Ухвала

від 15.12.2021 по справі 331/1043/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 331/1043/19

провадження № 61-16894ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , в інтересах якого діє адвокат Гришко Іван Іванович, на рішення Жовтневого районного суду

м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку представник товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя (далі - ТОВ ТМО Запоріжжя ) - адвокат Гришко І. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у цивільній справі № 331/1043/19.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Повний текст постанови апеляційного суду від 30 березня 2021 року складено 05 квітня 2021 року.

Касаційна скарга подана 12 жовтня 2021 року із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Разом із касаційною скаргою заявником подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник отримав 16 квітня 2021 року. У клопотанні зазначено, що представник заявника - адвокат Гришко І. І. не міг подати касаційну скаргу у визначений законом строк, ураховуючи те, що із 26 квітня 2021 року перебував на самоізоляції, а у період із 03 до 15 травня 2021 року - на лікарняному. При цьому, в штатному розписі товариства відсутня посада юрисконсульта або іншого фахівця у галузі права. Крім того, у період із 19 квітня 2021 року до 14 травня 2021 року генеральний директор товариства перебував у щорічній відпустці, що унеможливило звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в порядку самопредставництва або укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі

№ 331/1043/19, наведені у клопотанні від 12 жовтня 2021 року

ТОВ ТМО Запоріжжя , в інтересах якого діє представник - адвокат

Гришко І. І.,касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року із наданням доказів на підтвердження цих підстав.

При цьому суд виходив із того, що ТОВ ТМО Запоріжжя було обізнане про розгляд апеляційним судом справи № 331/1043/19 за його апеляційною скаргою.

Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 30 березня 2021 року та 07 квітня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР).

Копію оскаржуваної постанови Запорізького апеляційного суду

від 30 березня 2021 року отримано ТОВ ТМО Запоріжжя 16 квітня 2021 року, що підтверджено копією поштового конверту, інформацією АТ Укрпошта та не заперечувалось заявником.

Вперше касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року ТОВ ТМО Запоріжжя подало 21 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. від 08 червня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) касаційну скаргу ТОВ ТМО Запоріжжя залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, у тому числі для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з наведенням поважних підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. від 15 липня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) наведені ТОВ ТМО Запоріжжя підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними та заявнику продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 08 червня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. від 30 серпня 2021 року (провадження № 61-8622ск21) касаційну скаргу ТОВ ТМО Запоріжжя на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Копія ухвали Верховного Суду від 30 серпня 2021 року вважається такою, що вручена ТОВ ТМО Запоріжжя 13 вересня 2021 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повторно касаційну скаргу заявник подав 12 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ТОВ ТМО Запоріжжя посилається на ті ж підстави, що і при поданні касаційної скарги вперше та які вже були визнані касаційним судом неповажними.

На підтвердження поважності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження заявник надає ті ж самі документи, що й у провадженні

№ 61-8622ск21.

При цьому, у вищезазначених ухвалах від 15 липня 2021 року та

від 30 серпня 2021 року Верховний Суд дійшов висновку, що тимчасова відсутність представника не позбавляла товариство можливості звернутися за професійною правничою допомогою до іншого адвоката або подати скаргу в порядку самопредставництва, а перебування генерального директора товариства у відпустці не є об`єктивно непереборною обставиною для подання касаційної скарги.

Отже повторно зазначаючи ті самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які вже були оцінені Верховним Судом як неповажні, та надаючи на їх підтвердження ті самі документи, заявник фактично намагається отримати від Верховного Суду їх іншу оцінку, аніж викладену в ухвалах від 15 липня 2021 року та від 30 серпня 2021 року (провадження № 61-8622ск21).

Копія ухвали Верховного Суду від 04 листопада 2021 року про залишення касаційної скарги без руху вважається такою, що вручена

ТОВ ТМО Запоріжжя та його представнику - адвокату Гришко І. І. 15 листопада 2021 року, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

25 листопада 2021 року представникТОВ ТМО Запоріжжя - адвокат Гришко І. І. подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись зокрема і на ті самі підстави, які ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року визнані неповажними.

Крім цього, як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження адвокат Грішко І. І. зазначає, що фактично хворів щонайменше за 7 днів до 26 квітня 2021 року до 27 травня 2021 року і мав час на підготовку касаційної скарги лише 5 днів, чого було недостатньо. Крім того після укладення між адвокатським об`єднанням Аксіома та

ТОВ ТМО Запоріжжя договору про надання правової допомоги було заведено адвокатське досьє, яке складається із трьох томів та в силу частини першої статті 22 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність є адвокатською таємницею. У зв`язку із тим, що адвокат Гришко І. І. перебував на лікарняному, передання вказаних документів іншому адвокату на стадії юридичного захисту було неможливим. Інші договори із адвокатами та адвокатськими об`єднаннями

ТОВ ТМО Запоріжжя не укладалися. Перебування генерального директора у відпустці унеможливило подання касаційної скарги

ТОВ ТМО Запоріжжя в порядку самопредставництва або укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом. Також посилався на необхідність врахування висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ейрі проти Ірландії .

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до усталеної практики далі - ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа Олександр Шевченко проти України рішення від 26 квітня

2007 року, справа Трух проти України рішення від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Отже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, встановленого законом, є неповажними, носять суб`єктивний характер, не пов`язані із діями чи бездіяльністю суду, не вказують на наявність об`єктивних обставин, які б унеможливлювали подання касаційної скарги та не є підставами для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року і постанови Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року.

Тимчасова непрацездатність представника, протягом частини визначеного законом строку на касаційне оскарження судових рішень, не унеможливлювала подання касаційної скарги як цим представником, так і не позбавляла товариство можливості, у разі необхідності, звернутися за професійною правничою допомогою до іншого адвоката або подати скаргу в порядку самопредставництва, а перебування генерального директора товариства у відпустці не є об`єктивно непереборною обставиною для подання касаційної скарги.

Крім того, копія ухвали Верховного Суду від 30 серпня 2021 року про повернення вперше поданої касаційної скарги вважається такою, що вручена ТОВ ТМО Запоріжжя 13 вересня 2021 року, натомість повторно касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду лише 12 жовтня

2021 року, тобто майже через місяць.

Отже, як наведені в клопотанні від 12 жовтня 2021 року так і в клопотанні від 25 листопада 2021 року підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у цивільній справі № 331/1043/19, наведені у клопотанні товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , в інтересах якого діє адвокат Гришко Іван Іванович, від 25 листопада 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгалузеве об`єднання Запоріжжя , в інтересах якого діє адвокат Гришко Іван Іванович, на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя

від 07 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 30 березня 2021 року у цивільній справі № 331/1043/19.

Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта