Ухвала

від 04.11.2021 по справі 754/11368/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/984/21

Справа № 754/11368/21

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту нерухомого майна,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42016101030000056 від 23.08.2016 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України.

В порядку ст.ст. 350, 174 КПК України захисник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна, яке мотивує наступним.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, яке розслідувалося за фактом ймовірної незаконної приватизації ОСОБА_5 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке нібито належало органу самоорганізації населення мікрорайону Биківня та перебувало у комунальній власності. Ухвалами слідчих суддів Деснянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 (ЄУНС №754/6683/17) та від 06.06.2017 (ЄУНС 754/7301/17) було накладено арешт на громадський будинок, площею 198,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерутіомого майна: 866660580364).

В подальшому, за наслідками проведеного досудового розслідування та зібраних доказів було встановлено, що зазначене приміщення не належало та не належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а в дійсності є новозбудованою на замовлення та за кошти ОСОБА_5 будівлею, на підставі чого вбачається відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Проте, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками вчинення замаху на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою (ст.15 ч.3, ч.4 ст.190 ч.4 КК України) та пособництві у підроблені офіційного документа щодо прав на земельну ділянку (ст.27 ч.5, ст. 358 ч.3 КК України).

За таких обставин, усі обставини обвинувачення у даному кримінальному провадженні зведені лише до земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , відтак будівля та всі господарські споруди, що знаходяться на цій земельній ділянці не є предметом кримінального провадження.

Разом з тим, накладеним арештом обмежені цивільні права на об`єкт нерухомого майна, а також створено перешкоди у виконанні судових рішень, зокрема, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 (ЄУНС 826/11987/17), яким було задоволено позов прокурора та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на нежитлову будівлю, а також рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2020 (ЄУНС754/16952/19), яким було застосовано наслідки скасування права власності на будівлю, а саме визнано недійсними укладені правочини, витребувано майно з чужого володіння та визнано за ОСОБА_5 майнові (речові) права на це нерухоме майно.

Виходячи зі змісту обвинувального акта, усі обставини обвинувачення зведені виключно до фактів, що стосуються земельної ділянки, розташованій по АДРЕСА_1 , а відтак усе нерухоме майно (будівлі та споруди), що знаходяться на даній ділянці не стосуються предмета даного кримінального провадження та не є доказом в розумінні ст. 98 КПК України.

За фактичними обставинами справи, приводом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування стало повідомлення керівника ОСН «Комітет мікрорайону Биківня» ОСОБА_6 , про те, що нібито колишній керівник ОСН ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно приватизував приміщення ОСН «Комітет мікрорайону Биківня», що нібито належало до комунальної власності. В ході досудового розслідування вказані факти були повністю спростовані, разом з тим було встановлено та підтверджено достатніми, належними та допустимими доказами те, що зазначене приміщення (будівля) ніколи не належало ні до державної, ні до комунальної, ні до приватної власності, а в дійсності є новоствореним майном, що було збудовано на замовлення та за особисті кошти ОСОБА_5 . Таким чином, жодної приватизації або заволодіння чужим майном не було і не могло бути в принципі.

Крім того, дана будівля, також, не є предметом ні спеціальної конфіскації, ні конфіскації майна, як виду покарання, ні засобом відшкодування шкоди за цивільним позовом.

Більш того, накладений арешт перешкоджає реалізації обов`язкових до виконання судових рішень: Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 (ЄУНС 826/11987/17) та Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2020 (ЄУНС 754/16952/19), якими скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на будівлю, визнано недійсними укладені відносно нього правочини та визнано за ОСОБА_5 майнові (речові) права на майно. Відтак, на даний час, зазначений арешт не лише суперечить цілям щодо збереження майна, але й зумовлює перешкоди у встановлені (державній реєстрації) дійсного статусу цього майна.

Таким чином, наразі не існує жодних підстав чи причин стосовно продовження дії арешту будівлі, що знаходиться за адресою: пр. Броварський, 67-Г,м. Київ.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали заявлене клопотання в повному обсязі.

Крім того,захисник зазначив,з посиланнямна ст.174КПК України,що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту з урахуванням прийнятих судових рішень щодо даного об`єкту нерухомого майна.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що вказаний об`єкт нерухомого майна є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, оглянувши обвинувальний акт та ухвали слідчих суддів, прийшов до наступного висновку.

Так, в ст.1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписамист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідност.7КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цьогоКодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 131 ч. 2 п. 7 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогамист. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимогст. 170 ч. 2 п. 1 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Арешт майна,також,може бутискасовано повністючи частковоухвалою слідчогосудді підчас досудовогорозслідування чисуду підчас судовогопровадження заклопотанням підозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В даномувипадку,зі змістуухвал слідчих суддів Деснянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 (ЄУНС №754/6683/17) та від 06.06.2017 (ЄУНС 754/7301/17) про накладення арешту на будинок (будівлю), площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: пр. Броварський, 67-Г, м. Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 866660580364), вбачається фабула кримінальногоправопорушення заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.191ч.2КК України,щодо зверненнякерівника органусамоорганізації населення«Комітет мікрорайону«Биківня»(кодЄДРПОУ 26387746) ОСОБА_6 стосовно колишного керівника ОСН ОСОБА_5 , який, зловживаючи своїм службовим становищем, 25.01.2016 протиправно приватизував приміщення органу самоорганізації населення мікрорайону Биківня, яке перебувало у комунальній власності за адресою: пр. Броварський, 67-Г, м. Київ.

Однак,зі змістуобвинувального актув кримінальномупровадженні №42016101030000056 від 23.08.2016, який перебуває на розгляду суду, вбачається,що ОСОБА_5 пред`явлено обвинуваченняза ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 (незакінчений замах на заволодіння чужим майном земельною ділянкою площею 0,0841 га кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на проспекті Броварському, 67-Г в м. Києві, ), 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України (пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб), тобто обвинувачення стосується земельної ділянки, розташованій по пр. Броварському, 67-Г у м. Києві, що вказує на те, що нерухоме майно (будівлі та споруди), що знаходяться на даній ділянці не є предметом даного кримінального провадження.

Крім того, будівля, щодо якої ставиться питання про скасування арешту, також, не є предметом ні спеціальної конфіскації, ні конфіскації майна, як виду покарання, ні засобом відшкодування шкоди за цивільним позовом.

Слідчі судді постановляючи ухвали про накладення арешту виходили з того, що арешт накладався на будинок (будівлю), площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: пр. Броварський, 67-Г, м.Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 866660580364) в межах кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України, щодо можливої незаконної приватизації приміщення органу самоорганізації населення мікрорайону Биківня, яке перебувало у комунальній власності, а саме: будинку (будівлі), площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: пр. Броварський, 67-Г, м.Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 866660580364).

Також, в ухвалах слідчих суддів вказувалось, що в кримінальному провадженні №42016101030000056 від 23.08.2016 зібрано достатньо доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.2 КК України, і накладення арешту на вказаний вище громадський будинок не потягне негативних наслідків для її власника.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, об`єкт нерухомого майна змінив свій статус, оскільки за ОСОБА_5 визнано майнові (речові) права на це нерухоме майно, приводить до обмеження цивільних прав на даний об`єкт нерухомого майна, створює перешкоди у виконанні судових рішень, зокрема, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 (ЄУНС 826/11987/17), яким було задоволено позов прокурора та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень на нежитлову будівлю, а також рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2020 (ЄУНС754/16952/19), яким було застосовано наслідки скасування права власності на будівлю, а саме визнано недійсними укладені правочини, витребувано майно з чужого володіння та визнано за ОСОБА_5 майнові (речові) права на це нерухоме майно.

Відповідно до норм ст.337 ч.1 КПК України судовий розглядпроводиться лишестосовно особи,якій висунутеобвинувачення,і лишев межахвисунутого обвинуваченнявідповідно дообвинувального акта,крім випадків,передбачених цієюстаттею.

Таким чином,враховуючи викладеніобставини вїх сукупності,з метоювиконання завданнякримінального провадженнящодо охоронаправ,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,суд прийшовдо переконанняпро те,що уподальшому застосуваннітакого заходузабезпечення кримінальногопровадження,як арештмайна,відпала потреба,а відтакнакладений ранішеарешт ухвалами слідчихсуддів підлягаєскасуванню.

Керуючись ст.ст. 174, 350, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту нерухомого майна задовольнити.

Скасувати накладений ухвалами Деснянського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року та від 06 червня 2017 року арешт будинку (будівлі), площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: пр. Броварський, 67-Г, м.Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 866660580364).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 05.11.2021 о 13:10 год.

Суддя: ОСОБА_1