Ухвала

від 17.08.2021 по справі 288/788/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/788/20

УХВАЛА

17 серпня 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, який мотивований тим, що сторони перебували в шлюбі, який зареєстрований 18.08.1993 Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, актовий запис № 12. Від шлюбу мають двох дітей, одна з них - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - неповнолітня, також в шлюбі набуто нерухоме майно. Оскільки спільне життя сторін погіршилося виникла потреба звернутися до суду з позовом про поділ майна. Просила визнати спільним нерухоме майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як майно яке було отримано в шлюбі, визнати ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільному майні, до якого належить: земельна ділянка кадастровий номер 1824782100:02:008:0007 площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка кадастровий номер 1824782100:02:008:0009, площа 0,2791 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства - по Ѕ частини за кожним.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 19.06.2020 в даній справі відкрито загальне позовне провадження в справі призначено підготовче судове засідання.

В подальшому, після зміни складу суду на стадії підготовчого провадження, ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.07.2021, головуючий суддя Миколайчук П.В., вказану позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання, розгляд справи призначено проводити спочатку.

В свою чергу, ще 03.03.2021 позивачем ОСОБА_1 до Брусилівського районного суду було подано позовну заяву (уточнену) у зв`язку зі зміною предмету спору , в якій позивачка заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по аліментам та залучено як тертю особу відділ ДВС Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Заява мотивована тим, що на виконання судового наказу № 288/193/18 від 01.10.2018 виданого Попільнянським районним судом Житомирської області відкрито виконавче провадження № 57335036 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.02.2018. Станом на 01.07.2020 року борг відповідача перед позивачем становить 67 975,28 грн., який відповідач зобов`язаний сплатити позивачу. Просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 боргу зі сплати аліментів в сумі 67975,28 грн.

В подальшому, 02.04.2021 до Брусилівського районного суду від сторін по справі надходила заява про затвердження мирової угоди між сторонами у даній справі, в якій сторони просять суд:

-затвердити мирову угоду від 05 березня 2021 року по даній справі ухвалою суду;

-скасувати постанову в.о. начальника Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Човган Світлани Володимирівни від 09 липня 2020 року ВП № 57335036 при примусовому виконанні про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника на підставі судового наказу № 288/193/18 від 01 жовтня 2018 року, що видав Попільнянський районний суд Житомирської області;

-зняти арешт з нерухомого майна, яке належить відповідачу і складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер: 1824782100:02:008:0007, площа 0.25 га, адреса: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер: 1824782100:02:008:0008, площа 0.12 га, адреса: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер: 1824782100:02:008:0009, площа 0.1591 га, адреса: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер: 1824782100:01:001:0424, площа 0.0673 га, адреса: на території Жовтневої сільської ради Попільнянського району,Житомирської області.

- закрити провадження по справі № 288/788/20.

При цьому в заяві про затвердження мирової угоди сторони вказують на прийняття судом до розгляду у справі № 288/788/20 уточненої позовної заяви від 03.03.2021 зі зміненим предметом позову.

Також, 12.08.2021 до суду надійшла заява сторін про затвердження мирової угоду у вказаній справі, умови якої тотожні умовам мирової угоди, наданої суду 02.04.2021 (а.с.182 т.1).

В підготовче судове засідання 17.08.2021 позивач ОСОБА_1 не з`явилась, 12.08.2021 звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі та затвердження мирової угоди, яка повторно додана до заяви.

В підготовче судове засідання 17.08.2021 відповідач ОСОБА_2 не з`явився, згідно телефонограми просив проводити судове засідання без його участі та затвердити мирову угоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання, передбачені ст. 197 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, в ході розгляду справи попереднім складом суду питання про прийняття судом до розгляду уточненої позовної заяви від 03.03.2021 зі зміненим предметом спору вирішено не було, відповідного процесуального рішення судом не ухвалено, тобто твердження сторін в заявах та тексті мирової про прийняття судом уточнено позовної заяви зі зміненим предметом позову є хибним.

Відтак враховуючи, що після зміни складу суду розгляд справи розпочато спочатку у відповідності до положень ч. 12 ст. 33 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність першочергового вирішення в підготовчому судовому засіданні питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви від 03.03.2021 зі зміненим предметом позову, адже до розгляду вказаного питання та, відповідно, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних відносин (п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України), вирішення інших питань у підготовчому провадженні, зокрема - затвердження наданої суду сторонами мирової угоди, є неможливим.

Вирішуючи питання про прийняття судом уточненої позовної заяви від 03.03.2021, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України ,статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Суд зауважує, що у діючому ЦПК України відсутня можливість доповнення позовної заяви. Також, в кодексі не визначено поняття уточнення позовних вимог.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою частиною третьою статті 49 ЦПК України , не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

Вказаний висновок висловив Верховний Суд у своїй постанові від 30.10.2019 в справі № 370/2201/15-ц.

Верховний Суд у своїй практиці також зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

За змістом поданої позивачем до суду уточненої заяви убачається, що подана позивачем 03.03.2021 позовна заява (уточнена) за своїм змістом та суттю змінює як предмет позову, так і його підстави, оскільки позивачем заявлено іншу позовну вимогу про стягнення заборгованості по сплаті аліментів з обгрунтуванням підстав її виникнення невиконаними зобов`язаннями відповідача по виконанню судового наказу, замість первісної позовної вимоги про поділ майна подружжя, яка грунтувалась на підставах спільного набуття нерухомого майна під час шлюбу. Таким чином, уточнена позовна заява від 03.03.2021 по суті є новим позовом, а відтак її розгляд можливий лише після звернення до суду з одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Водночас, Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17. Також неправомірно під виглядом уточнення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі №925/185/19, від 23.01.2020 року у справі №925/186/19).

Відтак, позивачем у межах справи № 288/788/20 шляхом подачі уточненої позовної заяви фактично було подано новий позов, у якому одночасно замінено як предмет позову (замінено позовну вимогу) так і його фактичні та юридичні підстави, а тому вказана позовна заява (уточнена) від 03.03.2021 не може бути прийнята до розгляду в межах справи № 288/788/20.

Водночас, позивачка не позбавлена права на звернення до суду з новим позовом в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

Окремо суд звертає увагу, що згідно із ч.5 ст.49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Водночас, згідно додатків до уточненої позовної заяви від 03.03.2021 (а.с.156-161, т.1), позивачем не було суду додано доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, як того вимагає ч. 5 ст. 49 ЦПК України, тобто заява про зміну предмету позову подана в неналежному процесуальному порядку, що також є самостійною підставою для повернення відповідної заяви позивачу.

За таких обставин суд вважає, що в прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 від 03.03.2021 у справі № 288/788/20 про зміну предмета позову слід відмовити та повернути заявнику у зв`язку із невиконанням позивачем вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України і порушенням вимоги ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасного зміни предмету і підстав позову.

В зв`язку з відмовою у прийнятті і поверненні уточненої позовної заяви від 03.03.2021, одночасне вирішення судом питання про затвердження мирової угоди, у якій сторони посилаються, в тому числі, на факт прийняття судом змінених позовних вимог, не є доцільним, так як порушуватиме процесуальні права сторін, а тому за приписами ч.2 та ч.5 ст. 198 ЦПК України в підготовчому засіданні необхідно оголосити перерву для забезпечення реалізації сторонам своїх процесуальних прав у підготовчому провадженні.

Керуючись ст.ст. 4 , 13 , 49 , 259 , 260 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 від 03.03.2021 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити та повернути позовну заяву позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відмова в прийнятті заяви про зміну предмету позову не перешкоджає зверненню із позовною заявою до суду в загальному позовному порядку шляхом подання окремого позову.

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 14-00 год. 14 вересня 2021 року.

В підготовче судове засідання викликати учасників справи.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя П. В. Миколайчук