Ухвала

від 08.06.2021 по справі 331/1043/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 червня 2021 року

м. Київ

справа № 331/1043/19

провадження № 61-8622ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя (далі - ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2019 року позов ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя в частині позовних вимог до ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2019 року у задоволенні позову ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2019 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року, у задоволенні позову ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя відмовлено.

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 21 травня 2021 року .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

До касаційної скарги заявник доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не додає і не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

Про судовий збір від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 3 842 грн ( 1 921 грн * 200% = 3 842 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Отже, ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя необхідно надати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 842 грн.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як підставу касаційного оскарження ТОВ Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , у тому числі, вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте посилаючись на вказану підставу, заявник не зазначаєщодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги заявником не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів для учасників справи.

Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи .

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець