Ухвала

від 25.09.2007 по справі 20-4/143

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Ухвала

Іменем України

20

вересня 2007 року 

Справа

№ 20-4/143

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                 

Антонової І.В.,

суддів                                                                     

Видашенко Т.С.,

Котлярової О.Л.,

секретар

судового засідання                                        Макарова Г.О.

за участю

представників сторін:

прокурора:

Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 

438   від 20.02.06,  прокурор міста Севастополя;

позивача:

Сирський Сергій Валентинович, довіреність №03-15/03 від 05.01.07,

Севастопольська міська Рада;

відповідача:

Онищенко Олексій Олександрівна, довіреність № 

58/02-15   від 20.09.07,  Фонд державного майна України;

третьої

особи: Єфремова Лариса Олексіївна, довіреність №  11071/285  

від 05.10.06,  Відкрите акціонерне

товариство "Мусон";

третьої

особи, не з'явився,     ,  ОСОБА_8;

третьої

особи, ОСОБА_9, паспорт  НОМЕР_3   від 18.03.97,  ОСОБА_9;

третьої

особи, ОСОБА_3, паспорт  НОМЕР_4   від 29.11.96,  ОСОБА_3;

третьої

особи, ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_5   від

28.11.99,  ОСОБА_4;

третьої

особи, ОСОБА_10, довіреність НОМЕР_6  від

22.06.06,  ОСОБА_11;

третьої

особи, ОСОБА_6, паспорт  НОМЕР_7   від 03.02.98,  ОСОБА_6;

третьої

особи, ОСОБА_12, довіреність НОМЕР_8  

від 03.01.07,  Відкрите акціонерне

товариство "Мусон";

третьої

особи, ОСОБА_13, паспорт  НОМЕР_9   від 29.06.99,  ОСОБА_13; 

третьої

особи, ОСОБА_14, паспорт  НОМЕР_10   від 16.01.98,  ОСОБА_14;

третьої

особи, ОСОБА_15, паспорт  НОМЕР_11   від 11.11.99,  ОСОБА_15;

третьої

особи, ОСОБА_16, паспорт  НОМЕР_12   від 17.09.96,  ОСОБА_16;

третьої

особи, ОСОБА_17, паспорт  НОМЕР_13   від 23.07.99,  ОСОБА_17;

третьої

особи, ОСОБА_18, паспорт  НОМЕР_14   від 24.12.99,  ОСОБА_18;

третьої

особи, ОСОБА_19, паспорт  НОМЕР_15   від 07.04.98,  ОСОБА_19;

третьої

особи, ОСОБА_20, паспорт  НОМЕР_16   від 21.03.97,  ОСОБА_20;

третьої

особи, ОСОБА_21, паспорт  НОМЕР_17   від 11.03.97,  ОСОБА_21;

третьої

особи, ОСОБА_22, паспорт  НОМЕР_18   від 19.03.96,  ОСОБА_22;

третьої

особи, ОСОБА_23, паспорт  НОМЕР_19   від 07.02.97,  ОСОБА_23;

третьої

особи, ОСОБА_24, паспорт НОМЕР_20   від

25.09.98,  ОСОБА_24;

третьої

особи, ОСОБА_25, паспорт  НОМЕР_21   від 11.04.97,  ОСОБА_25;

третьої

особи, ОСОБА_26, паспорт  НОМЕР_22   від 25.02.97,  ОСОБА_26;

третьої

особи, ОСОБА_27, паспорт  НОМЕР_23   від 22.06.99,  ОСОБА_27;

третьої

особи, ОСОБА_28, паспорт  НОМЕР_24   від 18.03.97,  ОСОБА_28;

третьої

особи, ОСОБА_29, паспорт  НОМЕР_25   від 15.12.98,  ОСОБА_29;

третьої

особи, ОСОБА_30, паспорт  НОМЕР_26   від 29.03.97,  ОСОБА_30;

третьої

особи, ОСОБА_31, паспорт  НОМЕР_27   від 14.09.95,  ОСОБА_31;

третьої

особи, ОСОБА_32, паспорт  НОМЕР_28   від 28.02.97,  ОСОБА_32;

третьої

особи, ОСОБА_33, паспорт  НОМЕР_29   від 26.12.97,  ОСОБА_33;

третьої

особи, ОСОБА_34, паспорт  НОМЕР_30   від 21.03.97,  ОСОБА_34;

третьої

особи, ОСОБА_35, паспорт  НОМЕР_31   від 26.09.95,  ОСОБА_35;

третьої

особи, ОСОБА_36, паспорт  НОМЕР_32   від 18.02.04,  ОСОБА_36Ї;

розглянувши

апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Мусон" на постанову

господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя  Остапова К.А., судді - Євдокімов І.В., Шевчук

Н.Г.) від 07 червня 2007 року по справі № 20-4/143

за

позовом           прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко,

1,Севастополь,99011)

в

інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна,

3,Севастополь,99011)

до           Фонду державного

майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)

3-тя

особа  відкрите акціонерне товариство

"Мусон"  (вул. Вакуленчука,

29,Севастополь,НОМЕР_1)

ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,НОМЕР_1)

ОСОБА_2

(АДРЕСА_2,НОМЕР_1)

ОСОБА_3  (АДРЕСА_3,НОМЕР_1)

ОСОБА_4  АДРЕСА_4,НОМЕР_2)

ОСОБА_5

(АДРЕСА_5,НОМЕР_3)

ОСОБА_6  (АДРЕСА_6,НОМЕР_1)

за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача:

ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ,ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20,

ОСОБА_21,ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,ОСОБА_27,

ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30,ОСОБА_31, 

ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35,ОСОБА_36,ОСОБА_37,  ОСОБА_38, 

ОСОБА_39,ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45,

ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50,

ЧОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55,

ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60,

ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66,

ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71,

ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77,

ОСОБА_78, ОСОБА_79,  ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82,

ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87,

ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93,

ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97 ОСОБА_98, ОСОБА_99,

ОСОБА_100, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,

ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30,

ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35,

ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,

ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45,

ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49,  ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53,

ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58,

ОСОБА_59 ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62,  ОСОБА_63 ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66,

ОСОБА_67, ОСОБА_68,  ОСОБА_69,  ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73,

ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78,

ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83,

ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89,

ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94,

ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97,ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100,

ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_64 ОСОБА_20, ОСОБА_21,

ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,

ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32,

ОСОБА_28, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36,

ОСОБА_37 ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42,

ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48,

ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53,

ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59,

ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67,

ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75,

ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83,

ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, 

ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94,

ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, 

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_75,

ОСОБА_32, ОСОБА_34,   ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_38,

ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45,

ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53,

ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61,

ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69,

ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77,

ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82,

за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача:

ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87,ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90,

ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98,

ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_82, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

Спільного

українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю „Інтернешенел Телеком`юнікешен Компані”, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23;ОСОБА_24(АДРЕСА_7)

Приватного

підприємства „Фірма „Хаммер”, (вул. Одесська, 25-22, м. Севастополь,

99011)

про

визнання недійсним наказу Фонду державного майна України №38-АТ від 01.04.1996

"Про створення холдингової компанії "Мусон", місто

Севастополь" зі змінами, внесеними наказом Фонду державного майна України

№1749 від 11.09.1998 "Про внесення доповнень до наказу Фонду державного

майна України від 01.04.1996 №38-АТ" в частині передачі гуртожитків, що

розташовані у місті Севастополі по вул. Л. Чайкіної, 76 та вул. Глухова, 9, у

власність відкритого акціонерного товариства "Мусон",

ВСТАНОВИВ:

Прокурор  міста Севастополя в інтересах держави в особі

Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста

Севастополя  з адміністративним позовом

до Фонду державного майна України, третя особа -відкрите акціонерне товариство

„Мусон” про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України № 38-АТ

від 01.04.1996 "Про створення холдингової компанії "Мусон",

місто Севастополь" зі змінами, внесеними наказом Фонду державного майна

України № 1749 від 11.09.1998 „Про внесення доповнень до наказу Фонду державного

майна України від 01.04.1996 № 38-АТ” у частині передачі гуртожитків, що

розташовані  у місті Севастополі по вул.

Л. Чайкіної, 76 та по вул. Глухова, 9 у власність відкритого акціонерного

товариства „Мусон”.

Ухвалою

від 22.05.2007 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучені мешканці

гуртожитків, які розташовані за адресою: місто Севастополь по вул. Л. Чайкіної,

76 та по вул. Глухова, 9, а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - особи, за якими зареєстровано

право власності на кімнати та нежитлові приміщення у гуртожитках, що

розташовані за адресою: місто Севастополь по 

вул.Л.Чайкіної, 76 та по вул. Глухова, 9.

Прокурором

міста Севастополя заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення

адміністративного позову, яке ухвалою суду від 14 серпня 2006 року задоволено

частково, вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Постановою

господарського суду міста Севастополя від 07.06.2007 у справі № 20-4/143

(головуючий суддя Остапова К.А., судді -Євдокімов І.В., Шевчук Н.Г.) позов

прокурора міста Севастополя задоволений у повному обсязі.

Визнаний

недійсним наказ Фонду  державного майна

України від 01.04.2996 № 38-АТ із змінами, внесеними наказом Фонду державного

майна України від 11.09.1998 „Про внесення доповнень до наказу Фонду державного

майна України від 01.04.1996 № 38-АТ” у частині передачі гуртожитків, що

розташовані  у місті Севастополі по вул..

Л. Чайкіної, 76 та по вул. Глухова, 9 у власність відкритого акціонерного

товариства „Мусон”.

Не

погодившись з судовим рішенням, відкрите акціонерне товариство „Мусон”

звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Севастополя

скасувати та прийняти нове рішення, яким 

в задоволенні позову відмовити.

У

зв'язку з відпусткою судді Лисенко В.А., на підставі розпорядження заступника

голови Севастопольського апеляційного господарського суду, здійснено заміну

судді Лисенко В.А. на суддю  Котлярову

О.Л..

Переглянувши

постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного

судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно

з історичною довідкою у 1977 році Севастопольський завод радіоапаратури

перейменований у Севастопольський завод ім. В.Д. Калмикова.

У

1989 році Севастопольський завод ім. В.Д. Калмикова включений до складу

Севастопольського науково-виробничого об'єднання “Мусон”, яке у 1991 році було

перетворено в державний концерн “Мусон”, в якості засновника якого

зареєстрований Севастопольський державний завод   ім. В.Д. Калмикова.

Відповідно

до статуту Державного підприємства заводу ім.В.Д.Калмикова, зареєстрованого

Севастопольською міською державною адміністрацією 17.08.1993 за №ГП-13/5121,

воно створене на державній власності та підпорядковане Міністерству

машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України.

Актом

вводу в експлуатацію, який міститься в матеріалах справи, визначено, що

гуртожиток на 400 місць, що знаходиться по вул. Глухова, 9, введений в

експлуатацію 21 грудня 1972 року. Відповідно до акту технічного приймання

будівлі забудовником від підрядника від 17 листопада 1972 року забудовником

будівлі є Севастопольський завод радіоапаратури.

Відповідно

до акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої

будівництвом будівлі від 28 грудня 1983 року в експлуатацію введено будівлю

гуртожитку на 380 місць по вул. Л. Чайкіної, № 76. Замовником будівництва

згідно з вказаним актом виступав завод ім.В.Д. Калмикова.

Згідно

з розділом 4 Статуту державного підприємства заводу ім. В.Д. Калмикова,

зареєстрованого Севастопольською міською державною адміністрацією 17.08.1993 за

№ ГП-13/5121, майно підприємства складають основні та оборотні засоби, а також

цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві

повного господарського відання.

01

квітня 1996 року наказом Фонду державного майна України № 38-АТ державне

підприємство завод ім. В.Д. Калмикова, м. Севастополь  перетворене у відкрите акціонерне товариство

“Мусон”, на базі відкритого акціонерного товариства “Мусон” створено холдінгову

компанію “Мусон” шляхом перетворення структурних підрозділів у дочірні

підприємства холдінгової компанії, затверджено акт оцінки вартості цілісного

майнового комплексу ім. В.Д. Калмикова станом на 01 грудня 1995 року.

Як

вбачається з матеріалів справи, а саме: акту оцінки цілісного майнового

комплексу заводу ім. В.Д. Калмикова, затвердженого головою Фонду державного

майна України 01 квітня 1996 року, було визначено оціночну вартість об'єкту,

який підлягав передачі.

Наказом

Фонду державного майна України від 11 вересня 1998 року № 1749 наказ Фонду

державного майна України № 38-АТ від 01 квітня 1996 року доповнено пунктом 4

такого змісту: “Затвердити перелік майна, що передається у власність відкритому

акціонерному товариству “Мусон” згідно з додатком”.

Відповідно

до вказаного Переліку Фонд державного майна України передав відкритому

акціонерному товариству “Мусон” у власність у числі інших об'єктів  гуртожиток на 380 місць корпус 92, по вул. Л.

Чайкіної,76  в місті Севастополі,

інвентарний номер 111115 вартістю 127143,46 грн. та гуртожиток на 216 місць,

корпус 93 по вул. Глухова, 9 в місті Севастополі, інвентарний номер 1061

вартістю 93032,12 грн. (позиції 41 та 42 відповідно).

16

травня 2003 року Управлінням майна міста Севастополя відкритому акціонерному

товариству “Муссон” видані свідоцтва на право власності на будівлю гуртожитку,

розташовану за адресою: м. Севастополь, вул.Л.Чайкіної, 76, яка складається з

будівлі гуртожитку літ. “А” із підвалом та прибудовою загальною площею 5579,50

кв.м. та будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Севастополь,

вул.Глухова,9, яка складається із будівлі гуртожитку літ. “А” із прибудовою

загальною площею 5150,50 кв.м..

Прокурор

міста Севастополя вважає, що наказ Фонду державного майна України від 01 квітня

1996 року № 38-АТ із змінами, внесеними наказом Фонду державного майна України

від 11 вересня 1998 року, не відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку

з чим підлягає визнанню недійсним.

Дослідивши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла

висновку про наявність  підстав для

закриття провадження у справі у зв'язку з наступним.

Приймаючи

рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що даний спір є

справою адміністративної юрисдикції.

Однак,

такий висновок не відповідає нормам процесуального законодавства з наступних

підстав.

Поняття  „справа адміністративної юрисдикції”

визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і під такою

справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий

спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські

функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Отже,

справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного

суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними

суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах,

у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою

іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати

вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Статтею

17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів,

на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних

справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені

в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме:

а)

спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності останнього;

б)

спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої

компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання

адміністративних договорів;

в)

спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених

законом.

Поняття

"суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно

з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських

функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Відтак

необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом

владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним

суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Місцевим

господарським судом встановлено, що спір у даній справі  виник з приводу приватизації і передачі у

власність  відкритого акціонерного

товариства  „Мусон”  у складі цілісного майнового комплексу

гуртожитків, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Л.Чайкіної, 76 та

вул.Глухова,9.

Таким

чином, предметом спору у даній справі є питання щодо відповідності чинному

законодавству наказу Фонду державного майна України з доповненнями в частині

передачі у власність відкритого акціонерного товариства „Мусон” гуртожитків, що

витікає з приватизації майна.

Оспорюючи

наказ Фонду державного майна України від 01 квітня 1996 року № 38-АТ зі

змінами, внесеними наказом від 11 вересня 1998 року, прокурор виходив з того,

що включення даних гуртожитків до складу цілісного майнового комплексу, що

передавався у власність відкритого акціонерного товариства „Мусон”, відбулось

всупереч частини 2 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна”,

чим порушено право державної власності.

Вирішуючи

питання щодо передачі відкритому акціонерному товариству „Мусон” зазначених

гуртожитків, Фонд державного майна України не здійснював владних управлінських

функцій щодо Севастопольської міської ради - позивача у справі, що дає підстави

для висновку про те, що у правовідносинах з Севастопольською міською радою „при

здійсненні управлінських функцій” відповідач не перебуває і не має встановлених

нормами Кодексу адміністративного судочинства 

України ознак суб'єкта владних повноважень.

За

своїм змістом і правовим характером спірний наказ з доповненнями є підставою

набуття відкритим акціонерним товариством „Мусон” в процесі приватизації права

власності на певне майно, у тому числі гуртожитки, що розташовані за адресами:

м. Севастополь, вул. Л.Чайкіної, 76 та вул. Глухова, 9.

Частиною

2 статті 4  Кодексу  адміністративного судочинства України

встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі

публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший

порядок судового вирішення.  Закони

України можуть передбачати вирішення таких категорій публічно-правових спорів в

порядку іншого судочинства, у тому числі господарського.

У

відповідності до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального

кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають

при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому

числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Між

сторонами у даній справі існує спір про право, що виник в результаті

приватизації майна, що виключає розгляд справи в порядку адміністративного

судочинства.

За

даних обставин спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У

відповідності до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства

України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і

провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтею

157 цього Кодексу.

Згідно

з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України

суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку

адміністративного судочинства.

Частиною

4 статті 118  Кодексу адміністративного

судочинства України  передбачено, що якщо

у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення

адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної

сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього

постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову

або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

За

даних обставин заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою

господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2007 року, підлягають

скасуванню.

Керуючись

статтями статтями 195, пунктом 4 статті 198, 203, пунктом 4 частини 1 статті

205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд

УХВАЛИВ:

1.

Апеляційну скаргу  відкритого

акціонерного товариства „Мусон” задовольнити частково.

2.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 07 червня 2007 року у

справі № 20-4/143 скасувати.

3.

Провадження у справі закрити.

4.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою

господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного

місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку,  передбаченому статтею 212 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        І.В.

Антонова

Судді                                                                      Т.С.

Видашенко

О.Л. Котлярова