Ухвала

від 04.11.2021 по справі 331/1043/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 331/1043/19

провадження № 61-16894ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку представник товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя (далі - ТОВ ТМО Запоріжжя ) - адвокат Гришко І. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у цивільній справі № 331/1043/19.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Повний текст постанови апеляційного суду від 30 березня 2021 року складено 05 квітня 2021 року.

Касаційна скарга подана 12 жовтня 2021 року із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Разом із касаційною скаргою заявником подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 16 квітня 2021 року. Представник заявника - адвокат Гришко І. І. не міг подати касаційну скаргу у визначений законом строк, ураховуючи те, що із

26 квітня 2021 року перебував на самоізоляції, а у період часу з 03 травня 2021 року до 15 травня 2021 року - на лікарняному. При цьому, в штатному розписі товариства відсутня посада юрисконсульта або іншого фахівця у галузі права. Крім того, у період із 19 квітня 2021 року до 14 травня 2021 року генеральний директор товариства перебував у щорічній відпустці, що унеможливило звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в порядку самопредставництва або укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Наведені ТОВ ТМО Запоріжжя у касаційній скарзі підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження суд визнає неповажними виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа Олександр Шевченко проти України рішення від 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України рішення

від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

ТОВ ТМО Запоріжжя було обізнане про розгляд апеляційним судом справи

№ 331/1043/19 за його апеляційною скаргою.

Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 30 березня 2021 року та 07 квітня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР).

Копію оскаржуваної постанови Запорізького апеляційного суду

від 30 березня 2021 року отримано ТОВ ТМО Запоріжжя 16 квітня

2021 року, що підтверджено копією поштового конверту, інформацією АТ Укрпошта та не заперечувалось заявником.

Вперше касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду

м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року ТОВ ТМО Запоріжжя подало

21 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

Лідовця Р. А. від 08 червня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) касаційну скаргу ТОВ ТМО Запоріжжя залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, у тому числі для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з наведенням поважних підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

Лідовця Р. А. від 15 липня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) визнано наведені ТОВ ТМО Запоріжжя підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та заявнику продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 08 червня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

Лідовця Р. А. від 30 серпня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) касаційну скаргу ТОВ ТМО Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Копія ухвали Верховного Суду від 30 серпня 2021 року вважається такою, що вручена ТОВ ТМО Запоріжжя 13 вересня 2021 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повторно касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду 12 жовтня

2021 року, тобто майже через місяць після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги.

Щодо обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ТОВ ТМО Запоріжжя посилається на ті ж підстави, що і при поданні касаційної скарги вперше та які вже були визнані касаційним судом неповажними. Інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження позивачем не наведено.

На підтвердження поважності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження заявник надає ті ж самі документи, що й у провадженні

№ 61-8622ск21.

При цьому, у вищезазначених ухвалах від 15 липня 2021 року та

від 30 серпня 2021 року Верховний Суд дійшов висновку, що тимчасова відсутність представника не позбавляла товариство можливості звернутися за професійною правничою допомогою до іншого адвоката або подати скаргу в порядку самопредставництва, а перебування генерального директора товариства у відпустці не є об`єктивно непереборною обставиною для подання касаційної скарги.

Отже повторно зазначаючи ті самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які вже були оцінені Верховним Судом як неповажні, та надаючи на їх підтвердження ті самі документи, заявник фактично намагається отримати від Верховного Суду їх іншу оцінку, аніж викладену в ухвалах від 15 липня 2021 року та від 30 серпня 2021 року (провадження № 61-8622ск21).

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року із наданням доказів на підтвердження цих підстав.

Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

За наслідками виконання (невиконання) цієї ухвали питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів відповідно до вимог статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі № 331/1043/19 наведені у клопотанні від 12 жовтня

2021 року товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , в інтересах якого діє представник - адвокат Гришко Іван Іванович.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , в інтересах якого діє представник - адвокат Гришко Іван Іванович, на рішення Жовтневого районного суду

м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення товариству з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя копії цієї ухвали.

Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , що наслідком невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк є відмова у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович