяви було додано скановані копії двох заяв від 27.10.2021 про відвід судді у даній справі, які надійшли до суду 28.10.2021. Авторами заяв зазначено позивачку та відповідача та на заявах розміщений скановані підписи сторін, заяви мотивовані сумнівами сторін в неупередженості судді Миколайчука П.В. в зв`язку з порушенням права на укладення мирової угоди.

В судове засідання 01.11.2021 сторони не з`явились, в зв`язку з чим судом відкладено розгляд справи на 12 год. 00 хв. 25 листопада 2021 року. Також судом на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України вирішено повернути без розгляду заяви про відвід судді від 28.10.2021, авторам яких зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03.11.2021 на адресу суду поштовою кореспонденцією надійшли заяви позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про відвід судді у даній справі. Підстави для відводу в заявах від обох сторін тотожні, зводяться до того, що головуючий суддя Миколайчук П.В. у даній справі грубо порушив право сторін на мирову угоду, чим вчинив перешкоди у доступі до правосуддя. Відтак, заявляють відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3, ч. 7 ст. 40 ЦПК України , питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом в порядку письмового провадження.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим розглянути заяви позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 від 03.11.2021 про відвід судді в порядку письмового провадження, без виклику сторін на підставі ч. 13 ст. 7, ст. 40 ЦПК України. Також, оскільки заявниками подано дві заяви про відвід з ідентичним обгрунтуванням, суд їх вирішує одночасно.

Вирішуючи по суті заявлений відвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України , суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі Білуха проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03 травня 2007 року суд нагадує, що безсторонність , в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії ).

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії" ).

Вбачається, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована лише фактом незгоди сторін з результатами розгляду їх заяви про затвердження мирової угоди у даній справі. Інших обставин, які б викликали сумніви в неупередженості або об`єктивності судді - не наведено.

Однак, сам факт незгоди з результатами розгляду процесуальних заяв сторін сам по собі не може вважатися достатньою підставою для висновку про упередженість або необ`єктивність судді.

Крім того, частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади , процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України .

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 39 ЦПК України, заявники жодним чином не аргументують дотримання ними строків заявлення відводу, враховуючи стадію розгляду справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що доводи, викладені в заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть свідчити про упередженість та заінтересованість судді у розгляді даної цивільної справи, тому суд приходить до висновку про необгрунтованість заявленого відводу.

Ураховуючи необгрунтованість заявленого відводу, а також те, що заява про відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, призначеного на 25.11.2021, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 36 , 39 , ст. 40 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати необгрунтованим відвід головуючого судді Миколайчука П.В., заявлений позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 у цивільній справі № 288/788/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

На підставі ч. 3 ст.40 ЦПК України, передати заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчуку П.В. для їх вирішення іншому судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України .

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя П. В. Миколайчук