Ухвала

від 21.07.2021 по справі 288/788/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/788/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі №288/788/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 288/788/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.

14.06.2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лівочки Л.І.

Заяву про відвід мотивовано тим, що суддею Лівочкою Л.І. грубо порушується її право на доступ до суду, судом не направляються їй повістки про виклик до суду, порушується її право, передбачене діючим законодавством, на мирову угоду. Так 02.04.2021р. вона подала через канцелярію суду заяву (уточнену) про затвердження мирової угоди між сторонами шляхом зняття арешту з майна; відповідач не заперечує проти передачі їй у власність нерухомого майна, належного йому на праві власності, в рахунок його заборгованості по аліментам перед нею на утримання їх дочки, але зробити це неможливо, адже за її заявою було накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_2 23 квітня 2021 р. та 13 травня 2021 р.вона подала через канцелярію суду заяви про проведення судових засідань без участі сторін та затвердження мирової угоди між сторонами, які до цього часу не розглянуті. 03 червня 2021 року в судовому засіданні головуюча суддя Лівочка Л.І., немов би, роз`яснила їм їх права , але при цьому на їх наполегливе прохання розглянути заяву про затвердження мирової угоди між сторонами шляхом зняття арешту з майна відповідача та винести відповідну ухвалу, суддя категорично відмовилася розглядати заяву, розраховуючи на їх правову необізнаність та просто цитувала приписи ЦПК України, які жодного відношення не мають саме до їх мирової угоди по цивільній справі.Вказала, що суддя вчинила протиправні дії та, відмовивши їй в реалізації її права, грубо порушила приписи ч.3 ст.22 ,ст. 124 Конституції України, не взявши до уваги роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які були викладені в Постанові від 01.11.1996 року № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя .

Розглядаючи цивільну справу, суддя Лівочка Л.І. допустила внаслідок недбалості істотні порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що ускладнює реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а тому виникли підстави для відводу судді,у зв"язку з чим нею були подані скарги на дії судді до різних державних установ.

Право позивача на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позивач має об`єктивний і суб`єктивний сумнів в безсторонності судді, це підкріплено матеріалами даної цивільної справи, в такому випадку практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід.

Відповідно до частин 7, 8 статтї 40 ППК України суд розглядає дану заяву у порядку письмового провадження та без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 3 статті 40 ЦПК України , якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочих дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирівшення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першо. статті 33 цього Кодексу.

Розглянувши заяву про відвід, проаналізувавши викладені у заяві ОСОБА_1 міркування та наведені доводи, суд приходить до наступного.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об"єктивності судді ( п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 , як на підставу для відвода головуючого судді, посилається на ту обставину, що у неї виникли сумніви в неупередженості та необ"єктивності судді

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав , зазначених у статтях 36,37,38 цього Кодексу, судді може бути заявлений відвід учасниками справи.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Статтею 15 Кодексу судівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справи є основним обов"язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі , коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Європейський суд у своїх рішеннях у справах: "Білуха проти України"( рішення від 09.11.2006р.) Мироненко і Мартенко проти України (рішення від 10.12.2009р.), Рудніченко проти України (рішення від 11.07.2013р.) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Вказані ОСОБА_1 у заяві про відвід головуючого судді обставини не підтверджені жодними доказами щодо упередженості або необ"єктивності судді у розгляді даної справи.

Однак, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи та з метою недопущення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, уникнення потенційної підозри певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, з морально-етичних міркувань, враховуючи безпідставні скарги позивача до різних державних установ на дії головуючого судді, суд вважає доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі заявлений позивачем по справі відвід судді задовольнити.

При задоволенні заявленого відводу головуючому судді, суд також бере до уваги те, що право особи на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід чи самовідвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки не задоволення заяви може сприйматися стороною як порушення її прав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-41, 258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити.

Відвести суддю Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочку Л.І. від участі в розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.

Цивільну справу № 288/788/20 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.І. Лівочка